Постанова № 63121212, 12.10.2016, Дніпровський районний суд міста Києва

1-1000/2011

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" жовтня 2016 р. Дніпровський районний суд м.Києва у складі:

головуючого судді Дзюби О.А.,

при секретарі Корович О.С.,

за участю:

прокурора Гапон О.В.

адвокати Кічужиниць Л.М., Попович П.Б., Корнієнко В.І., Житнікова Ю.В., Стеценко Ю.В.

перекладач ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі Дніпровського районного суду м. Києва, матеріали кримінальної справи за обвинуваченням ОСОБА_7 та ОСОБА_8 вчиненні злочинів передбачених ст.255 ч.1, ст..190 ч.4, ст.205 ч.2, ст..209 ч.3, ст..358 ч.2 КК України; ОСОБА_9 ОСОБА_10 у вчиненні злочинів передбачених ст..255 ч.1, ст..190 ч.4, ст..27 ч.3, ст.358 ч.2, ст..358 ч.3 КК України; ОСОБА_11 та ОСОБА_12 у вчиненні злочинів передбачених ст..255 ч.1, 190 ч.4 КК України , -

В С Т А Н О В И В:

Органами досудового слідства ОСОБА_7, ОСОБА_8 обвинувачується у вчиненні злочинів передбачених ст.255 ч.1, ст..190 ч.4, ст.205 ч.2, ст..209 ч.3, ст..358 ч.2 КК України; ОСОБА_13 обвинувачується у вчиненні злочинів передбачених ст..255 ч.1, ст..190 ч.4, ст..27 ч.3, ст.358 ч.2, ст..358 ч.3 КК України; ОСОБА_11 та ОСОБА_12 обвинувачується у вчиненні злочинів передбачених ст..255 ч.1, 190 ч.4 КК України.

Під час судового розгляду справи, захисниками - адвокатами Кічужиниць Л.М. та Корнієнко В.І. заявили клопотання про направлення кримінальної справи по обвинуваченню ОСОБА_7, ОСОБА_8обвинувачується у вчиненні злочинів передбачених ст.255 ч.1, ст..190 ч.4, ст.205 ч.2, ст..209 ч.3, ст..358 ч.2 КК України; ОСОБА_13 обвинувачується у вчиненні злочинів передбачених ст..255 ч.1, ст..190 ч.4, ст..27 ч.3, ст.358 ч.2, ст..358 ч.3 КК України; ОСОБА_11 та ОСОБА_12 обвинувачується у вчиненні злочинів передбачених ст..255 ч.1, 190 ч.4 КК Українина додаткове розслідування з підстав не виконання органами досудового слідства вимог ст.ст. 22, 64 КПК України, однобічного дослідження обставин, які мають істотне значення для правильного вирішення справи (не були встановлені певні особи, не досліджені інші докази для підтвердження чи спростування відповідних обставин, тощо).

Заслухавши думку учасників судового розгляду, вивчивши матеріали кримінальної справи, суд приходить до наступного висновку.

Так, відповідно до ст. 62 Конституції України винність особи повинно бути доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Крім того, згідно ст. 2 КПК України, завданнями кримінального судочинства є охорона прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб та забезпечення правильного застосування Закону з тим, щоб кожний, хто вчинив злочин, був притягнутий до відповідальності і жоден невинний не був покараний.

Відповідно до вимог ст. 64 КПК України при розгляді кримінальної справи в суді підлягають доказуванню, у тому числі подія злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину) та винність обвинуваченого у вчиненні злочину і мотиви злочину.

Крім того, суд повинен всебічно, повно та об'єктивно дослідити всі обставини справи, з метою постановлення обґрунтованого рішення у справі.

Згідно ст. 281 КПК України кримінальна справа підлягає направленню на додаткове розслідування у разі неповноти чи неправильності досудового слідства, якщо вони не можуть бути усунені в судовому засіданні.

Згідно п. 8 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 11.02.2005 року за № 2 «Про практику застосування судами України законодавства, що регулює повернення кримінальних справ на додаткове розслідування», досудове слідство визнається неповним, якщо під час його провадження, всупереч вимогам ст.ст. 22, 64 КПК України, не були досліджені або були поверхово чи однобічно досліджені обставини, які мають істотне значення для правильного вирішення справи (не були встановлені певні особи, не досліджені інші докази для підтвердження чи спростування відповідних обставин, тощо).

Згідно ст. 368 КПК України однобічним або неповним визнається дізнання, досудове чи судове слідство в суді першої інстанції, коли залишилися недослідженими такі обставини, з'ясування яких може мати істотне значення для правильного вирішення справи.

Так, в ході досудового слідства по даній кримінальній справі не вжито всіх передбачених законом заходів для з'ясування обставин, які мають істотне значення для правильного вирішення справи, а саме.

Як встановлено в ході судового слідства в матеріалах справи, знаходиться протокол зборів директорів «JS &AAKingsCapitalLimited», з якого вбачається, що 16.02.2006 року в м.Беліз Сіті було проведено спеціальне зібрання Директорів компанії, на якому Директор Рікардо Васкес вказав, що метою проведення зборів є прийняття рішення про створенні Компанією приватного підприємства в Україні. На цьому зібранні було вирішено: 1) виступити засновником і створити в Україні приватне підприємство, яке буде діяти повністю на основі приватної власності Компанії зі статутним капіталом у розмірі 5 000 000 (п'ять мільйонів) доларів США; 2) затвердити проект Статуту приватного підприємства; 3) обрати директором приватного підприємства ОСОБА_7; 4) уповноважити ОСОБА_7 на визначення і резервування назви приватного підприємства, визначення його місцезнаходження, підписання всіх необхідних документів (включаючи Статут) і на вчинення інших дій, які можуть бути необхідні для державної реєстрації.

