Рішення № 63125199, 28.11.2016, Апеляційний суд Чернігівської області

Справа № 750/2697/14 Провадження № 22-ц/795/2269/2016 Головуючий у I інстанції Карапута Л. В. Доповідач - Мамонова О. Є.Категорія цивільна

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 листопада 2016 року м. Чернігів

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

головуючого судді: Мамонової О.Є.,

суддів: Острянського В.І., Шитченко Н.В.

із секретарем: Зіньковець О.О.

за участю: представника позивача ОСОБА_1, представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Чернігові цивільну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_3, ОСОБА_4 на рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 27 жовтня 2016 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

У березні 2014 року ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк (далі по тексту ПАТ «Промінвестбанк») звернулося до суду з позовом до відповідачів, в якому просило:

- стягнути з ОСОБА_3 на користь ПАТ «Промінвестбанк» заборгованість за кредитним договором № 686-11 від 21.06.2011 в розмірі 79 695 672,93 грн., в тому числі заборгованість за кредитом 71 699 996,71 грн., заборгованість за процентами за користування кредитом 5 968 680,19 грн., заборгованість за комісією 395 443,53 грн., пеню за простроченим кредитом 48 224,53 грн., пеню за простроченими процентами 133 845,00 грн., пеню за простроченою комісією 9 482,98 грн., штраф 1 440 000,00 грн.;

- стягнути з ОСОБА_4 на користь ПАТ «Промінвестбанк» заборгованість за кредитним договором № 686-11 від 21.06.2011 в розмірі 79 695 672,93 грн., в тому числі заборгованість за кредитом 71 699 996,71 грн., заборгованість за процентами за користування кредитом 5 968 680,19 грн., заборгованість за комісією 395 443,53 грн., пеню за простроченим кредитом 48 224,53 грн., пеню за простроченими процентами 133 845,00 грн., пеню за простроченою комісією 9 482,98 грн., штраф 1 440 000,00 грн.;

- стягнути з відповідачів судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 3 654,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 21.06.2011 року між ПАТ «Промінвестбанк» та ТОВ «Фірма «Вена» був укладений кредитний договір про відкриття кредитної лінії № 686-11, у відповідності до умов якого позивач надав ТОВ «Фірма «Вена» кредит у сумі 72500000,00 грн. 09.11.2012 між позивачем, ТОВ «Фірма «Вена» та ТОВ «Севен Систем» було укладено договір про переведення боргу № 1056-12, згідно якого ТОВ «Севен Систем» зобовязався повернути кредит не пізніше 25 грудня 2014 року, сплачувати проценти за користування кредитом у розмірі 19% річних, щомісячно комісію за управління кредитної лінією в розмірі 0,1% від ліміту кредитної лінії. У подальшому ТОВ «Севен Систем» змінило назву на ТОВ «ТЛЛ». З метою забезпечення виконання умов кредитного договору 09.11.2012 ПАТ «Промінвестбанк» були укладені договори поруки з ОСОБА_3 за № 1060-12 та з ОСОБА_4 за № 1059-12, відповідно до умов яких останні зобовязались у випадку невиконання або прострочення виконання позичальником зобовязань за кредитним договором виконати зобов'язання по погашенню заборгованості за кредитним договором і відповідати перед кредитором як солідарні боржники. Починаючи з 05.10.2013 року позичальник порушив умови кредитного договору, у зв'язку з чим на його адресу та адресу відповідачів неодноразово направлялись вимоги про сплату простроченої заборгованості, які залишилися без належного реагування. Посилаючись на ст.ст. 553, 554 ЦК України та умови договорів поруки позивач просив стягнути з кожного з відповідачів заборгованість за кредитним договором, що виникла станом на 18 лютого 2014 року.

Рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 27 жовтня 2016 року позовні вимоги ПАТ «Промінвестбанк» задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ПАТ «Промінвестбанк» заборгованість за кредитним договором № 686-11 від 21.06.2011, яка складається з заборгованості за кредитом 71 699 996,71 грн., заборгованості за комісією 395 443,53 грн., заборгованості за відсотками 5 953 324,10 грн., заборгованості пені за простроченим кредитом 48 224,53 грн., заборгованості пені за простроченою комісією - 9 482,98 грн., заборгованості пені за простроченими відсотками - 132 196,71 грн., штрафу 1 440 000,00 грн., а всього на загальну суму 79 678 668, 56 грн. Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ПАТ «Промінвестбанк» заборгованість за кредитним договором № 686-11 від 21.06.2011, яка складається з заборгованості за кредитом 71 699 996,71 грн., заборгованості за комісією 395 443,53 грн., заборгованості за відсотками 5 953 324,10 грн., заборгованості пені за простроченим кредитом 48 224,53 грн., заборгованості пені за простроченою комісією - 9 482,98 грн., заборгованості пені за простроченими відсотками - 132 196,71 грн., штрафу 1 440 000,00 грн., а всього на загальну суму 79 678 668, 56 грн. Стягнуто з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь ПАТ «Промінвестбанк» судові витрати в розмірі по 1827,00 грн. з кожного.

