Ухвала суду № 63134091, 01.12.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 грудня 2016 року м. Київ К/800/25146/14

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

Олендера І.Я. (доповідача), Бившевої Л.І., Шипуліної Т.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Приватного підприємства «Агроконтакт» до Олександрійської об'єднаної Державної податкової інспекції про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, провадження в якій відкрито за касаційною скаргою Олександрійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 16 січня 2012 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 25 лютого 2014 року, -

В С Т А Н О В И В:

Приватне підприємство «Агроконтакт» (далі - позивач, Підприємство) звернулось до суду з позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Олександрійської об'єднаної державної податкової інспекції, правонаступником якої є Олександрійська об'єднана Державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області (далі - відповідач, Державна податкова інспекція) від 28.09.2011 року №0002001510, яким позивачеві збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств за основним платежем на суму 4 440,00 грн.

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 16 січня 2012 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 25 лютого 2014 року, позовні вимоги задоволено, оскаржуване податкове повідомлення - рішення визнано протиправним та скасовано.

Судові рішення вмотивовані перевіреними фактичними обставинами справи, які спростовують обґрунтованість збільшення позивачу грошового зобов'язання.

Не погодившись із судовими рішеннями, відповідач до Вищого адміністративного суду України подав касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить зазначені судові рішення скасувати та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову Підприємства.

Касаційну скаргу Державна податкова інспекція обґрунтовує тим, що розділом ІІІ Податкового Кодексу України, який набрав чинності з 01.04.2011 року, не передбачено врахування у ІІ кварталі 2011 року від'ємного значення об'єкта оподаткування 2010 року, що увійшло до І кварталу 2011 року відповідно до п. 22.4 ст. 22 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Касаційний розгляд справи проведено в порядку письмового провадження, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 222 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено та підтверджено матеріалами справи, що Державною податковою інспекцією проведена камеральна перевірка податкової звітності з податку на прибуток за II квартал 2011 року, за результатами якої складено акт від 28.09.2011 року №449/1510/30984992.

Відповідно до висновків викладених в акті перевірки позивачем порушено вимоги п. 150.1 ст. 150 та п. 3 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідних положень» Податкового кодексу України, внаслідок чого завищено витрати Підприємства в рядку 06.6 (від'ємне значення попереднього звітного податкового періоду І кварталу 2011 року) в сумі 380 280,00 грн. (з урахуванням суми від'ємного значення 2010 року) - враховано 396 065,00 грн., замість 15 785,00 грн.

Такий висновок податкового органу мотивовано тим, що позивачем неправомірно включено до від'ємного значення об'єкта оподаткування ІІ кварталу 2011 року загальну суму від'ємного значення І кварталу 2011 року. Вважає, що позивач не мав права під час формування податкової декларації з податку на прибуток за ІІ квартал 2011 року включати до від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду від'ємне значення об'єкта оподаткування за І квартал 2011 року, що увійшло до складу І кварталу 2011 року з 2010 року, а зобов'язаний був включати лише витрати, що виникли виключно у І кварталі 2011 року.

На підставі акта перевірки та вказаних висновків контролюючим органом було прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення.

Так, з 01 січня 2011 року відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулюються Податковим кодексом України.

Відповідно до п. 1 розділу XIX «Прикінцеві положення» Податкового кодексу України розділ III «Податок на прибуток» набрав чинності з 01.04.2011 року та згідно з п. 1 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України застосовується під час розрахунків з бюджетом починаючи з доходів і витрат, що отримані і проведені з 01.04.2011 року, якщо інше не встановлено цим підрозділом.

Таким чином, декларацію з податку на прибуток у 1 кварталі 2011 року позивач сформував керуючись п. 22.4 ст. 22 Прикінцевих положень Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», яким визначено що у 2011 році сума від'ємного значення, яка відповідно до абзацу першого цього пункту не була врахована у складі валових витрат, та від'ємне значення об'єкта оподаткування, яке виникло у 2010 році, підлягають включенню до складу валових витрат у порядку, встановленому ст. 6 цього Закону, без обмежень, встановлених цим пунктом.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» у випадку коли об'єкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами податкового року має від'ємне значення (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року.

Згідно з п. 150.1 ст. 150 Розділу ІІІ Податкового кодексу України, зазначено, що у випадку якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками податкового року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням зазначеного від'ємного значення попереднього року у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Згідно з п. 3 підрозділу 4 «Особливості справляння податку на прибуток підприємств у 2011 році» розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, п. 150.1 ст. 150 Кодексу застосовується у 2011 році з урахуванням наступного: якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

З системного аналізу вищезазначених положень вбачається, що в даному випадку йдеться виключно про порядок обрахунку у 2011 році від'ємного значення об'єкта оподаткування з наростаючим підсумком без встановлення будь-яких особливостей та обмежень щодо методології його розрахунку за підсумками І кварталу 2011 року, який у свою чергу повинен формуватись на підставі чинних у цей період ст. 6 та п. 22.4 ст. 22 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Судами встановлено, що результатом розрахунку об'єкта оподаткування за підсумками І кварталу 2011 року у позивача є від'ємне значення у сумі 396 065,00 грн., яке сформоване керуючись п. 22.4 ст. 22 Прикінцевих положень Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», та в подальшому знайшло своє відображення в декларації з податку на прибуток підприємства за ІІ квартал 2011 року.

Таким чином, позивачем правомірно в податковій декларації з податку на прибуток підприємства за ІІ квартал 2011 року задекларовано від'ємне значення об'єкту оподаткування, яке було сформовано з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування, що увійшло до складу І кварталу 2011 року з 2010 року, а тому, з огляду на зазначене, у суду відсутні правові підстави для висновку про законність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

За змістом ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим - ухвалене судом на підставі повного та всебічного з'ясування обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 223 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін.

Враховуючи зазначене, колегія суддів приходить до висновку, що при ухваленні оскаржуваних судових рішень, суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального та процесуального права, які могли б бути підставою для скасування судових рішень.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 210 - 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Касаційну скаргу Олександрійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області залишити без задоволення, а постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 16 січня 2012 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 25 лютого 2014 року у справі № 1170/2а-4549/11 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили протягом п'яти днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та оскарженню не підлягає, може бути переглянута в порядку передбаченому ст.ст. 235 - 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: І.Я. Олендер

Л.І. Бившева

Т.М.Шипуліна