Ухвала суду № 63133295, 23.11.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"23" листопада 2016 р. м. Київ К/800/7701/16

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого судді: суддів: Стрелець Т.Г., Голяшкіна О.В., Єрьоміна А.В.,

розглянувши в письмовому провадженні

касаційну скаргуЧернівецького міського комунального виробничого тресту зеленого господарства та протизсувних робітна постановуЧернівецького окружного адміністративного суду від 18 грудня 2015 рокута ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 24 лютого 2016 рокуу справі№824/2445/15-аза позовомВідділу виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у місті ЧернівцідоЧернівецького міського комунального виробничого тресту зеленого господарства та протизсувних робітпростягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И Л А:

У грудні 2015 року Відділ виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у місті Чернівці (далі по тексту - позивач) звернувся до Чернівецького окружного адміністративного суду з позовом до Чернівецького міського комунального виробничого тресту зеленого господарства та протизсувних робіт (далі по тексту - відповідач), в якому просив стягнути заборгованість з пені у сумі 17376,10 грн.

Постановою Чернівецького окружного адміністративного суду від 18 грудня 2015 року, яка залишена без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 24 лютого 2016 року, позов задоволено.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить вищезазначені судові рішення скасувати та ухвалити нове, яким в задоволенні позову відмовити.

Позивач надав заперечення на касаційну скаргу, в яких просив в її задоволенні відмовити.

Справу розглянуто в порядку письмового провадження, встановленого пунктом 2 частини 1 статті 222 Кодексу адміністративного судочинства України.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши і обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права і наданої ними правової оцінки обставин у справі, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно частини 2 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій в межах касаційної скарги.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що Чернівецький міський комунальний виробничий трест зеленого господарства та протизсувних робіт зареєстроване в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців з 09 січня 1992 року та взятий на облік, як платник податків.

На підставі пункту 8 Інструкції, затвердженої постановою правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 12 липня 2007 року №36 та згідно посвідчення №116 від 09 вересня 2013 року проведена перевірка відповідача щодо правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати страхових внесків до Фонду та їх витрачання за період з 01 квітня 2001 року по 31 грудня 2010 року, за результатами якої складено акт №109 від 13 вересня 2013 року.

Проведеною перевіркою встановлено факти невірного визначення коду КВЕД відповідно до основного виду економічної діяльності підприємства за результатами роботи підприємства за попередні роки, що призвело до невірного застосування тарифу для нарахування страхових внесків. У зв'язку із цим виявлені факти порушення правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати страхових внесків до Фонду. Донараховано 28363,37 грн. страхових внесків, які є недоїмкою та 13496,99 грн. пені.

Оскільки відповідач заборгованість добровільно не сплатив, позивач звернувся до суду із позовом про стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків у розмірі 41860,36 грн., а саме недоїмки в розмірі 28363,37 грн. та пені в розмірі 13496,99 грн.

Постановою Чернівецького окружного адміністративного суду від 25 вересня 2014 року, яка залишена без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 25 грудня 2014 року, адміністративний позов задоволено повністю. Стягнуто з Чернівецького міського комунального виробничого тресту зеленого господарства та протизсувних робіт на користь Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у місті Чернівці заборгованість зі сплати страхових внесків на соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання в сумі 41860,36 грн.

20 листопада 2015 року Першотравневий відділ державної виконавчої служби Чернівецького міського управління юстиції повідомив позивача, що на виконанні перебуває виконавчий лист №824/2450/14-а, виданий 20 лютого 2015 року Чернівецьким окружним адміністративним судом відносно Чернівецького міського комунального виробничого тресту зеленого господарства та протизсувних робіт про стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків на соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання в сумі 41860,36 грн.

Також повідомлено, що 26 жовтня 2015 року кошти в сумі 41860,36 грн. надійшли з арештованого рахунку Чернівецького міського комунального виробничого тресту зеленого господарства та протизсувних робіт на депозитний рахунок виконавчої служби та перераховані на відділ 30 жовтня 2015 року.

Оскільки відповідачем заборгованість зі сплати страхових внесків на соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання в сумі 41860,36 грн., сплачена тільки 26 жовтня 2015 року, позивачем донараховано пеню за період з 01 липня 2013 року по 26 жовтня 2015 року в сумі 17376,10 грн.

Постановляючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що не проведення відповідачем сплати донарахованих за результатами перевірки сум страхових внесків та пені у визначені в Законі України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» строку, є підставою для нарахування пені на зазначені суми протягом всього періоду прострочення.

Переглядаючи рішення судів першої та апеляційної інстанцій, з урахуванням доводів касаційної скарги, колегія суддів Вищого адміністративного суду України виходить з наступного.

Основними нормативно-правовими актами, що регулюють спірні правовідносини є Закон України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» від 23 вересня 1999 року №1105-ХІV з наступними змінами та доповненнями у відповідній редакції (далі по тексту - Закон України №1105-ХІV) та Інструкція про порядок перерахування, обліку та витрачання страхових коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, затверджене постановою правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 12 липня 2007 року №36, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 01 серпня 2007 року за №867/14134 (далі по тексту - Інструкція №36).

Відповідно до статті 45 Закону України №1105-ХІV роботодавець як страхувальник зобов'язаний своєчасно та повністю нараховувати і сплачувати в установленому порядку страхові внески до Фонду соціального страхування від нещасних випадків.

Відповідно до статті 52 названого Закону страхувальник несе відповідальність за шкоду, заподіяну застрахованому або Фонду соціального страхування від нещасних випадків внаслідок невиконання своїх обов'язків із страхування від нещасного випадку, відповідно до закону.

За прострочення сплати страхового внеску до Фонду соціального страхування від нещасних випадків із страхувальника стягується пеня згідно із законом.

Відповідно до пункту 5.1 Інструкції №36 не внесені страхувальниками у встановлений строк страхові внески до Фонду вважаються недоїмкою і стягуються у порядку, передбаченому законодавством, з нарахуванням пені. Пеня нараховується із сум недоїмки за кожний прострочений день і обчислюється, виходячи із 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки (без урахування штрафів) за весь строк.

Відповідно до пункту 8.6 Інструкції суми донарахованих страхових внесків, пені та штрафів сплачуються до Фонду страхувальниками в десятиденний термін з дня складання акта перевірки окремим платіжним дорученням, у рядку призначення платежу вказуються дата перевірки, номер акта і період.

Тим часом пунктом 5.5 Інструкції №36 закріплено, що якщо недоїмка стягується в судовому порядку, то пеня не нараховується з дня винесення судом рішення про вилучення майна страхувальника, а також з дня визнання його банкрутом.

Як встановлено судами, сума заявлена до стягнення в даній справі становить пеню, нараховану позивачем за період з 01 липня 2013 року по 26 жовтня 2015 року.

Акт перевірки відповідача щодо правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати страхових внесків до Фонду та їх витрачання за період з 01 квітня 2001 року по 31 грудня 2010 року №109, складений 13 вересня 2013 року.

Отже в силу пункту 8.6 Інструкції №36 пеня за несвоєчасно сплачену суму донарахованих страхових внесків, визначену в названому акті, відповідно до наведених вище положень Інструкції №36 може бути нарахована з 04 жовтня 2013 року.

Крім того, судове рішення про стягнення визначених за результатами перевірки сум донарахованих страхових внесків та пені мало місце 25 грудня 2014 року.

Однак, постановляючи рішення про задоволення позову та стягнення пені, судами не була перевірена правомірність нарахування пені за вказані вище періоди.

Згідно статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

З огляду на викладене, суди першої та апеляційної інстанцій дали передчасну юридичну оцінку встановленим фактичним обставинам справи, а тому ухвалені ними судові рішення не можна вважати законними та обґрунтованими.

Згідно частин 2 статті 227 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Касаційну скаргу Чернівецького міського комунального виробничого тресту зеленого господарства та протизсувних робіт - задовольнити частково.

Постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 18 грудня 2015 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 24 лютого 2016 року у справі №824/2445/15-а - скасувати.

Справу №824/2445/15-а направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії сторонам та перегляду не підлягає.

Головуючий суддя: Т.Г. Стрелець

Судді: О.В. Голяшкін

А.В. Єрьомін