Постанова № 63131150, 28.11.2016, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 819/1426/16

28 листопада 2016 р.м.Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд, в складі:

головуючої судді Білоус І.О.

при секретарі судового засідання Риндюк В.Т.

за участю позивача ОСОБА_1, представників: відповідача - ОСОБА_2, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача: ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Тернопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області, третя особа , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Управління Державної казначейської служби України у м. Тернополі про зобов'язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі ОСОБА_1, позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Тернопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області (далі відповідач) за участю третьої особи , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Державної казначейської служби України у м. Тернополі в якому просить: зобов'язати Тернопільське об'єднане управління Пенсійного фонду України Тернопільської області сформувати та подати до Управління Державної казначейської служби України у місті Тернополі подання про повернення ОСОБА_1 збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 2778,00 грн., сплаченого згідно квитанції № 09810009 від 01 квітня 2015 року. По суті заявленого позову ОСОБА_1 пояснив, що 01 квітня 2015 року вперше придбано нерухоме майно відповідно до договору купівлі-продажу, що знаходиться по вул. В. Великого, 10/69 у м. Тернополі. У зв'язку з цим сплачено один відсоток збору з операцій купівлі - продажу нерухомого майна в сумі 2778,00 грн. Відповідно до Закону України " Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування " платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та фізичні особи, які придбали нерухоме майно, за винятком державних підприємств, установ та організацій, що придбали нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетом і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода та обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбали житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.

З огляду на це позивач звернувся до Тернопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернополільської області із заявою від 01.11.2016 року про те щоб об'єднане управління сформувало та подало до Управління Державної казначейської служби України у місті Тернополі подання про повернення збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі - продажу нерухомого майна у розмірі 2778,00 грн., сплаченого згідно квитанції № 09810009 від 01 квітня 2015 року однак отримав відмову оскільки Пенсійний фонд України не володіє інформацією щодо права власності громадян на нерухоме майно. Відтак, позивач звернувся до суду за захистом свого порушеного права.

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечила та пояснила, що Тернопільське об'єднане управління Пенсійного фонду України Тернопільської області не наділено повноваженнями щодо звільнення від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування осіб, що купують житло вперше, оскільки не володіє належною інформацією щодо купівлі- продажу такого нерухомого майна, крім того позивачкою при зверненні не було надано доказів придбання житла вперше.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Державної казначейської служби України у м. Тернополі при вирішенні даного адміністративного спору покладався на думку суду.

Заслухавши пояснення сторін, розглянувши подані документи і матеріали , всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору в суді, суд вважає, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що 01 квітня 2015 року між ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 (продавці) та ОСОБА_1 (покупець) укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна - однокімнатної квартири під номером 69, що знаходиться в будинку під номером АДРЕСА_1 (а.с.12-13).

Перед укладанням вказаного договору купівлі - продажу, позивачем сплачено збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі - продажу майна в розмірі 1% від вартості придбаного житла, а саме: 2778,00 грн., що підтверджується копією квитанції № 09810009 від 01 квітня 2015 року (а.с. 11).

01 листопада 2016 року ОСОБА_1 звернувся до Тернопільського об'єднаного ггівління Пенсійного фонду України Тернополільської області із заявою від 01.11.2016 про те щоб об'єднане управління сформувало та подало до Управління Державної казначейської служби України у місті Тернополі подання про повернення мені збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі- продажу нерухомого майна у розмірі 2778,00 грн., сплаченого згідно квитанції №09810009 від 01 квітня 2015 року (а.с. 14-15).

Листом від 02.11.2016 №13749/07 об'єднане управління відмовило в задоволенні заяви (а.с. 16), оскільки Пенсійний фонд не володіє інформацією щодо прав власності громадян на нерухоме майно.

Відповідно до Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек , Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна по ОСОБА_1 (код НОМЕР_1) у відомостях на нерухоме майно вказано лише квартира що він придбав по АДРЕСА_1 (а.с. 18-19).

На підтвердження зазначених обставин позивачем надані такі документи:

Довіка від 09 листопада 2016 року № 533 видана ОСОБА_1, про те що на його ім"я у ТВБВ № 10019/020 філії - Тернопільське обласне управління АТ "Державний Ощадний банк України" приватизаційні депозитні рахунки для списання коштів на приватизацію житла за місцем проживання та реєстрації за період з 1992 по 2016 роки с. Долина, Теребовлянського району, Тернопільської області, не відкривалася і житлові чеки не використовувалися. (а.с.26).

