Ухвала суду № 63127095, 24.11.2016, Бердянський міськрайонний суд Запорізької області

Справа № 310/7943/16-ц

2/310/4131/16

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 листопада 2016 рокум. Бердянськ

Суддя Бердянського міськрайонного суду Запорізької області Полянчук Б.І., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.

Згідно свідоцтва про шлюб від 30.11.2013 року позивач та відповідач уклали шлюб 30 листопада 2013 року у відділі державної реєстрації актів цивільного стану по місту Бердянську реєстраційної служби Бердянського міськрайонного управління юстиції у Запорізькій області.

Із копії паспорту позивача видно, що ОСОБА_1 є громадянкою України, зареєстрована в ІНФОРМАЦІЯ_1.

Згідно свідоцтва про шлюб відповідач є громадянином ОСОБА_3 Республіки. Згідно довідки від 18.11.2016 року про склад сімї або зареєстрованих в житловому будинку по вул. Баха,41 осіб ОСОБА_2 членом сімї позивача не значиться та не зареєстрований за вказаною адресою.

Відповідно до ст. 414 ЦПК України, підсудність справ з іноземним елементом визначається цим Кодексом, законом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України. Частиною 2 ст. 2 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу та ЗУ «Про міжнародне приватне право».

ЗУ «Про міжнародне приватне право», зокрема, визначає підсудність судам України справ з іноземним елементом.

Статтею 63 ЗУ «Про міжнародне приватне право» передбачено, що припинення шлюбу та правові наслідки його припинення визначається правом, яке діє в даний час щодо правових наслідків шлюбу.

Відповідно до ст. 60 ЗУ «Про міжнародне приватне право» правові наслідки шлюбу визначаються спільним особистим законом подружжя, а за його відсутності - правом держави, у якій подружжя мало останнє спільне місце проживання, за умови, що хоча б один з подружжя все ще має місце проживання у цій державі, а за відсутності такого - правом, з яким обидва з подружжя мають найбільш тісний звязок іншим чином.

Позивачка є громадянкою України, яка має в Україні зареєстроване місце проживання, а відповідач є громадянином ОСОБА_3 Республіки, зареєстрованого місця проживання на території України не має.

Згідно з ч.10 ст. 110 ЦПК України позови до відповідача, який не має в Україні місця проживання чи перебування, можуть предявлятися за місцезнаходженням його майна або за останнім відомим зареєстрованим місцем проживання чи перебування в Україні.

Позивачкою не доведено належними та допустимими доказами, що останнім сумісним місцем їх проживання було місце її реєстрації, або інше місце на території України.

Відповідно до ч. 2 ст. 110 ЦПК України позови про розірвання шлюбу можуть пред'являтися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача також у разі, якщо на його утриманні є малолітні або неповнолітні діти або якщо він не може за станом здоров'я чи з інших поважних причин виїхати до місця проживання відповідача. За домовленістю подружжя справа може розглядатися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування будь-кого з них.

Таким чином, звертаючись з позовом до суду за місцем свого проживання, позивач повинен подати документи, що підтверджують складність виїзду його в суд за місцем проживання відповідача.

Позивач долучила до позову довідку від 18.11.2016 року про склад сімї або зареєстрованих в житловому будинку по вул. Баха,41 осіб з якої видно, що позивач проживає в зазначеному будинку разом з повнолітнім сином.

Звертаючись з позовом до суду, ОСОБА_1 не надала доказів, які підтверджують останнє спільне місце проживання її та відповідача на території України, наявності причин пред'явлення позову за місцем її проживання, визначених ч. 2 ст. 110 ЦПК України. Враховуючи, що за загальним правилом підсудності, позови до фізичної особи предявляються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її перебування (ч.1 ст. 109 ЦПК України), тому позовну заяву слід повернути позивачу для подання до належного суду.

Керуючись ст. ст. 2, 109, 110, 115, 414 ЦПК України, ЗУ «Про міжнародне приватне право»,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу повернути позивачу для подання до належного суду за підсудністю.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом пяти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом пяти днів з дня отримання копії ухвали.

Апеляційна скарга подається апеляційному суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване рішення.

Суддя