24.03.2006 року Печерською районною державною адміністрацією в м. Києві була проведена реєстрація Статуту ПП «КінгсКепітал», ідн.номер 34241530, затвердженого протоколом №1 від 16.02.2006 року і який був підписаний особисто ОСОБА_7

17 квітня 2006 ПП «КінгзКепітал» в особі директора ОСОБА_7 уклало Договір банківського рахунку №102000 в ЗАТ «Альфа-Банк» по вул.Десятинна, 4/6 в м. Києві.

Відповідно до виписки з особового рахунку №26004102000001 ПП «КінгзКепітал» в ЗАТ «Альфа-Банк» за період з 17.04.2006 року по 08.12.2008 року є всього документів на суму 1 340 000,00 (один мільйон триста сорок тисяч) доларів США.

Відповідно до виписки з особового банківського рахунку ПП «КінгзКепітал» в ЗАТ «Альфа-Банк» за період з 17.04.2006 року по 08.12.2008 року є всього документів на суму 10 046 187,48 (десять мільйонів сорок шість тисяч сто вісімдесят сім) гривень 49 копійок.

Так, за даним рахунком перше зарахування коштів відбулося 17.08.2006 року в сумі 299 786,64 гривень - зарахування коштів від продажу 60 000,00 доларів США за курсом 5.004 грн. за 1 долар США, комісія банку 450.36. Крім того, серед платежів є перерахування коштів на рахунки ряду юридичних осіб.

Таким чином, серед операцій у зазначений період у матеріалах кримінальної справи значаться платежі з оплати відсотків за договорами позики, охорони приміщень, виплати заробітної плати та різних обов'язкових платежів з ведення господарської діяльності (відрахування до пенсійного фонду та інше), оплата на придбання оргтехніки і канцелярських товарів, рекламних послуг та інше.

Так,встановлено в судовому засіданні, ТОВ «КінгзКепітал» в різні періоди придбало ряд земельних ділянок. Крім того, як встановлено в судовому засіданні у власності ТОВ «КінгсКепітал» є інші земельні ділянки, які приховані, оскільки оформлені на третіх осіб, але були придбані на гроші, отримані третіми особами від ОСОБА_7 і ОСОБА_8 В свою чергу, ці обставини в ході досудового слідства не з'ясовувались, як не з'ясовувалися питання від кого та коли вказані грошові кошти були отримані ОСОБА_7 та ОСОБА_8, та чи є ці кошти об'єктом злочину, тобто чи були вони отримані внаслідок незаконної діяльності останніх.

Також,про ведення будь-яких законних будівельних робіт, здачу об'єктів будівництва в експлуатацію, оформлення у власність або продаж вже готових об'єктів нерухомості, отриманих в результаті будівельної діяльності ТОВ «КінгзКепітал» відомості органами досудового розслідування не зібрано, за винятком розписок, виданих ОСОБА_7 і ОСОБА_8 третім особам та їх особистих пояснень.

В той же час, в ході досудового слідства період отримання від вкладників грошових коштів ОСОБА_7 і ОСОБА_8, як власниками ТОВ «КінгсКепітал» з подальшим придбанням зазначених вище земельних ділянок, їх вартість, експертна оцінка даних ділянок органами досудового слідства не встановлювалися.

Таким чином, суд при розгляді даної кримінальної справи позбавлений можливості повно, об'єктивно і всебічне встановити фактичні обставини справи, що стосуються отримання грошових коштів ОСОБА_7 та ОСОБА_8, які останні в подальшому передали третім особам. Саме тому суд не має можливості встановлювати ці обставини, не порушуючи при цьому вимоги КПК України щодо розумності строків, об'єктивного, всебічного і справедливого розгляду справи судом, а також не порушуючи права підсудних на захист, оскільки саме пред'явлення неконкретного обвинувачення позбавляє можливості підсудних повною мірою здійснювати ефективний захист своїх прав і законних інтересів.

Також, під час судового розгляду встановлено, що23.03.2010 року слідчий ГСУ МВС України Чумаченко Д.С. своєю постановою долучив до матеріалів справи документи, пов'язані з господарською і фінансовою діяльністю ПП і ТОВ «КінгзКепітал», а також розписки громадян про отримання грошей від ОСОБА_7 і ОСОБА_8, а також ОСОБА_15 Дані документи були вилучені згідно із протоколом виїмки від 22.03.2010 року. При цьому, серед цих розписок немає жодної розписки від імені ОСОБА_12, ОСОБА_13 та ОСОБА_11 написаною, або підписаною ними власноручно, хоча в обвинувачення їм ставиться заволодіння саме тими коштами, про які йдеться у вказаних розписках.

Згідно із цими розписками протягом 2006-2008 років ОСОБА_7 та ОСОБА_8 видавали громадянам, в тому числі і своїм співробітникам, кошти як у гривнях, так і в доларах, іноді за умови повернення з відсотками. Однак, в обвинувальному висновку відсутні будь-які посилання на ці розписки. Крім того, в ході досудового слідства загальна сума привласнених коштів за вказаними розписками слідчими та прокурорами порахована не була, особи, які отримували грошові кошти не встановлювалися. За таких обставин має місце грубе порушення КПК України та права підсудних на захист, оскільки в обвинувальному висновку відсутні будь-які посилання на вказані розписки, інформація та докази про те, що вони писалися, або підписувалися ним, як відсутні і відомості яке взагалі має до них відношення підсудні і чи входять суми за даними розписками в загальну суму збитків, які ставляться в обвинувачення підсудним.

Як показали в судовому засіданні свідки, потерпілі, підсудні ОСОБА_8 і ОСОБА_7 однією зі статей доходів компанії «КінгзКепітал» була торгівля цінними паперами.

Разом із тим у цій частині органами досудового слідства не було вжито жодного оперативно-розшукового заходу та слідчої дії для встановлення факту ведення такої діяльності, що є грубим порушенням норм матеріального та процесуального права Кримінально-процесуального кодексу України

Крім того,відповідно до ст. 85 КПК України зазначено, що в протоколі про кожну слідчу дію повинні бути зазначені: місце і дата його складання; посади і прізвища осіб, які проводять дію; прізвища осіб, які брали участь у проведенні слідчої дії; роз'яснення їх прав і обов'язків; зміст проведеного слідчої дії, час початку і закінчення; всі істотні для справи обставини, які виявлені при виконанні даної слідчої дії. Протокол підписують: особа, яка проводила слідча дія, допитувана особа, та інші особи, які брали участь у проведенні цієї дії.

Коли особа, що брала участь у проведенні слідчої дії, відмовиться підписати протокол, то це зазначається в протоколі і засвідчать підписом особи, яка проводить слідчі дії.

Як вбачається з матеріалів справи, при складанні протоколів за результатами проведених слідчих дій, слідчими неодноразово грубо порушувалися положення статті 85 КПК України, у таких документах:

- Протокол допиту підозрюваного ОСОБА_9 від 22.11.2008р. - не вказано номер справи, в рамках якої проводився даний допит. У даному слідчій дії також брали участь адвокат Кривобок В.В., о / у ОДСБЕП Шевченківського РУ ГУМВС України в м. Києві Дзюбан В.І., проте їх підписи в протоколі відсутні;

- Протокол допиту обвинуваченого ОСОБА_7 від 26.11.2008р. - не вказано номер справи, в рамках якого проводиться слідча дія;

- Протокол допиту обвинуваченого ОСОБА_7 від 03.12.2008р. - не вказано номер справи, в рамках якого проводиться слідча дія. Також, протокол підписаний адвокатами

ОСОБА_18, ОСОБА_19, проте ці адвокати не вписані в протоколі перед початком допиту;

- Протокол додаткового допиту обвинуваченого ОСОБА_7 від 23.02.2009р. - не вказано номер справи, в рамках якого проводиться слідча дія;

- Протокол допиту підозрюваного ОСОБА_9 від 30.07.2009р. - не вказано номер справи, в рамках якого проводиться слідча дія. Також, в протоколі зазначено, що дана слідча дія проводилася в приміщенні Печерського районного суду м. Києва, по вул.Хрещатик, 42-а, але стосовно цього категорично заперечує ОСОБА_7, який пояснив, що він не пам'ятає, щоб його коли-небудь допитували в приміщенні цього суду;

- Протокол допиту підозрюваного ОСОБА_7 від 14.02.2009р. - не вказано номер справи, місце проведення слідчої дії. Крім того, протокол є аналогічним протоколом допиту ОСОБА_7 від 30.07.2009р. Також, в протоколі зазначено, що особа ОСОБА_7 засвідчена згідно з його паспортом серії НОМЕР_2, виданим Чорноморським РВ ГУМВС України в Криму. Однак, як пояснив ОСОБА_7 в судовому засіданні, він у 2007 році він загубив свій паспорт, у зв'язку з чим звернувся із заявою в Подільський РУ ГУ МВС України в м. Києві та в подальшому 18.12.2007р. отримав новий паспорт серії НОМЕР_1, як зазначено в депозитних і кредитних договорах між ЗАТ «Донгорбанк» і ОСОБА_7 в т.80-му даної кримінальної справи;

- Протокол очної ставки від 21.08.2009р. між ОСОБА_7 і ОСОБА_20 - не вказано номер справи і місце проведення даної слідчої дії;

- Протокол очної ставки від 27.08.2009р. між ОСОБА_7 і ОСОБА_11

- Протокол додаткового допиту обвинуваченого ОСОБА_12 від 19.11.2009р. - не вказано номер справи, дата постанови в пред'явленому обвинуваченні. Також, в даному слідчій дії брав участь адвокат Колібіденко В.П., проте його прізвище не вказано перед початком допиту. Крім того, дата протоколу вказана 2009 року в приміщенні Одеського СІЗО№21, хоча в цей час обвинувачений ОСОБА_22 перебував у Київському СІЗО №13;

- Протокол очної ставки між ОСОБА_7 і свідком ОСОБА_23 від 29.12.2009р. - не вказано номер справи, місце проведення слідчої дії;

- Протокол допиту обвинуваченого ОСОБА_7 від 12.10.2010р. - не вказано номер справи, по якій проводиться слідча дія;

- Протокол допиту обвинуваченого ОСОБА_8 від 05.01.2009р. - не вказано номер справи, по якій проводиться слідча дія;

- Протокол додаткового допиту обвинуваченого ОСОБА_8 від 05.05.2009р. - не вказано номер справи, по якій проводиться слідча дія;

- Протокол допиту підозрюваного ОСОБА_8 від 29.07.2009р. - не вказано номер справи, по якій проводиться слідча дія;

- Протокол допиту підозрюваного ОСОБА_8 від 13.08.2009р. слідчим Киричок В.М. - не вказано номер справи, по якій проводиться слідча дія;

- Протокол допиту обвинуваченого ОСОБА_8 від 12.10.2010р. - не вказано номер справи, по якій проводиться слідча дія;

- Протокол ознайомлення обвинуваченого ОСОБА_11 з висновком експертизи (від 07.10.2010р.) - не зазначено місце складання протоколу, а також номер висновку експертизи та дата її проведення;

- Протокол ознайомлення обвинуваченого ОСОБА_12 з висновком експертизи (від 07.10.2010р.) - не зазначено місце складання протоколу, а також номер висновку експертизи та номер її проведення;

- Протокол від 08.10.2010р. ознайомлення ОСОБА_22 з висновком експертизи - не вказано номер справи, номер експертизи, місце проведення ознайомлення;

- Протокол додаткового допиту свідка ОСОБА_24 від 14.08.09р. не вказано номер справи, в рамках якого проводилося дане слідчі дії);

- Протокол очної ставки ОСОБА_24-ОСОБА_9 від 02.09.2009р. - не вказано номер справи;

- Протокол добровільної видачі та огляду (розписок) від 28.07.2009р. - не вказано номер справи, в рамках якого проводиться дана слідча дія.

Також, слід звернути увагу що стаття 19 КПК України (1960р.) передбачає, що особам, які беруть участь у справі і не володіють мовою, якою проводиться судочинство, забезпечується право заявляти клопотання рідною мовою і користуватися послугами перекладача. Слідчі і судові документи вручаються обвинуваченому в перекладі на його рідну мову або іншу мову, якою він володіє.

Відповідно до матеріалів кримінальної справи ОСОБА_11 є росіянином та громадянином Російської Федерації.

Проте, 07.11.2010р. ОСОБА_11 при ознайомленні з висновком експерта №3 / 37 від 05.04.2009р. звернувся до заступника начальника відділу ГСУ МВС України Крупки Р.А. з клопотанням про надання йому всіх процесуальних документів російською мовою, якою він володіє вільно, оскільки він є громадянином Росії.

У порушення вищевказаної статті, слідчим ГСУ МВС України Чумаченко Д.С. було відмовлено.

Крім того, 07.10.2010р. ОСОБА_11 при ознайомленні з висновком експертизи №3 / 38 від 05.04.2009р. у протоколі вказав, що не володіє належною мірою українською мовою і оскільки висновок експерта містить спеціальні терміни, які йому незрозумілі, просить надати йому дані документи російською мовою. Разом із тим, дане клопотання, яке було підтримано адвокатом залишено без належного розгляду, реагування та вирішення по суті.

Зазначене порушення тривало весь період досудового слідства та права визначені ст.19 КПК України були забезпечені підсудному ОСОБА_11 лише судом, що було визначено постановою суду.

Крім того, виходячи з матеріалів даної кримінальної справи та наявних доказів у справі органами досудового розслідування не з'ясовані питання, щодо надання ОСОБА_22 коштів від громадян ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_7

До того ж, як встановлено в судовому засіданні, видача розписок і складання відповідного протоколу, підписані ОСОБА_12, відбувалася двічі: перший раз слідчим ГСУ МВС України Чумаченко Д.С. у свідка ОСОБА_28 28.07.2009р. (в рамках кримінальної справи 10-16884) і другий раз слідчим ГСУ МВС України Шуваєвим С.В. у свідка ОСОБА_24 11.08.2009р. в рамках кримінальної справи №24-113. При цьому, ще 02.06.2009р. і 03.06.2009р. слідчий ГСУ МВС України Чумаченко Д.С. виносить дві аналогічних постанови про відібрання у ОСОБА_12 зразків підписів для експертного дослідження в рамках кримінальної справи №10-16884. У своїх постановах слідчий вказує лише те, що порушено кримінальну справу і виникла необхідність у відібранні зразків підписів і почерку ОСОБА_22, абсолютно не посилаючись ні на документи, ні на обставини, за яких вони могли бути вилучені, чим грубо порушує вимоги і положення ст. 130 КПК України 1960р., в якій чітко зазначено, що в постанові вказується місце і час її винесення, посада особи, яка виносить постанову, її прізвище, справа, в рамках якої проводиться слідство, і обґрунтування прийнятого рішення, а також статті цього Кодексу, на підставі яких прийнято рішення. Також, у червні 2009р. слідчий ГСУ МВС України ОСОБА_32, направляючи експерту постанову про призначення почеркознавчої експертизи, вказав у супровідному листі, що направляє експерту додаткову угоду №3 до договору застави майнових прав №116-П / 08/04 від 14.07.2008р. на 1 аркуші; заяву на ім'я Голови правління ЗАТ «Терра Банк» від 25.07.2008р. на 1 аркуші; додаткову угоду №6 до договору про відкриття відновлювальної поповнюваною кредитної лінії №116-Ф / 08/04 від 14.07.2008р. на 1 аркуші; додаткову угоду №7 до договору про відкриття відновлювальної поповнюваною кредитної лінії від №116-Ф / 08/04 від 14.07.2008р. на 1 аркуші; заяву про дострокове погашення кредиту Голові Правління ЗАТ «Терра Банк» від 15.01.2009р.

Разом із тим, в матеріалах кримінальної справи вищевказані документи відсутні і місцезнаходження їх невідомо.

Також, 13.08.2009р. слідчий СВ ПМУ ГУ МВС України в Полтавській області Киричок В.М., розглянувши матеріали кримінальної справи №09216009 за звинуваченням ОСОБА_8 виніс постанову, якою застосував до обвинуваченого ОСОБА_8 в якості запобіжного заходу підписку про невиїзд з місця проживання АДРЕСА_1 (т.110 а.с.51).

Виходячи з матеріалів справи, кримінальна справа №09216009 слідчим Киричок В.М. було порушено 10.03.2009р. відносно ОСОБА_7, ОСОБА_79, ОСОБА_15 і ОСОБА_33 У подальшому ця кримінальна справа була передана в ГСУ, де 25.03.2009р. слідчим Шуваєвим С.В. було об'єднано з кримінальною справою №10-16884 під загальним номером №10-16884.

Далі, 14.08.2009р. той же слідчий Киричок В.М. в рамках кримінальної справи №09216009, яке 25.03.2009р. слідчим ГСУ МВС України Шуваєва С.В. було об'єднано з кримінальною справою №10-16884 під загальним номером №10-16884, виніс постанову про притягнення ОСОБА_8 як обвинуваченого за ч.4 ст.190 КК України (т.110 а.с.63-65). Далі, того ж дня 14.08.2009р. той же слідчий Киричок В.М. в рамках кримінальної справи №09216009, яке 25.03.2009р. слідчим ГСУ МВС України Шуваєвим С.В. було об'єднано з кримінальною справою №10-16884 під загальним номером №10-16884, за участю адвоката ОСОБА_19 провів допит ОСОБА_8 як обвинуваченого за ч.4 ст.190 КК України (т.110 а.с.67-72). Таким чином слідчий Киричок В.М. 13.08.2009р. не мав будь-яких процесуальних підстав відбирати у ОСОБА_33 підписку про невиїзд у рамках кримінальної справи, яку вже за півроку до цього було об'єднано з іншими кримінальними справами.

У матеріалах кримінальної справи є протокол від 13.10.2010 року про ознайомлення обвинуваченого ОСОБА_11 з укладенням судової комп'ютерно-технічної експертизи, складеного слідчим СОГ ГСУ МВС України Назаренко В.В. У даному протоколі слідчим зазначено, що в період часу з 13.30 до 13.45 хвилин ОСОБА_11 від підпису відмовився. При цьому, в протоколі відсутня вказівка ??місця складання даного протоколу. Виходячи з того, що ОСОБА_11 на той період містився в Київському СІЗО, адвокатом Кічужинець Л. М. було направлено запит про відвідування ОСОБА_11 особами за весь період його утримання в СІЗО. З відповіді за підписом в.о. першого заступника начальника Київського СІЗО Ярмака В.О. №к-1410 від 14.12.2012р. на адвокатський запит №12 / 11-кс від 28.11.2012р. вбачається, що «13.10.2010р. в період часу з 11.20 до 12.00 годин ОСОБА_11 відвідував адвокат Сливинський А.В. Про відвідування ОСОБА_11 в цей день слідчим Назаренко В.В. або ким-небудь ще із співробітників ГСУ МВС України відомості відсутні. Із зазначеного випливає, що даний протокол слідчим Назаренко В.В. складався не в приміщенні Київського СІЗО та ОСОБА_11 не надавався до підпису, що потребує ретельної перевірки та додаткових слідчих дій.

У відповідності зі ст.22 КПК України прокурор, слідчий або особа, яка проводить дізнання, зобов'язані використовувати всі передбачені законом заходів для повного, всебічного та об'єктивного дослідження обставин справи. Виявити як і ті обставини, які викривають, так і ті, які виправдовують обвинуваченого. Виходячи із зазначеної норми процесуального закону, під повнотою дослідження слід розуміти правильне визначення предмета доказування, тобто з'ясування всіх обставин, що підлягають доказуванню в кримінальній справі, системну оцінку всіх допустимих і належних доказів в сукупності, що є основою прийняття законного і обґрунтованого рішення по справі.

Відповідно до ст.64 КПК України (1960р.) доказуванню в кримінальній справі підлягають, зокрема, подія злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину), винність обвинуваченого у вчиненні злочину, характер і розмір збитку, заподіяного злочином, а пред'явлене обвинувачення, згідно ст.132 КПК України (1960р.), має бути конкретним і містити дані про час, місце та інші обставини здійснення злочину. В порушення положень цієї статті слідчий пред'явив підсудним неконкретне обвинувачення, оскільки не вказав, які саме протиправні дії вчинив кожен із підсудних і яке кожен знихмав відношення до діяльності компанії «КінгзКепітал», до якої саме з них - ТОВ «КінгзКепітал», ПП «КінгзКепітал», «JS &AAKingsCapitalLimited».

З матеріалів справи безперечно вбачається (і це знайшло своє безумовне підтвердження під час розгляду справи у суді), що слідчим під час досудового слідства поверхово досліджені обставини, які мають істотне значення для правильного вирішення справи, не проведені в повній мірі всі необхідні слідчі дії, а ті дії, які проведені мають чисельні порушення вимог і положень КПК України для підтвердження або спростування обставин, на які посилалися в ході досудового слідства як підсуднітак і їх захисники, свідки, допитані у справі; а відтак неповнота і неправильність досудового слідства, які мають місце у даній справі не можуть бути усунені в судовому засіданні і суттєво впливають на законність і обґрунтованість прийняття рішення у справі.

У ході судового слідства були досліджені чисельні матеріали справи, допитано велику кількість підсудних, потерпілих, свідків, які безперечно вказують на те, що зібрані лише суперечливі докази щодо обставин злочину, не встановлені інші обставини, що мають істотне значення для правильного прийняття рішення по справі і які підлягають встановленню і доведенню в ході додаткового розслідування в відповідності зі ст.64 КПК України (1960р.), не вичерпані всі можливі заходи для встановлення об'єктивної істини у справі.

У ході досудового слідства слідчим належним чином не досліджувалася істотні для правильних висновків по суті справи питання отримання співробітниками ТОВ «КінгзКепітал» та ПП «КінгсКепітал» вигоди для себе або третіх осіб в ході діяльності цих компаній, зокрема - діяльності ОСОБА_79, ОСОБА_24, ОСОБА_38, ОСОБА_39, ОСОБА_40, ОСОБА_41, ОСОБА_42, ОСОБА_43, ОСОБА_44 та багатьох інших. Також, слідством не встановлено цілий ряд осіб, які, як вбачається з матеріалів справи, мали відносини із ОСОБА_7 і ОСОБА_8 не тільки у зв'язку з діяльністю компанії «КінгзКепітал», а й самостійно підшукували осіб для придбання великої кількості земельних ділянок з подальшим будівництвом на них (ОСОБА_45, ОСОБА_46, ОСОБА_26, ОСОБА_47, ОСОБА_48, ОСОБА_49, ОСОБА_50).

Слідчим для встановлення місцезнаходження грошових коштів із сейфів або самих сейфів, бухгалтерських та інших документів, печаток, штампів, що стосуються господарської діяльності ТОВ «КінгсКепітал», ПП «КінгсКепітал», «JS &AAKingsCapitalLimited».

Крім того, слідчим не встановлено ??особистості осіб, яким ОСОБА_7, ОСОБА_8 і співробітники компанії «КінгзКепітал» передавали грошові кошти, а саме: ОСОБА_45 і ОСОБА_46, ОСОБА_50, ОСОБА_51, ОСОБА_52, ??ОСОБА_53, ОСОБА_54, ОСОБА_55, ОСОБА_56, ОСОБА_57 ОСОБА_48, ОСОБА_58, ОСОБА_59 , ОСОБА_49- ОСОБА_47 ОСОБА_60, ОСОБА_61., ОСОБА_47 ОСОБА_62, ОСОБА_63, ОСОБА_64, ОСОБА_65. Щодо вищевказаних осіб органами досудового слідства не проводилася належна перевірка, за результатами якої було б винесено постанову або про порушення кримінальної справи, або про відмову в її порушенні.

Слідством взагалі не досліджувалися на досудовому слідстві істотні для правильних висновків по суті справи питання отримання співробітниками компанії «КінгсКепітал» (бухгалтерів, менеджерів, інших осіб, що мали доступ до матеріальних цінностей / грошах компанії) будь-якої неправомірної вигоди для себе чи інших осіб; наявність у них мотиву обумовлювати інших осіб з метою уникнути кримінальної відповідальності або дачі показань, вигідних керівникам компанії «КінгсКепітал» з метою створення можливості для останніх піти від кримінальної відповідальності. У матеріалах кримінальної справи відсутні процесуальні документи (постанови) про відмову в порушенні кримінальної справи / провадження стосовно вищевказаних посадових осіб компанії «КінгсКепітал», і це свідчить про те, що слідчими органами не досліджувалися всі суттєві обставини в частині діяльності цих посадових осіб та не надавалася їм належна правова оцінка.

Цю неповноту досудового слідства суд визнає суттєвою, істотною і такою, яку неможливо усунути в ході судового слідства, оскільки необхідно провести значний комплекс оперативно-розшукових та слідчих дій та заходів, встановити місцезнаходження значної кількості документів і вилучити їх, провести ряд обшуків, встановити і допитати значну кількість причетних до справи осіб. Зокрема, встановити, на підставі яких посадових інструкцій, Постанов Кабінету Міністрів України, Національного банку України здійснювали свою діяльність посадові особи компанії «КінгсКепітал» (бухгалтери, юристи, менеджери, які брали гроші у потерпілих). Само по собі не порушення кримінальної провадження відносно зазначених осіб не може бути підставою для повернення обвинувального акта прокурору, однак те, що не було прийнято рішення слідчим про відсутність в їх діях кримінального правопорушення, є порушенням права на захист як цих працівників компанії «КінгсКепітал», так і підсудних.

Згідно ст. 55 Конституції України, встановлено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Згідно статті 59 Конституції України визначено, що кожен має право на правову допомогу, а у випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. При цьому кожен є вільним у виборі захисника своїх прав, а для забезпечення права на захист від обвинувачення та надання правової допомоги при вирішенні справ у судах та інших державних органах в Україні діє адвокатура.

У статті 61 Конституції України чітко визначено, що «Ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.».

Згідно ст. 62 Конституції України встановлено, що «Особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.

Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

У разі скасування вироку суду як неправосудного держава відшкодовує матеріальну і моральну шкоду, завдану безпідставним засудженням».

Кримінально-процесуальний кодекс України 1960 року передбачає скасування вироку у випадку, якщо під час досудового слідства були допущені такі істотні порушення кримінально-процесуального закону, які виключають можливість постановлення вироку чи постанови; також у випадку, якщо групою слідчих при розслідуванні кримінальної справи були допущені істотні порушення, що є підставами для скасування вироку.

В матеріалів досудового розслідування зазначено, що старшим слідчим з ОВС ГСУ МВС України Харкевичем В.І. 14.08.2012 року виділені матеріали з кримінальної справи для додаткової перевірки і подальший розгляд цих матеріалів в окремому провадженні може призвести до порушення вищевказаних норм КПК України, а також прав і законних інтересів підсудних.

При проведенні додаткового розслідування слід врахувати викладене, а також вжити всі передбачені законом засоби для всебічного, повного і об'єктивного дослідження обставин справи, усунути допущену неповноту, суперечливість і однобічність у розслідуванні кримінальної справи (слідстві), перевірити належним способом доводи підсудних викладені на їх захист, виявити як обставини, які викривають, так і ті, які виправдовують обвинувачених, і з урахуванням встановленого в ході додаткового розслідування органам досудового розслідування дати належну юридичну оцінку всім зібраним у справі доказам, залучивши винних осіб до відповідальності, і залежно від достовірно встановленого, пред'явити конкретне мотивована підозра винним особам з дотриманням вимог закону, а також дати належну юридичну кваліфікацію їхніх дій.

Розгляд кримінальної справи та прийняття рішення по ній у разі пред'явлення неналежного (неконкретного) обвинувачення порушує гарантовані законом процесуальні права підсудним, в тому числі і їх право на захист, що стало предметом реагування у вигляді чисельних судових ухвал з боку судових органів України та Європейського Суду з прав людини.

У ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини» передбачено те, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського Суду як джерело права.

Зважаючи на вищевказане, Європейський Суд з прав людини у справі «Абрамян проти Росії» від 09.10.2008р. зазначив, що у тексті підпункту «а» п.3 ст.6 Конвенції вказано на необхідність приділяти особливу увагу роз'ясненню обвинувачення особі, стосовно якої порушено кримінальну справу. Деталі вчинення злочину можуть відігравати вирішальну роль під час розгляду кримінальної справи, оскільки саме з моменту доведення їх до відома підозрюваного він вважається офіційно письмово повідомленим про фактичні та юридичні підстави пред'явленого йому обвинувачення (див. Рішення від 19.12.1989р. у справі «Камасінскі про Австрії», п.79). Крім того, Європейський Суд з прав людини нагадує, що положення підпункту «а» п.3 ст.6 Конвенції необхідно аналізувати у світлі більш загальної норми про право на справедливий судовий розгляд, гарантоване п.1 цієї статті. У кримінальній справі надання повної, детальної інформації щодо пред'явленого особі обвинувачення та, відповідно, про правову кваліфікацію, яку суд може дати відповідним фактам, є важливою передумовою забезпечення справедливого судового розгляду (див.ріш.від 25.03.1999р. у справі «Пелісьє та Сассі проти Франції», п.52; рішення від 25.07.2000р. у справі « Матточіа проти Італії», п.58; рішення від 20.04.2006р. у справі «І.Н. та інші проти Австрії», п.34).

Справедливість під час провадження у справі необхідно оцінювати, беручи до уваги розгляд справи в цілому (див. ріш. від 01.03.2001р. у справі «Даллос проти Угорщини», п.47). Крім того, право бути поінформованим про характер і причини обвинувачення потрібно розглядати у світлі права обвинуваченого мати можливість підготуватися до захисту, гарантованого підпунктом «b» п.3 ст.6 Конвенції (див. зазначені рішення у справі «Пелісьє та Сассі проти Франції», п.54, а також «Даллос проти Угорщини», п.47).

Таким чином, допущені ще в ході досудового слідства порушення як вимог КПК України 1960р., положень Конвенції, грубо порушили права учасників судового розгляду, які унеможливлюють суд в подальшому постановити законний, обґрунтований і вмотивований вирок відповідно до вимог Кримінального процесуального кодексу України.

Додатково слід зазначити, що відповідно до матеріали справи та обвинувального висновку відносно підсудних, у сукупності з вимогами кримінально-процесуального законодавства та роз'ясненнями Пленуму Верховного Суду України і Європейського суду в правах людини, вбачається неточність та некоректністьобвинувачення пред'явленого підсудним, а саме невизначеність конкретної участі кожного з підсудних та вини в інкримінованих злочинах.

Всю неповноту досудового слідства, усунути в ході судового слідства неможливо, оскільки судом вичерпано всі передбачені законодавством можливості. Потрібно провести значний комплекс оперативно-розшукових та слідчих дій і заходів, встановити місце знаходження значної кількості документів та вилучити їх, провести низку обшуків, встановити значну кількість причетних до справи осіб, розшукати і допитати їх, провести цілу низку необхідних у справі в обов'язковому порядку експертиз (судово-бухгалтерських, судово-економічних, почеркознавчих, графологічних, технічних та інших).

Такий висновок окрім іншого є обґрунтованим та цілком очевидним через необхідність конкретизувати обвинувачення щодо кожного з підсудних, викласти це обвинувачення зрозумілою мовою, обґрунтувати належними доказами та матеріалами справи і таким чином забезпечити права підсудних на захист; усунути численні помилки, допущені слідчим при виконанні вимог ст. 218 КПК України 1960 року; оскільки чисельні та істотні порушення КПК України допущені слідством до направлення справи до суду не можуть бути усунуті в ході судового розгляду справи.

Органами слідства не виконано вимогу законодавства щодо необхідності конкретизувати обвинувачення щодо кожного з обвинувачених і щодо кожного з пунктів обвинувачення таким чином, щоб було стисло, чітко і зрозуміло викладено які конкретно дії, передбачені диспозицією правової норми вчинила кожна обвинувачена особа і чому саме ці дії слід кваліфікувати саме за конкретною правовою нормою.

При формулюванні обвинувачення слід мати на увазі, крім сказаного вище, що кожному з обвинувачених, крім іншого, інкриміновано вчинення злочинів, чи співучасть у їх вчиненні, пов'язаних з використанням посадового становища та службових повноважень, отже і в обвинуваченні слід зазначати які конкретно посадові обов'язки, з посиланнями на нормативні акти, відомчі інструкції тощо, ким із посадових осіб було порушено, а відносно співучасників - в якій мірі вони заздалегідь знали про те, що виконавці порушують свої посадові обов'язки.

Обвинувачення підсудних в інкримінованих злочинах, обвинувальний акт, самі матеріали кримінальної справи та істотні недоліки досудового розслідування, суперечить вимогам повноти, всебічності, об'єктивності і неупередженості дослідження справи, не тільки унеможливлює з'ясування всіх обставин злочинної діяльності «невстановлених» та «невідомих» осіб, дозволяє цим «невстановленим» та «невідомим» особам тривалий час ухилятися від слідства та суду, але й істотно применшує суспільну небезпечність вчиненого та винуватців, отже це порушення слід усунути при додатковому розслідуванні.

Доцільність направлення справи на додаткове розслідування викликані необхідністю усунення помилок, допущених при виконанні положень ст. 218 КПК України, бо їх наявність викликає істотні сумніви в належності та допустимості наданих слідством доказів і може вказувати на вилучення з матеріалів досудового слідства яких-небудь доказів чи включення в них доказів, які не були надані стороні захисту при виконанні вимог ст. 218 КПК України.

З огляду на вищевказане будь-які можливості в ході судового розгляду усунути перелічені недоліки, неповноту та неправильність досудового слідства, які суперечать положенням КПК України 1960 року, оскільки Кримінальний процесуальний закон не відносить суд до органів, які збирають докази, а покладає на нього лише обов'язок зберігаючи неупередженість сприяти сторонам у здійсненні їх прав та виконанні обов'язків, а обов'язок надати докази покладає винятково на орган дізнання, слідство та прокурора.

До того ж, у справі належить провести не лише слідчі дії та експертні дослідження, а й комплекс оперативно-розшукових заходів, а це безумовно та однозначно виходить за межі компетенції суду, виходячи з повноважень суду, визначених у КПК України в редакції 1960 року.

Тому, клопотання захисниківКічужиниць Л.М. та Корнієнко В.І. про направлення кримінальної справи по обвинуваченню ОСОБА_7, ОСОБА_8,ОСОБА_13 ,ОСОБА_11 та ОСОБА_12 на додаткове розслідування, слід задовольнити, а кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_7, ОСОБА_8.у вчиненні злочинів передбачених ст.255 ч.1, ст..190 ч.4, ст.205 ч.2, ст..209 ч.3, ст..358 ч.2 КК України; ОСОБА_13 у вчиненні злочинів передбачених ст..255 ч.1, ст..190 ч.4, ст..27 ч.3, ст.358 ч.2, ст..358 ч.3 КК України; ОСОБА_11 та ОСОБА_12 у вчиненні злочинів передбачених ст..255 ч.1, 190 ч.4 КК України, слід направити до Генеральної прокуратури України для організації додаткового розслідування.

В ході додаткового розслідування необхідно провести ряд оперативно-розшукових та слідчих дій, спрямованих на усунення вищевказаних недоліків та вжити заходів по перевірці викладених підсудними показів, провести виїмки в банківських установах з метою встановлення руху коштів на рахунках ОСОБА_7., ОСОБА_8., ТОВ «КінгзКепітал», ПП «КингзКепитал», «JS&AAKingsCapital» (Беліз), а також співробітників ТОВ «КінгзКепітал», ПП «КингзКепитал», «JS&AAKingsCapital» (Беліз) ОСОБА_38, ОСОБА_67, ОСОБА_42, ОСОБА_39, ОСОБА_68, ОСОБА_24, ОСОБА_69, ОСОБА_28становити та допитати з приводу передачі та отримання грошей від працівників та посадових осіб КК наступних осіб:ОСОБА_70, ОСОБА_71, ОСОБА_72.ч, ОСОБА_73, ОСОБА_74, ОСОБА_75, ОСОБА_76, ОСОБА_77, ОСОБА_78. Встановити та допитати осіб яким передавались значні обсяги грошових коштів, провести допит останніх, перехресні допити між ними та підсудним, з`ясувати зазначені у постанові суду обставини, після чого дійти остаточного обґрунтованого висновку щодо доведеності належними і допустимими доказами пред`явленого підсудним обвинувачення, а у випадку не встановлення таких доказів, прийняти відповідне процесуальне рішення з тим, щоб жодна невинна особа не була покарана.

Крім того, провести оперативно-розшукових та слідчих дійна встановлення всього майна та грошових коштів, які були здобуті злочинним шляхом.

Провести необхідні судові експертизи, спрямовані на усунення прогалин досудового розслідування та ряд інших процесуальних дій.

При цьому, суд ще раз наголошує, що дана неповнота проведеного досудового слідства не може бути усунута в судовому засіданні з урахуванням специфіки процесуальної форми судового розгляду, а тому, відповідно до вимог ст. 281 КПК України, справа підлягає поверненню на додаткове розслідування з мотивів неповноти або неправильності досудового слідства, оскільки ця неповнота не може бути усунута в судовому засіданні.

Разом з тим, суд не убачає підстав, на даному етапі, для ухвалення у справі вироку, враховуючи, що у в ході даного судового розгляд, суд, через некоректність пред'явленого обвинувачення, неповноту проведеного досудового слідства, був позбавлений змоги допитати особисто всіх свідків, з'ясувати всі обставини вчинення злочинів , а тому захист інтересів суспільства беззаперечно позбавляє суд зробити однозначний висновок про винуватість чи невинуватість підсудних у вчиненні інкримінованих їм злочинів, однак вказує на беззаперечну неповноту розслідування враховуючи, що практика Європейського суду з прав людини свідчить, що суд зобов'язаний забезпечити не тільки захист прав обвинувачених, а й інтересів суспільства, а даний злочин, беззаперечно впливає на моральність і вимагає від суду встановлення беззаперечної істини.

Враховуючи викладене та керуючись вимогами ст.ст. 22, 296, 281 КПК України (в редакції 1960 року), "Перехідними положеннями" Кримінального процесуального кодексу України від 13 квітня 2012 року, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання захисників-адвокатів Кічужиниць Л.М. та Корнієнко В.І. про направлення кримінальної справи по обвинуваченню ОСОБА_7, ОСОБА_8 у вчиненні злочинів передбачених ст.255 ч.1, ст..190 ч.4, ст.205 ч.2, ст..209 ч.3, ст..358 ч.2 КК України; ОСОБА_13 у вчиненні злочинів передбачених ст..255 ч.1, ст..190 ч.4, ст..27 ч.3, ст.358 ч.2, ст..358 ч.3 КК України; ОСОБА_11 та ОСОБА_12 у вчиненні злочинів передбачених ст..255 ч.1, 190 ч.4 КК України, на додаткове розслідування, - задовольнити.

Кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_7, ОСОБА_8 у вчиненні злочинів передбачених ст.255 ч.1, ст..190 ч.4, ст.205 ч.2, ст..209 ч.3, ст..358 ч.2 КК України; ОСОБА_13 у вчиненні злочинів передбачених ст. 255 ч.1, ст..190 ч.4, ст..27 ч.3, ст.358 ч.2, ст..358 ч.3 КК України; ОСОБА_11 та ОСОБА_12 у вчиненні злочинів передбачених ст..255 ч.1, 190 ч.4 КК України направити до Генеральної прокуратури України для організації проведення додаткового розслідування.

Запобіжний захід стосовно ОСОБА_7 та ОСОБА_8- у вигляді застави, ОСОБА_77 ОСОБА_10; ОСОБА_11 та ОСОБА_12 у вигляді підписки про невиїзд з постійного місця проживання залишити без змін.

Постанова може бути оскаржена до Апеляційного суду м. Києва протягом 7 діб з дня її винесення.

Суддя