Ухвала суду № 63121863, 01.12.2016, Могилів-Подільський міськрайонний суд Вінницької області

Справа № 130/415/16-к

Провадження №:1-кп/138/96/16

УХВАЛА

01 грудня 2016 року м. Могилів-Подільський

Могилів-Подільський міськрайонний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Лисенко Т.Ю.,

за участю: секретаря Корби В.І.,

прокурора Радька С.Б.,

обвинуваченого ОСОБА_1,

захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області кримінальне провадження № 12014020220000362 від 25.05.2014 по обвинуваченню ОСОБА_1 за ст.ст. 118, 186 ч. 3, 186 ч. 2 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області знаходиться вказане кримінальне провадження.

В судовому засіданні судом, в порядку ч. 3 ст. 331 КПК України, поставлено на вирішення питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, оскільки судове провадження не завершено до його спливу 03.12.2016 згідно ухвали від 05.10.2016.

Прокурор вважає, що наявні всі підстави для продовження обвинуваченому строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 діб, оскільки ризики, передбачені п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, встановлені судом під час обрання та продовження такого запобіжного заходу обвинуваченому, не зменшились та продовжують існувати. Так, ОСОБА_1 може переховуватись від суду та вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки притягувався судом до кримінальної відповідальності за вчинення ряду майнових злочинів, судимість за які незнята та непогашена у встановленому законом порядку. Нові умисні злочини, у яких обвинувачується ОСОБА_1, він вчинив протягом двох місяців після звільнення з місць позбавлення волі. Крім того, після звільнення він офіційно не працевлаштувався для отримання законних доходів та засобів для існування, а вчинив корисливі злочини, у яких обвинувачується. Вказане свідчить, що ОСОБА_1 належних висновків для себе не зробив і не бажає ставати на шлях виправлення та може продовжити вчиняти нові злочини із застосуванням насильства. Підставами вважати, що ОСОБА_1 може переховуватися від суду є те, що він з метою ухилення від відповідальності та покарання переховувався у іншому кримінальному провадженні. Зокрема, в межах кримінального провадження № 12014020220000254 від 11.04.2014 ОСОБА_1 30.05.2014 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України. 31.05.2014 постановою слідчого СВ Могилів-Подільського ВМ УМВС ОСОБА_1 оголошено в розшук та заведено ОРС «Розшук» за № 13/14, у ході якого встановлено відсутність в обраному місці проживання та реєстрації. За результатами розшуку ОСОБА_1 вдалося затримати лише 05.06.2015. Також ОСОБА_1 як особу, що може ухилятися від суду, характеризує негативна характеристика з місця реєстрації і те, що він будучи неодноразово на лаві підсудних (по справах, які набрали законної сили) завжди перебував під вартою, тобто у судів завжди було тверде переконання про неможливість обрання йому більш мяких запобіжних заходів. Злочини, в яких він обвинувачується є тяжкими злочинами. Більш мякі запобіжні заходи не забезпечать належної поведінки обвинуваченого.

Обвинувачений та його захисник заперечили проти доцільності продовження строку тримання під вартою обвинуваченого. Проте обґрунтування своїх заперечень суду не навели.

Заслухавши думки учасників кримінального провадження, зважаючи на те, що розгляд кримінального провадження не закінчено, суд приходить до висновку про доцільність продовження строку тримання обвинуваченого під вартою, оскільки наявно достатньо доказів, наданих прокурором, того, що ризики, які були встановлені під час застосування та продовження обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, передбачені п. 1, 5 ч. 1 ст.177 КПК України, не відпали і уникнути їх можливо лише продовживши обвинуваченому запобіжний захід у виді тримання під вартою. Наявність таких ризиків підтверджується тим, що обвинувачений не має міцних соціальних звязків, постійного місця роботи та офіційних джерел доходів, раніше неодноразово судимий за вчинення аналогічних злочинів, ряд злочинів, в яких він обвинувачується, є тяжкими злочинами, в ході досудового розслідування в кримінальному провадженні № 12014020220000254, у якому ОСОБА_1 було оголошено підозру, останній переховувався від слідства, внаслідок чого постановою слідчого від 31.05.2014 його було оголошено в розшук.

Обвинувачений та його захисник не надали суду належні та допустимі докази на підтвердження відсутності чи зменшення, зазначених вище ризиків.

Крім того, станом на 01.12.2016 жодна особа суду не висловила намір особистої поруки за обвинуваченого. Особисте зобовязання у вказаному кримінальному провадженні не є дієвим, а домашній арешт не може бути застосований, оскільки ОСОБА_1 зможе легко пересуватись і переховувались від суду, а також незаконно впливати на потерпілих, які ще не були допитані судом в межах розгляду кримінального провадження.

Відтак суд вважає за доцільне продовжити ОСОБА_1 строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 днів без визначення розміру застави з урахуванням положень п. 3 ч. 1 ст. 183 КПК України.

Керуючись ст. ст. 177 ч. 1 п. 1, 5, 178, 183, 331 ч. 3, 369-372 КПК України суд, -

УХВАЛИВ:

Продовжити строк застосованого щодо обвинуваченого ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжного заходу у виді тримання під вартою на строк 60 (шістдесят) днів по29 січня 2017 року включно.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: Лисенко Т.Ю.