Постанова № 63130945, 18.11.2016, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 листопада 2016 року справа № П/811/1175/16

Кіровоградський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді: Притули К.М.

за участю секретаря: Потєхіної І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницькому справу за позовом Приватного сільськогосподарського підприємства "Перемога" до Державного реєстратора прав - приватного нотаріуса Кіровоградського міського нотаріального округу Кіровоградської області Задніпряного Олега Анатолійовича, треті особи - ОСОБА_2 та Товариство з обмеженою відповідальністю "Союзнатурпродукт" про визнання протиправним та скасування рішення суб'єкта владних повноважень, -

в с т а н о в и в:

Приватне сільськогосподарське підприємство "Перемога" звернулося до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення Державного реєстратора прав - приватного нотаріуса Кіровоградського міського нотаріального округу Кіровоградської області Задніпряного Олега Анатолійовича за індексним №29403408 від 25.04.2016 року про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) права оренди земельної ділянки на земельну ділянку за кадастровим номером - НОМЕР_1 на підставі договору оренди землі №б/н від 25.04.2016, укладеного між сторонами - орендодавець ОСОБА_2, орендар - ТОВ "Союзнатурпродукт".

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач є орендарем земельної ділянки сільськогосподарського призначення, яка знаходиться на території Котовської сільської ради Вільшанського району Кіровоградської області, на підставі укладеного договору оренди землі з власником земельної ділянки - ОСОБА_2 строком на 10 років.

Однак, з відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно позивачу стало відомо, що до завершення строку дії договору оренди земельної ділянки, між власником спірної земельної ділянки та ТОВ "Союзнатурпродукт" укладений договір оренди цієї ж земельної ділянки, та, відповідно до рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, проведено її державну реєстрацію.

Таке рішення, на думку позивача, є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки право оренди на спірну земельну ділянку вже було зареєстроване, і на час прийняття оскаржуваного рішення договір оренди, укладений між ПСП "Перемога" та ОСОБА_2 був чинним, у зв'язку з чим звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Представник позивача в судовому засіданні адміністративний позов підтримав повністю та просив його задовольнити з підстав, викладених в позовній заяві.

Відповідач у судовому засіданні щодо задоволення позову заперечував, посилаючись на його безпідставність.

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ОСОБА_2 та Товариство з обмеженою відповідальністю "Союзнатурпродукт" у судове засідання не з'явились. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись завчасно та належним чином шляхом направлення судових повісток.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що між Приватним сільськогосподарським підприємством "Перемога" та ОСОБА_2 укладено договір оренди земельної ділянки №334 від 04.07.2009 року, зареєстрований у відділі Держкомзему у Вільшанському районі, про що до Державного реєстру земель внесено запис від 30.01.2012 року №352430004000645 (а.с.18-21).

На виконання вказаного договору оренди земельної ділянки, ОСОБА_2, згідно акту прийому - передачі від 04.07.2009 р., передав у платне користування позивачу строком на 10 років для ведення товарного виробництва сільськогосподарської продукції земельну ділянку (кадастровий номер НОМЕР_2, площею 12,18 га), яка розташована на території Котовської сільської ради (станом на час розгляду справи - Куца Балківська сільська рада) Вільшанського району Кіровоградської області (а.с.22).

З відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно позивачу стало відомо, що до закінчення строку дії договору оренди земельної ділянки, відповідачем прийнято рішення про державну реєстрації прав та їх обтяжень №29403408 від 25.04.2016 року щодо державної реєстрації права оренди земельної ділянки за кадастровим номером НОМЕР_2 на підставі договору оренди земельної ділянки №б/н від 25.04.2016 року, укладеного між ТОВ "Союзнатурпродукт" та ОСОБА_2 (а.с.41-42).

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Правовідносини, пов'язані з набуттям права оренди на земельну ділянку, укладення договорів оренди землі та їх реєстрація регулюються Земельним кодексом України (далі - ЗК України), Законом України "Про оренду землі" (далі - Закон №161-XIV), Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" (далі - Закон №1952-IV, в редакції чинній на момент прийняття оскаржуваних рішень), Законом України "Про Державний земельний кадастр" (далі - Закон №3613-17), Порядком державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень і Порядком надання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України №703 від 22.06.2011 року (далі - Порядок №703).