Довідка від 17 листопада 2016 року №71 видана Теребовлнським бюро технічної інвентаризації про, те що станом на 31.12.2012 року за ОСОБА_1 в Тернопільському БТІ нерухомого майна не зареєстровано (а.с.27).

Довідка від 28 листопада 2016 року № 3917 видана ОСОБА_1 на підтвердження надходження 02.04.2015 р. збір з операції придбання нерухомого майна в сумі 2778,00 (дві тисячі сімсот сімдесят вісім) грн.на рахунок державного бюджету (а.с.28).

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає та враховує наступне.

Порядок справляння та використання збору на обов'язкове державне пенсійне страхування визначає Закон України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування від 26.06.1997 року № 400/97-ВР.

Відповідно до абзацу першого пункту 9 статті 1 даного Закону платниками збору на обов'язкове пенсійне страхування є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та фізичні особи, які придбавають нерухоме майно, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше. Нерухомим майном визнається жилий будинок або його частина, квартира, садовий будинок, дача, гараж, інша постійно розташована будівля, а також інший об'єкт, що підпадає під визначення групи 3 основних засобів та інших необоротних активів згідно з Податковим кодексом України.

Питання сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій згідно із Законом України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" врегульовані у Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.1998 року № 1740.

Згідно з пунктом 15-1 Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна сплачується підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності та фізичними особами, які придбавають нерухоме майно, у розмірі 1 відсотка від вартості нерухомого майна, зазначеної в договорі купівлі-продажу такого майна, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.

Пункт 15-3 Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій передбачає, що нотаріальне посвідчення або реєстрація на біржі договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється за наявності документального підтвердження сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.

Системно аналізуючи зміст наведених вище нормативно-правових актів, суд приходить до висновку, що законодавцем встановлено виняткові випадки для громадян, які придбавають житло і перебувають на черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.

Досліджені судом вищевказані письмові докази по справі свідчать про відсутність у позивача раніше зареєстрованого права власності на житло, набутого внаслідок його придбання. Відтак, суд дійшов до висновку, що позивач на підставі договору купівлі-продажу квартири від 01.04.16 р., вперше придбав житло, що знаходиться за адресою: вул. В. Великого 10/69 м. Тернопіль.

Будь-яких належних та допустимих доказів, на спростовування твердження позивача щодо придбання ним житла вперше, чи на підтвердження реєстрації права приватної власності за позивачем будь-якого іншого нерухомого майна та відсутність у нього права на звільнення від сплати збору, відповідачем не надано а судом, на виконання вимог ст. 11 КАС України - не здобуто.

Частиною 2 ст. 45 Бюджетного кодексу України передбачено, що центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, веде бухгалтерський облік усіх надходжень Державного бюджету України та за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, здійснює повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету.

Процедури повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, а саме: податків, зборів, платежів та інших доходів бюджету, коштів від повернення до бюджетів бюджетних позичок, фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, та кредитів, у тому числі залучених державою (місцевими бюджетами) або під державні (місцеві) гарантії визначені Порядком повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 року № 787, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.09.2013 року за № 1650/24182, з змінами і доповненнями.

Відповідно до п. 5 даного Порядку, повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів, платежів та інших доходів бюджетів здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету. Подання подається до органу Казначейства за формою, передбаченою нормативно-правовими актами з питань повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету коштів, або в довільній формі на офіційному бланку установи за підписом керівника установи (його заступника відповідно до компетенції), скріпленим гербовою печаткою (у разі наявності) або печаткою з найменуванням та ідентифікаційним кодом установи (у разі наявності), з обов'язковим зазначенням такої інформації: обґрунтування необхідності повернення коштів з бюджету, найменування платника (суб'єкта господарювання), код за ЄДРПОУ (для юридичної особи) або прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи, реєстраційний номер облікової картки платника податків (ідентифікаційний номер) або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та мають відмітку у паспорті), сума платежу, що підлягає поверненню, дата та номер документа на переказ, який підтверджує перерахування коштів до відповідного бюджету.

