Рішення № 63118308, 16.11.2016, Броварський міськрайонний суд Київської області

УКРАЇНА

БРОВАРСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

справа № 361/7114/15-ц

провадження № 2/361/292/16

16.11.2016

РІШЕННЯ

Іменем України

16 листопада 2016 року м. Бровари

Броварський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого суддіОСОБА_1,за участю секретаря ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, третя особа Служба у справах дітей та сімї ОСОБА_7 районної державної адміністрації Київської області, про визнання права власності на квартиру у порядку спадкування, вселення у квартиру, виселення осіб, -

в с т а н о в и в :

У жовтні 2015 року до суду звернулась ОСОБА_3 із вказаним позовом, в обґрунтування якого зазначає, що 29.04.2014р. помер ОСОБА_8, брат позивачки ОСОБА_3, батько ОСОБА_9, чоловік відповідачки ОСОБА_4 ОСОБА_8 заповіту не залишив, ОСОБА_9 відмовився від спадщини на користь позивачки.

Після смерті ОСОБА_8 відкрилася спадщина на частину однокімнатної квартири №24 за адресою: Київська область, Броварський район, смт. Калинівка, вулиця - Чекістів, будинок 5. Крім вказаного нерухомого майна ОСОБА_8 мав боргові зобовязання перед позивачкою в сумі 80494,57 гривень, в тому числі 79 305 гривень - грошова компенсація вартості ? частини квартири, успадкованої нею після смерті 31.05.2003р. ОСОБА_10М та судовий збір в сумі 1189,57 грн., згідно рішення Апеляційного суду Київської області від 30.11.2011р. У звязку із отриманням частки ОСОБА_9 у спадщині ОСОБА_8 позивач претендує на 5/8 частин квартири, тому позивач втратила інтерес в отриманні суми 79305 гривень, в якості грошової компенсації вартості 1/4 квартири, яка не сплачена повністю ОСОБА_8

Із листа №3250/0214 ОСОБА_7 районної державної нотаріальної контори Київської області позивач дізналась, що із заявами про прийняття спадщини звернулись ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 Позивач вказує, що ОСОБА_6 незаконно проживають у спірній квартирі та у них відсутнє право на користування нею. Такими діями відповідачі чинять перешкоди позивачу у користуванні спадковим майном.

Позивач просить визнати за нею право власності на 3/8 частини квартири №24 за адресою: Київська область, Броварський район, смт. Калинівка, вулиця Чекістів, будинок 5, в порядку спадкування після смерті 29.04.2014р. ОСОБА_8, визнати за позивачем право власності на 2/8 частини спірної квартири в порядку спадкування після смерті 31.05.2003р. ОСОБА_10, змінивши правовідношення, що виникло на підставі рішення суду від 30.11.2011р., яке не виконане ОСОБА_8; вселити позивача в спадкову квартиру; визнати відповідачів ОСОБА_11 та ОСОБА_6 такими, що не мають права користування житловим приміщенням - квартири №24 за адресою: Київська область, Броварський район, смт. Калинівка, вулиця Чекістів, будинок 5, та виселити їх із вказаної квартири.

Позивач та її представник ОСОБА_12 доводи позову підтримали з підстав, викладених у позовній заяві. Позовні вимоги просили задовольнити у повному обсязі.

Відповідачі ОСОБА_5 та ОСОБА_6 у судове засідання не зявились, про розгляд справи неодноразово повідомлялись у встановленому законом порядку, причини неявки до суду не повідомили.

Представник відповідача ОСОБА_4 ОСОБА_13 у судовому засіданні позовні вимоги не визнав, посилаючись на їх необґрунтованість та безпідставність. Просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Представник Служба у справах дітей та сімї ОСОБА_7 районної державної адміністрації Київської області у судове засідання не зявився, про розгляд справи повідомлявся у встановленому законом порядку.

Судом встановлено наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Згідно свідоцтва про смерть серії І-ОК №302483 ОСОБА_8 помер 29 квітня 2014 року.

Після смерті ОСОБА_8 відкрилась спадщина, зокрема на ? частини квартири №24 за адресою: Київська область, Броварський район, смт. Калинівка, вулиця - Чекістів, будинок 5, що підтверджується інформаційними довідками з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження обєктів нерухомого майна. ( а.с. 71, 155 том 2)

Із спадкової справи №282/2014 до майна ОСОБА_8, заведеної ОСОБА_7 районною державною нотаріальною конторою, вбачається, що із заявами про прийняття спадщини звернулись: ОСОБА_4 дружина, ОСОБА_3 сестра, а ОСОБА_14 син, відмовився від прийняття спадщини на користь тітки ОСОБА_3 Також із заявами про прийняття спадщини звернулись ОСОБА_5 та ОСОБА_6.

