Рішення № 63124129, 02.12.2016, Хаджибейський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Малиновський районний суд м. Одеси)

МАЛИНОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОСОБА_1 ____________________

Справа № 521/13839/15-ц

Номер провадження №2/521/729/16

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 листопада 2016 року м. Одеса

Малиновський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого - судді Жуган Л.В.,

при секретарі судового засідання Іськовій В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті ОСОБА_1 цивільну справу за позовом Садового товариства «Маяк-3» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по комунальним та іншим платежам, та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до Садового товариства «Маяк-3» про стягнення коштів у звязку з переплатою, -

ВСТАНОВИВ:

Садове товариство «Маяк-3» 26.08.2015 року звернулося до Малиновського районного суду м. Одеси із позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості у розмірі 13570,40 гривень, витрат по оплаті судового збору у розмірі 243,60 гривень та витрат на правову допомогу. Обґрунтовуючи свої вимоги тим, що 24.12.2001 року було зареєстровано садове товариство «Маяк-3», та видано відповідне свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 №266959. Відповідач ОСОБА_2 є членом садового товариства, за нею закріплена земельна ділянка по вул. Вітрова, 6 «Б», яка розташована на території СТ «Маяк-3». Відповідно до п. 2.4.1 Статуту садового товариства, член товариства зобов'язаний виконувати вимоги діючого статуту і рішення загальних зборів садового товариства та відповідно до п. 2.4.6 своєчасно вносити земельний податок, членські і цільові внески у розмірах і в строки, встановлені загальними зборами садового товариства.

Відповідач ОСОБА_2 не регулярно сплачує усі встановлені статутом платежі у звязку з чим станом на 12.08.2015 року виникла заборгованість по сплаті обовязкових платежів та платежів за комунальні послуги у розмірі 13570,40 грн., що підтверджується актом звірки розрахунків від 12.08.2015 року. Садове товариство неодноразово зверталося до відповідача з вимогою погашення заборгованості, але відповідач виниклу заборгованість не сплачує, чим порушуються права інших членів садового товариства.

В обґрунтування вимог покладено положення ст. 526 ЦК України, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до вимог договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

28.11. 2016 р. Садове товариство «Маяк-3» подало до суду заяву про збільшення розміру позовних вимог до ОСОБА_2, згідно якої просило стягнути з відповідача на користь позивача суму заборгованості по сплаті цільових внесків та штрафних санкцій в розмірі 13590,70 грн., також стягнути суму сплаченого судового збору за подання позовної заяви в розмірі 243,60 грн. і витрати на правову допомогу в сумі 5026,00 грн.

Відповідач ОСОБА_2 заявлений позов СТ «Маяк-3 не визнала та 12.05.2016 року звернулася до суду із зустрічною позовною заявою до Садового товариства «Маяк-3», згідно якого просить стягнути з Садового товариства «Маяк-3» на користь ОСОБА_2 - 10271,95 гривень, як суму переплати та витрати по оплаті судового збору. Посилаючись на те, що нею проводилася своєчасна сплата усіх членських та цільових внесків, але Садове товариство неправомірно нараховує їй витрати по земельній ділянці по вул. Вітрова, 6 «Б», так як вона є одним членом кооперативу, тому з підстав п.2.4.6. Статуту зобовязана сплачувати в одинарному розмірі членські і цільові внески, охорону та інше. Земельний податок оплачується за дві земельні ділянки. Причиною виниклої переплати нею внесків як йому стало відомо на цей час стало те, що товариство постійно проводило завищення нарахування по всіх оплатах цільових внесків (по земельному податку, електроенергії, додаткових платежів), а також не врахувало проведені нею оплати, внаслідок чого ОСОБА_2, вважає, що переплатила товариству 10271,95 гривень, у підтвердження чого навела у зустрічному позові відповідні розрахунки.

Представники позивача за довіреністю ОСОБА_3 та за Договором про надання правової допомоги адвокат ОСОБА_4 в судовому засіданні уточнені позовні вимоги садового товариства підтримали, просили суд їх задовольнити, у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 просили відмовити, згідно поданих ними письмових заперечень, доказів та пояснень у судових засіданнях.

Відповідач ОСОБА_2 та її представник за ордером та Витягом з Угоди про надання правової допомоги адвокат ОСОБА_5 в судовому засіданні позовні вимоги садового товариства не визнали повністю, просили суд відмовити у їх задоволенні, зустрічний позов ОСОБА_2 підтримали повністю, просили його задовольнити у повному обсязі.

До суду також подані письмові заперечення представника відповідача ОСОБА_2, згідно яких вказано, що позовна заява подана та прийнята до розгляду у серпні 2015 року, згідно ст. 237 ЦК України позовна давність визначається як строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Позовна давність відповідно до ст. 257 ЦК України встановлюється тривалістю у три роки, але згідно наданих суду актів-звірки, не підписаних ОСОБА_2 нараховуються борги з 2011 року. ОСОБА_2 є одним членом кооперативу, але має дві земельні ділянки, тому з підстав п.2.4.6. повинна проводити оплату в одинарному розмірі членські, цільові внески, охорону та інші витрати, та сплачувати земельний податок за дві ділянки. Товариство провело подвійне нарахування за 2011 рік, по обовязковим додатковим платежам позивач не надав ні одного документа, які підтверджували б ці платежі. По реконструкції дороги позивач не надав договорів підряду, кошториси, витрати, акти прийому робіт, бухгалтерські документи, як саме проводились розрахунки між юридичними особами. Штрафні санкції за самовільне підключення світла в сумі 4000 грн. нараховані безпідставно, також безпідставно товариством здійснено нарахування по реконструкції сходів за дві ділянки. По нарахуваннях за 2011 рік строк позовної давності пройшов. На підключення води і світла ОСОБА_2 було сплачено 10.02.2011 року, що стосується нарахувань по охороні, то позивачем не доведено кому сплачуються такі суми, на підставі яких платіжних документів. Земельний податок сплачувався у завищеному розмірі, тому підлягає перерахунку, з підстав чого існує переплата.

Вислухавши пояснення учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи, надавши оцінку поданим доказам, суд вважає, що позовні вимоги СТ «Маяк-3» та зустрічні позовні вимоги ОСОБА_2 не підлягають задоволенню у повному обсязі, з наступних підстав.

Судом встановлено, що Садове товариство «Маяк-3» є юридичною особою, що підтверджується копією Свідоцтва про державну реєстрацію серії АОО №266959, дата проведення державної реєстрації 24.12.2001 року (т.1. а.с.7), і діє на підставі Статуту, затвердженого загальними зборами членів Садового товариства «Маяк-3» 06.05.2001 року та зареєстрованого Виконкомом Одеської міської ради, реєстраційний номер 725 від 24.12.2001 року (т.1. а.с. 10-15).

Згідно довідки СТ «Маяк-3» від 26.11.2015 року (т. 1 а.с. 53), встановлено, що станом на 01.09.2015 року в садовому товаристві налічується 76 членів СТ «Маяк-3».

Відповідно до п. 2.4.6. Статуту СТ «Маяк-3», член садового товариства зобов'язаний своєчасно вносити земельний податок, членські та цільові внески в розмірах та в строки, визначені загальними зборами членів садового товариства (т. 1. а.с. 12).

З довідки виданої СТ «Маяк-3» (без дати та номеру) за підписом голови та бухгалтера та копії книжки садовода, вбачається, що ОСОБА_2 була членом садового товариства «Маяк-3» та за нею закріплені ділянки: по вул. Вітрова, №6-Б, та №6-В.

Довідками СТ «Маяк-3» від 01.06.2015 року (т. 1 а.с. 18) та від 26.11.2015 року, за підписом голови зазначено, що Рішенням загальних зборів членів СТ «Маяк-3» від 30.05.2015 року ОСОБА_2 виключена з членів товариства, що підтверджується копією книжки садовода, довідкою СТ «Маяк-3», протоколом загальних зборів членів СТ «Маяк-3» від 30.05.2015 р., з прийняттям рішення про відключення, належного їй будинку від лінії електро- та водозабезпечення, які є колективною власністю членів СТ «Маяк-3».

З протоколу загальних зборів СТ «Маяк-3» та виписки з даного протоколу за підписами членів СТ «Маяк-3» від 30.05.2015 року (т. 1 а.с. 161-166), вбачається, що у звязку з категоричною відмовою виконувати вимоги Статуту та Внутрішній розпорядок для членів СТ «Маяк-3», затверджений рішенням загальних зборів членів СТ, а головне за відмову від оплати встановлених комунальних і цільових платежів в касу СТ та ін. прийнято рішення, як крайній захід, виключити (в тому числі) ОСОБА_2 із членів СТ «Маяк-3», за підписом всіх членів СТ.

