Ухвала суду № 63132887, 29.11.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 листопада 2016 року м. Київ К/800/21250/15

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді-доповідача Голубєвої Г.К.

Суддів Борисенко І.В.

Юрченко В.П.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 19 березня 2015 року та постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 червня 2014 року по справі № 804/6161/14 за позовом Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Беар-Брок» про припинення юридичної особи, -

ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області звернулась до суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Беар-Брок» про припинення юридичної особи.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 червня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 19 березня 2015 року відмовлено у задоволенні позовних вимог з огляду на їх безпідставність.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, позивач подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким повністю задовольнити позовні вимоги, оскільки вважає, що постанову та ухвалу було прийнято з порушенням норм матеріального права та без належного врахування всіх обставин справи.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 24 березня 2005 року ТОВ «Беар-Брок» зареєстровано як юридична особа Виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради та включено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, ідентифікаційний код юридичної особи 31770416; місцезнаходження юридичної особи: 49000, Дніпропетровська область, місто Дніпропетровськ, Жовтневий район, вул. Барнаульська, будинок 2-а.

Відповідно до довідки форми №4-ОПП від 01.04.2014 року №12120 відповідач взятий на облік в органи державної податкової служби 03.12.2001 року за №12120.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру щодо юридичної особи ТОВ «Беар-Брок» 05.03.2008 року до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців внесено інформацію 122 414 3000 400 9446 щодо відсутності юридичної особи за вказаною юридичною адресою.

Згідно з довідкою про стан розрахунків ТОВ «Беар-Брок» з бюджетом на 03.04.2014 року за відповідачем відсутня будь-яка заборгованість.

09.04.2014 року начальником ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровска Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області видано розпорядження №19-року «Про підготовку та подання до суду позовних заяв щодо припинення державної реєстрації юридичних осіб».

Відмовляючи в задоволенні позову, суди виходили з наступних мотивів, з чим погоджується суд касаційної інстанції.

Згідно п. 41.1 ст. 41 Податкового кодексу України контролюючими органами є органи доходів і зборів - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування єдиної державної податкової, державної митної політики в частині адміністрування податків і зборів, митних платежів та реалізує державну податкову, державну митну політику, забезпечує формування та реалізацію державної політики з адміністрування єдиного внеску, забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями при застосуванні податкового та митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску (далі - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику), його територіальні органи.

Відповідно до пп. 20.1.12 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби у випадках, встановлених законом, мають право звертатися до суду щодо припинення юридичної особи та підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця про визнання недійсними установчих (засновницьких) документів суб'єктів господарювання.

У відповідності до п. 11.10 Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 09 грудня 2011 року № 1588, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29 грудня 2011 року за № 1562/20300, визначено, що якщо платник податків не має заборгованості перед бюджетом та у разі: неподання протягом одного року в органи державної податкової служби податкових декларацій, документів податкової звітності; якщо установчі документи суперечать чинному законодавству; провадження діяльності, яка суперечить установчим документам та законодавству; наявності в Єдиному державному реєстрі запису про відсутність юридичної особи за вказаним її місцезнаходженням; наявності в органу державної податкової служби передбачених законами України інших підстав для постановлення судового рішення щодо припинення (ліквідації) чи скасування державної реєстрації суб'єкта господарювання, то керівник органу державної податкової служби приймає рішення у вигляді розпорядження відносно платника податків про звернення до суду або господарського суду із заявою (позовною заявою) про винесення судового рішення щодо припинення юридичної особи чи підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця, відміни державної реєстрації припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця, скасування державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи.

Згідно п.5 ч.2 ст.38 Закону України від 15.05.2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» (далі - Закон №755-IV) підставами для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язано з банкрутством юридичної особи, зокрема, є неподання протягом року органам доходів і зборів податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону; наявність в Єдиному державному реєстрі запису про відсутність юридичної особи за вказаним її місцезнаходженням.

У відповідності до ст. 1 Закону №755-IV місцезнаходження юридичної особи - адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені (далі - виконавчий орган).

Згідно з ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Закон №755-IV передбачає, зокрема, такі підстави для постановлення судового рішення про припинення юридичної особи, що не пов'язано з банкрутством юридичної особи: неподання протягом року органам доходів і зборів податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону; наявність в Єдиному державному реєстрі запису про відсутність юридичної особи за вказаним її місцезнаходженням.

Зазначений Закон України є спеціальним нормативно-правовим актом, спрямованим на регулювання правовідносин, які виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, у тому числі, порядку та підстав припинення державної реєстрації підприємницької діяльності суб'єкта господарювання.

Положення ст. 20 Податкового кодексу України, котрі регламентують право податкових органів на звернення до суду з позовами про припинення юридичної особи та підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця вказує на те, що випадки, у яких податкові органи наділені правом на звернення до суду з зазначеними позовами, передбачені іншим Законом України.

Згідно до положень ст. 41 Податкового кодексу України органи державної податкової служби є контролюючими органами щодо податків, зборів, обов'язкових платежів, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів.

Таким чином, компетенція органів державної податкової служби поширюється саме на відносини в сфері оподаткування.

Вказана норма кореспондується з нормами Закону №755-IV, якими визначені підстави для постановлення судового рішення про припинення юридичної особи внаслідок неподання податкової звітності.

Враховуючи наведене, органи державної податкової служби можуть звертатися з вимогами про припинення державної реєстрації юридичної особи як суб'єкта підприємницької діяльності не в усіх випадках, встановлених ст. 38 Закону №755-IV, а лише в тих, коли податкові органи діють на реалізацію своєї владної компетенції. Тому органи державної податкової служби наділені правом на звернення до суду з позовами про припинення юридичної особи у випадку неподання платником податку протягом року органам доходів і зборів податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону.

З огляду на те, що позивачем не було надано доказів неподання протягом року податкової звітності ТОВ «Беар-Брок», суди дійшли обґрунтованого висновку щодо відсутності підстав для задоволення позову.

Відповідно до п. 3 ст. 2201 КАС України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Отже, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана вірно, а тому касаційну скаргу слід відхилити, а оскаржувані судові рішення залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі міста Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області відхилити.

Ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 19 березня 2015 року та постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 червня 2014 року по справі № 804/6161/14 залишити без змін.

Справу повернути до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили та може бути переглянута Верховним Судом України в порядку передбаченому ст. ст. 235 - 239, ч. 5 ст. 254 КАС України.

Головуючий підписГолубєва Г.К.Судді підпис Борисенко І.В. підпис Юрченко В.П.