Рішення № 63133472, 28.11.2016, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

___________

_______________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "28" листопада 2016 р. Справа № 906/970/16

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Прядко О.В.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 - довіреність № zh 007-сл-9965-1016 від 26.10.2016;

від відповідача: ОСОБА_2- довіреність від 04.11.2016;

ОСОБА_3 - голова правління

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Житомиргаз" (м. Житомир)

до Радомишльської районної спілки споживчих товариств (Житомирська обл., м. Радомишль)

про стягнення 4304,85 грн

Позивач подав до суду позов про стягнення з відповідача 4304,85 грн заборгованості, з яких: 3797,54 грн основного боргу, 158,87 грн 3% річних та 348,44 грн інфляційних втрат.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач у позовній заяві вказував на те, що відповідач, всупереч п. п. 4.5, 4.6 договору №17-2012-ПП-40 (нова нумерація № П-ПР-17-2013-40) на постачання природного газу за регульованим тарифом від 01.12.2011, несвоєчасно та не в повному обсязі сплатив послуги по споживанню природного газу за березень 2015 року, внаслідок чого станом на день подачі позову до суду за Радомишльською районною спілкою споживчих товариств утворилась заборгованість на суму 3797,54 грн боргу за переданий природний газ.

У зв'язку з оплатою відповідачем після порушення провадження у справі основної суми боргу в розмірі 3797,54 грн, позивачем було подано до суду клопотання про припинення провадження у справі в цій частині та повернення з Державного бюджету України судового збору пропорційно задоволеним позовним вимогам (а. с. 35).

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в сумі 507,31 грн, щодо стягнення з відповідача 3797,54 грн провадження у справі просив припинити на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України; надав клопотання про долучення до матеріалів справи копії додаткової угоди № 1/2015 до договору № П-ПР-17-2013-40 від 01.12.2011 про розірвання договору з 30.06.2015 та письмові пояснення щодо здійснених відповідачем оплат за спожитий газ.

Представник відповідача згідно з відзивом на позовну заяву від 04.11.2016 вих. № 46 вказав про повну сплату на рахунок позивача основного боргу в сумі 3797,54 грн; в судовому засіданні надав клопотання про долучення до матеріалів справи копії нового договору № 2015/ТП-КП-1700040 на постачання природного газу за регульованим тарифом, укладеного з ТОВ "Житомиргаз збут" за участю публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Житомиргаз" від 01.07.2015 з додатками № 1-3 до нього. Представник відповідача вважає, що у зв`язку з укладенням вищевказаного нового договору ПАТ по газопостачанню та газифікації "Житомиргаз" є неналежним позивачем.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до умов укладеного між публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації Житомиргаз (постачальник/позивач) та Радомишльською районною спілкою споживчих товариств (споживач/відповідач) договору на постачання природного газу за регульованим тарифом від 01.12.2012 з додатками та додатковою угодою до нього, відповідно до якої, зокрема, з 01.01.2013 викладено нумерацію договору в новій редакції: "Договір № П-ПР-17-2013-40 на постачання природного газу за регульованим тарифом" (а. с. 8 - 13), постачальник постачає природний газ (далі газ) споживачу в обсягах і порядку, передбачених договором для забезпечення потреб споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість газу і наданих послуг у розмірах, строках, порядку та на умовах, передбачених договором (п. 1.1).

Згідно з п. 2.1 договору визначено, що договірні обсяги постачання газу споживачу наводяться в додатку 2 до договору.

Приписами п.10.1 договору унормовано, що останній набирає чинності з дати його підписання та укладається на строк до 01.01.2013. Договір вважається продовженим на аналогічний період, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов. При цьому сторони мають переоформити додаток № 2 щодо договірних обсягів постачання газу, у якому визначити планові обсяги газу на продовжений термін.

Сторони не заперечують, що термін дії договору № П-ПР-17-2013-40 на постачання природного газу за регульованим тарифом від 01.12.2012 було продовжено на 2015 рік. А відтак додатком № 2 до договору (а. с. 12) між сторонами було погоджено договірні обсяги постачання відповідачу природного газу на 2015 рік, яким деталізовано обсяги постачання природного газу по місяцях.

Пунктами 4.1, 4.4 договору сторони погодили, що розрахунки за реалізований споживачеві газ здійснюються за цінами, що встановлюються національною комісією, яка здійснює державне регулювання у сфері енергетики.

Також сторони домовилися, що ціна газу, розрахована відповідно до пунктів 4.1 та 4.2 договору, є обов'язковою для сторін з дати набрання нею чинності, а визначена на її основі вартість газу буде застосовуватися сторонами при складанні актів приймання-передачі газу та розрахунках за газ згідно з умовами договору.

Пунктами 2.6 - 2.9 договору встановлено, що послуги з постачання газу підтверджуються підписаним сторонами актом приймання-передачі газу, що оформляється за даними вузлів обліку, визначених у додатку 1 до договору. Постачальник до 5-го числа, наступного за звітним місяцем, направляє споживачу два примірника акта приймання-передачі газу за звітний місяць, підписані уповноваженим представником та скріплені печаткою постачальника. Споживач протягом двох днів з дати одержання акта приймання-передачі газу зобовязується повернути постачальнику один примірник оригіналу акта приймання-передачі газу, підписаний уповноваженим представником та скріплений печаткою споживачу, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта приймання-передачі газу. Акти приймання-передачі газу є підставою для остаточних розрахунків споживача з постачальником.

Судом встановлено, що на виконання умов договору № П-ПР-17-2013-40 від 01.12.2012 ПАТ по газопостачанню та газифікації "Житомиргаз" поставило відповідачу у березні 2015 року природний газ в об'ємі 509 м3 на суму 5797,34 грн, що підтверджується актом № 42 приймання - передачі природного газу від 13.03.2015 (а .с. 14). Даний акт є достатнім і належним доказом передачі газу, оскільки передбачений умовами п. 2.6 договору.

Сторони погодили, що розрахунковий період за договором від 01.12.2012 становить один місяць з 08:00 години першого дня місяця до 08:00 години першого дня наступного місяця включно. Оплата вартості послуг з постачання газу здійснюється споживачем авансовими та/або плановими платежами із розрахунку договірного обсягу постачання газу протягом періоду оплати відповідно до додатка 2 до договору, виключно грошовими коштами, що перераховуються на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника. У випадку недоплати вартості послуг з постачання газу за розрахунковий період споживач проводить остаточний розрахунок не пізніше 3-го числа місяця, наступного за розрахунковим (п.п. 4.5 - 4.7 договору).

Відповідач в порушення умов договору на постачання природного газу за регульованим тарифом № П-ПР-17-2013-40 від 01.12.2012, а також положень ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України, свої зобовязання по оплаті отриманого природного газу виконав частково, сплативши на рахунок ПАТ "Житомиргаз" 2000,00 грн (а. с. 59 - 61), внаслідок чого станом на дату подачі позову до суду його борг за переданий природний газ склав 3797,54 грн (5797,34 грн (вартість поставленого газу) - 2000,00 грн (сума оплати) + 0,20 грн (сума боргового сальдо станом на початок березня 2015 року).

Згідно зі ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання не допускається. Аналогічні положення містять і в ст.193 ГК України.

Враховуючи викладене, суд вважає, що позивач правомірно звернувся до суду з позовом в частині стягнення з відповідача основного боргу у розмірі 3797,34 грн.

Разом з тим, суд приймає до уваги, що в процесі розгляду справи відповідачем було повністю оплачено наявну заборгованість з поставки спожитого у березні 2015 року природного газу на суму 3797,54 грн, доказом чого є квитанції № 572 від 04.10.2016 та № 586 від 02.11.2016 (а. с. 41).

Оскільки вказана сума була сплачена відповідачем після звернення позивача до суду, провадження у справі в частині стягнення 3797,54 грн слід припинити на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Розглядаючи питання про обґрунтованість вимог позивача щодо нарахування і стягнення на свою користь з відповідача 3% річних та інфляційних втрат, господарський суд враховує, що за ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до наявного в матеріалах справи розрахунку (а. с. 4, 5), позивач просить стягнути з відповідача 158,87 грн 3% річних, обрахованих за період з 04.05.2015 по 23.09.2016, та 348,44 грн інфляційних за період травень 2015 - серпень 2016 років.

Перевіривши проведені позивачем нарахування річних та інфляційних, господарський суд встановив, що їх суми обґрунтовані та вірні.

Відповідно до статей 33 та 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень належними та допустимими у справі доказами; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Безпідставними є твердження представника відповідача на те, що ПАТ по газопостачанню та газифікації "Житомиргаз" є неналежним позивачем у справі про стягнення заборгованості по договору № П-ПР-17-2013-40 на постачання природного газу за регульованим тарифом від 01.12.2012, укладеним з боку ПАТ по газопостачанню та газифікації "Житомиргаз" як газопостачальною організацією, та незалежно від припинення дії вказаного договору та укладення нового з іншим постачальником.

Враховуючи викладене, господарський суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, заявленими у відповідності до вимог чинного законодавства, підтвердженими належними доказами, які є в матеріалах справи, та такими, що підлягають частковому задоволенню на суму 507,31 грн, з яких: 158,87 грн 3% річних та 348,44 грн інфляційних втрат. У частині стягнення з відповідача 3797,54 грн провадження у справі слід припинити на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України, у зв'язку з відсутністю спору.

В той же час, суд зазначає, що оскільки при подачі позову до суду позивачем було сплачено мінімальний розмір судового збору, у суду відсутні підстави для задоволення клопотання позивача, викладене у заяві про припинення провадження, про повернення з Державного бюджету України судового збору пропорційно розміру задоволеним вимогам, з огляду на що, суд дійшов висновку, що за результатами розгляду справи судові витрати покладаються в повному обсязі на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 34, 49, 80, 82 - 85 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Радомишльської районної спілки споживчих товариств (12201, Житомирська обл., м. Радомишль, вулиця 9 січня, будинок 12, код ЄДРПОУ 01749361) на користь публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Житомиргаз" (10002, Житомирська обл., м. Житомир, вулиця Фещенка-Чопівського, будинок 35, код ЄДРПОУ 03344071):

- 158,87 грн 3% річних,

- 348,44 грн інфляційних втрат,

- 1378,00 грн судового збору.

3. Припинити провадження у справі в частині стягнення 3797,54 грн основного боргу на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 02.12.16

Суддя Прядко О.В.

Віддрукувати:

1 - в справу

2 - позивачу - видати

3 - відповідачу - рек. з повід.