ОСОБА_7 державної нотаріальної контори Київської області від 05.03.2015 року ОСОБА_3 повідомлено про те, що у звязку із існуванням судових спорів між спадкоємцями, щодо оформлення спадкових прав їй необхідно звернутися до суду. (а.с. 32 том 1)

Рішенням Соломянського районного суду міста Києва від 04 лютого 2016 року відмовлено у задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про усунення від права на спадкування. Рішення набрало законної сили.

Рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 10 листопада 2015 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_5 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа ОСОБА_6, про встановлення факту проживання однією сімєю та одержання права на спадкування відмовлено. Рішення набрало законної сили. ( а.с. 111-113 том 1)

Постановою державного нотаріуса ОСОБА_7 державної нотаріальної контори Київської області від 14 вересня 2016 року ОСОБА_3 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину ( а.с. 154 том 2).

Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обовязки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок смерті.

Згідно із ч. 2 ст. 1274 ЦК України спадкоємець за законом має право відмовитися від прийняття спадщини на користь будь-кого із спадкоємців за законом незалежно від черги.

Таким чином, позовні вимоги про визнання за позивачем права власності на 3/8 частини спадкової квартири підлягають задоволенню.

Щодо ? частки спірної квартири суд приходить до наступного.

Матеріалами справи встановлено, що згідно свідоцтва про право на спадщину за законом від 06 грудня 2003 року ОСОБА_3 успадкувала ? частину квартири №24 за адресою: Київська область, Броварський район, смт. Калинівка, вул. Чекістів, будинок №5, а іншу ? частину вказаного майна успадкував ОСОБА_8

Рішенням Апеляційного суду Київської області від 30 листопада 2011 року вирішено стягнути з ОСОБА_8 на користь ОСОБА_3 грошову компенсацію вартості ? частки в спадщині, а саме ? частини квартири АДРЕСА_1, у розмірі 79305 грн., а також судовий збір в сумі 1189 грн. 57 коп. ( а.с. 16-18 том 1)

Матеріалами справи встановлено, що на підставі виконавчого листа, виданого 23.01.2012 року Броварським міськрайонним судом на підставі вищевказаного рішення, 25.01.2012 року відкрито виконавче провадження.

Постановою державного виконавця відділу державної виконавчої служби ОСОБА_7 міськрайонного управління юстиції від 13.08.2014 року вищезазначене виконавче провадження закінчене у звязку із смертю боржника. ( а.с. 21 том1 )

Із матеріалів виконавчого провадження вбачається, що рішення Апеляційного суду Київської області від 30 листопада 2011 року не виконане, компенсація ОСОБА_8 позивачу ОСОБА_3 не сплачена. ( а.с. 206-274 том 1)

Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження обєктів нерухомого майна у порядку доступу нотаріусів видно, що за ОСОБА_3 зареєстрована на праві приватної спільної часткової власності ? частка квартири №24 за адресою: Київська область, Броварський район, смт. Калинівка, вул. Чекістів, будинок №5. ( а.с. 71, 155 том 2)

За змістом ст. 364 ЦК України співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності. Якщо виділ у натурі частки із спільного майна не допускається згідно із законом або є неможливим (частина друга статті 183 цього Кодексу), співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки. Компенсація співвласникові може бути надана лише за його згодою. Право на частку у праві спільної часткової власності у співвласника, який отримав таку компенсацію, припиняється з дня її отримання.

З огляду на викладене, вбачається, що рішенням Апеляційного суду Київської області від 30 листопада 2011 року стягнуто із ОСОБА_8 на користь позивача компенсацію за частку у спільній частковій власності, однак, за життя спадкодавець не сплатив вказану компенсацію, тому право на частку у праві спільної часткової власності у співвласника ОСОБА_3 на ? частину спірної квартири не припинилось, що підтверджується матеріалами справи.

Отже, позовні вимоги позивача про визнання за нею права власності на ? (2/8) частку спірної квартири на підставі зміни правовідношення задоволенню не підлягають, оскільки за позивачем право власності на цю частку не припинено.

Вирішуючи позовні вимоги про вселення позивача до спірної квартири, суд приходить до наступного.

Із довідки про склад сімї, виданої 10.08.2016 року Житлово-експлуатаційною дільницею №903 видно, що місце проживання ОСОБА_3 зареєстроване за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1.

Відповідно до даних довідки, виданої 08.08.2016 року Комунальним підприємством «Калинівське ДПС» Калинівської селищної ради, в однокімнатній квартирі №24 за адресою: Київська область, Броварський район, смт. Калинівка, вул. Чекістів, будинок №5, ніхто не зареєстрований. ( а.с. 135 том 2)

Однак, матеріалами справи, зокрема, з пояснень учасників процесу, судових рішень та копій позовних заяви, встановлено, що на даний час у спірній квартирі проживають ОСОБА_5, ОСОБА_6 та їхні малолітні діти ОСОБА_15, ІНФОРМАЦІЯ_2, та ОСОБА_16, ІНФОРМАЦІЯ_3.

Позивач, посилаючись на те, що відповідачами їй чиняться перешкоди у користуванні спірною квартирою, просить вселити її до квартири.

За змістом ст. ст. 10, 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Разом з тим, матеріали справи не містять жодних доказів вчинення перешкод відповідачами щодо вселення позивача до спірної квартири. Відсутні докази також того, що позивач намагалась вселитись до даної квартири, але з тих чи інших причин не могла цього зробити. Не підтверджуються вказані обставини й висновком про результати перевірки по заяві ОСОБА_3 від 17.05.2015 року. ( а.с. 12 том 1)

Отже, позовні вимоги про вселення позивача до спірної квартири задоволенню не підлягають у звязку з їх недоведеністю.

Крім того, позивач просить визнати ОСОБА_5 та ОСОБА_6 такими, що не мають права на користування спірною квартирою та виселити їх із квартири.

За відомостями адресно-довідкового підрозділу територіального органу ДМС України УДМС України в Київській області встановлено, що місце проживання ОСОБА_5 та ОСОБА_6 зареєстроване за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, в/ч А2299. ( а.с. 75,77 том 1)

Свідок ОСОБА_13 у судовому засіданні пояснив, що ОСОБА_8 потоваришував з ОСОБА_6 десь у 2002 році, а з 2004 року останні почали проживати у квартирі ОСОБА_8 з його згоди. Знає, що ОСОБА_6 не платили за житло, але оплачували комунальні послуги, жили із власником квартири по-суті однією сімєю.

Таким чином, після смерті ОСОБА_8, спадкоємцями спірної квартири є ОСОБА_3 та ОСОБА_4 Матеріали справи не містять жодних доказів наявності будь-яких договірних відносин щодо проживання ОСОБА_6 у спірній квартирі.

Згідно із ч.1 ст. 41 Конституції України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звертатися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

За змістом ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно із ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Статтею 321 ЦК України передбачено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

У відповідність до вимог ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Як передбачено ст. 109 ЖК України виселення проводиться добровільно або в судовому порядку.

За змістом ст. 116 ЖК України осіб, які самоправно зайняли жиле приміщення, виселяють без надання їм іншого жилого приміщення.

Чинним законодавством України не передбачено перехід прав та обов'язків попереднього власника до нового власника в частині збереження права користування житлом осіб, які проживають у квартирі без будь-яких правових підстав, у випадку зміни власника.

Зважаючи на наведене, та з урахуванням вказаних правових норм, з того часу, як право власності на квартиру перейшло від спадкодавця до спадкоємців, які не є та не були членами сімї відповідачів ОСОБА_5 та ОСОБА_6, останні не мають жодних договірних відносин чи домовленостей щодо проживання у спірній квартирі, підстави для їх проживання у квартирі відсутні.

Судом встановлено, що відповідачі на даний час продовжують проживати у спірній квартирі, чим чинить перешкоди у користуванні своєю власністю позивачу. З наведених обставин, позовні вимоги позивача про виселення ОСОБА_5 та ОСОБА_6 із спірної квартири є доведеними та обґрунтованими, тому підлягають задоволенню.

Разом з тим, позовні вимоги про визнання відповідачів такими, що не мають права користування квартирою №24 за адресою: Київська область, Броварський район, смт. Калинівка, вул. Чекістів, будинок №5, задоволенню не підлягають, оскільки, в даному випадку, позивачем обрано спосіб захисту порушеного права, який не передбачений ст. 16 ЦК України чи іншими нормами законодавства. Більше того, суд уже прийшов до висновку про задоволення позовних вимог щодо виселення відповідачів для захисту порушеного права позивача на користування спірною квартирою.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 209, 212-215 ЦПК України, суд,

в и р і ш и в :

Позов задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_3 право власності на 3/8 частини квартири №24 за адресою: Київська область, Броварський район, смт. Калинівка, вул. Чекістів, будинок №5, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_8, який помер 29 квітня 2014 року.

Виселити ОСОБА_5 та ОСОБА_6 з квартири №24 за адресою: Київська область, Броварський район, смт. Калинівка, вул. Чекістів, будинок №5.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Київської області через Броварський міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Н.М. Петришин