Рішення № 63129794, 22.11.2016, Рівненський районний суд Рівненської області

Справа № 570/4045/16-ц

Номер провадження 2/570/1542/2016

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(з а о ч н о)

22 листопада 2016 року Рівненський районний суд Рівненської області

в особі судді Остапчук Л.В.

при секретарі Захарук Г.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Рівне

цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів,

в с т а н о в и в :

Сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі з 06 грудня 2012 року, від шлюбу мають трьох неповнолітніх дітей: сина - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, який народився до офіційної реєстрації шлюбу, дочок - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, які проживають з матір'ю та перебувають на її утриманні.

У зв'язку з тим, що подружні стосунки у них з чоловіком не склалися через несумісність характерів, різні погляди на життя, у них відсутнє взаєморозуміння, відповідач не приділяв належної уваги сім'ї, матеріально сім'ю не забезпечував, зловживав спиртними напоями, вів аморальний спосіб життя, вчиняв психологічне та фізичне насильство відносно неї і дітей, що призвело до того, що вони припинили подружні стосунки, проживають окремо, спільного господарства не ведуть, їх шлюб носить формальний характер, будь-якої допомоги на утримання дітей відповідач не надає, позивачка звернулася з даним позовом до суду і просить шлюб розірвати і стягнути з відповідача аліменти на утримання неповнолітніх дітей.

Позивачка в судове засідання не з'явилася, хоча належним чином і в установлений строк повідомлялася про слухання справи. Подала до суду заяву, в якій просить справу розглядати без її участі, позов підтримала, просить його задоволити і шлюб розірвати та стягнути аліменти на утримання дітей, оскільки вважає, що примирення в сім'ї неможливе. Із доданого до заяви клопотання вбачається, що позивачка просить розлучити їх до досягнення найменшою дитиною однорічного віку, так як відповідач поводився агресивно по відношенню до неї і дітей, бив їх, виганяв з дому. Проти розгляду справи за відсутності відповідача і ухвалення заочного рішення не заперечила.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, хоча йому направлялась судова повістка на вказану в позові адресу. Точного місця перебування відповідача позивачці не відомо. Будь-яких клопотань відповідач до суду не подавав, тому суд вважає його неявку до суду неповажною.

Виходячи з вищенаведеного, суд вважає можливим слухати справу у відсутності сторін, на підставі наявних документів. А в зв'язку з відсутністю відповідача, суд вважає можливим провести заочний розгляд справи і ухвалити заочне рішення.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив, що сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі з 06 грудня 2012 року. Від шлюбу мають трьох неповнолітніх дітей: сина - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, який народився до офіційної реєстрації шлюбу, дочок - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3. Діти на даний час проживають з матір'ю та перебувають на її утриманні. Після останнього сімейного конфлікту в січні місяці, відповідач ОСОБА_2 пішов з дому і по теперішній час не повернувся. З того часу сторони подружніх стосунків не підтримують, проживають окремо, спільного господарства не ведуть, у них різні бюджети, на примирення не згідні, матеріальної допомоги на утримання дітей відповідач не надає, взагалі ними не цікавиться, на зв'язок не виходить, про що позивачка писала в серпні 2016 року заяву до поліції.

Суд, відповідно до ст.112 Сімейного кодексу України, з'ясувавши фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, прийшов до переконання, що дана сім'я існує формально, примирення подружжя неможливе, їх подальше спільне життя і збереження шлюбу суперечило б інтересам кожного з них та інтересам їх неповнолітніх дітей. Тому суд вважає за необхідне і доцільне розірвати шлюб між ними.

Суд вважає можливим розірвати шлюб між сторонами ще до досягнення дочкою ОСОБА_6 однорічного віку, оскільки відповідач є особою, яка раніше була судимою, агресивно поводився в сім'ї, спричиняв побої позивачці і дітям, чинив на них психологічний тиск, з приводу чого були звернення до поліції. Таку поведінку відповідача може стверджувати його подальша поведінка, адже він майже рік як зник з дому, на зв'язок не виходить, дружиною дітьми не цікавиться, не дає про себе знати. Тобто він вчинив протиправну поведінку щодо дружини і дітей, а в цьому випадку ч.2 ст.110 СК України не виключає можливість подачі позову про розірвання шлюбу.

На думку суду, неповнолітніх дітей необхідно залишити з матір'ю.

Відповідно до ст.180 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Стаття 183 Сімейного кодексу України передбачає, що частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину визначається судом.

Враховуючи, що відповідач є здоровим, працездатним, інших утриманців немає, доказів, які б це спростовували суду не надано, суд вважає, що позов підлягає до задоволення і стягненню підлягають аліменти на утримання дітей в розмірі 1/3 частини від усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно. Встановлюючи вказаний розмір аліментів, суд враховує всі обставини справи у їх сукупності, а саме стан здоров'я відповідача і дітей, його матеріальний стан і матеріальний стан позивачки і дітей. Крім того, судом береться до уваги і вимога ст.182 СК України про мінімальний розмір аліментів. На думку суду, таке рішення буде законним і відповідатиме інтересам дітей та сприятиме їх належному утриманню.

Однак суд вважає, що аліменти мають бути стягнуті на двох менших дітей, оскільки відповідач ОСОБА_2 не записаний батьком дитини, сина ОСОБА_7, у свідоцтві про його народження.

Відповідно до п.1 ч.1 і ч.2 ст.367 ЦПК України суд вважає за можливе допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів на неповнолітніх дітей.

В зв'язку з задоволенням позову з відповідача належить стягнути судовий збір по вимозі про стягнення аліментів,а також стягнути судовий збір на користь позивачки по вимозі про розірвання шлюб, як це передбачено ст.88 ЦПК України.

Керуючись ст.ст.57, 59, 88, 213-215, 224-228, 223, 294, 295, 367 ч.1 п.1, ч.2 ЦПК України, ст.ст.105, 110, 112, 160, 180, 182, 183 Сімейного кодексу України, суд, -

в и р і ш и в :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів - задоволити повністю.

Шлюб між ОСОБА_2 та БАСЮЛ (дошлюбне прізвище МАТВІЄНКО) ОСОБА_8, зареєстрований 06 грудня 2012 року Виконавчим комітетом Шпанівської сільської ради Рівненського району Рівненської області (актовий запис № 47) розірвати.

Неповнолітніх дітей: сина - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, дочок - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, залишити з матір'ю.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_5, точне місце проживання і роботи, паспортні дані та ідентифікаційний номер суду не відомі, на користь:

- ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_6, жительки с.Шпанів, вул.Біла, № 15, Рівненського району Рівненської області, паспорт серії МЮ № 353796, виданий 16.11.2013 року Рівненським РВ УДМС України в Рівненській області, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, на утримання неповнолітніх дітей: дочок - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, аліменти в розмірі 1/3 частини від усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на кожну дитину щомісячно, починаючи з 17 серпня 2016 року і до повноліття дітей;

- судовий збір в сумі 551 (п'ятсот п'ятдесят одна) гривня 20 копійок за позовну вимогу щодо розірвання шлюбу, який був сплачений позивачкою;

- на рахунок 31217206700295, МФО 833017, ЄДРПОУ одержувача 38012756, код доходів 22030001, Банк ГУ ДКСУ в Рівненській області, ЄДРПОУ суду 26406260 судовий збір в сумі 551 (п'ятсот п'ятдесят одна) гривня 20 копійок за позовну вимогу щодо стягнення аліментів.

Рішення в частині стягнення аліментів на неповнолітніх дітей допустити до негайного виконання.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заява про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду Рівненської області через Рівненський районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи Апеляційним судом.

Суддя Остапчук Л.В.