Відповідно до частини четвертої статті 124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Статтею 125 ЗК України передбачено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Згідно із статтею 2 Закону №1952-IV державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Державний реєстр речових прав на нерухоме майно (далі - Державний реєстр прав) - єдина державна інформаційна система, що забезпечує обробку, збереження та надання відомостей про зареєстровані речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об'єкти та суб'єктів таких прав.

За приписами частини третьої статті 10 Закону №1952-IV, державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема: відповідність обов'язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення (у випадках, передбачених законом); відповідність повноважень особи, яка подає документи на державну реєстрацію прав; відповідність відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяжень, що містяться у Державному реєстрі прав, відомостям, що містяться у поданих документах; наявність обтяжень прав на нерухоме майно; наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або відповідний правочин пов'язує можливість виникнення, переходу, припинення речового права, що підлягає державній реєстрації.

У пункті 3 частини третьої цієї ж норми зазначено, що під час проведення державної реєстрації прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 1 січня 2013 року, запитує від органів влади, підприємств, установ та організацій, які відповідно до законодавства проводили оформлення та/або реєстрацію прав, інформацію (довідки, копії документів тощо), необхідну для такої реєстрації, у разі відсутності доступу до відповідних інформаційних систем, документів та/або у разі, якщо відповідні документи не були подані заявником. Органи державної влади, підприємства, установи та організації зобов'язані безоплатно протягом трьох робочих днів з моменту отримання запиту надати державному реєстратору запитувану інформацію в паперовій та (за можливості) в електронній формі.

Як видно з аналізу наведених норм, державний реєстратор під час проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно зобов'язаний перевірити інформацію про наявність або відсутність вже зареєстрованих речових прав з метою недопущення одночасного існування їх подвійної державної реєстрації.

В судовому засіданні, відповідач обґрунтовуючи правомірність прийнятого рішення, зазначив наступне. Так, при прийнятті рішення про державну реєстрацію права власності за ОСОБА_2 та реєстрацією похідного права за заявою уповноваженого представником ТОВ "Союзнатупродукт", останнім подано крім квитанції про сплату платежів за здійснення реєстрації наступні документи - витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку за №НВ-3502683042016 від 21.04.2016р., договір оренди земельної ділянки та документи, на підставі яких встановлено особу набувача похідного права на земельну ділянку. Враховуючи, що витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-3502683042016 від 21.04.2016 р. містив відомості про зареєстроване право власності за орендодавцем (ОСОБА_2) по договору оренди, на підставі якого виникло похідне право у заявника, відповідач вважає, що потреби в перевірці наявності або відсутності вже зареєстрованих речових прав в нього не було.

Статтею 18 Закону №1952-IV визначено, що державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться в такому порядку: формування та реєстрація заяви в базі даних заяв; прийняття документів, що подаються разом із заявою про державну реєстрацію прав, виготовлення їх електронних копій шляхом сканування (у разі подання документів у паперовій формі) та розміщення їх у Державному реєстрі прав; встановлення черговості розгляду заяв про державну реєстрацію прав, що надійшли на розгляд; перевірка документів на наявність підстав для зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав, зупинення державної реєстрації прав та прийняття відповідних рішень; прийняття рішення про державну реєстрацію прав або про відмову в такій реєстрації; відкриття (закриття) розділу в Державному реєстрі прав та/або внесення до Державного реєстру прав відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об'єкти та суб'єктів цих прав; формування інформації з Державного реєстру прав для подальшого використання заявником; видача документів за результатом розгляду заяв у сфері державної реєстрації прав.

Державній реєстрації підлягають виключно заявлені речові права на нерухоме майно та їх обтяження, за умови їх відповідності законодавству і поданим документам, про що зазначено в частині четвертій статті 18 Закону №1952-IV.

Відповідно до статті 24 Закону №1952-IV, у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо: заявлене речове право, обтяження не підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону; заява про державну реєстрацію прав подана неналежною особою; подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом; подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження; наявні суперечності між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями; наявні зареєстровані обтяження речових прав на нерухоме майно; заяву про державну реєстрацію обтяжень щодо попереднього правонабувача подано після державної реєстрації права власності на таке майно за новим правонабувачем; після завершення строку, встановленого частиною третьою статті 23 цього Закону, не усунені обставини, що були підставою для прийняття рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав; заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень під час вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об'єктом незавершеного будівництва подано не до нотаріуса, який вчинив таку дію; заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень в електронній формі подано особою, яка згідно із законодавством не має повноважень подавати заяви в електронній формі; заявником подано ті самі документи, на підставі яких заявлене речове право, обтяження вже зареєстровано у Державному реєстрі прав.

Як вже зазначалось, між ПСП "Перемога" та ОСОБА_2 04.07.2009 року укладено договір оренди землі строком на 10 років який, відповідно до пункту 43, набирає чинності після підписання сторонами та державної реєстрації (а.с.21).

Так, державна реєстрація договору оренди земельної ділянки, укладеного між ПСП "Перемога" та ОСОБА_2 , відбулась 30.01.2012 року.

Відповідно до ст. 18 Закону України "Про оренду землі" (в редакції чинній на момент укладення договорів оренди землі між позивачем та ОСОБА_2) договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації.

Отже, договір оренди земельної ділянки, укладений між ПСП "Перемога" та ОСОБА_2 від 04.07.2009 року, який зареєстрований 30.01.2012 року, чинний до 30.01. 2022 року.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що саме нотаріус, як державний реєстратор та суб'єкт владних повноважень, з метою недопущення одночасного існування державної реєстрації декількох прав оренди на одну земельну ділянку, у випадку проведення державної реєстрації права оренди на земельну ділянку та уникнення подвійної реєстрації повинен запитувати інформацію про наявність або відсутність зареєстрованих договорів у органів, що здійснювали таку реєстрацію до 01 січня 2013 року.

Відтак, на думку суду, вищезазначені докази є належними та допустимими, в розумінні положень КАС України, які, в свою чергу, належним чином підтверджують позицію представника позивача та доводять неправомірність рішення реєстраційної служби, яке прийняте до закінчення терміну дії вищезазначеного договору оренди.

Враховуючи наведене та процитовані вище норми, суд доходить висновку, що державний реєстратор, в порушення вимог чинного законодавства, при проведенні державної реєстрації речових прав за договором оренди землі, укладеним між ТОВ "Союзнатупродукт" та ОСОБА_2, належним чином не перевірив, чи вже зареєстровані права оренди на спірну земельну ділянку, внаслідок чого неправомірно здійснив повторну реєстрацію договору оренди однієї і тієї ж земельної ділянки, що є недопустимим, оскільки зумовлює ситуацію, за якої одну і ту ж земельну ділянку було передано в оренду різним орендарям.

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного суду України від 29.09.2015 року.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що реєстрація права оренди земельної ділянки за договором оренди землі, укладеним між ТОВ "Союзнатупродукт" та ОСОБА_2 державним реєстратором - приватним нотаріусом Кіровоградського міського нотаріального округу Кіровоградської області Задніпряним О.А. проведена без дотримання вимог чинного законодавства, внаслідок чого істотно порушені законні права та інтереси позивача, як правомірного орендаря земельної ділянки.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини першої статті 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних справах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення (ч. 1 ст. 71 КАС України), а згідно із статтею 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів позивача, оцінивши досліджені у ході судового розгляду справи докази в їх сукупності, суд доходить висновку про наявність підстав для визнання протиправними та скасування рішення державного реєстратора №29403408 від 25.04.2016 року про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) права оренди земельної ділянки на земельну ділянку за кадастровим номером - НОМЕР_1 на підставі договору оренди землі №б/н від 25.04.2016, укладеного між сторонами - орендодавець ОСОБА_2, орендар - ТОВ "Союзнатурпродукт". Відтак, адміністративний позов ПСП "Перемога" підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у справі, суд враховує, що відповідно до частини першої статті 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 162,163 КАС України, суд, -

п о с т а н о в и в:

Позовні вимоги - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Державного реєстратора прав - приватного нотаріуса Кіровоградського міського нотаріального округу Кіровоградської області Задніпряного Олега Анатолійовича за індексним №29403408 від 25.04.2016 року про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) права оренди земельної ділянки на земельну ділянку за кадастровим номером - НОМЕР_1 на підставі договору оренди землі №б/н від 25.04.2016, укладеного між сторонами - орендодавець ОСОБА_2, орендар - ТОВ "Союзнатурпродукт".

Стягнути з Державного реєстратора прав - приватного нотаріуса Кіровоградського міського нотаріального округу Кіровоградської області Задніпряного Олега Анатолійовича судовий збір в розмірі 1378 грн. на користь Приватного сільськогосподарського підприємства "Перемога" (код - 03756508).

Постанова відповідно до ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення апеляційної скарги. У разі застосування судом частини третьої ст. 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду К.М. Притула