Ухвала суду № 63126102, 02.12.2016, Кальміуський районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Іллічівський районний суд м. Маріуполя)

221/1438/16-к

1-кп/264/417/2016

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.12.2016 року колегія суддів Іллічівського районного суду міста Маріуполя Донецької області у складі головуючого судді Литвиненко Н.В., суддів Мирошниченка Ю.М., Кузнецова Д.В., при секретарі Сініловій Г.О., за участю прокурора Щурського С.В., обвинуваченого ОСОБА_1, захисника ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференцзвязку кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 у скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст.258-3 КК України,

В С Т А Н О В И Л А :

В провадженні суду знаходиться вищевказана кримінальна справа.

З матеріалів справи вбачається, що строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у Маріупольському слідчому ізоляторі обвинуваченого спливає 05 грудня 2016 року, в звязку із чим колегія суддів вважає за доцільне обговорити питання щодо продовження обвинуваченому ОСОБА_1 строку тримання під вартою.

Відповідно до ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Незалежно від наявності клопотань суд зобовязаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинувачених під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

Прокурор просив продовжити строк тримання під вартою обвинуваченому на два місяці, оскільки ОСОБА_1 обвинувачується у скоєнні особливо тяжкого злочину, у звязку із чим існує ризик того, що він, залишаючись на свободі може переховуватися від органів досудового розслідування і суду.

Обвинувачений та його захисник не заперечувала проти заявленого клопотання.

Тримання під вартою є запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі доведення того, що жоден із більш мяких запобіжних заходів до обвинувачених не може запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Продовжуючи строк тримання під вартою, суддя своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.

Так, Європейський суд з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії» закріпив, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторно вчинення злочинів».

У справі «Летельє проти Франції» вказано, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє увязнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.

Крім того, згідно ч. 5 ст. 176 КПК України, запобіжні заходи у вигляді особистого зобовязання, особистої поруки, домашнього арешту, застави не можуть бути застосовані до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 258-258-5 Кримінального кодексу України, а підстав для скасування запобіжного заходу колегія суддів не знаходить.

Також з огляду на вимоги ч.3 ст. 331 КПК України суд зобовязаний до спливу продовженого строку повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершено до його спливу.

ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні злочину, який відноситься до особливо тяжких злочинів і за який передбачено покарання у вигляді позбавленні волі на строк від восьми до пятнадцяти років, що може спонукати обвинуваченого до втечі. Крім того, будь-яких даних про усунення ризиків, наявність яких слугувала підставою для обрання стосовно обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в судовому засіданні не встановлено, у звязку з чим колегія суддів дійшла висновку, що скасування запобіжного заходу не забезпечить належної процесуальної поведінки обвинуваченого під час розгляду справи.

Із метою забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого у ході судового слідства, а також виконання процесуальних рішень у справі, з урахуванням наведених вище ризиків, колегія суддів вважає за доцільне продовжити ОСОБА_1 строк тримання під вартою в Маріупольському слідчому ізоляторі строком на шістдесят днів.

Керуючись ст. 331 КПК України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А :

Строк тримання під вартою ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, у Маріупольському слідчому ізоляторі продовжити до шістдесяти днів, тобто до 30 січня 2017 року включно.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя : Н. В. Литвиненко

Суддя: Ю. М. Мирошниченко

Суддя: Д. В. Кузнецов