Ухвала суду № 63125783, 01.12.2016, Великоновосілківський районний суд Донецької області

Справа №220/2245/16-ц

Провадження № 2/220/782/16

У Х В А Л А

Іменем України

01 грудня 2016 року Суддя Великоновосілківського районного суду Донецької області Якішина О.М., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Великоновосілківської селищної ради Великоновосілківського району Донецької області, Споживчого товариства «Потребітєль» про визнання незаконним та скасуванні рішення Великоновосілківської селищної ради Великоновосілківського району Донецької області,

BСТАНОВИВ:

До суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Великоновосілківської селищної ради Великоновосілківського району Донецької області, Споживчого товариства «Потребітєль» про визнання незаконним та скасуванні рішення Великоновосілківської селищної ради Великоновосілківського району Донецької області.

Дослідивши заяву та додані до неї документи, вважаю її такою, що підлягає залишенню без руху для усунення її недоліків, виходячи з наступного.

Конституцією України закріплено право кожного на судовий захист та передбачено, що юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі (статті 55, 124), астаттею 18 Закону України від 7 липня 2010 року № 2453-VI "Про судоустрій і статус суддів"(далі - Закон № 2453-VI) визначено, що суди загальної юрисдикції спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.

Суди мають враховувати, що забезпечення кожному права на справедливий суд та реалізація права особи на судовий захист мають здійснюватися з урахуванням нормКонвенції про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950, далі - Конвенція 1950 року), а також практики Європейського суду з прав людини, які відповідно достатті 17 Закону України від 23 лютого 2006 року № 3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» застосовуються судами при розгляді справ як джерело права.

Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції 1950 року кожен при вирішенні спору щодо його цивільних прав та обов'язків має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до підсудності якого вона віднесена процесуальним законом (стаття 8 Закону № 2453-VI).

Проте, вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суди повинні перевірити належність справ до їх юрисдикції та підсудності.

Позивач звернулась до суду з заявою без посилання на норми процесуального закону, відповідно до якого, на думку позивача, позов підлягає розгляду. Таким чином, позивачу пропонується зазначити, в якому саме порядку вона звертається до суду: цивільного або адміністративного судочинства.

Крім того, відповідно до ст.119 ЦПК України до позовної заяви додається документ, що підтверджує сплату судового збору.

Пунктом 26 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 10 від 17.10.2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» зазначено, що до оформлення платіжних документів, на підставі яких перераховуються суми судового збору застосовуються загальні правила згідно з вимогами Закону України від 05 квітня 2001 року N 2346-III "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" і відповідних нормативно-правових актів Національного банку України. Платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою додаються до позовної заяви (заяви, скарги) і мають містити відомості про те, за яку саме позовну заяву (заяву, скаргу, дію) сплачується судовий збір. При цьому, наприклад, платіжне доручення повинно бути підписано уповноваженою посадовою особою банку і скріплено печаткою установи банку з відміткою про дату виконання платіжного доручення та відміткою про зарахування суми судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

Відповідні документи подаються до суду тільки в оригіналі; копії, у тому числі виготовлені з використанням технічних засобів (фотокопії тощо) цих документів, а також платіжне доручення, яке за формою не відповідає наведеним вимогам, не можуть бути належним доказом сплати судового збору.

До позовної заяви додано дублікат квитанції про сплату судового збору. Оригінал документа суду не наданий.

Крім того, в порушення ст. 119 ЦПК України до позовної заяви не додано її копії та копії всіх документів, що долучаються до неї відповідно до кількості відповідачів.

Крім того, відповідно до Тимчасового регламенту обміну електронними документами між судом та учасниками судового процессу, затвердженого Наказом ДСА України від 07.09.12 р. № 105, документи можуть бути подані користувачем до суду і надіслані йому судом в електронному вигляді лише після реєстрації в Системі, розміщеної на офіційному веб-порталі судової влади України.

Позивачем надіслано від скановану позовну заяву електронною поштою на сайт суду, проте позов в порушення Закону України «Про елктронний цифровий підпис» не підписаний із застосуванням електронно-цифрового підпису.

Враховуючи те, що заява не відповідає вимогам ст. 119-121 ЦПК України, вважаю за необхідне залишити заяву без руху та надати позивачу строк для усунення недоліків.

Враховуючи викладене, керуючись ст.119 -121 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Великоновосілківської селищної ради Великоновосілківського району Донецької області, Споживчого товариства «Потребітєль» про визнання незаконним та скасуванні рішення Великоновосілківської селищної ради Великоновосілківського району Донецької області залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення її недоліків протягом пяти днів з дня отримання ухвали.

Суддя О.М. Якішина