У разі потреби в поверненні помилково або надміру зарахованих коштів готівкою фізичним особам, які не мають рахунків у банках (більше ніж одному одержувачу), органом, що контролює справляння надходжень бюджету, в доповнення до подання до відповідного органу Казначейства подається реєстр одержувачів коштів, в якому зазначаються: прізвище, ім'я та по батькові одержувача, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та мають відмітку у паспорті), сума, що підлягає поверненню, у двох примірниках.

Подання в довільній формі подається платником до органу Казначейства разом з його заявою про повернення коштів з бюджету та оригіналом або копією документа на переказ, або паперовою копією електронного розрахункового документа, які підтверджують перерахування коштів до бюджету.

Заява про повернення коштів з бюджету, яка подається до відповідного органу Казначейства, складається платником у довільній формі з обов'язковим зазначенням такої інформації: причини повернення коштів з бюджету, найменування платника (суб'єкта господарювання), код за ЄДРПОУ (для юридичної особи) або прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи, реєстраційний номер облікової картки платника податків (ідентифікаційний номер) або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та мають відмітку у паспорті), місцезнаходження юридичної особи або місце проживання фізичної особи та номер контактного телефону, сума платежу, що підлягає поверненню, спосіб перерахування коштів з бюджету - у безготівковій формі із зазначенням реквізитів рахунку одержувача коштів чи готівкою.

Відповідно до пункту 7.2 Порядку ведення органами Пенсійного фонду України обліку надходження сум єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та інших платежів, затвердженого постановою Пенсійного фонду України від 27.09.2010 № 21-2, яким установлено механізм здійснення органами Пенсійного фонду України обліку надходження сум збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, суми помилково сплачених платежів зараховуються в рахунок майбутніх платежів або повертаються платникам на підставі заяви.

Отже, законодавством визначено порядок повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджетів, який передбачає наявність подання відповідного органу, що контролює справляння надходжень бюджету, з метою внесення його платником до органу Державної казначейської служби України.

Судом встановлено, та підтверджується матеріалами даної адміністративної справи що позивач 01.11.2016 р. звернувся із заявою до Тернопільського об'єднаного управління пенсійного фонду України в місті Тернополі, в якій просив повернути безпідставно сплачений збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна в розмірі 2778,00 грн.

Позивачу надано відповідь про відсутність законодавчо встановлених підстав для задоволення такої заяви і повернення коштів.

Таким чином, враховуючи встановлені обставин справи та наведені норми чинного законодавства України, суд приходить до висновку, що збір на обов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 1 відсотка від вартості придбаного нерухомого майна позивачем сплачено помилково, за відсутності обов'язку здійснювати такий платіж. Відтак, кошти в сумі 2778,00 грн., сплачені при нотаріальному оформленні договору купівлі-продажу вперше придбаного житла, підлягають до повернення.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення даного адміністративного позову у порядку і спосіб визначений позивачем, а саме, шляхом прийняття постанови про зобов'язання Тернопільське об'єднане управління Пенсійного фонду України Тернопільської області сформувати подання про повернення ОСОБА_1 помилково сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна в розмірі 2778, 00грн. для його подання до УДКСУ у місті Тернополі.

Аналогічна позиція висловлена в ухвалах Вищого адміністративного суду України від 20 серпня 2015 року (справа № К/800/41597/14), від 25 червня 2015 року (справа №К/800/17652/15), від 16 квітня 2015 р. (справа №К/9991/37325/11) тощо.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до ч.1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи вищенаведену норму КАС України, повернення судового збору буде здійснено за рахунок бюджетних асигнувань Тернопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області.

Керуючись ст.ст. 94, 158-167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністртативний позов задовольнити.

2. Зобов"язати Тернопільське об"єднане управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області сформувати та подати до Управління Державної казначейської служби України у м. Тернополі подання про повернення ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1, паспорт серії НОМЕР_2, виданий Теребовлянським РВ УМВС України в Тернопільській області 10.02.1999 р., місце проживання: АДРЕСА_2) збору на обов"язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі- продажу нерухомого майна у розмірі 2278,00 ( дві тисячі двісті сімдесят вісім) грн., сплаченого згідно квитанції № 09810009 від 01.04.2015 р.

3. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Тернопільського об"єднаного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області на користь ОСОБА_1 551 грн. ( п"ятсот п"ятдесят одну грн. 20 коп.) сплаченого судового збору.

Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд в порядку і строки, передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України та набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови виголовлено 01.12.2016 р.

Головуючий суддя Білоус І.О.

копія вірна

Суддя Білоус І.О.