Рішення № 63129322, 29.11.2016, Апеляційний суд Хмельницької області

Копія

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

______________

Справа № 678/20/16-ц

Провадження № 22-ц/792/2152/16

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 листопада 2016 року м. Хмельницький

Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Апеляційного суду Хмельницької області

в складі: головуючого судді - Гринчука Р.С.,

суддів: Грох Л.М., Костенка А.М.,

секретар Гриньова А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Моторного (транспортного) страхового бюро України, третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору ОСОБА_3, ПрАТ „Український страховий дім, про відшкодування майнової та моральної шкоди, з апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Летичівського районного суду Хмельницької області від 23 вересня 2016 року,

в с т а н о в и л а :

В січні 2016 року ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_4, МТСБУ про стягнення майнової та моральної шкоди, заподіяної внаслідок ДТП.

В процесі розгляду справи в суді позивач, уточнюючи вимоги, просила суд стягнути заподіяну їй шкоду лише з ОСОБА_2

На обґрунтування позову зазначила, що 15.04.2015 року внаслідок ДТП належний їй автомобіль отримав механічні пошкодження.

Винуватцем у вчиненні ДТП є ОСОБА_2, який під час керування автомобілем „ВАЗ 21063, номерний знак НОМЕР_1 порушив Правила дорожнього руху України, внаслідок чого допустив зіткнення з належним їй на праві власності автомобілем „ВАЗ 21074, номерний знак НОМЕР_2, яким керував її син, ОСОБА_3

Внаслідок неправомірних дій їй було заподіяно майнової та моральної шкоди.

Майнова шкода складається з матеріального збитку, безпосередньо заподіяного пошкодженням транспортного засобу, який визначений спеціалістом в розмірі 13100 грн. 57 коп.; витрат по оплаті автотоварознавчого дослідження в сумі 650 грн.; комісії банку за проведення банківської операції в сумі 10 грн.; 200 грн. витрат на автомобільне паливо в звязку з доставкою автомобілем спеціаліста з м. Хмельницького в м. Летичів для проведення товарознавчого дослідження та доставку експертного висновку; витрати на відправлення телеграм відповідачам про явку в смт. Летичів для участі в проведенні автотехнічного дослідження пошкодженого автомобіля 53 грн. 04 коп., що разом становить 14013 грн. 61 коп.

Моральна шкода полягає в психологічних стражданнях, повязаних з пошкодженням її автомобіля, погіршенні стану здоровя та необхідності докладання додаткових зусиль для налагодження звичних, які існували до ДТП пригоди, умов життя.

Розмір моральної шкоди оцінений позивачем у 10 000 грн.

Рішенням Летичівського районного суду Хмельницької області від 23 вересня 2016 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 14013 грн. 57 коп. майнової шкоди та 3000 грн. моральної шкоди, а також 487,20 грн. сплаченого судового збору.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

На обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначив, що суд допустив порушення норм матеріального права, оскільки не врахував, що цивільно-правова відповідальність відповідача на момент настання страхового випадку була застрахована у ПрАТ „Український страховий дім, з якої і слід було стягнути заподіяну позивачу шкоду. Крім того, розмір майнової шкоди не підтверджено обєктивними даними, враховуючи, що автотоварознавче дослідження було проведено майже через півроку після настання ДТП і були виявлені такі пошкодження автомобіля, яких не було зазначено при огляді транспортного засобу в момент ДТП. Необґрунтованим є рішення суду також і в частині визначення розміру моральної шкоди.

В судове засідання апелянт та його представник не зявилися, в письмовій заяві просили суд розгляд справи провести без їх участі, підтримали апеляційну скаргу.

ОСОБА_1 також не зявилася в суд, в письмовій заяві просила розгляд справи провести без її участі, надала письмові заперечення проти апеляційної скарги.

Інші учасники процесу в судове засідання також не зявилися про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, про причини неявки суд не повідомили.

Перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно зясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Частиною 1 статті 309 цього Кодексу визначено, що підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є: неповне зясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права, а також розгляд і вирішення справи неповноважним судом; участь в ухваленні рішення судді, якому було заявлено відвід на підставі обставин, що викликали сумнів у неупередженості судді, і заяву про його відвід визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованою; ухвалення чи підписання постанови не тим суддею, який розглядав справу.

Згідно з ч. 1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Суд першої інстанції не повно встановив обставини справи, допустив порушення норм матеріального права, в звязку з чим оспорюване рішення підлягає зміні в частині визначення розміру відшкодування майнової шкоди.

Встановлено, що 15.04.2015 року сталася ДТП, внаслідок якої належний позивачу ОСОБА_1 автомобіль марки „ВАЗ 21074, номерний знак НОМЕР_2, отримав механічні пошкодження.

Винуватцем у вчиненні ДТП є ОСОБА_2, який 15.04.2015 року, під час керування автомобілем „ВАЗ 21063, номерний знак НОМЕР_1 порушив Правила дорожнього руху України, внаслідок чого допустив зіткнення з автомобілем позивача.

Постановою Летичівського районного суду Хмельницької області від 06.05.2015 року, яка набрала законної сили, ОСОБА_2 було визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено стягнення у вигляді 340 грн. штрафу.

Відповідно до довідки ВДАІ Летичівського району Хмельницької області внаслідок ДТП, яка сталася 15.04.2015 року, автомобіль ВАЗ 21074, н.з. ВХ9747АХ отримав механічні пошкодження у вигляді деформування переднього лівого крила.

Згідно з висновком автотоварознавчого дослідження №266/15 від 10.11.2015 року, проведеного субєктом оціночної діяльності, експертом автотоварознавцем ДП „Експерт-Сервіс Авто, вартість матеріального збиту, заподіяного ОСОБА_1 внаслідок пошкодження вищевказаного автомобіля у ДТП, з урахуванням пошкоджень зазначених в протоколі огляду транспортного засобу від 09.10.2015 року, станом на дату завершення виконання даного дослідження становить 13100грн. 57 коп.

Частиною 1 статті 60 ЦПК України передбачено обовязок сторони довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 58 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Згідно з ч. 2 ст. 59 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певним засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Заперечуючи наявність такої кількості механічних пошкоджень, які зазначені у висновку автотоварознавця та протоколі огляду транспортного засобу, апелянт в той же час не надав суду доказів на спростування цих обставин, які, в свою чергу підтверджені належними та допустимими доказами.

Твердження апелянта про те, що оскільки в довідці ДАІ вказано про наявність механічного пошкодження переднього лівого крила автомобіля, тому інші види пошкоджень, про які зазначив спеціаліст у своєму висновку не відносяться до пошкоджень, отриманих внаслідок ДТП 15.04.2015 року є безпідставними.

Як вбачається з доданої до висновку спеціаліста фототаблиці, видимі пошкодження автомобіля ВАЗ 21074, н.з. ВХ9747АХ мають місце з лівої сторони переднього крила, передньої правої частини, хромової накладки переднього бампера, лівого переднього колеса. В той же час при огляді автомобіля спеціалістом було виявлено ряд внутрішніх пошкоджень в ділянці двигуна, ходової частини автомобіля, які за своїми характеристиками, механізмом утворення, відповідають обставинам зіткнення транспортних засобів 15.04.2015 року.

Посилання апелянта на необхідність стягнення заподіяної внаслідок ДТП шкоди з ПрАТ „Український страховий дім в звязку з тим, що на момент ДТП його цивільна відповідальність була застрахована у вказаній компанії є необґрунтованим.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме, шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Згідно зі ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобовязана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Право потерпілого на відшкодування шкоди її заподіювачем є абсолютним і суд не вправі відмовити в такому позові з тих підстав, що цивільно-правова відповідальність заподіювача шкоди застрахована. У разі задоволення такого позову заподіювач шкоди не позбавлений можливості предявити майнові вимоги до страхової компанії, з якою ним укладено договір обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності.

Відповідний правовий висновок викладений в постанові Верховного Суду України № 6-2808цс15 від 20.01.2016 року, який відповідно до ч. 1 ст. 360-7 ЦПК України має враховуватися іншими судами при застосуванні таких норм права.

Згідно з п.п. 2, 3 ч. 2 ст. 23 ЦК України моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у звязку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сімї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у звязку із знищенням чи пошкодженням її майна.

Частиною 3 вказаної норми передбачено, що розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування моральної шкоди, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

При вирішенні питання щодо розміру моральної шкоди, суд обєктивно встановив дійсні обставини справи, дотримався вимог закону та п. 9 постанови Пленуму ВСУ від 31.03.1995 року, №4 „Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Зокрема, судом було враховано, що внаслідок протиправних дій відповідача ОСОБА_2 було пошкоджено майно позивача ОСОБА_1, належний їй на праві власності автомобіль, що змусило її змінити свій звичайний уклад життя, докладати додаткових зусиль для відновлення свого порушеного права, ремонту транспортного засобу, тому визначення розміру моральної шкоди в сумі 3000 грн. відповідає вимогам закону та фактичним обставинам справи.

Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у звязку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Вирішуючи питання про розмір майнової шкоди судом було взято до уваги, крім витрат по оплаті автотоварознавчого дослідження в сумі 650 грн., також і витрати по оплаті комісії банку за проведення банківської операції в сумі 10 грн.; 200 грн. витрат на автомобільне паливо в звязку з доставкою автомобілем спеціаліста з м. Хмельницького в м. Летичів для проведення товарознавчого дослідження та доставку експертного висновку; витрати на відправлення телеграм відповідачам про явку в смт. Летичів для участі в проведенні автотехнічного дослідження пошкодженого автомобіля в сумі 53 грн. 04 коп.

Однак віднесення усіх вказаних витрат, крім витрат по оплаті автотоварознавчого дослідження до збитків є помилковим, оскільки справа не містить обєктивних даних про те, що між цими витратами та ДТП, яка мала місце 15.04.2015 року існує безпосередній причинний звязок, і вони були дійсно необхідними для відновлення позивачем свого порушеного права.

За таких обставин розмір майнової шкоди, яка підлягає стягненню з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 слід зменшити до 13750 грн. 57 коп.: (14013,61-53,04-200-10=13750,57).

Судові витрати між сторонами підлягають розподілу в порядку, передбаченому ст. 88 ЦПК України.

При поданні позовної заяви до суду першої інстанції ОСОБА_1 було сплачено 487,20 грн. судового збору.

За подання апеляційної скарги ОСОБА_2 сплатив 1212,64 грн. судового збору.

Враховуючи часткове задоволення позовних вимог судом апеляційної інстанції, з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню 478,04 грн. судових витрат у вигляді сплаченого судового збору (13750,57х100:14013,61=98,12х487,20:100=478,04 грн.).

З ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 підлягає стягнення 22,80 грн. судових витрат у вигляді сплаченого судового збору (98,12х1212,64:100=1189,84 грн.; 1212,64-1189,84=22,80).

В іншій частині рішення суду відповідає вимогам закону та фактичним обставинам справи, тому підстав для його скасування або зміни колегією суддів не встановлено.

Керуючись ст.ст. 88, 307, 309, 314, 316, 319, 324 ЦПК України, колегія суддів,

вирішила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Летичівського районного суду Хмельницької області від 23 вересня 2016 року в частині визначення розміру відшкодування майнової шкоди та судових витрат змінити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 13750 грн. 57 коп. майнової шкоди та 478,04 грн. судових витрат у вигляді сплаченого судового збору.

В решті рішення суду залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 22 грн. 80 коп. судових витрат у вигляді сплаченого судового збору.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, проте може бути оскаржене в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий: /підпис/ Судді: /підписи/

Згідно з оригіналом: суддя апеляційного суду Р.С. Гринчук

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_5 Доповідач Гринчук Р.С.

Категорія № 30