Ухвала суду № 63127750, 23.11.2016, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний № 336/5525/15 Головуючий у 1 інстанції: Щаслива О.В.

№ провадження 22-ц/778/4472/16 Суддя-доповідач: ОСОБА_1В

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

„23 листопада 2016 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:

головуючого: Савченко О.В.

суддів: Кочеткової І.В., Маловічко С.В.

при секретарі: Евальд Д.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Спеціалізованого комунального підприємства «Запорізька ритуальна служба» на рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 05 вересня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Спеціалізованого комунального підприємства «Запорізька ритуальна служба» про поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, -

В С Т А Н О В И Л А:

У серпні 2015 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом, який в подальшому уточнював, до Спеціалізованого комунального підприємства «Запорізька ритуальна служба» про поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу.

У позові зазначив, що з 03 лютого 2014 року по 21 липня 2015 року перебував з відповідачем у трудових відносинах, працюючи на посаді енергетика.

Наказом начальника підприємства № 158-к від 21.07.2015 року був звільнений у звязку із виявленою невідповідністю його займаній посаді внаслідок недостатньої кваліфікації, яка перешкоджає продовженню даної роботи, на підставі п. 2 ч. 1 ст. 40 КЗпП України.

Вважає своє звільнення незаконним, таким, що зумовлене упередженим відношенням до нього з боку керівництва підприємства.

05 червня 2015 року на підприємстві був виданий наказ №106К про скорочення його посади у звязку з оптимізацією витрат підприємства. Він звернувся до комісії з трудових спорів із заявою про скасування цього наказу, проте комісія визнала цей наказ правомірним і відмовила позивачеві у задоволенні його вимог, однак під час засідання членами КТС стало обговорюватися питання стосовно відсутності у позивача пятої групи допуску до роботи з електроустановками, хоча це питання не виносилося на порядок денний і предметом його звернення не являлось.

Після звернення до КТС керівництво запропонувало йому пройти перевірку знань з питань охорони праці, за наслідками якої його було звільнено у зв»язку із виявленням невідповідності займаній посаді внаслідок недостатньої кваліфікації.

Вважає, що звільнення було проведено з порушенням вимог ст.43 КЗпП України, без попередньої згоди виборного органу профспілкової організації, крім того, оскільки він є інвалідом третьої групи, його звільнення порушило норматив працевлаштування, який для всіх роботодавців становить 4 % середньооблікової чисельності штатних працівників.

Посилаючись на зазначені обставини, просив поновити його на роботі; зобовязати відповідача привести його оклад у відповідність до штатного розпису, виплатити різницю окладів за весь час роботи, враховуючи компенсацію за відпустку, стягнути з відповідача на його користь заробітну плату за час вимушеного прогулу у розмірі зарплати, приведеної у відповідність до штатного розпису.

Просив також стягнути 5000 грн. у відшкодування моральної шкоди, 5000 грн. витрат, пов»язаних із знаходженням на лікуванні, відшкодувати судові витрати, при розрахунках використовувати поправку на індекс інфляції.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 05 вересня 2016 року позов задоволено частково.

Визнано незаконним звільнення ОСОБА_2 на підставі п. 2 ч. 1 ст. 40 КЗпП України у звязку з виявленою невідповідністю займаній посаді внаслідок недостатньої кваліфікації, яка перешкоджає продовженню даної роботи, здійснене на підставі наказу начальника спеціалізованого комунального підприємства «Запорізька ритуальна служба» № 158 к від 21.07.2015 року.

Поновлено ОСОБА_2 на роботі на посаді енергетика в спеціалізованому комунальному підприємстві «Запорізька ритуальна служба».

Стягнуто з спеціалізованого комунального підприємства «Запорізька ритуальна служба» на користь ОСОБА_2 заробітну плату за час вимушеного прогулу в сумі 40749 грн. 24 коп.

Решту вимог залишено без задоволення.

Рішення звернуто до негайного виконанню в частині поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за один місяць.