Відповідно до п.4.2.3. загальні збори садового товариства затверджують рішення правління про прийняття громадян в члени садового товариства та їх вихід з нього.

Згідно п. 4.2.4. Статуту садового товариства - загальні збори садового товариства затверджують прибутково-видатковий кошторис діяльності правління, розміри щорічних членських та вступних внесків (т.1. 12).

З матеріалів справи, вбачається, що Рішенням зборів членів правління товариства від 26.05.2013 р. визначено розмір внеску на ремонт дороги в розмірі 3200 грн. з кожної ділянки по вул. Вітрова без винятку, що підтверджується копією виписки з протоколу зборів членів правління.

Та з копії протоколу загальних зборів членів СТ «Маяк» від 25.08.2013 р. (т. 1 а.с. 99), на якому, як вказує позивач, мало бути вирішено питання про затвердження вказаного рішення правління, вбачається, що вказане питання не розглядалось, рішення щодо нього не приймалось, збори було зірвано, як і не приймалось відповідне рішення загальними зборами членів СТ «Маяк-3» 07.04.2013 р., 13.07.2014 р. (т.1. а.с. 182-183), 30.05.2015 р. (т.1 а.с. 161-165), про що свідчить зміст протоколів загальних зборів від вказаних дат, які досліджувалися судом, та копії яких знаходяться в матеріалах справи.

За таких обставин, враховуючи, що розмір вказаного цільового внеску на ремонт дороги, не був затверджений загальними зборами членів СТ «Маяк-3», суд відмовляє у задоволенні позову СТ «Маяк-3» в частині вимог про стягнення з ОСОБА_2 цільового внеску в сумі по 3200 грн. на ремонт дороги за кожну земельну ділянку, що є у користуванні відповідачки, який зазначено в розрахунку заборгованості по ділянках, розташованих за адресою: вул. Вітрова, 6-В та вул. Вітрова, 6-Г.

З матеріалів справи вбачається, що рішенням правління товариства від 11.12. 2011 р. встановлено штраф в розмірі 1000 грн. за несанкціонований зрив пломби лічильника, що затверджено рішенням загальних зборів товариства від 24.06.2012 р. - затвердження інших санкцій рішенням загальних зборів суду не надано.

В актах від 11.07.2015 року (т.1 а.с.60), від 20.07.2015 року (т.1 ас. 69), від 05.08.2015 року (т.1 а.с. 57) зазначено, що згідно Правил внутрішнього розпорядку для членів СТ «Маяк-3», затвердженого рішенням загальних зборів, за самовільне підключення до електропостачання, рішенням зборів правління на ОСОБА_2 (в тому числі) накладається штраф у розмірі 1000 грн.

Досліджуючи позовні вимоги СТ «Маяк-3» про стягнення з ОСОБА_2 штрафних санкцій за самовільне підключення до енергопостачання, як заборгованості вказаної у розрахунку по ділянці, розташованої за адресою: вул. Вітрова, 6-Б, в розмірі 4000 грн., то суд вважає, що такі вимоги не підлягають задоволенню, так як з дослідженого судом Статуту СТ «Маяк-3» (ред. чинна на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що Статут не містить положень щодо покладення на його членів обов'язку сплати штрафних санкцій за самовільне підключення до мереж товариства.

Також суд враховує, що з дослідженого судом встановлено, що з 30.05.2015 р. ОСОБА_2 не є членом СТ «Маяк-3», суду не надано доказів скасування рішення загальних зборів членів СТ «Маяк-3» про її виключення, або визнання цього рішення недійсним у судовому порядку.

З підстав цього суд вважає, що дія Статуту та Правил внутрішнього розпорядку, затверджених 29.08.2015 р. не можуть бути розповсюджені на ОСОБА_2, після 30.05.2015 року, оскільки з 30.05.2015 р. вона не є членом СТ «Маяк-3», доказів наявності підстав для покладення на неї відповідальності, у встановленому законом порядку, за самовільне підключення до електричних мереж СТ «Маяк-3», позивачем СТ «Маяк-3» суду не надано.

З протоколів загальних зборів членів СТ «Маяк-3» та протоколів зборів правління СТ «Маяк-3» вбачається, що 21.08.2010 р. загальні збори членів СТ «Маяк-3» не відбувались, рішенням правління від 21.08.2010 р.. було затверджено повістку дня загальних зборів членів СТ «Маяк-3», які відбулись 22.08.2010 р., з протоколу якого вбачається, що на вказаних зборах було затверджено зміни до статуту товариства, відповідно до яких підлягали відключенню особи, що мають заборгованість зі сплати за електроенергію та водопостачання в розмірі понад 300 грн., плата за підключення після погашення заборгованості - 100 грн.

