Постанова № 63130425, 15.11.2016, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 листопада 2016 р. Справа №805/1360/13-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

час прийняття постанови: 12год.20хв.

ухвалено у нарадчій кімнаті

Донецький окружний адміністративний суд в складі: головуючого судді - Троянової О.В., при секретарі Кудрі В.Г., розглянувши адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Візаві Інвест"

до Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області

про визнання недійсними та скасування податкових повідомлень - рішень від 24.01.2013 року №0000182340, №0000152340, №0000172340, №0000162340,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Візаві Інвест", звернулося до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби про визнання недійсними та скасування податкових повідомлень - рішень від 24.01.2013 року №0000182340, №0000152340, №0000172340, №0000162340/т. 1 а.с.61-66/.

Ухвалою суду від 08.02.2013р. відкрито провадження по справі за даним позовом.

Постановою суду від 22.04.2013р. позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Візаві Інвест" до Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби про визнання недійсними та скасування податкових повідомлень - рішень від 24.01.2013 року №0000182340, №0000152340, №0000172340, №0000162340 задоволено частково. Визнано недійсним та скасовано податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби від 24.01.2013 року №0000182340 в частині зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 19322595 грн. Визнано недійсним та скасовано податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби від 24.01.2013 року №0000162340 в частині застосування штрафної (фінансової) санкції в розмірі 599873,25 грн. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено /т.4 а.с.185-191/.

Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 21.06.2013р. апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Візаві Інвест" і Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі міста Донецька Донецької області Державної податкової служби залишено без задоволення. Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 22 квітня 2013 року у справі № 805/1360/13-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Візаві Інвест" до Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі міста Донецька Донецької області Державної податкової служби про визнання недійсними та скасування податкових повідомлень-рішень від 24.01.2013 року залишено без змін /т.4 а.с.206-209/.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 28 січня 2016 року відкрито провадження з відновлення втраченого провадження в адміністративній справі. Підставою для розгляду питання щодо відновлення втраченого провадження став лист ВАСУ від 19.01.2016 р. по справі № К/800/37700/13 (справа №805/1360/13-а). Судове провадження було повністю втрачене у зв'язку із захопленням будівлі Донецького окружного адміністративного суду невідомими особами в період проведення антитерористичної операції на території міста Донецька.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 24 березня 2016 року відновлено втрачене судове провадження в адміністративній справі № 805/1360/13-а в частині процесуальних документів, постановлених Донецьким окружним адміністративним судом та Донецьким апеляційним адміністративним судом під час розгляду та вирішення справи по суті та письмових доказів, що були надані сторонами по справі та які були предметом дослідження Донецького окружного адміністративного суду під час розгляду та вирішення справи по суті /т.4 а.с.224-225/. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 25.07.2013р. касаційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Візаві Інвест" та Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області задоволено частково. Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 22.04.2013 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 21.06.2013 скасовано. Справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції /т.5 а.с.64-71/.

При направленні справи на новий розгляд, Вищий адміністративний суд України зазначив, що здійснення ТОВ «Берегиня» діяльності з постачання реабілітаційних послуг інвалідам, дітям інвалідам, а також постачання путівок на санаторно-курортне лікування, оздоровлення та відпочинок на території України фізичних осіб віком до 18 років, інвалідів, дітей інвалідів, тобто здійснення операцій, що не є об?єктом оподаткування або звільняються від оподаткування, зазначені обставини підлягають доведенню, а сторонами не надано доказів, які підтверджують або спростовують правомірність віднесення сум податку на додану вартість до податкового кредиту.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 15 серпня 2016 справу призначено до розгляду /т.6 а.с.3/.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 25 серпня 2016 року замінено Державну податкову інспекцію у Ворошиловському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби на Маріупольську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Донецькій області по адміністративній справі №805/1360/13-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Візаві Інвест" до Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби про визнання недійсними та скасування податкових повідомлень - рішень від 24.01.2013 року №0000182340, №0000152340, №0000172340, №0000162340/т.4 а.с.18/.

Обґрунтовуючи свої вимоги позивач посилається на те, що згідно з приписами п.141.1 ст.141 Податкового кодексу України до складу валових витрат включаються будь-які витрати, пов'язані з нарахуванням процентів за борговими зобов'язаннями (в тому числі за будь-якими кредитами, позиками, депозитами, крім фінансових витрат, включених до собівартості кваліфікаційних активів відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку протягом звітного періоду, якщо такі нарахування здійснюються у зв'язку з провадженням господарської діяльності платника податку.

Згідно п.146.5 статті 146 Податкового кодексу України первісна вартість об'єкта основних засобів складається у тому числі з фінансових витрат, включення яких до собівартості кваліфікаційних активів передбачено положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку.

Згідно порядку, встановленого Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 31 «Фінансові витрати» ТОВ «Візаві Інвест» проводився розрахунок сум фінансових витрат, включених до собівартості кваліфікаційних активів за період з 01.01.2011 року по 09.05.2011 року, 10.05.2011 року по 06.11.2011 року, 07.11.2011 року по 03.04.2012 року. Порушень порядку проведення розрахунку не встановлено.

Таким чином, суми фінансових витрат, включених до собівартості кваліфікаційних активів відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 31 «Фінансові витрати» не включені до складу витрат згідно з п.141.1 ст.141 Податкового кодексу України.

Стосовно встановлених порушень п.153.8 ст. 153, п.3 розд.4 Перехідних положень Податкового кодексу України зазначив, що відповідно до пункту 4 підрозділу 4 розділу ХХ Податкового кодексу України операції з цінними паперами та деривативами, що придбані до набрання чинності розділом ІІІ цього Кодексу, відображаються в обліку при визначенні податку на прибуток підприємства за правилами, що діяли на момент придбання таких цінних паперів.

Згідно з додатком К3 до декларації з податку на прибуток підприємства за 1 квартал 2011 року збиток від операцій з акціями та іншими, ніж цінні папери корпоративними правами склав 32651403 грн., тобто вони придбані до 01.04.2011 року (до набрання чинності розділу ІІІ Податкового кодексу України) і тому повинні відображатись в обліку при визначенні податку на прибуток підприємства за правилами Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 року №334/94-ВР.

Згідно з підпунктом 7.6.1 пункту 7.6 статті 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» платник податку веде окремий податковий облік фінансових результатів операцій з цінними паперами (у тому числі іпотечними сертифікатами участі, іпотечними сертифікатами з фіксованою дохідністю та сертифікатами фондів операцій з нерухомістю) і деривативами у розрізі окремих видів цінних паперів, а також фондових та товарних деривативів. При цьому облік операцій з акціями ведеться разом з іншими, ніж цінні папери, корпоративними правами.

Якщо протягом звітного періоду витрати на придбання кожного з окремих видів цінних паперів, а також деривативів, понесені (нараховані) платником податку, перевищують доходи, отримані (нараховані) від продажу (відчуження) цінних паперів або деривативів такого ж виду протягом такого звітного періоду, від'ємний фінансовий результат переноситься на зменшення фінансових результатів від операцій з цінними паперами або деривативами такого ж виду майбутніх звітних періодів у порядку, визначеному статтею 6 цього Закону.

