Ухвала суду № 63132961, 25.11.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

01029, м. Київ, вул. Московська, 8, корп. 5

У Х В А Л А

25 листопада 2016 року К/800/31884/16

Суддя Вищого адміністративного суду України Борисенко І.В.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Футбольний клуб «Дніпро»

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.07.2016

та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 10.11.2016

у справі № 804/3670/16

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Футбольний клуб «Дніпро»

до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

До Вищого адміністративного суду України надійшла касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Футбольний клуб «Дніпро» № 362 від 16.11.2016 на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.07.2016 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 10.11.2016 у справі № 804/3670/16.

Вказана касаційна скарга підлягає залишенню без руху з наступних підстав.

Відповідно до ч. 5 ст. 213 Кодексу адміністративного судочинства України до касаційної скарги додаються документ про сплату судового збору, а також копії касаційної скарги відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі, та копії оскаржуваних рішень судів першої та апеляційної інстанцій.

Згідно зі ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду касаційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду, ставка судового збору встановлена у розмірі 120 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

Як вбачається з наявних матеріалів, скаржником не додано до касаційної скарги доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі, а саме - 25 585,19 грн., виходячи з розрахунку: 120 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, тобто, 120% х (1 421 399,32 грн. * 1,5 %).

Проте, позивачем заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору із посиланням на скрутний майновий стан, з огляду на наявність заборгованості за податковими вимогами та арешт рахунків підприємств.

Суд, розглянувши вказане клопотання, дійшов висновку про відсутність підстав для його задоволення з огляду на таке.

Положеннями ч. 1 ст. 88 Кодексу адміністративного судочинства України, які кореспондуються з приписами ч. 1 та ч. 2 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що єдиною підставою для зменшення розміру належних для оплати судових витрат, звільнення від їх оплати, відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто, фізичної або юридичної особи.

При цьому, особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно з ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що на час подання касаційної скарги її майновий/фінансовий стан перешкоджає сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

В якості доказів скрутного майнового стану позивачем надані вимоги про сплату боргу від 06.05.2016, від 03.06.2016, від 02.07.2016, від 02.08.2016, від 05.09.2016, від 07.10.2016, від 02.11.2016, а також постанову про арешт коштів боржника від 15.07.2016.

Проте, вказані документи лише фіксують факт наявності податкової заборгованості позивача та не свідчать про скрутний майновий стан останнього з огляду на відсутність відповідних доказів неможливості сплатити позивачем судовий збір, передбачений законом, саме на дату звернення до суду касаційної інстанції із даною касаційною скаргою.

Таким чином, клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору задоволенню не підлягає як необґрунтоване.

Реквізити рахунку для зарахування судового збору: отримувач коштів УДКСУ у Печерському районі м. Києва; рахунок отримувача 31210255700007; код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38004897, код банку отримувача 820019; банк отримувача - ГУ ДКСУ у м. Києві; код класифікації доходу бюджету - 22030105 «Судовий збір (Вищий адміністративний суд України, 075)».

Згідно ч. 3 ст. 214 Кодексу адміністративного судочинства України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 213 цього Кодексу, застосовуються правила статті 108 цього Кодексу.

Частиною 1 статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків. Копія ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно надсилається особі, що звернулася із позовною заявою.

Виходячи з наведеного касаційну скаргу слід залишити без руху, а скаржнику встановити строк для усунення наведених вище недоліків.

Відповідно до ч. 2 ст. 108 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду.

У зв'язку з цим, скаржнику слід усунути вищезазначені недоліки у визначений судом касаційної інстанції строк.

Керуючись статтями 108, 210 - 214 Кодексу адміністративного судочинства України, -

УХВАЛИВ:

1. Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «Футбольний клуб «Дніпро» в задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору.

2. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Футбольний клуб «Дніпро» залишити без руху.

3. Встановити скаржнику строк для усунення недоліків касаційної скарги - протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали про залишення касаційної скарги без руху шляхом надання суду документу про сплату судового збору у встановленому порядку та розмірі.

Суддя

Вищого адміністративного

суду України (п І.В. Борисенко