Постанова № 63118083, 28.11.2016, Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/8996/16-а

2-а/357/372/16

П ОС Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 листопада 2016 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючий суддя Подрєзова Г. О. ,

при секретарі Александрова А. С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Біла Церква

позовну заяву ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3 комунальної власності та концесії Білоцерківської міської ради, Приватногно нотаріуса Білоцерківського міського нотаріального округу ОСОБА_4, Білоцерківської міської ради про визнання дій протиправними, зобов»язання вчинити певні дії, скасування державної реєстрації речового права на нерухоме майно;

В С Т А Н О В И В:

Позивачі ОСОБА_1, ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом до ОСОБА_3 комунальної власності та концесії Білоцерківської міської ради, ОСОБА_5 нотаріуса Білоцерківського міського нотаріального округу ОСОБА_4, Білоцерківської міської ради про визнання дій протиправними, зобов»язання вчинити певні дії, скасування державної реєстрації речового права на нерухоме майно, мотивуючи тим, що 23.03.2016р. приватним нотаріусом Білоцерківського міського нотаріального округу ОСОБА_4 вчинені дії з реєстрації права власності територіальної громади м.Біла Церква на нежитлове приміщення за адресою м. Біла Церква, бул. ОСОБА_6 (бувший Комсомольський) , 3-а, приміщення 85. Реєстрація об»єкта нерухомого майна була здійснена на підставі документів поданих ОСОБА_3 власності та концесії Білоцерківської міської ради. Після реєстрації зазначеного об»єкта нерухомого майна, Білоцерківська міська рада включила цей об»єкт за поданням постійних комісій ради, до порядку денного десятої сесії Білоцерківської міської ради для затвердження його до приватизації шляхом продажу на аукціоні. Посилаючись на те, що об»єкт нерухомого майна є допоміжним приміщенням багатоквартирного житлового будинку, співвласниками якого є позивачі по справі, а тому це допоміжне приміщення належить до спільного майна співвласників багатоквартирного будинку і цей факт не потребує вчинення додаткових юридичних дій, просили суд позов задовольнити на підставі ст.. ст.. 41,55 Конституції України, врахувати статус цього приміщення визначений в матеріалах інвентарної справи на цей будинок, згідно з яким спірне приміщення є «ліфтерською».

В судовому засіданні представник позивачів ОСОБА_1, ОСОБА_2 за договором позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_7 міська рада в особі представника за довіреністю в судовому засіданні позов не визнала повністю, надала письмові заперечення проти позову, згідно з якими права позивачів приватизацією спірного не житлового приміщення не порушені.

Відповідач ОСОБА_3 комунальної власності та концесії за довіреністю позов не визнав, послався на те, що спірне нежитлове приміщення разом з житловим будинком по бул. ОСОБА_6, 3-а (бувший бул. Комсомольський) перебуває на балансі КП Білоцерківської міської ради ЖЕК-6, є комунальною власністю, а тому управління видало довідку про належність цього нежитлового приміщення до комунальної власності, на підставі якої проведено реєстрацію речового права на нерухоме майно.

Відповідач ОСОБА_5 нотаріус Білоцерківської міської ради ОСОБА_4 в судове засідання не з»явилася, хоч про час і місце розгляду справи була повідомлена належним чином, надала письмову заяву про розгляд справи у її відсутності .

Заслухавши пояснення представника позивачів, представників відповідачів , покази свідка ОСОБА_8, розглянувши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані належними доказами, а тому підлягають до задоволення.

В судовому засіданні було встановлено, що позивачі є співвласниками багатоквартирного житлового будинку по бул. ОСОБА_6 (бувший Комсомольський) 3-а м. Біла Церква, так ОСОБА_1 за договором купівлі продажу квартири від 16.07.1997року, посвідченим державним нотаріусом Білоцерківської міської державної нотаріальної контори та зареєстрованим в реєстрі № 4-2625 є власником квартири №2 по бул. Комсомольському, 3-а м. Біла Церква. А позивачка ОСОБА_2 є власником квартири №10 по бул. Комсомольському, 3-а на підставі договору купівлі - продажу квартири від 27.09.2002року, посвідченого державним нотаріусом Білоцерківської державної нотаріальної контори та зареєстрованим в реєстрі № 1-2878.

Представник позивачів послався на порушення прав позивачів з боку відповідачів, при цьому зазначив, що відповідач - ОСОБА_3 комунальної власності та концесії Білоцерківської міської ради, при видачі довідки від 20.01.2016року № 01-31/21 не з»ясував правовий статус спірного не житлового приміщення, яке розташоване на першому поверсі багатоквартирного житлового будинку по бул. ОСОБА_6 (бувший Комсомольський) 3-а, м. Біла Церква і є допоміжним приміщенням багатоквартирного житлового будинку, яке зазначено у технічному паспорті на багатоквартирний будинок року побудови -1985рік, під номером 1У, площею 13,80кв.м. та записано в експлікації «ліфтерська».

На необхідність встановлення технічних характеристик спірних приміщень на момент прийняття будинку до експлуатації звернуто увагу в ухвалі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 03.02.2016 у справі № 6-28714ск15.

Відповідно до ст. 1 Закону України „Про обєднання співвласників багатоквартирного будинку" - співвласники багатоквартирного будинку - власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку. Згідно з ст..14 цього Закону - порядок здійснення прав співвласників визначається законом.

Відповідно до п.2 ч.1 ст..1 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» визначено - допоміжні приміщення багатоквартирного будинку - приміщення, призначені для забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування його мешканців (колясочні, комори, сміттєкамери, горища, підвали, шахти і машинні відділення ліфтів, вентиляційні камери та інші підсобні і технічні приміщення).

Згідно з п. 3 - нежитлове приміщення - ізольоване приміщення в багатоквартирному будинку, що не належить до житлового фонду і є самостійним обєктом нерухомого майна.

Згідно з п. 6 - спільне майно багатоквартирного будинку - приміщення загального користування (у тому числі допоміжні).

Згідно ст.. 5 п.2 цього Закону - спільне майно багатоквартирного будинку не може бути поділено між співвласниками, і такі співвласники не мають права на виділення в натурі частки із спільного майна багатоквартирного будинку.

Згідно з ч.2 ст.382 ЦК України ( в редакції закону від 14.05.2015р.): усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.

Відповідно до Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» ст..10 ч. 2 передбачено - власники квартир багатоквартирних будинків та житлових

приміщень у гуртожитку є співвласниками допоміжних приміщень у

будинку чи гуртожитку, технічного обладнання, елементів

зовнішнього благоустрою і зобов'язані брати участь у загальних

витратах, пов'язаних з утриманням будинку і прибудинкової

території відповідно до своєї частки у майні будинку чи

гуртожитках. Допоміжні приміщення (кладовки, сараї і т. ін.)

передаються у власність квартиронаймачів безоплатно і окремо

приватизації не підлягають.

Суд погоджується з твердженням представника позивача що, допоміжними приміщеннями мають вважатися всі без винятку приміщення багатоквартирного житлового будинку незалежно від наявності або відсутності в них того чи іншого обладнання, адже їх призначенням є обслуговування не лише будинку, а й власників квартир, потреб, повязаних із життєзабезпеченням. І лише приміщення, що з самого початку будувалися як такі, використання яких мало інше призначення (магазини, перукарні, офіси, поштові відділення тощо), залишаються тими, що не підпадають під правовий режим допоміжних приміщень.

В даному випадку приміщення літ.1У «ліфтерська» на першому поверсі будинку будувалося для обслуговування ліфтів, тобто для потреб всіх мешканців багатоквартирного будинку, а тому суд не приймає до уваги твердження представників відповідачів та покази їх свідка, щодо статусу цього приміщення як нежитлового, яке не відноситься до допоміжних.

Так, свідок ОСОБА_8 в судовому засіданні показала, що вона працює в ЖЕК-7 і їй відомо, що зазначене приміщення ЖЕК-7 здавало в оренду суб»єктам підприємництва. Обставин щодо зміни площі, переобладнання зазначеного не житлового приміщення пояснити не змогла, доказів надання дозволу на переобладнання також не навела.

Судом враховується те, що в довідці від 20.01.2016р. площа нежитлового приміщення визначена 15,2 кв.м., що не відповідає площі цього приміщення, зазначеній в технічному паспорті від 1985року - 13,8 кв.м., при тому, що зміну площі проведено самочинно, з порушенням вимог законодавства (ст.. 100 ЖК України ), що підтверджується листом ОСОБА_3 містобудування та архітектури Білоцерківської міської ради від 09.11.2016року № 15/1253 документи дозвільного характеру на перепланування (реконструкцію) приміщення №85 в багатоквартирному житловому будинку по бул. ОСОБА_6 ,3-а не надавалися.

Крім цього, суд враховує і те, що збільшення площі нежитлового приміщення проведено за рахунок зменшення площі загального коридору ( на поетажному плані літ.111 площею 20,80кв.м.), яким користуються мешканці квартир під»їзду, що є порушенням їх прав, як співвласників багатоквартирного будинку.

Враховуючи наведене, суд вважає що, дії ОСОБА_3 комунальної власності та концесії Білоцерківської міської ради щодо видачі довідки від 20.01.2016р. , яка включає інформацію, що не відповідала дійсності, протирічить вищенаведеному законодавству, не можуть вважатися законними.

Представник відповідача ОСОБА_3 комунальної власності та концесії Білоцерківської міської ради, як на заперечення позовних вимог послався на те, що оскільки багатоквартирний житловий будинок належить до комунальної власності територіальної громади м. Біла Церква, згідно з рішенням виконавчого комітету Білоцерківської міської ради від 27.10.1999р. № 318, а тому власнику належить право розпорядження належним майном. Власником в особі ОСОБА_3 комунальної власності та концесії було виготовлено технічний паспорт на окреме нежитлове приміщення , якому присвоєно номер 85 та визначено площу 15,2 кв.м.

Але, суд виходить з того, що згідно з Наказом Державного комітету будівництва,

архітектури та житлової політики України від 24 травня 2001 року N 127 «Про затвердження Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об»єктів нерухомого майна» технічна інвентаризація проводиться перед прийняттям в експлуатацію завершених будівництвом об'єктів, у тому числі після проведення реконструкції та капітального ремонту; перед проведенням державної реєстрації права власності на об'єкт нерухомого майна, що утворився в результаті поділу, об'єднання об'єкта нерухомого майна або виділення частки з об'єкта нерухомого майна.

В даному випадку жодного доказу на правомірність виготовлення технічного паспорту від 26.08.2015року без дозволу на переобладнання приміщення «ліфтерської» площею 13,8 кв.м. у відокремлене нежитлове приміщення, із збільшенням площі до 15,2 кв.м., та без дотримання порядку такого переобладнання, а відповідно і законність його віднесення до комунальної власності ( допоміжне приміщення «ліфтерської» належить до спільної власності співвласників квартир ) відповідачем у судовому засіданні не доведено.

Суд не бере до уваги той факт, що ТОВ « Тотус сервіс» в листі від 18.11.2016р. повідомило КП Білоцерківської міської ради ЖЕК-7 про те, що не житлове приміщення №85 для ремонту ліфтів ним не використовувалося, не підтверджує правомірність віднесення цього приміщення до комунальної власності територіальної громади , так і про забезпечення прав мешканців будинку на безпечне користування ліфтами.

Дії відповідача ОСОБА_5 нотаріуса Білоцерківського міського нотаріального округу щодо здійснення державної реєстрації речового права на нерухоме майно, а саме проведення 22.03.2016року державної реєстрації нежитлового приміщення в житловому будинку, загальною площею 15,2 кв.м. в будинку по бул. ОСОБА_6, 3-а м. Біла Церква, форма власності комунальна, на підставі довідки від 20.01.2016р. № 01-31/21 виданої ОСОБА_3 комунальної власності та концесії Білоцерківської міської ради, також не ґрунтуються на вимогах закону, виходячи з наступного.

Відповідно до п.2 ч.1 ст. 10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» ( в редакції на час вчинення дій) , державним реєстратором є - нотаріус.

Відповідно до ч.3 цієї статті -державний реєстратор:

1) встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями.

В даному випадку, нотаріусом не було перевірено правовстановлюючих документів на багатоквартирний жилий будинок , 1983 року побудови, щодо підтвердження належності нежитлового приміщення №85 до комунальної власності, в тому числі чи є це приміщення допоміжним, тобто без перевірки відомостей про зареєстровані права співвласників квартир багатоквартирного будинку.

Також не законними, на думку суду, є дії відповідача - Білоцерківської міської ради щодо внесення на розгляд постійних комісій ради, в тому числі з питань інвестицій, регуляторної політики, торгівлі, послуг та розвитку підприємництва, власності, комунального майна та приватизації та звернення з поданням від 18.07.2016року № 101 щодо затвердження об»єкту міської комунальної власності до приватизації шляхом продажу на аукціоні нежитлового приміщення площею 15,2 кв.м. за адресою м. Біла Церква, бул. ОСОБА_6, 3-а.

Судом враховується рішення Конституційного суду України від 02.03.2004р. № 1-2/2004 відповідно до якого - 1.1. Допоміжні приміщення (підвали, сараї, кладовки, горища, колясочні і т.ін.) передаються безоплатно у спільну власність

громадян одночасно з приватизацією ними квартир (кімнат у

квартирах) багатоквартирних будинків. Підтвердження права

власності на допоміжні приміщення не потребує здійснення

додаткових дій, зокрема створення об'єднання співвласників

багатоквартирного будинку, вступу до нього.

Згідно з ч.3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють , чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до вимог ст..19 Конституції України - органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов»язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

На підставі викладеного, суд вважає, що позовні вимоги знайшли обґрунтування, підтверджені належними доказами, а тому підлягають до задоволення.

З відповідачів підлягає до стягнення на користь держави судовий збір по 1378грн. з кожного на підставі ст.. 4 Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору».

Керуючись ст..ст. 3, 71, 185 КАС України, Законами України «Про приватизацію державного житлового фонду», «Про обєднання співвласників багатоквартирного будинку», «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», суд ,-

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити.

Визнати незаконними дії ОСОБА_3 комунальної власності та концесії Білоцерківської міської ради щодо видачі довідки від 20.01.2016року № 01-31/21 щодо належності нежитлового приміщення по вул.. Ольги Княгині під № 4а м. Біла Церква до комунальної власності міста та надання документів приватному нотаріусу для здійснення державної реєстрації речового права на вказане приміщення.

Скасувати державну реєстрацію права комунальної власності на нежитлове приміщення за №85 по вул.. Ольги Княгині під № 4а м. Біла Церква .

Визнати незаконними дії Білоцерківської міської ради щодо включення до порядку денного та розгляд постійними комісіями ради питання про включення до приватизації нежитлового приміщення по вул.. Ольги Княгині під № 4а м. Біла Церква .

Стягнути з ОСОБА_3 комунальної власності та концесії Білоцерківської міської ради , ОСОБА_5 нотаріуса Білоцерківського міського нотаріального округу ОСОБА_4 та Білоцерківської міської ради на користь держави судовий збір по 1378грн. з кожного.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Київської області через Білоцерківський міськрайонний суд протягом 10 днів з дня його проголошення.

Суддя ОСОБА_9