Якщо протягом звітного періоду доходи від продажу кожного з окремих видів цінних паперів, а також деривативів, отримані (нараховані) платником податку, перевищують витрати, понесені (нараховані) платником податку внаслідок придбання цінних паперів або деривативів такого ж виду протягом такого звітного періоду (з урахуванням від'ємного фінансового результату від операцій з цінними паперами чи деривативами такого ж виду минулих періодів), прибуток включається до складу валових доходів такого платника податку за результатами такого звітного періоду.

У пункті 7.6.5 цього ж пункту зазначено, що норми цього пункту поширюються також на визначення балансових збитків або прибутків, отриманих платником податку від операцій з корпоративними правами, що виражені в інших, ніж цінні папери, формах.

Пунктом 6.1 статті 6 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» визначено, що якщо об'єкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами податкового року має від'ємне значення об'єкта оподаткування, сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього року у складі валових витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

У 2010 році норми цього пункту діяли з урахуванням особливостей, встановлених пунктом 22.4 статті 22 цього Закону, а саме у 2010 році у складі валових витрат платника податку враховувались 20 відсотків суми від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток, яке утворилося станом на 1 січня 2010 року, а у 2011 році сума від'ємного значення, яка відповідно до абз.1 цього пункту не була врахована у складі валових витрат, та від'ємне значення об'єкта оподаткування, яке виникло у 2010 році, підлягало включенню до складу валових витрат у порядку, встановленому статтею 6 цього Закону, без обмежень, встановлених цим пунктом.

Операції з торгівлі цінними паперами та іншими, ніж цінні папери, корпоративними правами, що придбані після 01 квітня 2011 року, оподатковуються відповідно до пункту 153.8 статті 153 Податкового кодексу України, відповідно до якого ТОВ «Візаві Інвест» у додатку ЦП до податкової декларації з податку на прибуток за півріччя 2012 року доходи звітного періоду від операцій з акціями та іншими, ніж цінні папери, корпоративними правами у сумі 9729081 грн. зменшило на від'ємний фінансовий результат попереднього звітного податкового періоду від операцій з акціями та іншими, ніж цінні папери корпоративними правами у розмірі 32651403 грн., тому збиток від цих операцій склав 22922322 грн. станом на 02.10.2012 року.

Пунктом 150.1 статті 150 Податкового кодексу України зазначено, що якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками податкового року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням зазначеного від'ємного значення попереднього року у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

У відповідності до підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду.

При цьому позитивний результат (прибуток) від операцій з цінними паперами та іншими, ніж цінні папери, корпоративними правами за звітний період (перевищення доходів над витратами з урахуванням від'ємного фінансового результату минулих періодів), включається до складу податкового доходу за результатами такого звітного періоду. Якщо ж вийде від'ємний результат, то він не включається до складу витрат і не зменшує дохід, а значить не впливає на величину об'єкта оподаткування звітного податкового періоду.

Тому, такий від'ємний фінансовий результат від операцій з цінними паперами та іншими, ніж цінні папери, корпоративними правами не може підпадати під регулювання порядку врахування від'ємного значення об'єкта оподаткування, передбаченого правилами підрозділу 4 розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України в редакції Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України» щодо удосконалення деяких податкових норм».

Внесені цим Законом зміни говорять про те, що пункт 150.1 статті 150 Податкового кодексу України тепер застосовується з урахуванням тих умов, які в ньому зазначені. Але вони вказані по відношенню до від'ємного значення результату об'єкта оподаткування, який відображений в рядку податкової декларації з податку на прибуток підприємства про від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього періоду (а саме рядок 06.5 «Від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього звітного (податкового) року (від'ємне значення рядка 07 Податкової декларації за попередній звітний (податковий) рік). А в таке від'ємне значення (рядок 06.5) згідно з вищенаведеними нормами від'ємне значення від операцій з цінними паперами не включалось.

Таким чином вважає, що норми Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та Податкового кодексу України не мають 25% обмеження щодо включення від'ємного фінансового результату попереднього звітного податкового періоду від операцій з акціями та іншими, ніж цінні папери корпоративними правами.

Крім того зазначив, що пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи) у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

При цьому вказаним пунктом закріплено, що право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

З метою розвитку, модернізації і вдосконалення матеріально- технічної бази для подальшого регулярного використання у господарський діяльності для отримання доходу у грошовому вигляді у 2010 році ЗАТ «Візаві» (правонаступником прав та обов'язків якого є ТОВ «Візаві Інвест») почало підготовку документів і подальше проведення реконструкції дитячого оздоровчого табору ім. Ю.Гагаріна, а саме: комплекс організаційно-технічних заходів щодо демонтажу існуючих об'єктів і споруд та подальшого будівництва нових будинків та споруд, придатних забезпечити комфортний відпочинок і оздоровлення цілий рік.

Реконструкція закладу дозволить бути спроможним функціонувати протягом року; заклад буде призначений для організованого оздоровлення, відпочинку і розвитку дітей у літній період року та організованого і індивідуального оздоровлення та відпочинку дорослих і дітей у осінньо-весняний період року. Реконструкція закладу та подальше його регулярне використання у господарській діяльності приведе до збільшення економічної вигоди, які й очікувалось отримувати від використання цього об'єкту самого початку.

На виконання зазначеної мети у 2010 році було укладено угоду про наміри ЗАТ «Візаві» та ТОВ «Берегиня» щодо подальшої (після реконструкції) передачі в оренду ДОТ ім. Ю.Гагаріна для організації ТОВ «Берегиня» оздоровлення, відпочинку і розвитку дітей у літній період року та організованого і індивідуального оздоровлення та відпочинку дорослих і дітей у осінньо-весняний період року.

Крім того, окрім передачі в оренду ДОТ ім. Ю. Гагаріна, ЗАТ «Візаві» планувало та планує в подальшому здійснювати іншу власну господарську діяльність на території зазначеного закладу: надання в користування майна, що належить ДОТ ім. Ю. Гагаріна (будівель, споруд, приміщень, спортивних та ігрових майданчиків, тренажерних залів, обладнання, спорядження, інвентарю тощо); розміщення та проживання; організація харчування; організація і проведення спортивних, освітньо-виховних, культурних та інших заходів; забезпечення комп'ютерною технікою та надання доступу до комп'ютерних мереж, зокрема Інтернет; соціально-побутові послуги та ін.

Вищезазначена інформація викладена в рішенні акціонерів ЗАТ «Візаві», яке було оформлене протоколом від 28 вересня 2010 року, угоді про наміри між ЗАТ «Візаві» та ТОВ «Берегиня», наказом № 64/1-о/д від 28.09.2010 року.

В акті перевірки помилково зроблений висновок, що позивач планує самостійно постачати реабілітаційні послуги інвалідам, дітям інвалідам, а також постачання путівок на санаторно-курортне лікування, оздоровлення та відпочинок на території України фізичних осіб віком до 18 років, інвалідів, дітей інвалідів, тобто придбавати (виготовляти) товари/послуги та необоротні активи, які призначаються для їх використання в операціях, що не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування.

