Ухвала суду № 63129421, 29.11.2016, Апеляційний суд Хмельницької області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

______________

Справа № 686/21592/15-ц

Провадження № 22-ц/792/1492/16

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 листопада 2016 року м. Хмельницький

Колегія суддів судової палати у цивільних справах

апеляційного суду Хмельницької області

в складі: головуючої судді Янчук Т.О.,

суддів: Купельського А.В., Спірідонової Т.В.,

секретаря: Лапка Ю.В.,

за участю: представника ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 05 травня 2016 рок за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и л а:

У жовтні 2015 року позивач звертаючись до суду з позовом, просив стягнути із відповідача заборгованість в розмірі 38994,42 грн.. Зазначав, що 25 травня 2011 року між сторонами було укладено кредитний договір на суму в 15000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою процентів за користування кредитом в розмірі 30% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Відповідач взяті на себе зобовязання виконала частково, заборгувавши станом на 31 липня 2015 року 38994,42 грн.. Проте суму заборгованості добровільно повертати не хоче, в звязку із чим позивач був змушений звернутися до суду з позовом.

Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 05 травня 2016 року позов задоволено. Стягнуто із ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» заборгованість в розмірі 38994,42 грн.. Вирішено питання судових витрат.

В апеляційній скарзі апелянт з рішенням суду не погоджується, просить його скасувати та постановити нове рішення, яким відмовити в задоволені позову, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального законодавства. Зазначає, що судом не було встановлено, який розмір коштів було сплачено відповідачем-апелянтом на виконання кредитного договору в розрізі кредитного тіла та процентів; не встановлено методику нарахування процентів. Крім того, заборгованість по тілу кредиту перевищує ліміт кредиту.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не зявилася, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення судової повістки.

________________

Головуючий у першій інстанції: ОСОБА_3 Категорія:19,27

Доповідач: Янчук Т.О.

Представник ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» в судовому засіданні заперечувала проти доводів апеляційної скарги, просила її відхилити.

Відповідно до ч.2 ст.305 ЦПК України неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час та місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представника позивача, перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Відповідно до ч.1 ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Апеляційний суд вважає, що рішення ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги висновки суду не спростовують.

Судом вірно зясовані фактичні обставини справи та дана їм належна оцінка, а його висновки підтверджуються матеріалами справи та ґрунтуються на нормах діючого законодавства.

Задовольняючи позовні вимоги публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_2 про стягнення боргу за кредитним договором, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про те, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору, а тому заборгованість боржника за кредитним договором підлягає до стягнення.

Встановлено, що 25 травня 2011 року між ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір на суму в 15000 грн. в вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою процентів за користування кредитом в розмірі 30% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

Відповідно до наданої банком довідки від 12 квітня 2016 року про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної картки відповідача кредитний ліміт (04 червня 2013 року) було встановлено в сумі 15000 грн. після чого двічі змінено: 30 січня 2014 року збільшено до 25000 грн., 16 грудня 2014 року зменшено до 24290 грн.

Зміна кредитного ліміту проводилося позивачем відповідно до Умов та Правил надання банківських послуг, які є частиною кредитного договору та з якими ОСОБА_2 ознайомлена ( а.с.7-35).

Строк дії кредитної картки квітень 2017 рік.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Статтею 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.

Статтею 627 ЦК України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст.599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

ОСОБА_2 свої зобов'язання за кредитним договором виконала не належним чином. У зв'язку з чим відповідачка станом на 31 липня 2015 року має заборгованість в розмірі 38994,42 грн., з яких 24280,34 грн. заборгованість за кредитом, 11787,69 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом, 593,32 грн. - заборгованість з комісії, штраф (фіксована частина) в розмірі 500 грн., штраф (процентна складова) в розмірі 1183,07 грн., що підтверджується розрахунком заборгованості наданим банком станом на 31.07.2015 року та випискою по особовому рахунку ОСОБА_2 (а.с. 5-6, 87-95).

Вищенаведене свідчить про невиконання договірних зобов'язань з боку позичальника перед банком.

За зазначених обставин суд першої інстанції вірно встановивши факти і відповідні їм правовідносини, постановив правильне рішення, стягнувши з відповідача на користь позивача заборгованість по кредитному договору.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Заперечуючи розрахунок позивача в частині нарахування заборгованості за кредитом та відсотків за користування кредитом, відповідачка не надала свого розрахунку, а її заперечення на розрахунок носять формальний характер.

Доводи апеляційної скарги, на які посилається апелянт, не є підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що рішення суду слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Керуючись ст.ст. 307, 308, 314, 315, 319 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 05 травня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуюча: /підпис/

Судді: /підписи/

Згідно з оригіналом: суддя апеляційного суду Т.О. Янчук