Ухвала суду № 63133970, 29.11.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

01029, м. Київ, вул. Московська, 8, корп. 5

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 листопада 2016 року К/800/43360/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:головуючого суддіБорисенко І.В.суддів Голубєвої Г.К. Юрченко В.П. розглянувши у попередньому судовому засіданнікасаційну скаргуХмільницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Вінницькій областіна постановуВінницького окружного адміністративного суду від 21.05.2014та ухвалуВінницького апеляційного адміністративного суду від 15.07.2014у справі№ 2-а-5374/09/0270за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю - промислової компанії «Ресурс Поділля»доХмільницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Вінницькій областіпровизнання недійсними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю торгівельно-промислова компанія «Ресурс Поділля» звернулось до суду з позовом до Хмільницької об'єднаної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Вінницькій області про визнання недійсними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 21.05.2014, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 15.07.2014, позов задоволено визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Хмільницької об'єднаної державної податкової інспекції №0001672301/0 від 02.12.2009.

Не погоджуючись з вказаними рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову, оскільки вважає, що постанову суду першої та ухвалу суду апеляційної інстанцій було прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на таке.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступне:

- відповідачем проведено планову документальна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2008 по 30.06.2009, за результатами якої складено акт №93-23-33273446 від 23.11.2009;

- перевіркою встановлено, зокрема, порушення позивачем вимог статті 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» щодо ненадходження валової виручки понад законодавчо встановлений термін, а саме: 29.09.2008 ТОВ ТПК «Ресурс Поділля» перерахувало на користь нерезидента кошти в сумі 32000 Євро. Граничний термін надходження валютної виручки за вказаною операцією 28.03.2009 року, в результаті чого утворилась прострочена дебіторська заборгованість станом на 29.03.2009 року в сумі 3828,8 Євро; 02.10.2008 ТОВ ТПК «Ресурс Поділля» перерахувало на користь нерезидента кошти в сумі 32000 Євро. Граничний термін надходження валютної виручки за вказаною операцією 31.03.2009 року, в результаті чого утворилась прострочена дебіторська заборгованість станом на 01.04.2009 року в сумі 35828,8 Євро; 03.10. 2008 ТОВ ТПК «Ресурс Поділля» перерахувало на користь нерезидента кошти в сумі 12800 Євро. Граничний термін надходження валютної виручки за вказаною операцією 01.04.2009 року, в результаті чого утворилась прострочена дебіторська заборгованість станом на 02.04.2009 року в сумі 48628,8 Євро; 05.11.2008 ТОВ ТПК «Ресурс Поділля» перерахувало на користь нерезидента кошти в сумі 28000 Євро. Граничний термін надходження валютної виручки за вказаною операцією 05.05.2009 року, в результаті чого утворилась прострочена дебіторська заборгованість станом на 06.05.2009 року в сумі 76628,8 Євро.; 06.11.2008 ТОВ ТПК «Ресурс Поділля» перерахувало на користь нерезидента кошти в сумі 8200 Євро. Граничний термін надходження валютної виручки за вказаною операцією 06.05.2009 року, в результаті чого утворилась прострочена дебіторська заборгованість станом на 07.05.2009 року в сумі 84828,8 Євро; прострочена дебіторська заборгованість частково погашена імпортованим товаром в сумі 10935/7 Євро, згідно ВМД №4408 від 08.05.2009 нерезидентом - фірмою «Simpleks».

- на підставі акту перевірки відповідачем, зокрема, було прийнято повідомлення-рішення №0001672301/0 від 02.12.2009, яким позивачу визначено суму штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 114 182,74 грн.

Задовольняючи позов, суди попередніх інстанцій виходили з того, що податковим органом пропущено встановлений статтею 250 Господарського кодексу України строк на застосування адміністративно-господарських санкцій до суб'єкта господарювання.

Суд касаційної інстанції погоджується з такими висновками судів попередніх інстанцій, з огляду на таке.

За змістом ч.1 ст.2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 90 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивачем в період з 01.04.2008 по 31.03.2008 року було проведено зовнішньоекономічні операції, за результатами яких, не було здійснено надходження валютної виручки в законодавчо встановлений термін.

Згідно ст.239 Господарського кодексу України за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.

Відповідно до ст.250 Господарського кодексу України адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

В межах спірних правовідносин даної справи фінансові санкції у вигляді штрафів за порушення норм Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» є адміністративно-господарськими санкціями у розумінні ст.ст. 238, 239 Господарського кодексу України, а отже, повинні застосовуватися у межах строків, визначених ст.250 цього Кодексу.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, уповноважений банк «АКІБ «УкрСиббанк» листами №132/09-1-285 від 09.04.2009, №132/09-1-348 від 08.05.2009, №132/09-1-393 від 05.06.2009 надав Хмільницькій ОДПІ інформацію про порушення позивачем законодавчо встановлених термінів при проведенні розрахунків по контракту №1від 25.03.2008 з нерезидентом - фірмою «Simpleks».

За встановлених обставин даної справи, колегія суддів касаційної інстанції вважає обґрунтованим висновок судів першої та апеляційної інстанцій про те, що відповідачу стало відомо про порушення позивачем вимог валютного законодавства в квітні - червні 2009 року, в той час, як рішення про застосування фінансових санкцій прийнято 02.12.2009.

Враховуючи все вищезазначене, колегія суддів касаційної інстанції вважає правильним, не спростованим доводами касаційної інстанції, висновок судів першої та апеляційної інстанцій щодо наявності законних підстав для задоволення позову та скасування спірного податкового повідомлення-рішення №0001672301/0 від 02.12.2009, оскільки воно прийняте відповідачем з порушенням строків, передбачених статтею 250 Господарського кодексу України.

Суд касаційної інстанції не вбачає порушень судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні даної справи та вважає, що суди повно встановили обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, та надали їм правову оцінку на підставі норм закону, що підлягали застосуванню до даних правовідносин.

Відповідно до ст.224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

За наведених обставин та з урахуванням викладеного, колегія суддів Вищого адміністративного суду України не знаходить підстав, які могли б призвести до скасування оскаржуваних судових рішень.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 220, 2201, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Хмільницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Вінницькій області залишити без задоволення.

2. Постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 21.05.2014 та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 15.07.2014 залишити без змін.

3. Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, передбачених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України, у порядку та в строки, встановлені статтями 236 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя І.В. Борисенко СуддіГ.К. Голубєва В.П. Юрченко