ТОВ «Візаві Інвест» на теперішній час та у подальшому планує використовувати товари/послуги та основні фонди, пов'язані з реконструкцією позаміського закладу оздоровлення та відпочинку «ШишкиЛенд», в оподатковуваних операціях у межах власної господарської діяльності згідно з приписами ст. 198 Податкового кодексу України.

Просить суд визнати недійсними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 24.01.2013 року №0000182340, №0000152340, №0000172340, №0000162340 /т.1 а.с.61-66/.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, про день, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином, надав суду заяву про розгляд справи без його участі /т.6 а.с.40/.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про день, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином, надав письмові заперечення проти позову, у яких зазначив, що спірні податкові повідомлення-рішення, винесені на підставі діючого законодавства та в межах компетенції, визначеної законами України, у зв'язку з чим просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог/т.6 а.с.46-53/.

Враховуючи, що позивач та відповідач були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, позивач подав клопотання про розгляд справи без його участі, зважаючи на відсутність визначених ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України перешкод для розгляду справи, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Відповідно до вимог ч.6 ст.12 та ч.1 ст.41 Кодексу адміністративного судочинства України у зв'язку з неявкою сторін, фіксування судового засідання по справі не здійснюється.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, судом встановлено наступне.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Візаві Інвест» зареєстровано у якості юридичної особи відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію, діє на підставі статуту, перебував на податковому обліку у Державній податковій інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби, правонаступником якої є Маріупольська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Донецькій області.

Відповідачі - Маріупольська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Донецькій області діє на підставі положення про Державну фіскальну службу та керуючись Податковим кодексом України.

Статус державної податкової служби в Україні, її функції та правові основи діяльності, порядок адміністрування податків та зборів, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю визначені Податковим кодексом України.

Судом встановлено, що з 02 листопада 2012 року по 13 грудня 2012 року Державною податковою інспекцією у Ворошиловському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби проведено документальну планову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Візаві Інвест» з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2010 року по 30.09.2012 року, за результатами якої складено акт перевірки за № 544/22-2/24068600 від 20.12.2012 року /т.1 а.с. 69-110/.

Не погодившись з висновками акта перевірки, позивач надав до податкового органу заперечення на акт за вих.№ 03 від 14 січня 2013 року /т. 1 а.с. 118-123/.

За результатами розгляду заперечень до акта перевірки відповідачем надано відповідь за вих. № 1818/10/22-2 від 21.01.2013 року /т. 1 а.с. 125-129/, згідно з якою висновки акта перевірки № 544/22-2/24068600 від 20.12.2012 року викладені в наступній редакції:

перевіркою встановлено порушення ТОВ «Візаві Інвест»:

1. П.п. 14.1.36 п.14.1 ст.14, п.135.2 ст.135, п.141.1 ст.141, п.146.5 ст.146, п.153.8 ст.153, Податкового кодексу України, п.3 розділу 4 перехідних положень Податкового кодексу України в результаті чого завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на загальну суму 20888825 грн., у тому числі за 3 квартал 2011 року на суму 7473399 грн., за 4 квартал 2011 року на суму 6815661 грн., за 2 квартал 2012 року на суму 5033535 грн., за 3 квартал 2012 року на суму 1566230 грн.;

2. п.п. 14.1.181 п.14.1 ст.14, п.п. 1967.1.6 п.197.1 ст.197, п.198.1, п.198.3, п.198.4 ст.198 Податкового кодексу України в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 177797 грн., у тому числі за січень 2011 року на суму 25230 грн., за лютий 2011 року на суму 39650 грн., за березень 2011 року на суму 45442 грн., за травень 2011 року 67475 грн.;

3.п.п. 14.1.181 п.14.1 ст.14, п.п. 197.1.6 п.197.1 ст.197, п.198.1, п.198.3, п.198.4 ст.198 Податкового кодексу України в результаті чого завищено значення різниці між сумою податкових зобов'язань та податкового кредиту в періоді, що перевірявся, на загальну суму 838759 грн., у тому числі за вересень 2012 року на суму 838759 грн.;

4. п.п.14.1.18, п.п.14.1.181 п.14.1 ст.14, п.п. 197.1.6 п.197.1 ст.197, п.198.1, п.198.3, п.198.4 ст.198, п.200.1, п.200.3 ст. 200 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено податок на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню в періоді, що перевірявся, на загальну суму 2399493 грн., у тому числі за травень 2012 року на суму 283445 грн., за червень 2012 року на суму 459288 грн., за липень 2012 року на суму 479231 грн., за серпень 2012 року на суму 648583 грн., за вересень 2012 року на суму 528946 грн.

На підставі акта перевірки № 544/22-2/24068600 від 20.12.2012 року 24.01.2013 року податковим органом прийняті наступні податкові повідомлення - рішення:

-№0000182340, відповідно до якого згідно з пунктом 54.3 статті 54 та пунктом 58.1 статті 58 глави 4 розділу ІІ Податкового кодексу України за порушення п.п. 14.1.36 п.14.1 ст.14, п.135.2 ст.135, п.141.1 ст.141, п.146.5 ст.146, п.153.8 ст.153 Податкового кодексу України зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток в сумі 20888825 грн., у тому числі: за 3 квартал 2011 року - 7473399 грн., 4 квартал 2011 року - 6815661 грн., за 2 квартал 2012 року - 5033535 грн., за 3 квартал 2012 року - 1566230 грн./т.1 а.с.131/;

-№0000152340, відповідно до якого згідно з підпунктом 54.3.2 підпункту 54.3 статті 54 глави 4 розділу ІІ Податкового кодексу України та відповідно до п.7 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України за порушення п.п. 14.1.181 п.14.1 ст.14, п.п.197.1.6 п.197.1 ст.197, п.198.1, п.198.3, п.198.4 Податкового кодексу України збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 177798 грн., у тому числі за основним платежем - 177797 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 1 грн./т.1 а.с.132/;

-№0000162340, відповідно до якого згідно з п. 54.3 ст.54 та п.п. 58.1 ст. 58 глави 4 розділу ІІ Податкового кодексу України , п.п.14.1.18, п.п.14.181 п.14.1 ст.14, п.п.197.1 ст.197, п.198.1. п.198.3, п.198.4, п.200.1, п.200.3 ст.200 Податкового кодексу України зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в сумі 2399493 грн., у тому числі за травень 2012 року - 283445 грн., за червень 2012 року - 459288 грн., за серпень 2012 року - 648583 грн., за вересень 2012 року - 528946 грн., за липень 2012 року - 479231 грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкції в сумі 1199746,5 грн./т.1 а.с.133/;

-№0000172340, відповідно до якого згідно з п.54.3 ст.54 та п.п.58.1 ст.58 глави 4 розділу ІІ Податкового кодексу України, за порушення п.п.14.1.181 п.14.1 ст.14, п.п.197.1.6 п.197.1 ст.197, п.198.1, п.198.3, п.198.4 ст.198 Податкового кодексу України зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за вересень 2012 року в розмірі 838759 грн./т.1 а.с.134/.

Позивач не погоджуючись із прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями звернувся до суду із даним позовом.

У відповідності до приписів ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року № ETS N 005 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.

Завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

У відповідності до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);4) безсторонньо (неупереджено);5) добросовісно;6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Правовідносини, що виникли при розгляді даного спору регулюються нормами Податкового кодексу України, в редакції,що діяла на момент виникнення правовідносин.

Суд дійшов висновку, що відповідач в повній мірі не довів правомірність прийнятих ним податкових повідомлень-рішень враховуючи наступне.

Судом встановлено, що позивачем у перевіряємому періоді отримано позику від (Кіпр) на підставі договору позики №15UN від 15.05.2008року /т.1 а.с.221-230/. Згідно умов зазначеного контракту цільове призначення позики - поповнення обігових коштів.

Згідно попереднього акта планової перевірки від 20.05.2010 року № 654/15-16-23/24068600позикові кошти отримані в розмірі 24850000 долларів США, у тому числі:

-28.05.2008 року отримано 1 транш позики в сумі 19000000 долларів США (92150000 грн. за курсом НБУ, який діяв на момент надходження коштів);

-02.04.2099 року отримано ІІ транш позики в сумі 100000 долларів США (770000 грн. за курсом НБУ);

-26.06.2009 року отримано ІІІ транш позики в сумі 3000000 долларів США (22885500 грн. за курсом НБУ);

-27.07.2009 року отримано ІV транш позики в сумі 2000000 долларів США (15332200 грн. за курсом НБУ);

-17.11.2009 року отримано V транш позики в сумі 750000 долларів США (5994975 грн. за курсом НБУ).

В перевіряємому періоді (з 01.01.2010 року по 30.09.2012 року) ТОВ «Візаві Інвест» отримано позику на загальну суму 11450000 долларів США (91230286,05 грн.).

Позивачем здійснено повернення позики на загальну суму 14970000 долларів США :

-в сумі 36000 долларів США (284695,2 грн.) згідно п/д №2 від 08.09.2010 року;

-в сумі 7600000 долларів США (60522600 грн.) згідно п/д №4 від 23.12.2010 року;

-в сумі 7334000 долларів США (58471781 грн.) згідно п/д №6 від 05.10.2011 року.

Нараховані відсотки за користування позикою позивач сплатив в сумі 4893699,48 долларів США (38926736,9 грн.):

-в сумі 1121762,5 долларів США (88661865,45 грн.) згідно п/д №1 від 12.07.2010 року;

-в сумі 1140767,5 долларів США (9055070,18 грн.) згідно п/д №3 від 19.11.2010 року;

-в сумі 939381,5 долларів США (7494855,3 грн.) згідно п/д №1 від 13.05.2011 року;

-в сумі 907413 долларів США (7244331,69 грн.) згідно п/д №6 від 16.11.2011 року;

-в сумі 784374,98 долларів США (6266293,28 грн.) згідно п/д б/н від 10.05.2012 року.

В перевіряємому періоді ТОВ «Візаві Інвест» здійснювало діяльність, пов'язану з проведенням модернизації та реконструкції Дитячого оздоровчого табору імені Ю. Гагаріна («ШишкиЛенд»), розташованого за адресою:Донецька область, м. Святогірськ, вул. Куйбишева, б. 93.

Спрямування коштів на вказану діяльність підтверджується наданими позивачем розрахунками сум капіталізованих фінансових витрат (рахунок 1511 «Реконструкція, капіталізація процентів по договору № 15UN від 15.05.2008року)/т.1 а.с.241/.

Згідно з п.141.1 ст.141 Податкового кодексу України до складу валових витрат включаються будь-які витрати, пов'язані з нарахуванням процентів за борговими зобов'язаннями (в тому числі за буд-якими кредитами, позиками, депозитами, крім фінансових витрат, включених до собівартості кваліфікаційних активів відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку) протягом звітного періоду, якщо такі нарахування здійснюються у зв'язку з провадженням господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п.146.5 ст.146 Податкового кодексу України первісна вартість об'єкта основних засобів складається у тому числі з таких витрат як фінансові витрати, включення до собівартості кваліфікаційних активів передбачено положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку.

Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 31 «Фінансові витрати», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.04.2006 року № 415 та зареєстрованого в Міністерстві фінансів України 26.05.2006 року за № 610/12484 передбачено, що капіталізація фінансових витрат - включення фінансових витрат до собівартості кваліфікаційного активу.

Кваліфікаційний актив - актив, який обов'язково потребує суттєвого часу для його створення.

Собівартість кваліфікаційного активу - витрати на придбання, будівництво, створення, виготовлення, виробництво, вирощування і доведення кваліфікаційного активу до стану, в якому він придатний для використання із запланованою метою або продажу.

Згідно з п.п.14.1.36 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договором комісії, доручення та агентськими договорами.

Суд зазначає, що неможливо відокремлювати отримання доходу від кожної окремої господарської операції суб'єкта господарювання та отримання доходу від господарської діяльності позивача в цілому, оскільки господарська діяльність є тривалою в часі. Суд не приймає твердження відповідача про відсутність доходу від позикових коштів та їх погашення, враховуючи, що відповідачем досліджувалася кожна господарська операція окремо, без взаємодії одна з одною в межах господарської діяльності підприємства, внаслідок чого висновки податкового органу щодо неправомірного включення до складу валових витрат відсотків в сумі 19322595 грн., нарахованих (сплачених) за користування позикою в іноземній валюті згідно з договором позики № 15UN від 15.05.2008року є безпідставними, а податкове повідомлення-рішення №0000182340 в частині зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток в сумі 19322595 грн., у тому числі: за 3 квартал 2011 року - 7473399 грн., 4 квартал 2011 року - 6815661 грн., за 2 квартал 2012 року - 5033535 грн., є необґрунтованим.

Судом встановлено, що згідно з розділом 1 додатку ЦП до Декларації з податку на прибуток «Розрахунок фінансових результатів від операцій з торгівлі цінними паперами та іншими, ніж цінні папери, корпоративними правами» за 3 квартали 2012 року позивач задекларував збиток від операцій з акціями та іншими, ніж цінні папери, корпоративними правами у сумі 22922322 грн. (від'ємний фінансовий результат попереднього звітного (податкового) періоду, станом на 01.01.2012 року від операцій з акціями та іншими, ніж цінні папери, корпоративними правами складає 32651403 грн.).

Пунктом 150.1 ст.150 Податкового кодексу України передбачено, що якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками податкового року є від'ємне значення. То сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням зазначеного від'ємного значення попереднього року у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Згідно з п.3 підрозділу 4 Перехідних положень Податкового кодексу України п.150.1 статті 150 цього Кодексу застосовується у 2012 -2015 роках таким чином:

якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів платників з доходом за 2011 рік 1 мільйон гривень та більше станом на 1 січня 2012 року є від'ємне значення (з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування за 2010 податковий рік), то сума цього значення підлягає включенню до витрат: звітних (податкових) періодів, починаючи з І півріччя і наступних звітних періодів 2012 року у розмірі 25 відсотків суми такого від'ємного значення. У разі якщо 25 відсотків суми від'ємного значення об'єкта оподаткування не погашається протягом цього і за наслідками наступних податкових періодів 2012 року, то непогашена сума підлягає врахуванню при визначенні податкових зобов'язань у наступних податкових періодах.

При цьому платники податку на прибуток ведуть окремий облік показника від'ємного значення об'єкта оподаткування, що склався станом на 1 січня 2012 року та включається до витрат наступних податкових періодів і сум, непогашених протягом 2012-2015 років. Таке від'ємне значення погашається в першу чергу. В другу чергу погашається від'ємне значення об'єкта оподаткування, що виникло після 31 грудня 2011 року.

Офіційна думка Державної податкової служби України з приводу формування суми від'ємного фінансового результату операцій з цінними паперами та деривативами у податковій декларації з податку на прибуток у 2012-2015 роках починаючи з І півріччя 2012 року у платників податків з доходом за 2011 рік 1 млн. грн. та більше визначена у листі від 09.08.2012 року за №320/0/71-12/15-1217, згідно якого у податковій декларації з податку на прибуток з операцій з цінними паперами та деривативами у 2012-2015 роках починаючи з І півріччя 2012 року у платників з доходом за 2011 рік 1 млн.грн. та більше враховується 25 відсотків суми від'ємного фінансового результату операцій з цінними паперами та деривативами, які рахуються станом на 01.06.2012 року у порядку, передбаченому п.3 п.4 Розділу ХХ Податкового кодексу України.

Згідно з п.153.8 ст.153 Податкового кодексу України якщо протягом звітного періоду доходи від продажу (обміну, викупу емітентом, погашення або іншого відчуження) кожного з окремих видів цінних паперів та інших, ніж цінні папери, корпоративних прав отримані (нараховані) платником податку, перевищують витрати, понесені (нараховані) платником податку внаслідок придбання цінних паперів або інших, ніж цінні папери, корпоративних прав цього ж виду протягом такого звітного періоду (з урахуванням від'ємного фінансового результату від операцій з цінними паперами або іншими, ніж цінні папери, корпоративними правами цього ж виду минулих періодів), прибуток включається до складу доходів такого платника податку за результатами такого звітного періоду.

Позивачем у додатку ЦП до декларації з податку на прибуток за півріччя 2012 року (№9045636022 від 02.08.2012 року) та за 3 квартали 2012 роки (№9069621285 від 07.11.2012 року) по рядку 1.3 «від'ємний фінансовий результат попереднього звітного (податкового періоду) від операцій з акціями та іншими, ніж цінні папери, корпоративними правами» відображено суму 32651403 грн., чим порушено п.3 підрозділу 4 Перехідних положень Податкового кодексу України та п.153.8 ст.153 цього Кодексу.

Крім того, суд звертає увагу на той факт, що податковим органом було проведено камеральну перевірку ТОВ «Візаві Інвест» з питань правомірності визначення фінансового результату від операцій з цінними паперами та іншими, ніж цінні папери, корпоративними правами у додатку ЦП до податкової декларації з податку на прибуток за попередній податковий період - за півріччя 2012 року, за результатами якої складений акт від 27.08.2012 року за №281/22-2/24068600.

На підставі зазначеного акта перевірки відповідачем по справі було прийнято податкове повідомлення - рішення № 0002722340 про зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за 2 квартал 2012 року в розмірі 1566230 грн., яке позивачем оскаржувалося у судовому порядку.

Судом встановлено, що в перевіряємому періоді позивач здійснював реконструкцію власного позаміського закладу оздоровлення та відпочинку «ШишкиЛенд», розташованого за адресою: Донецька область, м. Святогірськ, вул. Куйбишева,б.93.

Відповідно до ст.14 Закону України «Про оздоровлення та відпочинок дітей» від 04.09.2008 року №375-VІ до дитячих закладів оздоровлення належать: дитячий заклад санаторного типу - заклад, у якому діти перебувають цілодобово і де поряд з оздоровчими надається комплекс медичних послуг, спрямованих на поліпшення стану їхнього здоров'я, запобігання захворюванням. З урахуванням природно-кліматичних умов, наявної лікувально-оздоровчої бази, кадрового забезпечення такі заклади можуть бути спеціалізованими; дитячий центр - заклад, що функціонує протягом року, в якому діти перебувають цілодобово. Центр має відповідне кадрове забезпечення, спеціально відведену територію, матеріально - технічну базу, які відповідають санаторно-гігієнічним нормам, для оздоровлення, відпочинку та навчання дітей; позаміський заклад оздоровлення та відпочинку - заклад, що функціонує протягом року, сезонно або під час канікул, у якому діти перебувають цілодобово. Заклад повинен мати спеціально відведену територію, що знаходиться в курортній або заміській зоні, матеріально-технічну базу, що відповідає санітарно-гігієнічним нормам, кадрове забезпечення для організації оздоровлення. Відповідний заклад також може належати до закладу відпочинку.

Відповідно до п.п. 197.1.6 п.197.1 ст.197 Податкового кодексу України передбачено звільнення від оподаткування операцій з постачання реабілітаційних послуг інвалідам, дітям - інвалідам, а також постачання путівок на санаторно-курортне лікування, оздоровлення та відпочинок на території України фізичних осіб віком до 18 років, інвалідів, дітей - інвалідів.

Згідно довідників пільг №57 від 21.03.2011 року, №58 від 30.06.2011 року, № 62 від 27.06.2012 року, №63 від 28.09.2012 року визначений код пільги 14010410, яким передбачено звільнення від оподаткування операцій по постачанню реабілітаційних послуг інвалідам, дітям інвалідам, а також постачання путівок на санаторно-курортне лікування, оздоровлення та відпочинок на території України фізичних осіб віком до 18 року, інвалідів, дітей - інвалідів.

Суд зазначає, що податковий облік ґрунтується на документах податкового та бухгалтерського обліку. Документами податкового обліку є первинні документи, складені відповідно до Закону України від 16.07.1999 року №996-ХІV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Згідно з п.44.1 ст.44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Рішення Виконавчого комітету Святогірської міської ради від 26.01.2011 року №23 про надання згоди на розробку містобудівного обґрунтування розміщення об'єкту: реконструкція позаміського закладу оздоровлення та відпочинку «Шишкиленд», містобудівне обґрунтування №0955 КП «Інтервітражсервіс» «Реконструкція позаміського закладу оздоровлення та відпочинку «Шишкиленд», повідомлення ДЦ 01311021923 від 27.07.2011 року, декларація про початок виконання будівельних робіт 14.10.2011 року, наказ директора ЗАТ «Візаві» №64/1-о/д від 28.09.2010 року «Про реконструкцію дитячого оздоровчого табору імені Ю.Гагаріна», договір про намір, на які посилається позивач, не є документами податкового та бухгалтерського обліку та не можуть свідчити про використання основних фондів, які реконструюються, в оподатковуваних операціях.

Щодо податкових повідомлень-рішень від 24.01.2013 року №0000152340 , №0000162340, №0000172340, суд зазначає наступне.

У відповідності з пунктом 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезення таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну території України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг, або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі приїх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 198.6 пункту 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Тобто, ТОВ «ВІЗАВІ ІНВЕСТ» на підставі вищезазначених норм податкового законодавства, після оплати або отримання від постачальників матеріалі, робіт/послуг податкових накладних, суми цих накладних правомірно включило до складу податкового кредиту.

Факт наявності оригіналів податкових накладних, оформлених без порушень вимог статті 201 Податкового кодексу України, відповідачем не заперечується.

ТОВ «ВІЗАВІ ІНВЕСТ» у перевіряємому періоді, як вбачається з документів (Акт перевірки, Договір оренди з ТОВ «БЕРЕГИНЯ» №11-15/2010ар від 15.11.2010, письмові пояснення позивача) використовувало товари/послуги та основні фонди, пов'язані з реконструкцією Позаміського закладу оздоровлення та відпочинку «ШишкиЛенд», в оподатковуваних операціях у межах власної господарської діяльності, а саме: надавало в оренду частину приміщень закладу у користування ТОВ «БЕРЕГИНЯ» на підставі вказаного договору оренди.

До того ж, слід врахувати приписи пунктів 1 та 2 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, де зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтується її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. А в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

ЗАТ «ВІЗАВІ», правонаступником прав та обов'язків якого є ТОВ «ВІЗАВІ ІНВЕСТ», являється користувачем землі у відповідності з договором оренди землі №11 від 28.04.2005, укладеним із Святогірською міською радою, та зареєстрованого за №040516700011 від 30.05.2005.

З 21 січня 2005 року ЗАТ «ВІЗАВІ» є власником дитячого оздоровчого табору імені Гагаріна, про що свідчить Витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 21.01.2005 №6286347.

В 2010 році з метою приведення у відповідність найменування вищезазначеного закладу до вимог Закону України «Про оздоровлення та відпочинок дітей» №375-VI від 04.09.2008 ДОТ імені Гагаріна було перейменовано у позаміський заклад оздоровлення та відпочинку «ШишкиЛенд» і підприємством отримано Свідоцтво про право власності на нерухоме майно, про що свідчить витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 23.10.2010 №28474006.

З урахування віддаленості нерухомого майна від місцезнаходження самого власника; необхідності мати відповідні ліцензії на організацію та проведення оздоровлення дітей, їх харчування; необхідності мати в штаті висококваліфікованих управлінців і досвідчених кадрів по роботі з дітьми (вихователі, лікарі та медичні працівники, повара тощо); а також з метою використання ДОТ імені Гагаріна у власній господарській діяльності, ЗАТ «ВІЗАВІ» з 2005 року щорічно укладалися договори оренди із ТОВ «БЕРЕГИНЯ», яке є спеціалізованим підприємством, основним видом діяльності якого є організація та проведення оздоровлення та відпочинку дітей (договори оренди: 04-20/05ар від 20.04.2005 - період оренди: 15.05-20.08.2005, мета оренди - організація оздоровлення дітей в період літніх канікул; 03-01/2006ар від 01.03.2006 - період оренди: 01.03-30.08.2006, мета оренди - організація оздоровлення дітей в період літніх канікул; 04-02/2007ар від 02.04.2007 - період оренди: 02.04-31.08.2007, мета оренди - організація оздоровлення дітей в період літніх канікул; 04-01/2008ар від 01.04.2008 - період оренди: 01.04-31.08.2008, мета оренди - організація оздоровлення дітей в період літніх канікул; 04-20/2009ар від 20.04.2009 - період оренди: 20.04-31.08.2009, мета оренди - організація оздоровлення дітей в період літніх канікул; 01-09/2009ар від 01.09.2009 - період оренди: 01.09-31.10.2009, мета оренди - підготовка до оздоровлення дітей в літній період 2010 року; 04-01/2010ар від 01.04.2010 - період оренди: 01.04-31.08.2010, мета оренди - організація оздоровлення дітей в період літніх канікул; 01-09/2010ар від 01.09.2010 - період оренди: 01.09-30.09.2009, мета оренди - підготовка до оздоровлення дітей в літній період 2011 року; №11-15/2010ар від 51.11.2010 - період оренди: 15.11.2010-31.05.2013, мета оренди - використання під офіс - надання юридичної адреси).

З метою розвитку, модернізації і вдосконалення матеріально-технічної бази для подальшого регулярного використання у господарської діяльності для отримання доходу у грошовому вигляді - у 2010 році ЗАТ «ВІЗАВІ» почало підготовку документів і подальше проведення реконструкції дитячого оздоровчого табору, а саме: комплекс організаційно-технічних заходів щодо демонтажу існуючих об'єктів і споруд та подальшого будівництва нових будинків та споруд, придатних забезпечити комфортний відпочинок і оздоровлення цілий рік.

Реконструкція закладу дозволяє бути спроможним функціонувати протягом всього року; заклад буде призначений для організованого оздоровлення, відпочинку і розвитку дітей у літній період року та організованого і індивідуального оздоровлення та відпочинку дорослих і дітей у осінньо-весняний період року. Реконструкція закладу та подальше його регулярне використання у господарській діяльності приведе до збільшення економічних вигод, які очікувалось отримувати від використання цього об'єкту з самого початку.

На виконання зазначеної мети у 2010 році було укладено угоду про наміри ЗАТ «ВІЗАВІ» та ТОВ «БЕРЕГИНЯ» щодо подальшої (після реконструкції) передачі в оренду ДОТ ім.Гагаріна для організації ТОВ «БЕРЕГИНЯ» оздоровленння, відпочинку та розвитку дітей у літній період року та організованого і індивідуального оздоровлення та відпочинку дорослих і дітей у осінньо-весняний період року.

Крім того, окрім передачі в оренду ДОТ ім.Гагаріна, ЗАТ «ВІЗАВІ» планувало та планує в подальшому здійснювати іншу власну господарську діяльність на території зазначеного закладу: 1. Надання в користування майна, що належить ДОТ ім.Гагаріна (будівель, споруд, приміщень, спортивних та ігрових майданчиків, тренажерних залів, обладнання, спорядження, інвентарю тощо). 2. Розміщення та проживання. 3. Організація харчування. 4. Організація і проведення спортивних, освітньо-виховних, культурних та інших заходів (семінарів, конференцій, лекцій тощо). 5. Забезпечення комп'ютерною технікою та надання доступу до комп'ютерних мереж, зокрема Інтернет. 6. Забезпечення технічним, аудіо-, відео- та іншим обладнанням. 7. Соціально-побутові послуги. 8. Лікувально-профілактичні послуги. 9. Організація дозвілля (проведення індивідуальних та групових занять з фізичної культури і спорту, створенням умов для організованого та індивідуального туризму та інших видів відпочинку). 10. Транспортні послуги (перевезення осіб і вантажів); користування автостоянками, що належить закладу.

Вищезазначене викладене в рішенні акціонерів ЗАТ «ВІЗАВІ», яке було оформлено протоколом від 28 вересня 2010 року, в угоді про наміри між ЗАТ «ВІЗАВІ» і ТОВ «БЕРЕГИНЯ», в наказі ЗАТ «ВІЗАВІ» №64/1-од від 28.09.2010.

Згідно з приписами статті 42 Господарського кодексу України підприємництво - це самостійна ініціатива, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Свобода підприємницької діяльності закріплена у статті 43 Господарського кодексу України, де зазначено, що підприємці мають право без обмежень самостійно здійснювати будь-яку підприємницьку діяльність, яку не заборонено законом. Особливості здійснення окремих видів підприємництва встановлюються законодавчими актами. Перелік видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню, а також перелік видів діяльності, підприємництво в яких забороняється, встановлюється виключно законом.

Відповідно до статті 44 Господарського кодексу України до основних принципів підприємницької діяльності відноситься те, що підприємництво здійснюється на основі вільного вибору підприємцем видів підприємницької діяльності, самостійного формування підприємцем програми діяльності, вибору постачальників і споживачів продукції, що виробляється а інше.

Відповідачем зроблено помилковий висновок, що ТОВ «ВІЗАВІ ІНВЕСТ» планує самостійно постачати реабілітаційні послуги інвалідам, дітям інвалідам, а також постачання путівок на санаторно-курортне лікування, оздоровлення та відпочинок на території України фізичних осіб віком до 18 років, інвалідів, дітей інвалідів, тобто придбавати (виготовляти) товари/послуги та необоротні активи, які призначаються для їх використання в операціях, що не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування.

Натомість, як з'ясовано в судовому засіданні ТОВ «ВІЗАВІ ІНВЕСТ» у перевіряємому періоді, та у майбутньому планує, як вбачається з перелічених фактів і документів, використовувати товари/послуги та основні фонди, пов'язані з реконструкцією позаміського закладу оздоровлення та відпочинку «ШишкиЛенд», в оподатковуваних операціях у межах власної господарської діяльності згідно з приписами статті 198 Податкового кодексу України.

Як зазначає відповідач у Акті перевірки (стор.44) згідно довідників пільг, наданих чинним законодавством по сплаті податків і зборів визначений код пільги 14010410, яким передбачено звільнення від оподаткування операцій по постачанню реабілітаційні послуги інвалідам, дітям-інвалідам, а також постачання путівок на санітарно-курортне лікування, оздоровлення та відпочинок на територій України фізичних осіб віком до 18 років, інвалідів, дітей інвалідів.

Відповідно до пункту 30.1 статті 30 Податкового кодексу України податкова пільга - це передбачене податковим та митним законодавством звільнення платника податків від обов'язку щодо нарахування та сплати податку та збору, сплата ним податку та збору в меншому розмірі за наявності підстав, визначених пунктом 30.2 цієї статті. Згідно ж пункту 30.2 підставами для надання податкових пільг є особливості, що характеризують певну групу платників податків, вид їх діяльності, об'єкт оподаткування або характер та суспільне значення здійснюваних ними витрат. При цьому пункт 30.3 статті 30 Податкового кодексу України передбачає, що платник податків вправі використовувати податкову пільгу з моменту виникнення відповідних підстав для її застосування і протягом усього строку її дії.

У Додатку №2 (пункт 7) до Акту перевірки перелічені усі пільги зі сплати окремих податків, зборів, обов'язкових платежів, які застосував позивач у перевіряємому періоді. Однак, серед перелічених у Додатку до Акту пільг відсутня пільга з податку на додану вартість з кодом 14010410.

Крім того, відповідач не заперечує проти того факту, що позивач, у перевіряємому періоді не здійснював постачання реабілітаційних послуг інвалідам, дітям-інвалідам, а також постачання путівок на санаторно-курортне лікування, оздоровлення та відпочинок на території України фізичних осіб віком до 18 років, інвалідів, дітей інвалідів.

Тобто відповідач робить висновок, що ТОВ «ВІЗАВІ ІНВЕСТ» у майбутньому, після реконструкції позаміського закладу оздоровлення та відпочинку «ШишкиЛенд» буде здійснювати пільгові операції.

Критерієм визначення пільги, наданої чинним законодавством, по сплаті податків і зборів являються види діяльності, тобто операції, які проводяться платником податків. Наприклад, постачання реабілітаційних послуг інвалідам, дітям інвалідів, постачання путівок тощо, а зовсім не припущення відповідача, зроблене лише з аналізу назви чи типу закладу оздоровлення та відпочинку.

У період проведення реконструкції Позаміського закладу оздоровлення та відпочинку «ШишкиЛенд» відповідачем були проведені позапланові перевірки з питань достовірності нарахування бюджетного відшкодування ПДВ (за червень 2011 року - Акт №1294/23-3/24068600 від 25.11.2011; за жовтень, грудень 2011 року - Довідка №58/22-5/24068600 від 12.04.2012; за січень, лютий 2012 року - Акт №133/22-5/24068600 від 18.05.2012; за березень 2012 року - Акт №225/22-5/24068600 від 04.07.2012). Відповідач, аналізуючи ті ж самі документи за результатами перевірок встановлює правомірність віднесення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість з товарів, робіт, послуг, пов'язаних з реконструкцією Позаміського закладу оздоровлення та відпочинку «ШишкиЛенд».

Підсумовуючи вищенаведене слід зазначити, що основним спірним питанням є висновок про неправомірне включення до складу податкового кредиту суми нарахованого (сплаченого) податку на додану вартість по операціям купівлі-продажу будівельних матеріалів, робіт (послуг), які призначені для використання в операціях, звільнених від оподаткування, а саме постачання реабілітаційних послуг інвалідам, дітям-інвалідам, а також постачання путівок на санаторно-курортне лікування, оздоровлення та відпочинок на території України фізичних осіб віком до 18 років, інвалідів, дітей інвалідів.

Натомість, у перевіряємому періоді ТОВ «ВІЗАВІ ІНВЕСТ» використовує товари/послуги та основні фонди, пов'язані з реконструкцією Позаміського закладу оздоровлення та відпочинку «ШишкиЛенд» в оподатковуваних операціях у межах власної господарської діяльності, ТОВ «ВІЗАВІ ІНВЕСТ» не здійснювало постачання реабілітаційних послуг інвалідам, дітям-інвалідам, а також постачання путівок на санаторно-курортне лікування, оздоровлення та відпочинок на території України фізичних осіб віком до 18 років, інвалідів, дітей інвалідів. Додаток №2 до Акту перевірки тому підтвердження, позаміський заклад оздоровлення та відпочинку «ШишкиЛенд» передбачає оздоровлення та відпочинок як дітей так і дорослих протягом цілого року, при цьому послуги з постачання путівок може здійснювати як власник закладу так і його орендар.

Щодо податкового повідомлення-рішення №0000182340 від 24 січня 2013 року в частині 25% обмеження включення від'ємного фінансового результату попереднього звітного (податкового періоду) від операцій з акціями та іншими, ніж цінні папери корпоративними правами, суд зазначає наступне.

Цінні папери придбані до 01.04.2011 (до набрання чинності розділу ІІІ Податкового кодексу України). Відповідно до пункту 4 підрозділу 4 розділу ХХ Податкового кодексу України операції з цінними паперами та деривативами, що придбані до набрання чинності розділом ІІІ цього Кодексу, відображаються в обліку при визначенні податку на прибуток підприємств за правилами, що діяли на момент придбання таких цінних паперів (тобто за правилами Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»).

В пункті 3 підрозділу 4 розділу ХХ Перехідних положень, і в пункті 150.1 статті 150 Податкового кодексу України йдеться про порядок відображення результату об'єкта оподаткування, а ні від'ємного фінансового результату від операцій з цінними паперами та іншими, ніж цінні папери, корпоративними правами.

Так, згідно з підпунктом 7.6.1 пункту 7.6 статті 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (в редакції що діяла на момент виникнення правовідносин)платник податку веде окремий податковий облік фінансових результатів операцій з цінними паперами (у тому числі іпотечними сертифікатами участі, іпотечними сертифікатами з фіксованою дохідністю та сертифікатами фондів операцій з нерухомістю) і деривативами у розрізі окремих видів цінних паперів, а також фондових та товарних деривативів. При цьому облік операцій з акціями ведеться разом з іншими, ніж цінні папери, корпоративними правами.

Якщо протягом звітного періоду витрати на придбання кожного з окремих видів цінних паперів, а також деривативів, понесені (нараховані) платником податку, перевищують доходи, отримані (нараховані) від продажу (відчуження) цінних паперів або деривативів такого ж виду протягом такого звітного періоду, від'ємний фінансовий результат переноситься на зменшення фінансових результатів від операцій з цінними паперами або деривативами такого ж виду майбутніх звітних періодів у порядку, визначеному статтею 6 цього Закону.

Якщо протягом звітного періоду доходи від продажу кожного з окремих видів цінних паперів, а також деривативів, отримані (нараховані) платником податку, перевищують витрати, понесені (нараховані) платником податку внаслідок придбання цінних паперів або деривативів такого ж виду протягом такого звітного періоду (з урахуванням від'ємного фінансового результату від операцій з цінними паперами чи деривативами такого ж виду минулих періодів), прибуток включається до складу валових доходів такого платника податку за результатами такого звітного періоду.

У пункті 7.6.5 цього ж пункту зазначено, що норми цього пункту поширюються також на визначення балансових збитків або прибутків, отриманих платником податку від операцій з корпоративними правами, що виражені в інших, ніж цінні папери, формах.

Крім того, пунктом 6.1 статті 6 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (в редакції що діяла на момент виникнення правовідносин) визначено, що якщо об'єкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами податкового року має від'ємне значення об'єкта оподаткування (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього року у складі валових витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

У 2010 році норми цього пункту діяли з урахуванням особливостей, встановлених пунктом 22.4 статті 22 цього Закону, а саме у 2010 році у складі валових витрат платника податку враховувались 20 відсотків суми від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток, яке утворилося станом на 1 січня 2010 року, а у 2011 році сума від'ємного значення, яка відповідно до абзацу першого цього пункту не була врахована у складі валових витрат, та від'ємне значення об'єкта оподаткування, яке виникло у 2010 році, підлягало включенню до складу валових витрат у порядку, встановленому статтею 6 цього Закону, без обмежень, встановлених цим пунктом.

Узагальнюючою податковою консультацією щодо порядку відображення в податковому обліку суб'єктами господарювання операцій з цінними паперами, затвердженої наказом ДПС України №1160 від 21.12.2012 запропоновано у податковій декларації з податку на прибуток за звітні періоди 2012-2015 років (починаючи із звітного періоду - першого півріччя 2012 року) у платників з доходом, що враховується при визначенні об'єкта оподаткування за 2011 рік, 1 мільйон гривень та більше враховується лише 25 відсотків суми від'ємного фінансового результату операцій з цінними паперами та деривативами, які рахуються станом на 01.01.2012 у порядку, передбаченому пунктом 3 підрозділу 4 розділу ХХ Податкового кодексу України, якщо у такому фінансовому результаті не міститься витрати на придбання цінних паперів, що не були продані станом на 01.01.2012.

Таким чином норми Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та норми Податкового кодексу України не мають ніякого 25% обмеження щодо включення від'ємного фінансового результату попереднього звітного (податкового періоду) від операцій з акціями та іншими, ніж цінні папери корпоративними правами.

Аналогічна ж позиція викладена у постанові Донецького окружного адміністративного суду від 23 серпня 2016 року у справі №2а/0570/16384/2012 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІЗАВІ ІНВЕСТ» до Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції м. Маріуполя ДФС у Донецькій області про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення за результатами проведеної камеральної перевірки позивача з питань правомірності визначення фінансового результату від операцій з цінними паперами та іншими, ніж цінні папери, корпоративними правами у додатку ЦП до податкової декларації з податку на прибуток за півріччя 2012 року.

У відповідності до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади й органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України.

Як передбачено п.п. 21.1.1 п. 21.1 ст. 21 Податкового кодексу України, посадові особи контролюючих органів зобов'язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами.

Відповідно до ст. 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На підставі викладеного вище, суд дійшов висновку, що позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Візаві Інвест" до Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання недійсними та скасування податкових повідомлень - рішень від 24.01.2013 року №0000182340, №0000152340, №0000172340, №0000162340 є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Частиною 1 статті 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки прийняте рішення ухвалено на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує Товариству з обмеженою відповідальністю "Візаві Інвест" судові витрати у розмірі судові витрати у розмірі 2294(дві тисячі двісті дев'яносто чотири гривні)грн. за рахунок бюджетних асигнувань Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області.

Керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Візаві Інвест" до Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання недійсними та скасування податкових повідомлень - рішень від 24.01.2013 року №0000182340, №0000152340, №0000172340, №0000162340 - задовольнити.

Визнати недійсним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби від 24 січня 2013 року №0000182340, яким Товариству з обмеженою відповідальністю "Візаві Інвест" зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток в сумі 20888825 грн., у тому числі: за 3 квартал 2011 року - 7473399 грн., 4 квартал 2011 року - 6815661 грн., за 2 квартал 2012 року - 5033535 грн., за 3 квартал 2012 року - 1566230 грн.

Визнати недійсним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби від 24 січня 2013 року №0000152340, яким Товариству з обмеженою відповідальністю "Візаві Інвест" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 177798 грн., у тому числі за основним платежем - 177797 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 1 грн.

Визнати недійсним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби від 24 січня 2013 року №0000162340, яким Товариству з обмеженою відповідальністю "Візаві Інвест" зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в сумі 2399493 грн., у тому числі за травень 2012 року - 283445 грн., за червень 2012 року - 459288 грн., за серпень 2012 року - 648583 грн., за вересень 2012 року - 528946 грн., за липень 2012 року - 479231 грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкції в сумі 1199746,5 грн.

Визнати недійсним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби від 24 січня 2013 року №0000172340, яким Товариству з обмеженою відповідальністю "Візаві Інвест" зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за вересень 2012 року в розмірі 838759 грн.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Візаві Інвест" судові витрати у розмірі судові витрати у розмірі 2294(дві тисячі двісті дев'яносто чотири гривні)грн. за рахунок бюджетних асигнувань Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області.

Постанову ухвалено у нарадчій кімнаті 15 листопада 2016 року

Повний текст постанови виготовлено та підписано 21 листопада 2016 року.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Троянова О.В.