Справа № 357/11443/16-ц
2/357/4290/16
Категорія 47
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
29 листопада 2016 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого судді Кошель Л. М. ,
при секретарі Вангородська О. С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по аліментам та пені за прострочення сплати аліментів,-
В С Т А Н О В И В :
Позивачка звернулася до суду з вказаним позовом, посилаючись на те, що перебувала з відповідачем у зареєстрованому шлюбі з 22.07.2000 по 20.07.2012, від якого у них народилося двоє дітей син ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та донька Вероніка, ІНФОРМАЦІЯ_2. Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду від 21.03.2013 року з відповідача були стягнуті аліменти на утримання дітей на користь позивачки в розмірі 1/3 частини з усіх видів його заробітку до їх повноліття. Оскільки відповідач ухиляється від сплати аліментів, добровільно сплачувати їх не бажає, допустив значну заборгованість, тому позивачка просить стягнути з відповідача на її користь заборгованість по аліментах в розмірі 42 574,00 грн., та пеню за прострочення сплати аліментів за період з 21.03.2013 по 01.10.2016 в сумі 274 380,39 грн.
В судове засідання позивачка та її представник не з»явилися, про день та час розгляду справи були повідомлені належним чином, представник позивачки направив до суду заяву про зменшення позовних вимог в якій просив стягнути з відповідача заборгованість по аліментах за період з лютого 2013 року до вересня 2016 року в розмірі 42 574,00 грн., та пеню за прострочення сплати аліментів за період з лютого 2013 року до вересня 2016 року в сумі 57 426 грн 00 коп., також просив розглядати справу у його відсутності та відсутності позивачки.
Відповідач в судове засідання не з»явився, направив до суду заяву в якій зменшені позовні вимоги про стягнення заборгованість по аліментах за період з лютого 2013 року до вересня 2016 року в розмірі 42 574,00 грн., та пені за прострочення сплати аліментів за період з лютого 2013 року до вересня 2016 року в сумі 57 426 грн 00 коп визнав у повному обсязі, просив справу розглядати у його відсутності.
Згідно ч.4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Суд, дослідивши матеріали справи, прийшов до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.
Так, у відповідності до ст. 195 СК України заборгованість за аліментами, присудженими у частці від заробітку, визначається виходячи з фактичного заробітку, який платник аліментів одержував за час, протягом якого не провадилося їх стягнення.
Згідно ст. 196 Сімейного Кодексу України при виникненні заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення.
Відповідно до ст. 549, 550 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання. Проценти на неустойку не нараховуються.
В судовому засіданні було встановлено, що сторони по справі перебували у зареєстрованому шлюбі з 22.07.2000 по 20.07.2012, від якого у них народилося двоє дітей син ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та донька Вероніка, ІНФОРМАЦІЯ_2.
Також, судом встановлено, що рішенням Білоцерківського міськрайонного суду від 21 березня 2013 року з відповідача були стягнуті аліменти на утримання дітей на користь позивачки в розмірі 1/3 частини з усіх видів його заробітку, але не менше 30 відсотків від прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку, починаючи з 31.01.2013 і до досягнення дітьми повноліття.
На даний час заборгованість відповідача по сплаті аліментів становить 42 574,00 грн., що підтверджується довідкою-розрахунок міського відділу Державної виконавчої служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції та не заперечувалося сторонами.
Позивачка просить суд стягнути з відповідача неустойку (пеню) за період з лютого 2013 року до вересня 2016 року в сумі 57 426 грн 00 коп дана вимога на думку суду є законною та такою, що підлягає задоволенню.
Визнання відповідачем позову не суперечить закону та не порушує права, свободи та інтереси інших осіб, тому суд вважає за необхідне стягнути з відповідача заборгованість по аліментах за період з лютого 2013 року до вересня 2016 року в розмірі 42 574,00 грн та пеню за прострочення сплати аліментів за період з лютого 2013 року до вересня 2016 року в сумі 57 426 грн 00 коп.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 180-183, 195, 196 СК України, ст.ст. 549, 550 ЦК України ст.ст. 10, 11, 60, 61, 174, 209, 213-215, 294, 296 ЦПК України суд,
В И Р І Ш И В :
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, іпн НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1, іпн НОМЕР_2 заборгованість по аліментах за період з лютого 2013 року до вересня 2016 року в розмірі 42 574,00 грн та пеню за прострочення сплати аліментів за період з лютого 2013 року до вересня 2016 року в сумі 57 426 грн 00 коп.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Київської області через Білоцерківський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя ОСОБА_4
Судове рішення № 63118138, Білоцерківський міськрайонний суд Київської області було прийнято 29.11.2016. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 357/11443/16-ц. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: