Ухвала суду № 63133298, 29.11.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 листопада 2016 року м. Київ К/800/48479/15

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

Єрьоміна А.В.(головуючий);

Кравцова О.В.,

Сороки М.О.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні адміністративну справу за касаційною скаргою Державної архітектурно-будівельної інспекції України на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 15 жовтня 2015 року у справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Закарпатській області, Державної архітектурно-будівельної інспекції України, про визнання протиправними та скасування постанов та припису, -

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_4 звернулась до суду з адміністративним позовом до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Закарпатській області, Державної архітектурно-будівельної інспекції України, про визнання протиправними та скасування постанов та припису.

Постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 03 червня 2015 року у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 15 жовтня 2015 року постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 03 червня 2015 року скасовано та прийнято нове рішення про задоволення позову.

Визнано протиправними та скасовано припис Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Закарпатській області від 01 липня 2014 року № 330-П та постанови Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Закарпатській області про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 09 липня 2014 року № 03/05.1-02/1160, №04/05.1-02/1161, №05/05.1-02/1162 № 06/05.1-02/1163, № 07/05.1-02/1164.

Не погоджуючись з постановленим у справі рішенням апеляційного суду, Державна архітектурно-будівельна інспекція України звернулась до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій посилається на неправильне застосування судом норм матеріального і процесуального права, просить рішення апеляційного суду скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Заслухавши доповідь судді щодо обставин, необхідних для ухвалення рішення судом касаційної інстанції, перевіривши доводи касаційної скарги, правильність правової оцінки обставин у справі та застосування судами норм матеріального і процесуального права, Вищий адміністративний суд України приходить до висновку про те, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами встановлено, що Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Закарпатській області проведено позапланову перевірку з питань дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил при здійсненні фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 реконструкції з надбудовою мотелю-кафе «Нічна Фея» за адресою: вул. Мукачівська, 18, с. Кам'янське, Іршавський район, Закарпатська область, за результатами якої складено акт перевірки від 01 липня 2014 року.

Зазначеним актом перевірки визначено, що об'єкт перевірки відноситься до третьої категорії складності та зафіксовано ряд порушень, а саме:

здійснення реконструкції з надбудовою мотелю-кафе «Нічна Фея» за відсутності зареєстрованого чи виданого в ІДАБК документу дозвільного характеру (декларації чи дозволу) на початок виконання будівельних робіт, що є порушенням пункту 2 частини 1 статті 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»;

проведення будівництва за відсутності експертизи проекту будівництва в частині міцності, надійності та довговічності (згідно з додатком А до ДБН В. 1.1-12-2006 «Будівництво у сейсмічних районах України», затверджених наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 23 серпня 2006 року № 282, с. Кам'янське Іршавського району віднесене до територій із складними інженерно-геологічними умовами (рівень сейсмічної інтенсивності понад 6 балів), що вимагають обов'язкового проведення експертизи проекту будівництва в частині міцності, надійності та довговічності), що є порушенням абзацу 3 частини 4 статті 31 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»;

відсутність на об'єкті будівництва загального журналу робіт, журналу авторського нагляду, актів на закриття прихованих робіт, актів проміжного прийняття відповідальних конструкцій, актів індивідуального та комплексного випробування устаткування, інженерних систем, мереж і обладнання, а також відсутність виконавчої документації - комплекту робочих креслень із написами, зробленими особами відповідальними за виконання будівельно-монтажних робіт, що є порушенням пункту 1.17 ДБН А. 3.1-5-2009 «Організація будівельного виробництва», затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 25 грудня 2009 року № 689, частини 1 статті 9 Закону України «Про архітектурну діяльність»;

відсутність на об'єкті журналу авторського нагляду чи будь-яких інших документів, які фіксують здійснення такого нагляду, що свідчить про незабезпечення здійснення авторського нагляду в порушення вимог частини 1 статті 11 Закону України «Про архітектурну діяльність», пункту 2 Порядку здійснення авторського нагляду під час будівництва об'єкта архітектури, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2007 року № 903;

відсутність на об'єкті документації щодо здійснення технічного нагляду - фактичне незабезпечення замовником здійснення технічного нагляду, що є порушенням вимог частини 1 статті 11 Закону України «Про архітектурну діяльність», пункту 2 Порядку здійснення технічного нагляду під час будівництва об'єкта архітектури, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2007 року № 903;

проведення будівництва без містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, при тому, що будівництво даного типу об'єктів не звільняє осіб, які здійснюють таке будівництво, від обов'язку їх отримання згідно з наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 07 липня 2011 року № 109.

Відповідачем 01 липня 2014 року складено припис № 330-П про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають законодавству, будівельним нормам, державним стандартам і правилам, архітектурним вимогам, затвердженим проектним рішенням, технічним умовам та іншим нормативно-правовим актам, виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або без отримання дозволу на виконання будівельних робіт, яким зобов'язано позивача негайно з моменту отримання даного припису припинити будівництво (реконструкцію) об'єкта будівництва до реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт; протягом місяця з моменту отримання даного припису забезпечити наявність на об'єкті будівництва документації, передбаченої ДБН А.3.1-5-2009 та забезпечити фактичне здійснення авторського та технічного нагляду у встановленому законом порядку.

Крім того, відповідачем складено протоколи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 01 липня 2014 року та винесено постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності:

від 09 липня 2014 року № 03/05.1-02/1160 про накладення на фізичну особу-підприємця ОСОБА_4 штрафу в сумі 43848,00 грн. за порушення вимог частини 1 статті 11 Закону України «Про архітектурну діяльність», пункту 2 Порядку здійснення технічного нагляду під час будівництва об'єкта архітектури, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2007 року № 903;

від 09 липня 2014 року № 04/05.1-02/1161 про накладення на фізичну особу-підприємця ОСОБА_4 штрафу в сумі 54810,00 грн. за порушення вимог абзацу 3 частини 4 статті 31 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 07 липня 2011 року № 109;

від 09 липня 2014 року № 05/05.1-02/1162 про накладення на фізичну особу-підприємця ОСОБА_4 штрафу в сумі 54810,00 грн. за порушення вимог частини 1 статті 11 Закону України «Про архітектурну діяльність», пункту 2 Порядку здійснення технічного нагляду під час будівництва об'єкта архітектури, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2007 року № 903;

від 09 липня 2014 року № 06/05.1-02/1163 про накладення на фізичну особу-підприємця ОСОБА_4 штрафу в сумі 109620,00 грн. за порушення вимог пункту 2 частини 1 статті 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та пункту 9 Порядку виконання будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 466;

від 09 липня 2014 року № 07/05.1-02/1164 про накладення на фізичну особу-підприємця ОСОБА_4 штрафу в сумі 21924,00 грн. за порушення вимог пункту 1.17 ДБН А. 3.1-5-2009 «Організація будівельного виробництва», затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 25 грудня 2009 року № 689, частини 1 статті 9 Закону України «Про архітектурну діяльність».

Вважаючи вищезазначений припис від 01 липня 2014 року та постанови від 09 липня 2014 року протиправними, позивач звернувся до суду з цим позовом про їх скасування.

Положеннями статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 9 Закону України «Про архітектурну діяльність» будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об'єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил у порядку, визначеному Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Відповідно до статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Орган державного архітектурно-будівельного контролю розглядає відповідно до закону справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право, зокрема, складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок, накладати штрафи відповідно до закону та видавати обов'язкові для виконання приписи, а також проводити перевірку відповідності виконання підготовчих та будівельних робіт вимогам будівельних норм, державних стандартів і правил, затвердженим проектним вимогам, рішенням, технічним умовам, своєчасності та якості проведення передбачених нормативно-технічною і проектною документацією зйомки, замірів, випробувань, а також ведення журналів робіт, наявності у передбачених законодавством випадках паспортів, актів та протоколів випробувань, сертифікатів та іншої документації.

Згідно з Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553, у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт.

Протокол протягом трьох днів після його складення та всі матеріали перевірки подаються керівникові відповідної інспекції або його заступникові для винесення постанови про накладення штрафу, передбаченої законодавством України.

Так, Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності та вдосконалення державного регулювання у сфері містобудівної діяльності» Закон України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» викладено у новій редакції з 19 січня 2012 року, якою, зокрема, передбачено, що суб'єкти містобудування, які є замовниками будівництва об'єктів (у разі провадження містобудівної діяльності), або ті, що виконують функції замовника і підрядника одночасно, несуть відповідальність у вигляді штрафу за виконання будівельних робіт без реєстрації декларації про початок виконання таких робіт, зокрема, на об'єктах III категорії складності - у розмірі дев'яносто мінімальних заробітних плат (пункт 4 частини 2 статті 2 Закону); незабезпечення замовником здійснення технічного нагляду у випадках, коли такий нагляд є обов'язковим згідно із законодавством, - у розмірі тридцяти шести мінімальних заробітних плат (пункт 7 частини 2 статті 2 Закону); незабезпечення замовником здійснення авторського нагляду у випадках, коли такий нагляд є обов'язковим згідно із законодавством, - у розмірі сорока п'яти мінімальних заробітних плат (пункт 8 частини 2 статті 2 Закону); суб'єкти містобудування, які виконують будівельні роботи, несуть відповідальність у вигляді штрафу за такі правопорушення, зокрема: ведення виконавчої документації з порушенням будівельних норм, державних стандартів і правил - у розмірі вісімнадцяти мінімальних заробітних плат (пункт 6 частини 3 статті 2 Закону); виконання будівельних робіт з порушенням вимог будівельних норм, державних стандартів і правил або затверджених проектних рішень - у розмірі сорока п'яти мінімальних заробітних плат (пункт 8 частини 3 статті 2 Закону).

При цьому згідно зі статтею 58 Конституції України Закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення.

Конституційний Суд України у своєму рішенні від 09 лютого 1999 року № 1-рп/99 у справі № 1-7/99 (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) зазначив, що дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Отже, відповідальність для суб'єктів містобудування у вигляді штрафу за наведені відповідачем в оскаржуваних постановах правопорушення, введена з 19 січня 2012 року.

Разом з тим, апеляційним судом встановлено, що будівельні роботи з реконструкції з розширенням кафе «Нічна фея» позивачем були здійснені в 2009 році.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком апеляційного суду про задоволення позову, оскільки на момент виконання позивачем будівельних робіт законодавством не було встановлено відповідальності за зазначені в оскаржуваних постановах відповідача порушення, що виключало можливість застосування штрафних санкцій, передбачених Законом України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» в редакції, чинній на момент проведення перевірки.

Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Постановлене у справі рішення апеляційного суду є законним і обґрунтованим, а тому підстави для його зміни чи скасування відсутні.

Керуючись статтями 220, 220-1, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної архітектурно-будівельної інспекції України залишити без задоволення.

Постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 15 жовтня 2015 року - залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, встановленими статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: