Ухвала суду № 63128930, 01.12.2016, Апеляційний суд Тернопільської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 607/13012/16-кГоловуючий у 1-й інстанції Базан Л.Т. Провадження № 11-сс/789/174/16 Доповідач - Галіян Л.Є.Категорія - запобіжні заходи

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 грудня 2016 р. м.Тернопіль

Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Тернопільської області в складі:

Головуючої - Галіян Л.Є.

Суддів - Крукевич М. Н., Очеретяний Є. В.,

при секретарі ОСОБА_1

прокурора ОСОБА_2

з участю підозрюваного ОСОБА_3

захисника ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі матеріали судового провадження за апеляційною скаргою захисника підозрюваного ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 на ухвалу слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 21 листопада 2016 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, -

ВСТАНОВИЛА:

Цією ухвалою задоволено клопотання старшого слідчого СВ Заліщицького ВП Чортківського ВП ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_5, за погодженням з прокурором Тернопільської місцевої прокуратури ОСОБА_2 відносно

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, неодруженого, не працюючого, жителя ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше судимого:

-26 лютого 2016 року Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області за ч.1 ст.185, ч.2 ст.15, ч.2 ст.185, ч.1 ст.70 КК України на 1 рік обмеження волі, на підставі ст.75 КК України звільненого від відбування покарання з випробовуванням з іспитовим строком на 1 рік та покладенням обовязків відповідно до п.п.2-4 ч.1 ст.76 КК України

який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч.3 ст.185 КК України та застосовано до нього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою терміном до 00 год. 00 хв. 16 січня 2016 року.

Строк тримання під вартою зараховано з моменту затримання, а саме з 10 год. 30 хв. 19 листопада 2016 року.

В задоволенні клопотання захисника-адвоката ОСОБА_4 про застосування відносно ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відмовлено.

Ухвалою також визначено ОСОБА_3 розмір застави в сумі 30 000 (тридцять тисяч) гривень для внесення на депозитний рахунок ТУ ДСА України у Тернопільській області (р/р 37319038003454, МФО 820172, ідентифікаційний код 26198838, ОСОБА_6: Державна казначейська служба, призначення платежу застава за Шкневського Дмитра Олександровича у кримінальному провадженні №12016210010003862 за ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 21 листопада 2016 року).

У випадку внесення застави покладено на ОСОБА_3 наступні обов'язки: з'являтися за першою вимогою до слідчого, прокурора чи суду залежно від стадії кримінального провадження; не відлучатися із м.Тернополя без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утримуватися від спілкування із потерпілим та свідками у кримінальному провадженні; здати на зберігання органу досудового розслідування свій паспорт громадянина України для виїзду за кордон.

Роз'яснено ОСОБА_3, що якщо він, будучи належним чином повідомленим, не з'явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Доручено Тернопільській місцевій прокуратурі дослідити факти, викладені підозрюваним ОСОБА_3 щодо застосування до нього працівниками поліції недозволених методів досудового розслідування у вигляді фізичного та морального тиску, а також моменту затримання.

Як слідує з оскаржуваної ухвали старший слідчий СВ Заліщицького ВП Чортківського ВП ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_5, за погодженням з прокурором Тернопільської місцевої прокуратури ОСОБА_2, в межах кримінального провадження №12016210010003862, внесеного до ЄРДР від 19 листопада 2016 року, звернувся до суду із клопотанням, в якому просить застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою щодо затриманого о 10 год. 30 хв. 19 листопада 2016 року в порядку ст.208 КПК України підозрюваного ОСОБА_3, якому 19 листопада 2016 року повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч.3 ст. 185 КК України (закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинине повторно, поєднане із проникненням у інше приміщення), що мало місце за наступних обставин, встановлених органом досудового розслідування.

Так, 19 листопада 2016 року близько 02 год. у ОСОБА_3, який перебував по вул.С.Бандери у м.Тернополі виник злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, поєднаного із проникненням у підвальне приміщення будинку №82, що по тій же вулиці, реалізовуючи який, він тоді ж і там же, переконавшись, що за ним ніхто не спостерігає та його дії не будуть помічені сторонніми особами, через вентиляційне вікно біля першого під'їзду проник у підвальне приміщення №82 на наведеній вулиці, звідки таємно, повторно, з корисливих мотивів намагався викрасти інтернет-кабель ТОВ Телесвіт, який за допомогою ножиць, які мав з собою обрізав вказаний кабель довжиною 129 м, вартістю 447,63 грн.

Однак, виконавши усі дії, які ОСОБА_3 вважав необхідними для доведення злочину до кінця, злочин не закінчив із причин, які не залежали від його волі, оскільки при виході із підвального приміщення з викраденим інтернет-кабелем був затриманий працівниками поліції.

Задовольняючи клопотання старшого слідчого СВ Заліщицького ВП Чортківського ВП ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_5, за погодженням з прокурором Тернопільської місцевої прокуратури ОСОБА_2 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя своє рішення мотивував тим, що ОСОБА_3 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч.3 ст.185 КК України, санкція якого передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк понад три роки, будучи раніше судимим за вчинення умисного корисливого злочину проти власності, знову вчинив умисний корисливий злочин під час дії іспитового строку, тому суд прийшов до висновку про наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України.

В апеляційній скарзі захисник підозрюваного - адвокат ОСОБА_4 просить ухвалу слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 21 листопада 2016 року про застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_3 у вигляді тримання під вартою скасувати, і постановити нову ухвалу, якою обрати запобіжний захід у вигляді особистого зобовязання, з покладенням на нього обов'язків, передбачених ст.194 КПК України.

Свої доводи аргументує тим, що у судовому засіданні слідчим та прокурором не було надано жодних реальних доказів, що б підтверджували наявність ризиків передбачених ст.ст. 177, 183 КПК України, що всупереч наведеним вимогам кримінального процесуального закону, слідчим суддею враховано не було.

Зазначає, що ОСОБА_3 не є настільки суспільно небезпечною особою, до якої має бути застосований запобіжний захід лише у вигляді тримання під вартою, оскільки про це свідчить відсутність порушень умов застосованого до нього раніше судом випробувального терміну при звільненні від відбуття покарання.

Вважає, що судом не враховано обставини, що свідчать про міцність соціальних зв'язків підозрюваного, його репутацію, те, що у нього є постійне місце проживання, інкримінованим йому злочином завдана незначна шкода, злочин не є закінченим.

Заслухавши доповідь судді, доводи підозрюваного та захисника, які підтримали апеляційну скаргу та просять постановити нову ухвалу, якою застосувати запобіжний захід не повязаний з триманням під вартою, доводи прокурора, який вважає ухвалу суду першої інстанції законною та обґрунтованою, а апеляцію такою, що не підлягає до задоволення, вивчивши матеріали кримінального провадження, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Відповідно до положень ст.ст. 177, 178 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може переховуватися від органів досудового розслідування та /або суду; знищити або сховати будь яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; продовжити кримінальне правопорушення чи вчинити інше.

Відповідно до ч.1ст.194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставин, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст.177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Так, згідно п.5 ч.2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосовано, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Матеріалами провадження встановлено, що ОСОБА_3 обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.15, ч.3 ст.185 КК України, яке карається позбавленням волі на строк до шести років, що в силу вимог ст.12 КК України належить до тяжкого кримінального правопорушення.

Слідчий, звертаючись з клопотанням про застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою та прокурор при розгляді клопотання вказували про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_3 даного кримінального правопорушення, що свідчить про існування ризику, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілого та свідків у кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення, а відтак, перешкодити повному, всебічному та неупередженому проведенні досудового розслідування.

Задовольняючи зазначене клопотання слідчого, місцевий суд належним чином вмотивував своє рішення про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, вказавши, що ОСОБА_3 неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності та зазначив про наявність ризиків, визначених в ст.177 КПК України, а саме можливість переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; може продовжувати вчиняти кримінальні правопорушення, а відтак перешкодити повному, всебічному та неупередженому проведенню досудового розслідування.

Також, слідчий суддя зазначив, що ОСОБА_3, незважаючи на свій молодий вік, раніше притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення умисних корисливих злочинів, ніде не працює, що вказує про підвищену його суспільну небезпеку як особи, а застосування менш суворих запобіжних заходів не буде достатнім для запобігання вищевказаним ризикам.

Таким чином, судом встановлено та підтверджується матеріалами провадження, що обрання ОСОБА_3 іншого більш м'якого запобіжного заходу, не повязаного із триманням під вартою не зможе попередити ризикам, встановленим ст. 177 КПК України.

З таким висновком слідчого судді про застосування щодо ОСОБА_3 виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, колегія суддів повністю погоджується, оскільки прокурором в судовому засіданні доведено обставини, передбачені ст.194 КПК України.

Разом з тим, твердження апелянта про те, що суд не взяв до уваги особу підозрюваного та постійне місце його проживання - не відповідає даним обставинам провадження, оскільки слідчий суддя в повній мірі та у визначеному законом порядку врахував всі обставини при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під варту.

Отже, з матеріалів провадження вбачається, що ОСОБА_3, під час дії іспитового строку за попереднім вироком, обґрунтовано підозрюється у вчиненні нового умисного корисливого злочину, який мав місце 19.11.2016 року, що за фактичними обставинами відповідає тому кримінальному правопорушенню, за яке підозрюваний був засуджений 26 лютого 2016 року, що характеризує його стійку та систематичну протиправну поведінку, яка свідчить про схильність до вчинення умисних корисливих злочинів.

Враховуючи викладене, доводи апеляційної скарги щодо незаконності та необґрунтованості ухвали слідчого судді, колегія суддів приходить до переконання, що вони не заслуговують на увагу, оскільки слідчий суддя при розгляді клопотання дослідив всі обставини, з якими закон повязує можливість обрання запобіжного заходу.

Порушень вимог КПК України, які б могли стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, по справі не встановлено.

З урахуванням зазначеного, колегія суддів вважає, що ухвала слідчого судді є законною та обґрунтованою, а тому її слід залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 - без задоволення.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 176 179, 407, 422 КПК України, колегія суддів ,-

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду від 21 листопада 2016 року про застосування щодо ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без змін.

Судді:

___ ___ ___

ОСОБА_7 ОСОБА_8 ОСОБА_9

З оригіналом згідно:

Суддя апеляційного суду Тернопільської області ОСОБА_7