В апеляційних скаргах, які є тотожними за змістом, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 просять рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 27 жовтня 2016 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким позивачу в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Доводи апеляційних скарг зводяться до того, що суд першої інстанції ухвалив незаконне та необґрунтоване рішення, прийняв його з порушенням та внаслідок неправильного застосування норм матеріального та процесуального права. Заявники зазначають, що 16.02.2016 ТОВ «МПТ» (основний боржник) було ліквідовано, про що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців було внесено відповідний запис. Таким чином, в силу вимог ч. 1 ст. 559, 598, 609 ЦК України саме з цієї дати припинились зобовязання за договорами поруки, укладеними позивачем з ними, внаслідок припинення основного зобовязання за кредитним договором у звязку з ліквідацією позичальника ТОВ «МПТ». Зазначена правова позиція викладена в Постанові Верховного Суду України від 07.11.2012 року по справі № 6-129цс12. За твердженнями заявників, судом першої інстанції були враховані при вирішенні справи правові позиції, викладені у Постановах Верховного Суду України, прийнятих за результатами перегляду справ, що не є тотожними до даного спору.

У запереченнях на апеляційну скаргу ПАТ «Промінвестбанк» просив відхилити апеляційні скарги ОСОБА_3, ОСОБА_4 та залишити рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 27.10.2016 року без змін, посилаючись на його законність та ухвалення внаслідок правильного застосування норм матеріального та процесуального права.

Вислухавши суддюдоповідача, пояснення представника відповідача ОСОБА_2, який просив задовольнити апеляційні скарги та скасувати рішення суду, представника позивача ОСОБА_1, який наполягав на законності рішення суду першої інстанції, перевіривши доводи апеляційних скарг та дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційні скарги підлягають задоволенню, рішення суду першої інстанції скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку, апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Задовольняючи частково позовні вимоги ПАТ «Промінвестбанк» суд першої інстанції, керуючись положеннями ст.ст. 598, 599 ЦК України, виходив з того, що сам факт ліквідації боржника за кредитним договором з внесенням запису до відповідного реєстру про припинення юридичної особи за наявності заборгованості боржника за цим договором не припиняє зобовязальних правовідносин сторін та відповідно не припиняє договори поруки, оскільки позивач реалізував своє право на стягнення заборгованості до припинення юридичної особи-боржника.

Проте, з таким висновком місцевого суду не може погодитись апеляційний суд, оскільки суд неправильно застосував норми матеріального права.

Апеляційний суд вважає, що вказані порушення призвели до неправильного вирішення справи, а тому суд апеляційної інстанції на підставі п. 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України скасовує рішення суду першої інстанції та ухвалює нове рішення з наступних підстав.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що 21 червня 2011 року між ПАТ «Промінвестбанк» та ТОВ «Фірма «Вена» було укладено кредитний договір про відкриття відновлюваної кредитної лінії № 686-11 у сумі, яка не може перевищувати 72 500 000 грн., визначивши остаточну дату повернення всіх отриманих в межах кредитної лінії сум кредиту 20 червня 2013 року та процентну ставку за користування кредитом у розмірі 17,8 % річних (а.с.8-12 т.1), зі змінами та доповненнями внесеними договорами № 1/686-11\324 від 26.03.2012, № 2/686-11/558 від 25.04.2012, № 3/686-11/668 від 03.05.2012, №4/686-11/818 від 19.06.2012, № 5/686-11/829 від 26.06.2012, № 6/686-11/983 від 06.09.2012, № 7/686-11/1040 від 31.10.2012 (а.с.13-20 т.1). Позичальник зобовязався повернути кредит та сплатити проценти, встановлені договором.

09 листопада 2012 року між ТОВ «Фірма «Вена» (первісний боржник), ТОВ «Севен Систем» (новий боржник), ПАТ «Промінвестбанк» (кредитор) було укладено договір №1056-12 про переведення боргу за кредитним договором про відкриття кредитної лінії №686-11 від 21.06.2011 року, згідно якого сторони домовились, що первісний боржник переводить свій борг на нового боржника як зобовязану сторону у кредитному договорі про відкриття кредитної лінії № 686-11 від 21 червня 2011 року (з наступними змінами) (а.с. 26 т. 1). В подальшому, між ПАТ «Промінвестбанк» та ТОВ «Севен Систем» були укладені договори про внесення змін до кредитного договору про відкриття кредитної лінії № 686-11, а саме, 09.11.2012 року за № 9/686-11/1058 та за № 8/686-11/1057, 28.12.2012 за № 10/686-11/1177, 30.07.2013 за № 11/686-11/152 (а.с. 21-25 т. 1), відповідно до яких банк зобовязався надати кредит шляхом відкриття невідновлюваної кредитної лінії у сумі, що не може перевищувати 72 000 000 грн, зі строком повернення 25.12.2014 року.

З метою забезпечення виконання зобовязань за вищевказаним кредитним договором про відкриття кредитної лінії № 686-11 від 21 червня 2011 року між ПАТ «Промінвестбанк» (кредитор), ОСОБА_3 (поручитель), ТОВ «Севен Систем» (позичальник) 09.11.2012 було укладено договір поруки № 1060-12, відповідно до умов якого у випадку невиконання або прострочення виконання позичальником зобовязань, що випливають з кредитного договору, поручитель відповідає перед кредитором як солідарний боржник в тому ж обсязі, що і позичальник (а.с. 76-77 т. 1), зі змінами внесеними до договору 30.07.2013 року (а.с. 78 т. 1).

Цієї ж дати між ПАТ «Промінвестбанк» (кредитор), ОСОБА_4 (поручитель), ТОВ «Севен Систем» (позичальник) було укладено договір поруки № 1059-12, відповідно до умов якого у випадку невиконання або прострочення виконання позичальником зобовязань, що випливають з кредитного договору, поручитель відповідає перед кредитором як солідарний боржник в тому ж обсязі, що і позичальник (а.с. 82-83 т. 1), зі змінами внесеними до договору 30.07.2013 року (а.с. 84 т. 1).

ПАТ «Промінвестбанк» виконав свої зобовязання за кредитним договором про відкриття кредитної лінії, що підтверджується випискою по рахунку (а.с. 35-74 т.1).

Позичальник починаючи з жовтня 2013 року порушив умови кредитного договору.

28 жовтня 2013 року та 21 листопада 2013 року ПАТ «Промінвестбанк» було направлено ТОВ «Севен Систем» вимоги про сплату заборгованості за кредитним договором про відкриття кредитної лінії №686-11 від 21.06.2011 року (а.с.87-88, 92-93 т.1), які були отримані ТОВ «Севен Систем» 04 листопада 2013 року та 25 листопада 2013 року відповідно (а.с.89, 95 т.1).

Цими ж датами ПАТ «Промінвестбанк» були направлені ОСОБА_3 та ОСОБА_4 вимоги про сплату заборгованості за кредитним договором про відкриття кредитної лінії №686-11 від 21.06.2011 року (а.с. 90, 91, 96, 98 т.1), які повернулися неврученими з підстав «за закінченням терміну зберігання» (а.с.100,101 т. 1).

Згідно розрахунку позивача у звязку з неналежним виконанням позичальником умов кредитного договору щодо своєчасного погашення кредиту та відсотків станом на 18 лютого 2014 року утворилась заборгованість за кредитним договором про відкриття кредитної лінії №686-11 від 21.06.2011 року в сумі 79 695 672,93 грн, яка складається із заборгованості за кредитом - 71 699 996,71 грн, за процентами за користування кредитом - 5 968 680,19 грн, заборгованості за комісією - 395 443,53 грн, по пені за простроченим кредитом - 48 224,53 грн, по пені за простроченими процентами - 133 845,00 грн, по пені за простроченою комісією - 9 482,98 грн та штрафу - 1 440 000,00 грн (а.с.27-31 т.1).

Висновком додаткової судово-економічної експертизи №3601-3604/15-24 від 21 грудня 2015 року Чернігівського відділення Київського-науково дослідного інституту встановлено (а.с.78-110 т.2), що наявний в матеріалах справи розрахунок заборгованості відповідає умовам договору про відкриття кредитної лінії № 686-11 від 21 червня 2011 року та додатковим угодам до нього.

Розмір заборгованості перед ПАТ "Промінвестбанк" за договором про відкриття кредитної лінії № 686-11 від 21 червня 2011 року становить:

- за кредитом 71 699 996 грн 71 коп., в тому числі прострочена 2 199 96 грн 71 коп;

- по відсотках за строковою заборгованістю становить - 5 823 135 грн 36 коп., в тому числі прострочена 5 208 107 грн 96 коп., що відповідає розрахункам заборгованості, проведеним ПАТ "Промінвестбанк", які маються в матеріалах справи.

Розмір заборгованості по відсоткам за простроченою заборгованістю становить 144 399,63 грн, в тому числі простроченим 105 462,70 грн.

Заборгованість перед ПАТ "Промінвестбанк" за договором про відкриття кредитної лінії №686-11 від 21 червня 2011 року за період з 09.11.2012 року по 17.02.2014 року включно становить:

- по пені за простроченим кредитом 48 224 грн 53 коп,

- по пені за простроченою комісією 9 482 грн 98 коп., що відповідає розрахункам заборгованості пені, проведеним ПАТ "Промінвестбанк", які маються в матеріалах справи.

Заборгованість по пені за простроченими відсотками становить 132 196,71 грн.

Під час розгляду справи ТОВ «Севен Систем» частково сплатило заборгованість по відсотках за кредитним договором №686-11 від 21 червня 2011 року, що вбачається з меморіальних ордерів, а саме, 14.03.2014 461,34 грн, 02.04.2014 7 728 грн, 04.04.2014 1 273,97 грн, 05.05.2014 279,45 грн, 29.05.2014 2 595,73 грн, 30.05.2014 654,24 грн, 28.08.2014 1 218,16 грн, а всього 14 210,89 грн. (а.с.15-21 т. 2).

За таких обставин, районний суд дійшов вірного висновку, що станом на 18 лютого 2014 року заборгованість боржника перед ПАТ «Промінвестбанк» за кредитним договором про відкриття кредитної лінії №686-11 від 21.06.2011 року, з урахуванням часткової сплати заборгованості по відсотках, становить 79 678 668, 56 грн, яка складається з заборгованості за кредитом 71 699 996,71 грн, заборгованості за комісією 395 443,53 грн, заборгованості за відсотками 5 953 324,10 грн, заборгованості по пені за простроченим кредитом 48 224,53 грн, заборгованості по пені за простроченою комісією - 9 482,98 грн, заборгованості по пені за простроченими відсотками - 132 196,71 грн, штрафу 1 440 000,00 грн. Спір між сторонами щодо розміру заборгованості за кредитним договором відсутній.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ «Севен Систем» (код ЄДРПОУ 38090719) змінило назву на ТОВ «ТЛЛ» (код ЄДРПОУ 38090719), яке в подальшому змінило назву на ТОВ «МПТ» (код ЄДРПОУ 38090719).

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 16.02.2016 року проведено державну реєстрацію припинення юридичної особи ТОВ «МПТ» за рішенням засновників, про що мається запис за №10641110025011980 (а.с.156-158 т.2).

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 19 квітня 2016 року скасовано запис від 16.02.2016 № 10641110025011980 державного реєстратора відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, друкованих засобів масової інформації, легалізації громадських формувань Чернігівського міського управління юстиції Чернігівської області про припинення ТОВ «МПТ» (а.с.152-154 т.2).

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 16 червня 2016 року постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 19.04.2016 року скасовано, у задоволенні позовних вимог ПАТ "Промінвестбанк" до Управління адміністративних послуг Чернігівської міської ради про скасування запису державного реєстратора відмовлено (а.с.182-184 т.2).

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 11 липня 2016 року відкрито касаційне адміністративне провадження за касаційною скаргою ПАТ "Промінвестбанк" на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 16 червня 2016 року, виконання якої зупинено до закінчення касаційного провадження у справі (а.с.185 т.2).

Таким чином, на час розгляду справи судом першої інстанції запис № 10641110025011980 про припинення 16.02.2016 державної реєстрації ТОВ «МПТ» є дійсним.

Частиною 2 статті 104 ЦК України встановлено, що юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Згідно із ч. 1 ст. 609 ЦК України зобов'язання припиняється ліквідацією юридичної особи (боржника або кредитора), крім випадків, коли законом або іншими нормативно-правовими актами виконання зобов'язання ліквідованої юридичної особи покладається на іншу юридичну особу, зокрема за зобов'язаннями про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю.

Згідно із ст.559 ЦК України порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

Відповідно до змісту ст.ст. 559, 598 ЦК України припинення зобов'язання поруки означає такий стан сторін правовідношення, при якому в силу передбачених законом обставин субєктивне право і кореспондуючий йому обовязок перестають існувати.