В апеляційній скарзі Спеціалізоване комунальне підприємство «Запорізька ритуальна служба», посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність його висновків обставинам справи, просить рішення в частині задоволення вимог ОСОБА_2 скасувати і ухвалити в цій частині нове , яким у задоволені зазначених позовних вимог відмовити.

Заслухавши у засіданні апеляційного суду доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції , колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.

Відповідно до ст.. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення з одних лише формальних міркувань.

Згідно з п.2 ч.1 ст. 40 КЗпП України, трудовий договір укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку, зокрема, виявленої невідповідності працівника займаній посаді або виконуваній роботі внаслідок недостатньої кваліфікації або стану здоров»я, які перешкоджають продовженню даної роботи, а так само в разі відмови у наданні допуску до державної таємниці або скасування допуску до державної таємниці, якщо виконання покладених на нього обов»язків вимагає доступу до державної таємниці.

За роз»ясненнями п. 21 постанови Верховного Суду України № 9 від 06.11.1992 року з подальшими змінами «Про практику розгляду судами трудових спорів», при розгляді справ про звільнення за п.2 ст. 40 КЗпП суд може визнати правильним припинення трудового договору в тому разі, якщо встановить, що воно проведено на підставі фактичних даних, які підтверджують, що внаслідок недостатньої кваліфікації або стану здоров»я (стійкого зниження працездатності) працівник не може належно виконувати покладених на нього трудових обов»язків чи їх виконання протипоказано за станом здоров»я або небезпечне для членів трудового колективу чи громадян, яких він обслуговує, і його неможливо перевести, за його згодою, на іншу роботу.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 на підставі наказу № 41-к з 03 лютого 2014 року був прийнятий на роботу до спеціалізованого комунального підприємства «Запорізька ритуальна служба» на посаду енергетика.

Згідно посадової інструкції енергетика, з якою ОСОБА_2 був ознайомлений, на вказану посаду призначається особа, яка має вищу професіональну(технічну) освіту або середню професійну( технічну) освіту і стаж роботи за спеціальністю не менше 5 років.

Енергетик повинен знати, зокрема, правила та норми охорони праці(п.1.7), забезпечувати дотримання вимог інструкцій, правил та норм охорони праці при експлуатації і ремонті енергоустановок та мереж(п.2.4; 3.15)(а.с.22-23)

Наказом № 158-к від 21.07.2015 року позивач був звільнений з посади з 21 липня 2015 року на підставі п.2 ч.1 ст. 40 КЗпП України у зв»язку з недостатньою кваліфікацією( а.с. 11).

В обґрунтування звільнення ОСОБА_2 з названих підстав, роботодавець послався у наказі на висновки протоколу № 1 від 30.06.2015 року комісії з перевірки знань з питань охорони праці, утвореною на підприємстві наказом № 123 від 29.05.2015 року(а.с.31), і якою при перевірці знань з питань охорони праці та пожежної безпеки працівників СКП «Запорізька ритуальна служба» було встановлено, що ОСОБА_2, займаючи посаду енергетика, не знає положень Правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів, затверджених наказом Комітету по нагляду за охороною праці Міністерства праці і соціальної політики України № 4 від 09.01.1998 року та Правил технічної експлуатації електроустановок споживачів», затверджених наказом Міністерства палива та енергетики України № 258 від 25.07.2006 року(а.с.32)

За положеннями ст. 18 Закону України від 14.10.1992 року «Про охорону праці», працівники під час прийняття на роботу і в процесі роботи повинні проходити за рахунок роботодавця інструктаж, навчання з питань охорони праці, з надання першої медичної допомоги потерпілим від нещасних випадків і правил поведінки у разі виникнення аварії.

Працівники, зайняті на роботах з підвищеною небезпекою або там, де є потреба у професійному доборі, повинні щороку проходити за рахунок роботодавця спеціальне навчання і перевірку знань відповідних нормативно-правових актів з охорони праці.

