Постанова № 63133094, 11.11.2016, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

копія

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 листопада 2016 р. Справа № 804/5428/16 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді суддівОлійника В. М. Єфанової О.В., Турової О.М. при секретаріЛісна А.М. за участю: представника позивача представника відповідачаРомащенка К.В. Сліса А.С. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за адміністративним позовом приватного акціонерного товариства «Євраз Южкокс» до Державної фіскальної служби України про визнання протиправними та скасування індивідуальних податкових консультацій, -

ВСТАНОВИВ:

25.08.2016 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду звернулось приватне акціонерне товариство «Євраз Южкокс» (далі - ПрАТ «Євраз Южкокс») з позовом до Державної фіскальної служби України, в якому просить суд:

- визнати протиправною та скасувати індивідуальну податкову консультацію Державної фіскальної служби України від 08.04.2016 року № 7917/6/99-99-21-01-15;

- визнати протиправною та скасувати індивідуальну податкову консультацію Державної фіскальної служби України від 08.08.2016 року № 17087/6/99-99-12-02-15.

В обґрунтування свого позову товариство зазначило, що вважає індивідуальні податкові консультації, надані Державною фіскальною службою України листами від 08.04.2016 року № 7917/6/99-99-21-01-15 та від 08.08.2016 року № 17087/6/99-99-12-02-15, протиправними та такими, що суперечать положенням Податкового кодексу України. Адже ПрАТ «Євраз Южкокс» виробляє бензол сирий кам'яновугільний, а за нормами Податкового кодексу України, що регулюють поняття акцизного складу, виробники бензолу не зобов'язані створювати акцизні склади і обладнувати їх резервуари витратомірами-лічильниками та рівнемірами-лічильниками. Ці норми є однозначними і не підлягають широкому трактуванню. Натомість думка відповідача з цього приводу, викладена в оскаржуваних податкових консультаціях, не відповідає вимогам чинного законодавства.

Під час судового засідання представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі та пояснив обставини справи так, як вони викладені вище.

Представник відповідача заперечував проти задоволення цього адміністративного позову та свою незгоду пояснив тим, що у наданих позивачу консультаціях щодо поставлених питань були зроблені правомірні висновки та такі консультації відповідають нормам, змісту відповідного податку та збору. Зокрема в оскаржуваній податковій консультації від 08.04.2016 року № 7917/6/99-99-21-01-15 податковим органом було визначено, що акцизний склад підлягає створенню на підприємствах, розташованих на митній території України, де розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність, зокрема шляхом вироблення пального. А за податковою консультацією від 08.08.2016 року № 17087/6/99-99-12-02-15 повідомлено, що на веб-порталі ДФС розміщений проект постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку ведення Єдиного державного реєстру витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі» та проаналізовано вплив цього регуляторного акта. Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році» від 24.12.2015 року №909-VIII внесені зміни до норм Податкового кодексу України, які регламентують визначення та порядок роботи акцизних складів. З цього приводу податкова інспекція зазначила, що з 1 березня 2016 року в Україні із запровадженням системи електронного адміністрування реалізації пального та електронної акцизної накладної у ст. 230 Податкового кодексу України виключено норму щодо функціонування представників контролюючих органів на акцизних складах, які розташовані на підприємствах-виробниках нафтопродуктів.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази в їх сукупності, проаналізувавши норми чинного законодавства України, суд приходить до висновку про необхідність задоволення цього адміністративного позову у повному обсязі з огляду на наступне.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що за відомостями з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України 25.12.1995 року виконавчим комітетом Дніпродзержинської міської ради була проведена первинна реєстрація юридичної особи ПрАТ «Євраз Южкокс», а згодом 04.05.2016 року Реєстраційною службою Дніпродзержинського міського управління юстиції Дніпропетровської області була проведена перереєстрація товариства. Видами діяльності товариства за КВЕД-2010 визначено: виробництво коксу та коксопродуктів, інша діяльність у сфері спорту, вантажний залізничний транспорт, пасажирський наземний транспорт міського та приміського сполучення, вантажний автомобільний транспорт, надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна.

Як зазначив представник позивача, ПрАт «Євраз Южкокс» є виробником бензолу сирого кам'яновугільного, виробництво якого здійснюється відповідно до ТУ У 24.1-00190443-003-2003 (зі змінами №№ 1, 2 та 3). Відповідно до висновку експерта Дніпропетровської торгово-промислової палати України № ЗЕД-013 від 26.01.2016 року, копія якого є в матеріалах справи, бензол сирий кам'яновугільний марок БС, БС І по ТУ У 24.1-00190443-003-2003 (зі змінами №№ 1, 2 та 3) має код УКТ ЗЕД: 2707109000; бензол сирий кам'яновугільний марок БС II по ТУ У 24.1-00190443-003-2003 (зі змінами №№ 1, 2 та 3) має код УКТ ЗЕД: 2707991100. Вироблений бензол сирий кам'яновугільний реалізується на експорт або самостійно переробляється ним в хімічну продукцію, яка не є підакцизною продукцією, що підтверджується вищевказаними висновками експерта Дніпропетровської торгово-промислової палати України № ЗЕД-013 від 26.01.2016 року.

26.01.2016 року ПАТ «Євраз Баглійкокс» (з 04.05.2016 року перереєстровано на ПрАТ «Євраз Южкокс») отримало наказ Дніпродзержинської ОДПІ від 12.01.2016 року №3 «Про створення акцизного складу на ПАТ «Євраз Баглійкокс», згідно якого на підприємстві було створено акцизний склад.

04.02.2016 позивач листом № 229 повідомив Дніпродзержинську ОДПІ про те, що підприємство є виробником бензолу сирого кам'яновугільного марки БС (код за УКТ ЗЕД 2707 10 90 00), який у відповідності до пп. 215.3.4 п. 215.3 ст. 215 Податкового кодексу України відноситься до групи підакцизного товару - пальне.

29.02.2016 року Дніпродзержинською ОДПІ було видано наказ № 130 «Про ліквідацію акцизного складу на ПАТ «Євраз Баглійкокс». Цим наказом визначено, що відповідно до Закону України від 24.12.2015 року № 909-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році», ст. 230 Податкового кодексу України, пункту 13 підрозділу 5 розділу ХХ Перехідних положень Кодексу, з урахуванням листа ПАТ «Євраз Баглійкокс» від 22.02.2016 року № 375, висновків експерта Дніпропетровської торгово-промислової палати, які підтверджують неналежність готової продукції переробки до групи підакцизних товарів, наказано ліквідувати з 01.03.2016 року акцизний склад на товаристві. Тому, відповідно до вказаного наказу створений акцизний склад було ліквідовано.

16.03.2016 року з метою вирішення питань практичного застосування норм Податкового кодексу України, позивач звернувся до Державної фіскальної служби України з запитом № 356 «Про надання індивідуальної податкової консультації щодо необхідності створення акцизного складу на ПАТ «Євраз Баглійкокс», в якому просив надати індивідуальну податкову консультацію з наступного питання: «Чи необхідно на ПАТ «Євраз Баглійкокс», що є виробником бензолу сирого кам'яновугільного БС (код за УКТ ЗЕД 2707 10 90 00), який в подальшому реалізовується на експорт або самостійно переробляється підприємством як сировина в хімічну продукцію (в межах встановленої квоти), створювати акцизний склад?».

18.04.2016 року позивач отримав індивідуальну податкову консультацію Державної фіскальної служби України, надану листом від 08.04.2016 року №7917/6/99-99-21-01-15. За змістом цієї податкової консультації визначено, що бензол (код за УКТ ЗЕД 2707 10 90 00), відповідно до пп. 14.1.141-1 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України у взаємозв'язку з пп.215.3.4 п. 215.3 ст. 215 Податкового кодексу України, належить до підакцизного товару - пального. У зв'язку з чим акцизний склад підлягає створенню на підприємствах, розташованих на митній території України, де розпорядник акцизного складу проводить свою господарську діяльність, зокрема, шляхом вироблення пального.

Не погоджуючись із наданою податковою консультацією, 18.07.2016 року позивач звернувся до податкової інспекції з запитом № 1151 «Про надання індивідуальної податкової консультації щодо необхідності створення акцизного складу на ПрАТ «Євраз Южкокс» та обладнання резервуарів витратомірами-лічильниками і рівнемірами-лічильниками таких товарів (продукції)», в якій конкретизував питання щодо практичного застосування норм Податкового кодексу України, поставивши наступні питання:

«Чи вірно розуміє ПрАТ «Євраз Южкокс», що:

1) з урахуванням пп. 14.1.6, пп. 14.1.224 ст. 14 Податкового кодексу України, ПрАТ «Євраз Южкокс», яке є виробником бензолу кам'яновугільного марки БС (код за УКТ ЗЕД 2707 10 90 00), що в подальшому відпускається на експорт або самостійно переробляється підприємством як сировина в хімічну продукцію (в рамках встановленої квоти), - не зобов'язане до 01.01.2017 року створювати акцизний склад?

2) з урахуванням пп. 14.1.6, пп. 14.1.224 ст. 14 Податкового кодексу України, ПрАТ «Євраз Южкокс», яке є виробником бензолу кам'яновугільного марки БС (код за УКТ ЗЕД 2707 10 90 00), що в подальшому відпускається на експорт або самостійно переробляється підприємством як сировина в хімічну продукцію (в рамках встановленої квоти), не зобов'язане до 01.01.2017 року обладнати резервуари витратомірами-лічильниками і рівнемірами-лічильниками таких товарів (продукції)?

3) з урахуванням пп. 14.1.6, пп. 14.1.224 ст. 14 Податкового кодексу України, ПрАТ «Євраз Южкокс» має право з 01.01.2017 року здійснювати продаж бензолу кам'яновугільного марки БС (код за УКТ ЗЕД 2707 10 90 00) без створення акцизного складу і без обладнання резервуарів витратомірами-лічильниками і рівнемірами-лічильниками таких товарів (продукції)?».

15.08.2016 року листом від 08.08.2016 року №17087/6/99-99-12-02-15 ПрАТ «Євраз Южкокс» отримало другу індивідуальну податкову консультацію Державної фіскальної служби України, за якою відповідач визначив, що акцизні склади, на території яких здійснюється виробництво, оброблення (перероблення), змішування, навантаження-розвантаження, зберігання пального, повинні бути обладнанні витратомірами-лічильниками та рівнемірами-лічильниками рівня таких товарів (продукції) у резервуарі, які зареєстровані в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі.

Втім, позивач не погодився із зазначеними у податкових консультаціях висновками контролюючого органу та оскаржує їх в судовому порядку.

Суд зазначає, що відповідно до пп. 14.1.172 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, податкова консультація - це допомога контролюючого органу конкретному платнику податків стосовно практичного використання конкретної норми закону або нормативно-правового акта з питань адміністрування нарахування та сплати податків чи зборів, контроль за справлянням яких покладено на такий контролюючий орган.

За змістом підпунктів 52.1, 52.2, 52.3 ст. 52 Податкового кодексу України, за зверненням платників податків контролюючі органи надають їм безоплатно консультації з питань практичного використання окремих норм податкового законодавства протягом 30 календарних днів, що настають за днем отримання такого звернення даним контролюючим органом. Податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію. За вибором платника податків консультація надається в усній, письмовій або електронній формі. Консультація, надана в письмовій або електронній формі, обов'язково повинна містити опис питань, що порушуються платником податків, з урахуванням фактичних обставин, вказаних у зверненні платника податків, обґрунтування застосування норм законодавства та висновок з питань практичного використання окремих норм податкового законодавства.

Відповідно до п. 5 Методичних рекомендацій щодо надання органами Державної податкової служби України письмових податкових консультацій, надісланих листом Державної податкової служби України від 21.01.2011 року №1600/7/10-1017/220, консультація повинна відповідати таким вимогам:

- надаватися згідно з цими Рекомендаціями, виходячи з положень Податкового кодексу України та економічного змісту того чи іншого виду податку, збору (обов'язкового платежу), інших законів, що регулюють справляння відповідних зборів/плати;

- містити у назві посилання на конкретну статтю або пункт акта законодавства, щодо якого вона надається;

- відповідати вимогам Типової інструкції з діловодства в органах ДПС, затвердженої наказом ДПА України від 01.07.1998 року № 315, розробленої відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 17.10.1997 року № 1153 «Про затвердження Примірної інструкції з діловодства у міністерствах, інших центральних органах виконавчої влади Раді міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих органах виконавчої влади».

Втім, відповідач при винесенні спірних індивідуальних податкових консультацій не врахував вищевказаних вимог та специфіки обставин, що виникли у позивача як виробника бензолу при застосуванні норм, які регулюють питання необхідності створення акцизного складу.

Так, пп. 14.1.6. п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України визначено, що акцизний склад - це спеціально обладнані приміщення на обмеженій території (далі - приміщення), розташовані на митній території України, де під контролем постійних представників контролюючого органу розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, пакування, фасування, зберігання, одержання чи видачі спирту етилового, горілки та лікеро-горілчаних виробів, а також приміщення, розташовані на митній території України, де розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, навантаження-розвантаження, зберігання пального (крім скрапленого газу природного, бензолу, метанолу), за винятком приміщень для навантаження-розвантаження, зберігання пального виключно для потреб власного споживання пального розпорядником акцизного складу.

В свою чергу пп. 14.1.224 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України встановлено, що розпорядник акцизного складу - це суб'єкт господарювання, який одержав ліцензію на право виробництва спирту етилового, алкогольних напоїв, зареєстрований платником акцизного податку, або який здійснює виробництво, оброблення (перероблення), змішування, навантаження-розвантаження, зберігання пального (крім скрапленого газу природного, бензолу, метанолу), крім суб'єктів господарювання, які використовують приміщення, розташовані на митній території України, для навантаження-розвантаження, зберігання пального виключно для потреб власного споживання пального.

Суд акцентує увагу на тому, що зазначеними положеннями підпунктів 14.1.6, 14.1.224 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України надані визначення понять «акцизний склад» та «розпорядник акцизного складу», за якими суб'єкти господарювання, які здійснюють виробництво, оброблення (перероблення), змішування, навантаження-розвантаження, зберігання бензолу виокремленні як суб'єкти господарювання, які не вважаються розпорядниками акцизного складу, та які провадять свою діяльність не на акцизному складі. Тобто, для суб'єктів господарювання, які здійснюють виробництво, оброблення (перероблення), змішування, навантаження-розвантаження та зберігання, зокрема бензолу не визначено обов'язку створювати акцизний склад. Втім, іншу думку виклав у спірних податкових консультаціях податковий орган.

Також Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році» від 24.12.2015 року № 909-VIII, який набрав чинності з 01.01.2016 року, були внесені зміни до Податкового кодексу України.

Положенням пп. 14.1.141-1 п. 14.1. ст. 14 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що пальне - це нафтопродукти, скраплений газ, паливо моторне альтернативне, паливо моторне сумішеве, речовини, що використовуються як компоненти моторних палив, інші товари, зазначені у підпункті 215.3.4 пункту 215.3 статті 215 цього Кодексу.

У відповідності до пп. 215.3.4 п. 215.3 ст. 215 Податкового кодексу України, бензол (код згідно з УКТ ЗЕД 2707 10 90 00) відноситься до групи підакцизного товару - пальне.

З урахуванням вищевикладеного, слід підсумувати, що хоча бензол і належить до підакцизного товару - пальне, проте суб'єкти господарювання, які здійснюють виробництво, оброблення (перероблення), змішування, навантаження-розвантаження, зберігання бензолу не вважаються розпорядниками акцизного складу та для своєї діяльності не повинні створювати акцизний склад.

Пунктом 230.1. ст. 230 Податкового кодексу України визначено, що акцизні склади утворюються з метою підвищення ефективності роботи із запобігання та боротьби з незаконним виробництвом і обігом спирту етилового, горілки та лікеро-горілчаних виробів, пального, посилення контролю за повнотою та своєчасністю надходжень до бюджету акцизного податку.

Акцизні склади, на території яких здійснюється виробництво, оброблення (перероблення), змішування, навантаження-розвантаження, зберігання пального, повинні бути обладнані витратомірами-лічильниками та рівнемірами-лічильниками рівня таких товарів (продукції) у резервуарі (далі - рівнемір-лічильник), які зареєстровані в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі.

Відпуск пального без наявності витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників забороняється.

За змістом п. 12 підрозділу 5 розділу XX Податкового кодексу України, норми п.230.1 ст. 230 цього Кодексу щодо обладнання акцизних складів, на території яких здійснюється виробництво, оброблення (перероблення), змішування, навантаження-розвантаження, зберігання пального, витратомірами-лічильниками та рівнемірами-лічильниками застосовуються з 1 січня 2017 року.

Таким чином, в розумінні положень Податкового кодексу України (пп. 14.1.141-1 п. 14.1. ст. 14 та пп. 215.3.4 п. 215.3 ст. 215 Податкового кодексу України), суб'єкти господарювання, що здійснюють виробництво бензолу сирого кам'яновугільного (код згідно з УКТ ЗЕД 2707 10 90 00), його оброблення (перероблення), змішування, навантаження-розвантаження та зберігання, не зобов'язані створювати акцизні склади і до 01 січня 2017 року обладнувати їх витратомірами-лічильниками та рівнемірами-лічильниками рівня таких товарів (пп. 14.1.6. п. 14.1 ст. 14 у взаємозв'язку з пп. 14.1.224 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України).

З цього приводу суд погоджується із правовою позицією позивача та зазначає, що відповідач при наданні роз'яснень в оскаржуваних податкових консультаціях не врахував усіх індивідуальних обставин характеру господарської діяльності ПрАТ «Євраз Южкокс» як виробника бензолу сирого кам'яновугільного, виробництво якого здійснюється відповідно до ТУ У 24.1-00190443-003-2003 (зі змінами №№ 1, 2 та 3).