Реєстрація вказаних змін до статут, у встановленому законом порядку, під час розгляду справи суду не надана.

Подані позивачем в якості доказів протоколи (виписки з них) зборів членів правління СТ «Маяк-3» на яких прийняті рішення про: затвердження тарифів, встановлення певних внесків, вчинення інших дій щодо організації та діяльності товариства, без послідуючого їх затвердження рішенням загальних зборів членів правління, суд не приймає до уваги, та вважає їх неналежними доказами, адже п. 4.3.5. Статуту визначено, що правління садового товариства: п. е) щорічно затверджує кошториси приходи та витрати грошових коштів садового товариства, контролює їх виконання; п. з) організовує і контролює збір членських, вступних і цільових внесків садоводів.

Та відповідно до п. 4.2.4. Статуту садового товариства вказано, що загальні збори садового товариства затверджують прибутково-видатковий кошторис діяльності правління, розміри щорічних членських та вступних внесків.

Так, згідно п. 4.1. Статуту товариства зазначено, що садове товариство діє на підставі демократичного самоуправління, його органами управління є: загальні збори членів садового товариства, правління садового товариства, голова правління садового товариства.

Суд вважає, що не підлягають задоволенню позовні вимоги СТ «Маяк-3» до ОСОБА_2 в частині стягнення заборгованості по цільових нарахуваннях по ділянці, розташованій за адресою: вул. Вітрова, 6-Б, в загальному розмірі 5975 грн. (з них в т.ч. 3200 грн. реконструкція дороги) та в частині стягнення заборгованості по цільових нарахуваннях по ділянці, розташованій за адресою: вул. Вітрова, 6-Г, в загальному розмірі 3615 грн. (з них в т.ч. 3200 грн. реконструкція дороги), - так як всі ці нарахування в основному (ремонт дороги, переоформлення ділянки, модернізація електромереж, реконструкція сходів, ремонт дороги за воротами), були здійснені на підставі протоколів засідання Правління, яке як встановлено судом згідно чинного Статуту є безпідставним, адже такі нарахування мають здійснюватися членам садового товариства після затвердження таких рішень загальними зборами товариства.

Зустрічні позовні вимоги ОСОБА_2 до СТ «Маяк-3» про стягнення суми, як переплати за земельним податком та наданими послугами також не підлягають задоволенню, у звязку з безпідставністю та недоведеністю, згідно наведених обґрунтувань, доводів та предмету заявленого позову.

Відповідно до положень ст. ст. 10, 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд враховує, що в обґрунтування зустрічного позову відповідач вказує, що вказана переплата виникла внаслідок завищення розміру оплати внесків, а також вона повинна оплачувати цільові внески, як один член садового товариства, а не як за двох, тільки за дві земельні ділянки, що в неї перебувають у користуванні повинна оплачувати земельний податок за кожну окремо.

Тому суд розглядає зустрічні позовні вимоги ОСОБА_2 виключно в межах заявлених нею вимог і на підставі поданих сторонами доказів.

З відповіді ДПІ у Київському районі м. Одеси від 16.07.2015 р. (т.1. а.с. 37), вбачається, що у фактичному користуванні Садового товариства «Маяк-3» перебуває земельна ділянка загальною площею 3,2 га, яка розташована за адресою: м. Одеса, вул. Дача Ковалевського, 101, право власності на зазначену земельну ділянку не оформлено, земельний податок СТ «Маяк-3» сплачується з 2002 р.

Рішення загальних зборів членів СТ «Маяк-3», якими встановлювався розмір земельного податку та тарифи по цільових внесках членів садового товариства за період з 2010 р. по 2015 р., у встановленому порядку недійсними не визнано.

Враховуючи положення Статуту товариства: п. 2.4.1 якого зокрема визначено, що член садового товариства зобовязаний: виконувати вимоги Земельного кодексу України, а також виконувати вимоги цього Статуту та рішень загальних зорів садового товариства та п. 2.4.6 яким зазначено, що член садового товариства зобовязаний вносити земельний податок (крім громадян, що мають пільги). Членські та цільові внески в розмірах та в строки, встановлені загальними зборами членів садового товариства (т.1 а.с. 12).

З пояснень представників позивача вбачається, що сума земельного податку обчислювалась виходячи з необхідності врахування площі земель колективного користування (доріг, проїздів, тощо).

Враховуючи викладене, доводи відповідача ОСОБА_2 та її представника адвоката ОСОБА_6 про необхідність обчислення сплати земельного податку виходячи виключно з площі земельної ділянки, що знаходиться в користуванні члена садового товариства, і покриття суми земельного податку за рахунок інших джерел, не приймаються судом до уваги.

За зібраними у справі доказами встановлено, що в СТ «Маяк-3» відсутні документи, що визначають порядок розрахунку частки окремих членів садового товариства у спільному використанні електроенергії та у витратах з утримання енергогосподарства, порядок розрахунку частки окремих членів садового товариства у спільному використанні води згідно показників загального лічильника та пов'язаних з витратами води у мережі товариства.

Суд також враховує, що Висновком експерта №3579/3580 судово-економічної експертизи по кримінальному провадженню №42014160010000068 від 29.12.2015 року, наданим до матеріалів справи відповідачем ОСОБА_2, стор. 30 зазначено, що надані на дослідження матеріали не відображають безпідставне надходження грошових коштів в касу СТ «Маяк-3» за період з 01.05.2010 року по 31.12.2013 року. Висновки проведеного експертного дослідження щодо суми внесків окремих членів СТ «Маяк-3» не є категоричними, а надаються при умові, що головою правління садового товариства ОСОБА_7 були внесені 28.09.2011 року та 11.08.2013 року особисті кошти у загальному розмірі 134100,00 грн. на ремонт сходів та дороги. Згідно наданих матеріалів за період 2010-2013 років, загальна сума внесків ОСОБА_2 складає 28010,00 грн., при умові, що 10.02.2011 року внесок у сумі 8000,00 грн. по ПКО №212 здійснено ОСОБА_2, а не ОСОБА_8, як зазначено у квитанції до ПКО та у Журналі реєстрації прибуткових та видаткових ордерів. Наданими на дослідження матеріалами не надається можливе визначити обґрунтованість розміру збору коштів на оплату земельного податку, плати за спожиту електроенергію, за послуги водопостачання та водовідведення тощо, з окремих членів кооперативу, у т.ч. по ОСОБА_9 та ОСОБА_2

З досліджених судом протоколів загальних зборів членів СТ «Маяк-3» наявних в матеріалах справи за період з 2010-2015 роки, вбачається, що на таких зборах були затверджені тарифи за електроенергію, воду, податок на землю, охорону, цільові відрахування в обєднану раду садоводів та обласну раду садоводів з ділянки, цільовий внесок на потреби СТ, вступні, членські внески, підключення до води, електроенергії тобто такі платежі, що є обовязковими для сплати кожним членом садового товариства та оплату яких здійснювала ОСОБА_2, що підтверджується згідно наданих нею доказів, та визнавалось представниками позивача в судовому засіданні.

Підстав, вважати понесену ОСОБА_2 оплату за вищезазначені внески, як завищеною, та здійснення нею переплати у суду немає, так як суду не надані жодні докази, щодо визнання таких рішень загальних зборів недійсними, або їх скасування тому підстави для задоволення зустрічного позову, за наведеними обґрунтуваннями як переплата відсутні.

За ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Відповідно до ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Досліджуючи заяву представника відповідача щодо застосування строків позовної давності, суд вважає, що така заява не підлягає задоволенню у виниклих спірних правовідносинах, та суд відмовляє у задоволенні позову із загальних підстав, у звязку з недоведеністю та безпідставністю наведених обґрунтувань.

Як вказує ст. 79 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, повязаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом судової справи, належать: витрати на правову допомогу; витрати сторін та їх представників, що пов'язані з явкою до суду; витрати, пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів та проведенням судових експертиз; витрати, пов'язані з проведенням огляду доказів за місцем їх знаходження та вчиненням інших дій, необхідних для розгляду справи; витрати, пов'язані з публікацією в пресі оголошення про виклик відповідача.

Відповідно до ч.1, ч.3 ст.88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено. Якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Відповідно до ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, у тому числі, питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.

З підстав того, що судом у задоволенні позовних вимог Садового товариства «Маяк-3» та у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 відмовлено, понесені сторонами судові витрати не підлягають стягненню.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 61, 79, 88, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог Садового товариства «Маяк-3» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по комунальним та іншим платежам - відмовити у повному обсязі.

У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 до Садового товариства «Маяк-3» про стягнення коштів у звязку з переплатою відмовити у повному обсязі.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Суддя Л.В. Жуган