Постанова № 63130561, 25.11.2016, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

25 листопада 2016 рокум. Ужгород№ 807/802/16

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Скраль Т.В.

при секретарі Стенавській А.М.,

за участю сторін:

позивача: ОСОБА_1 - представник ОСОБА_2 ,

відповідача: Ужгородська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Закарпатській області - представник Савицький С.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Ужгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Закарпатській області про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

21 червня 2016 року, позивач - ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Ужгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Закарпатській області (далі - відповідач), якою просив: винести судове рішення, яким визнати незаконним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми "Ф" за № 2-17 від 30.06.2015 року.

Позовні вимоги обґрунтовані наступним. Податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення за № 2-17 від 30.06.2015 року, відповідно до якого позивачеві нараховано транспортний податок в сумі 25 000,00 грн. Позивач з даним рішенням відповідача не погоджується, вважає його прийнятим не в порядок і спосіб передбачений чинним законодавством. Зокрема, вважає, що не пропустимо застосовувати такий вид стягнення до нього по транспортному засобу, який був ним придбаний 4,5 роки потому, оскільки він підлягає у такому випадку подвійному оподаткуванню, на вихованні в останнього троє дітей, що надає йому пільгу при сплаті такого податку та Конституцією України передбачене те положення, що закон не має зворотної дії у часі, а тому просить визнати протиправним таке рішення і скасувати його.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги з мотивів наведених у позовній заяві та просив суд задовольнити адміністративний позов у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечив проти позовних вимог з мотивів наведених у письмових запереченнях та просив суд відмовити позивачеві в задоволенні позовних вимог повністю. Пояснив, що оскаржуване позивачем рішення, прийнято в строк та спосіб передбачений чинним податковим законодавством України. У зв'язку із змінами до Податкового кодексу України, які набрали чинності з 01 січня 2015 року, позивач є платником транспортного податку, а зареєстрований за ним транспортний засіб марка моделі: Toyota Land Cruiser 200 VX; номерний знак транспортного засобу: НОМЕР_2; рік випуску: 2011; об'єм двигуна: 4461; тим реєстраційної дії: перша реєстрація; дата здіснення реєстраційної дії: 07.10.2011 року, - є об'єктом оподаткування. Тобто, необхідними умовами для нарахування транспортного податку є факт його реєстрації в Україні, з об'ємом двигуна останнього понад 3000 см3 та його використання до п'яти років. А тому, при винесенні оскаржуваного рішення податковий орган діяв в межах та спосіб встановлений законом.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

30 червня 2015 року, відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення форми "Ф" за № 2-17, відповідно до якого ОСОБА_1 визначено суму податкового зобов'язання за платежем: транспортний податок з фізичних осіб (код платежу 18011000) в сумі 25000,00 грн., граничним строком для сплати якого зазначена 60 днів з дня вручення (а.с.8).

17 серпня 2015 року, 08 вересня 2015 року позивач звертався до відповідача про надання йому письмової податкової консультації щодо застосування до нього вимог ст. 267 ПК України, ( а.с.9-12).

13 жовтня 2015 року, відповідачем надано письмову податкову консультацію за № 1715/10/17-01 на повторну заяву позивача. Позивач повідомляється, що він є платником транспортного податку та відповідно до вимог статті 67 Конституції України зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом, (а.с.30-32).

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 10 серпня 2016 року, було витребувано від Холмівської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області рішення про встановлення транспортного податку на 2015 рік та із зазначенням часу введення його в дію, (а.с.41, 42).

Суд констатує, що на день розгляду справи по суті, Холмівською сільською радою Ужгородського району Закарпатської області не надано витребувані за ухвалою рішення про встановлення транспортного податку на 2015 рік.

Крім того, не надані такі докази і стороною відповідача.

25 листопада 2016 року, у судовому засіданні представником позивача надано ксерокопію рішення Холміської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області від 27 січня 2015 року "Про місцеві податки і збори". Однак, такий доказ не відповідає вимогам належності та допустимості, а тому не може оцінюватися судом.

В обґрунтування своїх вимог, позивачем зазначено, що податковий орган при винесені оскаржуваного податкового повідомлення-рішення форми "Ф" від 30.06.2015 року за № 2-17, порушив вимоги підпункту 267.6.2 пункту 267.6 статті 267 Податкового кодексу України, а саме щодо строків справляння такого.

У відповідності до вимог підпункту 267.6.2 пункту 267.6 статті 267 Податкового кодексу України, податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його реєстрації до 1 липня року базового податкового (звітного) періоду (року).

Проте, як встановлено судом та підтверджено відтиском штемпеля Головпоштамту м. Ужгорода, листа було направлено позивачеві 27 липня 2015 року, а згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення таке вручено позивачу 01 серпня 2015 року, що підтверджується його особистим підписом на повідомленні, (а.с.35 (на звороті), 36).

Отже, контролюючим органом порушено строк надіслання такого податкового повідомлення-рішення. Відповідачем при розгляді справи такі доводи адміністративного позову не спростовані. При цьому, суд вважає за необхідне зазначити, що саме по собі порушення строку надіслання податкового повідомлення-рішення не є достатньою підставою для скасування такого рішення.

Відповідно до Закону України від 28 грудня 2014 року № 71-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законів України щодо податкової реформи", з 01 січня 2015 року введено в дію статтю 267 Податкового кодексу України - "Транспортний податок".

Згідно з п.п.267.1.1 п.267.1 ст.267 ПК України, платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до п.п.267.2.1 п.267.2 ст.267 ПК України є об'єктами оподаткування.

Ставка податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25000,00 грн. за кожен легковий автомобіль, що є об'єктом оподаткування (п.267.4 ст.267 ПК України).

У відповідності до ст. 267 ПК України, об'єктом оподаткування є легкові автомобілі, які використовувалися до 5 років і мають об'єм циліндрів двигуна понад 3000 см3.

Згідно з підпунктом 267.6.1 пункту 267.6 статті 267 ПК України, обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів оподаткування фізичних осіб здійснюється контролюючим органом за місцем реєстрації платника податку.

Згідно з п.п.267.5.1 п.267.5 ст.267 ПК України базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.

При цьому, календарний рік - це проміжок часу з 1 січня по 31 грудня, який триває 365 або 366 (у високосному році) календарних днів.

Річний обсяг повинен обчислюватися за календарний рік, а не за будь - які 12 місяців за вибором податкового органу.

Вказана позиція узгоджується з правовою позицією Верховного Суду України, викладеною в Постанові за №21 -94а13 від 16.04.13року.

Як встановлено судом, автомобіль марки Toyota Land Cruiser 200 VX; номерний знак транспортного засобу: НОМЕР_2; рік випуску: 2011; об'єм двигуна: 4461; дата здіснення реєстрації: 07.10.2011 року, отже такий автомобіль є об'єктом оподаткування, як легковий автомобіль, який використовувався до 5 років.

Згідно ст.8 ПК України, в Україні встановлюються загальнодержавні та місцеві податки і збори.

Відповідно до пп.10.1.1 п.10.1 ст.10 ПК України, податок на майно належить до місцевих податків. Згідно ст.265 ПК України, однією із складових податку на майно є транспортний податок.

Особливість місцевих податків полягає в тому, що вони за законом не можуть бути встановлені безпосередньо рішенням Верховної Ради України. Верховна Рада України може встановлювати тільки перелік дозволених до встановлення місцевими радами місцевих податків і дозволених граничних параметрів таких податків, а власне, встановлення місцевих податків, із дотриманням встановлених Верховною Радою критеріїв - є компетенцією відповідних місцевих рад.

У відповідності до пп.12.3.4. п.12.3 ст.12 ПК України, рішення про встановлення місцевих податків та зборів офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування встановлених місцевих податків та зборів або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.

Частиною 1 статті 3 Бюджетного кодексу України передбачено, що бюджетний період для всіх бюджетів, що складають бюджетну систему України, становить один календарний рік, який починається 1 січня кожного року і закінчується 31 грудня того ж року.

Одним із принципів податкового законодавства, згідно з положеннями підп.4.1.9 п.4.1 ст.4 ПК України є стабільність, зміст якого полягає у тому, що зміни до будь-яких елементів податків та зборів не можуть вноситися пізніш, як за шість місяців до початку нового бюджетного періоду, в якому будуть діяти нові правила та ставки. Податки та збори, їх. ставки, а також податкові пільги не можуть змінюватися протягом бюджетного року.

Відповідно до ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з позицією Європейського суду у справі Yvonne van Duyn v. Home Office ( Case 41/74 van Duyn v. Home Office) принцип юридичної визначеності означає, що зацікавлені особи повинні мати змогу покладатися на зобов'язання, взяті державою, навіть якщо такі зобов'язання містяться у законодавчому акті, який загалом не має автоматичної прямої дії.

Така дія зазначеного принципу пов'язана з іншим принципом - відповідальності держави, який полягає у тому, що держава не може посилатися на власне порушення зобов'язань для запобігання відповідальності. При цьому, якщо держава чи будь-який її орган схвалили певну концепцію, така держава чи орган вважатимуться такими, що діють протиправно, якщо вони відступлять від такої політики чи поведінки, оскільки схвалення такої політики чи поведінки дало підстави для виникнення обґрунтованих сподівань у осіб (юридичних чи фізичних) стосовно додержання державою чи органом публічної влади такої політики чи поведінки.

Отже, якщо держава задекларувала певні правила поведінки при внесенні змін до порядку оподаткування (принцип стабільності податкового законодавства), то вона зобов'язана вжити всіх заходів для забезпечення реалізації цих правил.

Натомість судом не встановлено, що Холмівською сільською радою Ужгородського району Закарпатської області встановлено транспортний податок у 2015 році згідно рішення сесії ради, або будь-яких інших відомостей щодо оприлюднення даного рішення в засобах масової інформації, за яким б ставка податку встановлювалася із розрахунку на календарний рік у розмірі 25 000 гривень за кожен легковий автомобіль, що є об'єктом оподаткування. Більше того, сільською радою вимоги Ухвали суду про витребування доказів (рішення про встановлення транспортного податку на 2015 рік та час введення його в дію) не виконано, (а.с.42).

Враховуючи наведені вище норми законодавства, практику Європейського суду з прав людини, та виходячи з того, що навіть якщо і було таке рішення Холмівської сільської ради у 2015 році, за яким встановлено транспортний податок, то суд вважає, що обов'язок зі сплати цього податку до місцевого бюджету у фізичних осіб може виникнути тільки з 2016 року, тобто наступного бюджетного періоду.

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), розсудливо, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).

Відповідно до ч.1 та 2 ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на наведене вище, аргументи, якими відповідач доводить правомірність нарахування транспортного податку у відповідності до ст.267 ПК України, є безпідставними, а тому прийняте на основі таких висновків податкове повідомлення - рішення №2-17 від 30.06.2015 року не відповідає критеріям, визначеним ч.3 ст.2 КАС України, оскільки прийнято необґрунтовано, без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії) та непропорційно.

Суд враховує, що згідно з п.10.2 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 7 від 20.05.13р. "Про судове рішення в адміністративній справі", в разі задоволення позову про визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень чи його окремих положень суд повинен зазначити про це в судовому рішенні та одночасно застосувати один із встановлених законом способів захисту порушеного права позивача про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підставними, а тому такі слід задовольнити в повному обсязі.

Відповідно до ч.1 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі.

Керуючись ст. ст. 17, 71, 86,94, 160,163,165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов ОСОБА_1 до Ужгородської ОДПІ Головного управління ДФС у Закарпатській області про визнання протиправним та скасування податкового-повідомлення рішення - задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Ужгородської ОДПІ Головного управління ДФС у Закарпатській області № 2-17 від 30 червня 2015 року.

3. Стягнути з Ужгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Закарпатській області (код ЄДРПОУ 39595916) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1, паспорт серії НОМЕР_3 виданий 03 березня 2009 року Ужгородським РВ ГУМВС в Закарпатській області) судовий збір в сумі 551,20 (п'ятсот п'ятдесят одну гривню, 20 коп.) грн..

Апеляційну скаргу на постанову суду першої інстанції може бути подано протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, виготовленої в повному обсязі. Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Закарпатський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

СуддяТ.В. Скраль