Крім того, суд вважає безпідставними та помилковими у даному випадку посилання відповідача на проект Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку ведення Єдиного державного реєстру витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі», що міститься на веб-порталі ДФС України, та на запровадження з 01.03.2016 року в Україні системи електронного адміністрування реалізації пального та електронної акцизної накладної, на виключення зі ст.230 Податкового кодексу України норми щодо функціонування представників контролюючих органів на акцизних складах, які розташовані на підприємствах-виробниках нафтопродуктів. Адже такі посилання не стосуються суті заявлених податковому органу питань в оскаржуваних податкових консультаціях, а також сумнівними є посилання державного органу на проект підзаконного нормативно-правового акта.

Відтак, згідно з п.53.3 ст.53 Податкового кодексу України, платник податків може оскаржити до суду наказ про затвердження узагальнюючої податкової консультації або надану йому індивідуальну податкову консультацію як правовий акт індивідуальної дії, викладені в письмовій або електронній формі, які, на думку такого платника податків, суперечать нормам або змісту відповідного податку чи збору.

Скасування судом наказу про затвердження узагальнюючої податкової консультації або індивідуальної податкової консультації є підставою для надання нової податкової консультації з урахуванням висновків суду.

Протягом 30 календарних днів із дня набрання законної сили рішенням суду про скасування наказу про затвердження узагальнюючої податкової консультації або індивідуальної податкової консультації центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, або контролюючий орган з урахуванням висновків суду зобов'язані опублікувати узагальнюючу податкову консультацію або надати платнику податків індивідуальну податкову консультацію.

Також за п. 9 Методичних рекомендацій щодо надання органами Державної податкової служби України письмових податкових консультацій, у разі коли суд визнав консультацію недійсною, орган державної податкової служби зобов'язаний у дводенний термін з дня отримання такого судового рішення надати його копію центральному органу державної податкової служби (підрозділу, до компетенції якого відноситься питання, викладене у відповідному зверненні, та юридичному), скасувати відповідну консультацію у разі набрання рішенням суду законної сили.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку про правомірність та обґрунтованість позовних вимог ПрАТ «Євраз Южкокс» та вважає за необхідне визнати протиправними та скасувати індивідуальні податкові консультації Державної фіскальної служби України від 08.04.2016 року №7917/6/99-99-21-01-15, від 08.08.2016 року №17087/6/99-99-12-02-15.

Також суд вважає за необхідне зазначити, що у відповідності до положень п.1 ч.2 ст.162 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову в тому числі про визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень.

Враховуючи, що визнання акта владного органу недійсним або неправомірним тощо є різними словесними формами вираження одного й того самого способу захисту порушеного права позивача, а саме визнання акта протиправним, та скасування акта суб'єкта владних повноважень як способу захисту порушеного права позивача застосовується тоді, коли спірний акт не породжує жодних правових наслідків від моменту прийняття такого акта (п.10.2. постанови Пленуму ВАС України «Про судове рішення в адміністративній справі» від 20.05.2013 року №7), то суд роз'яснює, що визнання протиправними та скасування спірних індивідуальних податкових консультацій відповідача, розуміється так само і має ті ж правові наслідки оскарження податкових консультацій в судовому порядку, які передбачені положеннями п. 53.3 ст. 53 Податкового кодексу України та п. 9 Методичних рекомендацій щодо надання органами Державної податкової служби України письмових податкових консультацій.

Суд згідно з ст. 86 КАС України оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Статтею 159 КАС України встановлено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яке ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що цей адміністративний позов підлягає задоволенню повністю.

Що стосується вирішення питання про розподіл судових витрат, то суд зазначає, що на підставі ст.ст.87, 94 КАС України, положень Закону України «Про судовий збір», сплачений ФОП ОСОБА_8 судовий збір у розмірі - 2756,00 гривень (платіжне доручення №1466 від 23.08.2016 року) підлягає поверненню позивачу у повному обсязі з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань Державної фіскальної служби України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 158-163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати індивідуальні податкові консультації Державної фіскальної служби України від 08.04.2016 року №7917/6/99-99-21-01-15, від 08.08.2016 року №17087/6/99-99-12-02-15.

Присудити з Державного бюджету України на користь приватного акціонерного товариства «Євраз Южкокс» за рахунок бюджетних асигнувань Державної фіскальної служби України судові витрати у розмірі 2756,00 гривень.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 КАС України та може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені ст. 186 КАС України, до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд.

Повний текст постанови складено 16 листопада 2016 року.

Судді (підписи) Постанова не набрала законної сили 16 листопада 2016 року. Суддя З оригіналом згідно. Суддя В.М. Олійник О.В. Єфанова О.М. Турова В.М. Олійник В.М. Олійник