Ухвала суду № 63131980, 29.11.2016, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 листопада 2016 р. Справа № 876/4623/16 Львівський апеляційний адміністративний суду складі колегії суддів:

головуючого-суддіКузьмича С. М.,

суддівГулида Р. М.,Улицького В. З.

за участю секретаряБедрій Х. П.

позивачаОСОБА_1

представника відповідачаОСОБА_2

представника третьої особиОСОБА_3

розглянувши в відкритому судовому засіданні в м. Львові справу за апеляційною скаргою Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів Публічного акціонерного товариства "Авант-Банк" ОСОБА_4 на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 17 травня 2016 року по справі № 819/377/16 за позовом ОСОБА_1 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів Публічного акціонерного товариства "Авант-Банк" ОСОБА_4 за участю третьої особи - Товариства з обмеженою відповідальністю "Управління фінансами та економічний консалтинг" про зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із адміністративним позовом до відповідачів про скасування наказу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів на ліквідацію ПАТ Авант-Банк ОСОБА_4 № 57 від 23 лютого 2016 року та зобовязання вчинити дії.

Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 17 травня 2016 року адміністративний позов задоволено частково.

Зобовязано Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів на ліквідацію ПАТ Авант-Банк ОСОБА_4 подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію на ОСОБА_1 як вкладника ПАТ Авант-Банк на відшкодування коштів в сумі 95949,24 грн за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

В решті позовних вимог відмовлено.

Зазначену постанову в апеляційному порядку оскаржив відповідач - Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів Публічного акціонерного товариства "Авант-Банк" ОСОБА_4. У поданій апеляційній скарзі покликається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить вказану постанову скасувати та прийняти нову, якою в задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

У апеляційні скарзі зазначає, що судом першої інстанції не надано правової оцінки тому факту, що операція по перерахуванню коштів позивачу від ТОВ «Управління фінансами та економічний консалтинг» була проведена 29 грудня 2016 року та була спрямована на отримання коштів від Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, а відтак є нікчемною.

Позивач в судовому засідання надав пояснення, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Представник третьої особи в судовому засідання надав пояснення, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Представник відповідача в судовому засіданні надав пояснення. Просив апеляційну скаргу задоволити, рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення позивача та представників відповідача та третьої особи, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід задоволити частково з наступних підстав.

Вивчивши матеріали справи, судом апеляційної інстанції встановлено, що 29 грудня 2015 року між ОСОБА_1 та ПАТ АВАНТ-БАНК укладено договір банківського рахунку фізичної особи № РКО-Ф/15/26209010025005, за умовами якого банк відкрив ОСОБА_1 поточний рахунок № 26209010025005.

28 грудня 2015 року між ОСОБА_1 та ТОВ Управління фінансами та економічний консалтинг було укладено договір про надання повторної фінансової допомоги, відповідно до умов якого 29 грудня 2015 року товариство платіжним дорученням № 71 перерахувало кошти в сумі 150000 грн.

13 січня 2016 року між ОСОБА_1 та ПАТ АВАНТ-БАНК було укладено договір № НОМЕР_1 про відкриття рахунку № 26253000037639 та обслуговування платіжної картки, відповідно до умов якого ОСОБА_1 було перераховано із викритого рахунку кошти в загальній сумі 105120 грн. Дана картка ОСОБА_1 використовувалась для розрахунків за товари та зняття готівки і станом на 29 січня 2016 року залишок коштів становив 95949,24 грн.

29 січня 2016 року на підставі постанови Правління Національного банку України № 44 Про віднесення публічного акціонерного товариства АВАНТ-БАНК до категорії неплатоспроможних, виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (надалі Фонд) прийнято рішення від 29 січня 2016 року № 96 Про запровадження тимчасової адміністрації у ОСОБА_5, згідно з яким запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у публічному акціонерному товаристві АВАНТ-БАНК. Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ АВАНТ-БАНК призначено ОСОБА_4. Таким чином, на момент віднесення Банку до категорії неплатоспроможних та запровадження в Банку тимчасової адміністрації, на Рахунку позивача в Банку знаходилися грошові кошти в сумі 95949,24 грн.

26 лютого 2016 року виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення № 262 про початок процедури ліквідації ПАТ АВАНТ-БАНК. Даним рішенням делеговано уповноважено особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб ОСОБА_4 повноваженнями ліквідатора ПАТ АВАНТ-БАНК.

3 березня 2016 року позивач звернувся до Тернопільського відділення АТ УкрСиббанк для отримання коштів вкладника ПАТ АВАНТ-БАНК. Згодом позивачем отримано повідомлення від 25 лютого 2016 року № 823/7 про нікчемність правочину згідно наказу № 57 від 23 лютого 2016 року, а саме операції про перерахування коштів на суму 150000 грн. проведеної 29 грудня 2015 року, відповідно до договору № НОМЕР_1 від 13 січня 2016 року про відкриття рахунку № 2623000037639 та обслуговування платіжної картки.

3 березня 2016 року позивач звернувся із заявою на адресу уповноваженої особи Фонду на ліквідацію ПАТ АВАНТ-БАНК ОСОБА_4 та Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про скасування наказу № 57 від 23 лютого 2016 року про застосування нікчемності банківської операції № 71 від 29 грудня 2015 року, повернення грошових коштів в сумі 95949,24 грн на картковий рахунок № 26253000037639, подання до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткової інформації про позивача, як вкладника ПАТ АВАНТ-БАНК і включення позивача до загального реєстру вкладників.

Проте відповіді на дану заяву позивач не отримав.

Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 3 КАС України справа адміністративної юрисдикції - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Частина 2 статті 4 КАС України передбачає, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.

Відповідно до частин першої, третьої статті 15 ЦПК України суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (далі - Закон) установлюються правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду, порядок виплати відшкодування за вкладами, а також регулюються відносини між Фондом, банками, Національним банком України, визначаються повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків.

Відповідно до частини другої статті З Закону Фонд є юридичною особою публічного права, має відокремлене майно, яке є об'єктом права державної власності і перебуває у його господарському віданні. Фонд є суб'єктом управління майном, самостійно володіє, користується і розпоряджається належним майном, вчиняючи стосовно нього будь-які дії (у тому числі відчуження, передача в оренду, ліквідація), що не суперечать законодавству та меті діяльності Фонду.

Відповідно до статті 47 Закону уповноважена особа Фонду (кілька уповноважених осіб Фонду) визначається виконавчою дирекцією Фонду. До неї застосовуються правила та вимоги, визначені статтею 35 цього Закону. Рішення уповноваженої особи Фонду є обов'язковими для виконання працівниками банку, що ліквідується.

Уповноважена особа Фонду: 1) діє без довіреності від імені банку, що ліквідується; 2) звільняє працівників банку відповідно до законодавства України про працю; 3) виконує організаційно-розпорядчі функції для реалізації процедури ліквідації банку; 4) здійснює повноваження Фонду, визначені цим Законом та делеговані їй Фондом; 5) звітує про результати своєї роботи перед виконавчою дирекцією Фонду.

Разом з тим, згідно зі статтею 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму. Юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема: 1) спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності; 2) спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби; 3) спори між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень; 4) спори, що виникають з приводу укладання, виконання, припинення, скасування чи визнання нечинними адміністративних договорів; 5) спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України; 6) спори щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму; 7) спори фізичних чи юридичних осіб із розпорядником публічної інформації щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності у частині доступу до публічної інформації.

У даній справі спірні правовідносини виникли на підставі цивільно-правової угоди й в силу вимог закону саме на Фонд гарантування вкладів фізичних осіб в указаному спорі покладено обов'язок відшкодувати зазначені кошти від імені сторони правочину.

Згідно із частинами першою, другою статті 15 ЦПК України у порядку цивільного судочинства суди розглядають справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд справ за КАС України або Господарським процесуальним кодексом віднесено до компетенції адміністративних чи господарських судів.

Враховуючи вищезазначене, звернення позивача до субєкта владних повноважень не є підставою для розгляду спору у порядку адміністративного судочинства, оскільки, позивач звернувся за захистом порушених прав, що виникли із цивільних відносин, а саме із цивільно-правової угоди, тому такий спір підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства.

Вказаний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду України, яка викладена у постанові від 9 листопада 2016 року у справі № 6-2309цс16.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 157 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо її не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку, що постанова суду першої інстанції прийнята з порушенням норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, у звязку з чим постанова суду підлягає скасуванню, а провадження у справі закриттю.

Керуючись статтями 160, 195, 196, 198, 203, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів Публічного акціонерного товариства "Авант-Банк" ОСОБА_4 задоволити частково.

Постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 17 травня 2016 року по справі № 819/377/16 скасувати, а провадження у справі закрити.

Розяснити сторонам, що вказана справа належить до розгляду у порядку цивільного судочинства.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили негайно після проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом 20-ти днів з дати складення в повному обсязі.

ГоловуючийКузьмич С. М.

СуддіГулид Р. М.

ОСОБА_6

Повний текст ухвали складено 2 грудня 2016 року