Перелік робіт з підвищеною небезпекою затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони праці.

Не допускаються до роботи працівники, у тому числі посадові особи, які не пройшли навчання, інструктаж і перевірку знань з охорони праці.

У разі виявлення у працівників, у тому числі посадових осіб, незадовільних знань з питань охорони праці, вони повинні у місячний строк пройти повторне навчання і перевірку знань.

Як передбачено п.п 1,7; 3.8; 3.9, 3.16;3.17 Типового положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці та Переліку робіт з підвищеною небезпекою, затверджених наказом Держнаглядохоронпраці України № 15 від 26.01.2005 року, роботи на кабельних лініях і діючих електроустановках віднесені до робіт з підвищеною небезпекою.

Перед перевіркою знань працівників з питань охорони праці на підприємстві для працівників організується навчання: лекції, семінари та консультації.

Перевірка знань працівників з питань охорони праці проводиться за нормативно-правовими актами з охорони праці, додержання яких входить до їхніх функціональних обов»язків.

При незадовільних результатах перевірки знань з питань охорони праці працівники протягом одного місяця повинні пройти повторне навчання і повторну перевірку знань.

Працівники, у тому числі посадові особи, які, зокрема, не пройшли перевірку знань з питань охорони праці, до роботи не допускаються.

Встановивши, що після проведеної 30.06.2015 року перевірки ОСОБА_2, який з 07.07.2015 року по 20.07.2015 року перебував на лікарняному, на повторне навчання в установленому порядку адміністрацією не направлявся і повторну перевірку знань не проходив, суд дійшов висновку щодо правомірності за вказаних обставин вимог ОСОБА_2 про поновлення його на роботі , оскільки його звільнення відбулося з порушенням наведених вище норм трудового законодавства.

Доводи відповідача про те, що після проведеної 30.06.2015 року перевірки та встановлення незадовільних знань у працівника приймалися заходи для направлення ОСОБА_2А на навчання, однак від його проходження той відмовився, що підтверджується актом від 21.07.2015 року, суд не визнав переконливими, враховуючи, що названий акт, як і раніше складені акти від 28.05.2015 року та від 04.06.2015 року, стосувалися навчання не з питань охорони праці, а пов»язувалися з розпорядженням № 3 від 20.05.2015 року щодо організації проходження ОСОБА_2 навчання для отримання У групи енергобезпеки. При цьому переконливих доказів на спростування доводів ОСОБА_2 про те, що пройти повторне навчання йому не пропонували і на таке навчання в установленому порядку він роботодавцем не направлявся, по справі надано не було.

Посилання в апеляційній скарзі на те, що факт правомірності рішення комісії з перевірки знань з питань охорони праці в робітників СКП «Запорізька ритуальна служба» від 30.06.20165 року щодо незадовільного рівня знань ОСОБА_2 правил охорони праці був встановлений рішенням Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 06.04.2016 року по справі за позовом ОСОБА_2 до СКП «Запорізька ритуальна служба» про визнання незаконним та скасування протоколу засідання комісії з перевірки питань охорони праці (а.с.104-106), і в силу ст. 61 ЦПК України не підлягав доказуванню, однак не був прийнятий до уваги судом при розгляді трудового спору про поновлення працівника на роботі, не є переконливими.

По справі встановлено не дотримання адміністрацією підприємства вимог закону щодо необхідності проходження працівником, стосовно якого встановлено незадовільний рівень знань з питань охорони праці, повторного навчання, бо за таких обставин звільнення працівника з посади на підставі п.2 ч.1 ст. 40 КЗпП України було передчасним.

Інші наведені в апеляційній скарзі доводи не є суттєвими і правильність судових висновків не спростовують.

Керуючись ст.ст. 307, 308, 314, 317 ЦПК України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Спеціалізованого комунального підприємства «Запорізька ритуальна служба» відхилити.

Рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 05 вересня 2016 року по даній справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: