Ухвала суду № 63124357, 10.11.2016, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/8246/16

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач Сегеда С. М.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

10.11.2016 року м. Одеса

Суддя-доповідач апеляційного суду Одеської області ОСОБА_2, розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 14 вересня 2016 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання договорів купівлі-продажу недійсними,

встановив:

29 травня 2016 позивач ОСОБА_3 звернувся до суду з позовними вимогами до ОСОБА_4, ОСОБА_5 та уточнивши свої позовні вимоги просив суд визнати недійсними договори купівлі-продажу від 22.01.2015 року, за якими ОСОБА_4 продав, а ОСОБА_5 купив будівлю магазину літ. «А» загальною площею 137,9 кв.м. та земельну ділянку площею 0,0299 га, кадастровий номер 5110300000:01:002:0184, розташовані в Одеській області, м. Білгород-Дністровський, вул. Енгельса, 4-б. Також ОСОБА_3 просив стягнути з відповідачів на його користь судові витрати, в тому числі витрати на правову допомогу.

Свої позовні вимоги ОСОБА_3 обґрунтовував тим, що 11.03.2014 року між ним та ОСОБА_4 був укладений договір позики за яким ОСОБА_4 позичив грошові кошти в розмірі 15000 доларів США з терміном повернення не пізніше 11.06.2014 року. Однак, всупереч взятих на себе зобовязань ОСОБА_4 суму боргу в обумовлений строк не повернув, чим поставив ОСОБА_3 в скрутне матеріальне становище та змусив 25.12.2014 року звернутися до Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області з позовом про стягнення боргу.

З метою забезпечення виконання рішення суду по стягненню боргу, 20.01.2015 року ОСОБА_3 подав до суду заяву про накладення арешту на вищезазначені будівля магазину та земельну ділянку. Дізнавшись про це ОСОБА_4, усвідомлюючи можливість звернення стягнення на вказані обєкти, 22.01.2015 року уклав з ОСОБА_5 спірні договори.

Крім того, в позовній заяві ОСОБА_3 звернув увагу суду на те, що на момент укладення спірного договору купівлі-продажу, будівля магазину була повністю розібрана. Тобто, сторони в договорі купівлі-продажу від 22.01.2015 року предметом визначили неіснуючу будівлю, що суперечить вимогам ст.ст. 655, 656 ЦК України та в силу ст..ст.215, 236 ЦК України договір є недійсним з моменту його вчинення.

Також ОСОБА_3 вважав спірний договір купівлі-продажу земельної ділянки від 22.01.2015 року фіктивним, оскільки вчинений відповідачами лише для виду, з метою приховування майна від арешту за вимогами кредитора ОСОБА_3

Позивач у судове засідання не зявився, його представник ОСОБА_6, в судовому засіданні повністю підтримав позовні вимоги та просив суд їх задовольнити.

Справу було розглянуто у відсутність відповідача ОСОБА_4

Відповідач ОСОБА_5 у судове засідання не зявився, його представник ОСОБА_7 в судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог у звязку з їх недоведеністю.

Рішенням Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 14 вересня 2016 року у задоволені позовних вимог ОСОБА_3 було відмовлено.

06 жовтня 2016 року від ОСОБА_3 надійшла апеляційна скарга на зазначене вище судове рішення без сплати судового збору.

Разом з тим, апеляційна скарга представника ОСОБА_3 не може бути прийнята до розгляду апеляційною інстанцією, оскільки не в повному обсязі відповідає вимогам ст. 295 ЦПК України.

У відповідності до п. 1 ст. 4 Закону України „Про судовий збір, який набрав чинності з 01.11.2011 року, судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому відношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

При цьому, апеляційний суд виходить з положень ст. 4 ч. 2 п. 1.6 Закону України «Про судовий збір», що ставка судового збору за подання апеляційної скарги фізичною особою або фізичною особою-підприємцем на рішення суду дорівнює 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

Враховуючи, що спір є майновий, то судовий збір, що підлягає сплаті за подання апеляційної скарги на судове рішення, дорівнює 110 % від суми, що підлягає сплаті за подання позову до суду першої інстанції, а саме 243,60 грн. х 110% = 267,96 грн.

Оскільки апелянтом при поданні апеляційної скарги не було сплачено судовий збір, то на даний час ОСОБА_8 належить сплатити на користь державного бюджету України судовий збір у сумі 267,96 грн. за наступними реквізитами:

Отримувач: УК у м.Одесі/Малиновськ.р-н/22030101, код ЄДРПОУ 38016923, р/р 31214206780007, МФО 828011, Банк отримувача: ГУ ДКСУ в Одеській області, призначення платежу: Судовий збір, Код 02892913, пункт 1.8 КБК 22030001.

За таких обставин, апеляційна скарга підлягає залишенню без руху до усунення вказаних недоліків.

При цьому, звертається увага апелянтів на те, що відповідно до ст. 9 ч. 2 Закону України «Про судовий збір» суд перед відкриттям провадження у справі перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України, у зв`язку з чим апелянту слід надати квитанцію (іншій платіжний документ) про сплату судового збору у зазначеній вище сумі із відміткою фінансової установи про зарахування коштів до Державного бюджету України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 72, 73, ч. 5 ст. 295, ч. 2 ст. 297 ЦПК України, суддя-доповідач

ухвалив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 14 вересня 2016 року залишити без руху, про що повідомити скаржника.

Для усунення недоліків надати строк, встановлений ч.1 ст. 121 ЦПК України, та розяснити скаржнику, що в разі неусунення недоліків апеляційної скарги у п`ятиденний термін з моменту отримання копії цієї ухвали, його апеляційна скарга буде вважатися неподаною та повернута йому.

Копію ухвали судді невідкладно надіслати заявнику апеляційної скарги.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя апеляційного суду

Одеської області ОСОБА_2