Термін «порука», застосований законодавцем у ч. 1 ст. 559 ЦК України, використовується в розумінні зобовязальних правовідносин поруки, з припиненням яких втрачає чинність договір поруки.

Зі змісту зазначеної норми вбачається, що порука припиняється в разі припинення основного зобовязання.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України №6-129цс12 від 07 листопада 2011 року

Виходячи з вищевикладеного, вирішуючи спір, районний суд дійшов помилкового висновку щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог ПАТ "Промінвестбанк", оскільки в силу ч.2 ст.104 ЦК України запис № 10641110025011980 про припинення 16.02.2016 державної реєстрації ТОВ «МПТ» є датою припинення юридичної особи, який внесено до ухвалення оскаржуваного рішення у справі, тому договори поруки №№ 1059-12, 1060-12 від 09.11.2012 згідно з приписами ч.1 ст.599 ЦК України є припиненими у звязку з ліквідацією юридичної особи боржника ТОВ «МПТ» та припиненням основного зобовязання відповідно до вимог ст.609 ЦК України.

Таким чином, відповідно до п. 4 ч.1 ст. 309 ЦПК України, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ПАТ «Промінвестбанк» до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості.

Є хибним посилання районного суду на правовий висновок, викладений у постанові Верховного Суду України №6-172цс15 від 25 листопада 2015 року, зважаючи на те, що за обставинами зазначеної справи, обовязок поручителя щодо виконання зобовязання за основним договором виник з рішення суду, а не лише із договору поруки, у зв'язку з чим Верховний суд дійшов висновку про те, що припинення основного зобовязання внаслідок ліквідації юридичної особи боржника за цим зобовязання не припиняє поруки, якщо кредитор реалізував своє право на стягнення заборгованості до припинення юридичної особи боржника.

Помилковими також є посилання районного суду на правову позицію, висловлену Верховним Судом України у постанові № 6-84цс15 від 10 лютого 2016 року та на постанови Верховного Суду України №№3-578гс16, 3-584гс16 від 06 липня 2016 року, оскільки предметом їх перегляду були правовідносини щодо припинення іпотеки, що забезпечувала виконання основного зобовязання за кредитним договором. Іпотека та порука є різними видами забезпечення зобов'язань та регулюються різними нормами права, зокрема порука регулюється статтями 553-559 ЦК України, а іпотека за своєю правовою природою є заставою та регулюється нормами параграфа 6 (статті 572 593) глави 49 ЦК України та спеціальним законом.

Посилання районного суду на ухвалу Верховного Суду України №6-18940св09 від 15 грудня 2010 року також є невірним, оскільки висновки, які викладені у ній спростовуються правовою позицією, висловленою у постанові Верховного Суду України №6-129цс12 від 07 листопада 2012 року, яка за часом викладена пізніше і на час розгляду даного спору інші правові позиції в тотожних правовідносинах не висловлювались.

Відповідно до ч.ч. 1,5 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо суд апеляційної, касаційної інстанції чи Верховний Суд України не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

При зверненні до суду з апеляційними скаргами ОСОБА_3 та ОСОБА_4 сплатили по 2009,71 грн судового збору (а.с. 2,10 т.3), а належало сплатити кожному заявникові за оскарження спору майнового характеру по 4019 грн 40 коп. ((1218 грн х 3) х 110%) судового збору.

Зважаючи на те, що апеляційні скарги ОСОБА_3, ОСОБА_4 задоволені, недоплачений ними при зверненні до суду з апеляційними скаргами судовий збір у сумі 4019,38 грн підлягає стягненню з ПАТ «Промінвестбанк» на користь держави, а з ПАТ «Промінвестбанк» на користь ОСОБА_3, ОСОБА_4 по 2009 грн 71 коп. судового збору у відшкодування понесених судових витрат за апеляційний розгляд справи.

Відповідно до ст. ст. 559 ч. 1, 598 ч. 1, 609 ЦК України, ст. ст. 303, 307, п. 4 ч.1 ст. 309, 313, 314, 316 , 317, 319, 324 ЦПК України, апеляційний суд,

В И Р І Ш И В:

Апеляційні скарги ОСОБА_3, ОСОБА_4 задовольнити.

Рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 27 жовтня 2016 року скасувати.

У задоволенні позову Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості - відмовити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк на користь ОСОБА_3 2009 грн 71 коп. у відшкодування судових витрат за апеляційний розгляд справи.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк на користь ОСОБА_4 2009 грн 71 коп. у відшкодування судових витрат за апеляційний розгляд справи.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк на користь держави 4019 грн 38 коп. у відшкодування судових витрат за апеляційний розгляд справи.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий:Судді: