Рішення № 63117448, 23.11.2016, Богунський районний суд м. Житомира

Справа №295/15354/15-ц

Категорія 42

2/295/995/16

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.11.2016 року м. Житомир

Богунський районний суд міста Житомира у складі:

головуючого судді Чішман Л.М.

секретаря Савіної Л.І.

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, Департаменту реєстрації Житомирської міської ради, треті особи служба у справах дітей Житомирської міської ради, ОСОБА_4 про витребування майна з чужого незаконного володіння, виселення та скасування рішення про реєстрацію права власності та позовну заяву ОСОБА_4 до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, Департаменту реєстрації Житомирської міської ради, третя особи служба у справах дітей Житомирської міської ради про витребування майна із чужого незаконного володіння, виселення та скасування рішення про реєстрацію права власності,- В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом в якому зазначає, що йому на праві власності належала квартира 52 за адресою м.Житомир, вул. Шелушкова, 83-а. Дану квартиру 15.02.2013 року було продано з прилюдних торгів ОСОБА_5, в подальшому 14.05.2013 року ОСОБА_5 за договором купівлі-продажу вказану квартиру відчужила ОСОБА_2 Рішенням Апеляційного суду Житомирської області по справі № 295/18884/13-ц визнано недійсними прилюдні торги від 15.02.2013 року. Враховуючи викладені обставини позивач просить витребувати з чужого незаконного володіння квартиру 52 за адресою м.Житомир, вул. Шелушкова, 83-а, виселити ОСОБА_2 з даної квартири, скасувати рішення реєстратора про реєстрацію права власності за ОСОБА_2 та поновити державну реєстрацію за ОСОБА_1

Третя особа ОСОБА_4 26.10.2015 року звернулась до суду із окремими позовними вимогами та просить витребувати із чужого незаконного володіння, а саме: ОСОБА_2 належну її 1/2 ідеальну частку квартири №52, що знаходиться за адресою: м. Житомир вул. Шелушкова, буд. 83-а, виселити із вказаної квартири ОСОБА_2 та зняти із реєстраційного обліку. Крім того, просить скасувати рішення державного реєстратора про реєстрацію права власності у Державному реєстрі прав власності на нерухоме майно на квартиру за ОСОБА_2 та зареєструвати право власності на 1/2 ідеальну частки вказаної квартири у Державному реєстрі прав власності на нерухоме майно за ОСОБА_4

В обґрунтування своїх вимог зазначила, що згідно рішення Богунського районного суду м. Житомира від 19.03.2009 року її було визнано власником 1/2 ідеальної частки квартири №52, що знаходиться за адресою: м. Житомир, вул. Шелушкова, буд. 83-а. З прилюдних торгів 15 лютого 2013 року відбувся продаж квартири відповідачці ОСОБА_3 за 135 700,00 грн. В подальшому ОСОБА_5 за договором купівлі-продажу від 14 травня 2013 року провела відчуження цієї ж квартири на користь третьої особи ОСОБА_2. Крім того, вказала, що рішенням Апеляційного суду Житомирської області від 22 липня 2015 року було визнано недійсними прилюдні торги від 15 лютого 2013 року та складений за результатом їх проведення протокол № 14/781/12/А-1 від 15 лютого 2013 року про проведення прилюдних торгів з реалізації квартири за адресою: м. Житомир вул. Шелушкова, буд. 83-а. кв. 52, у звязку із чим змушена звернутись до суду за захистом свої прав. Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити. Відповідачі в судове засідання не з»явились про день час, та місце розгляду справи повідомлялись належним чином. ОСОБА_5 подала письмові заперечення на позов, які приєднані до матеріалів справи ( а.с.57-58) Представник третьої особи- служби у справах дітей Житомирської міської ради подав заяву про розгляд справи без участі представника, просив при розгляді справи врахувати інтереси дитини ( а.с. 35,72,83). Третя особа ОСОБА_4 в судовому засіданні просила заявлені нею позовні вимоги задовольнити.

Вислухавши учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_4 перебували в шлюбі з 18.09.2009 року та спільно згідно договору купівлі-продажу від 02.07.2002 року придбали квартиру 52 за адресою м.Житомир, вул. Шелушкова, 83-а, право власності на яку зареєстрували за ОСОБА_1М .( а.с. 43,46).

Згідно рішення Богунського районного суду м. Житомира від 19.03.2009 року на праві спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_4 було визнано власником 1/2 ідеальної частки квартири №52, що знаходиться за адресою: м. Житомир, вул. Шелушкова, буд. 83-а (а.с. 46).

У серпні 2010 року державним виконавцем Богунського ВДВС Житомирського міського управління юстиції відкрито виконавче провадження з примусового виконання рішення Богунського районного суду м. Житомира про стягнення в солідарному порядку з ОСОБА_1, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 на користь кредитної спілки «Оберіг» заборгованості за кредитним договором в сумі 21220, 30 грн. Відповідно до договору, укладеного Богунським ВДВС Житомирського міського управління юстиції та ПП «Спеціалізоване підприємство «Юстиція» від 21 листопада 2012 року відбувся продаж з прилюдних торгів спірної квартири відповідачці ОСОБА_3 за 135 700,00 грн( а.с 59).

В подальшому ОСОБА_5 за договором купівлі-продажу від 14 травня 2013 року провела відчуження цієї ж квартири на користь ОСОБА_2, що вбачається з рішення Апеляційного суду Житомирської області від 22.07.2015 року. Рішенням Апеляційного суду Житомирської області від 22 липня 2015 року було визнано недійсними прилюдні торги від 15 лютого 2013 року та складений за результатом їх проведення протокол № 14/781/12/А-1 від 15 лютого 2013 року про проведення прилюдних торгів з реалізації квартири за адресою: м. Житомир вул. Шелушкова, буд. 83-а. кв. 52( а.с. 7-8). ЗгідноЦивільного кодексу Україниособа, яка вважає, що її речові права порушені, має право звернутись до суду як з позовом про визнання відповідної угоди недійсною (статті 215-235), так і з позовом про витребування майна з чужого незаконного володіння (стаття 330, стаття 338). Відповідно достатті 330 ЦК Україниякщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно достатті 388 цього Кодексумайно не може бути витребуване у нього.

Пунктом 3 частини першоїстатті 388 ЦК Українипередбачено, що в разі придбання майна за відплатним договором у особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у випадку, якщо майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом. Добросовісне придбання, згідностатті 388 ЦК України, можливе тоді, коли майно придбане не безпосередньо у власника, а у особи, яка не мала права відчужувати це майно. Наслідком угоди, укладеної з таким порушенням, є повернення майна з чужого незаконного володіння (віндикація). Частина 2 ст. 388 ЦК України передбачає, що майно не може бути витребувано від добросовісного набувача, якщо воно було продане у порядку, встановленому для виконання судових рішень. Відповідно до роз'яснень п. 30 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07 лютого 2014 р. N 5 "Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав" застосовуючи положення ч. 2 ст. 388 ЦК України про те, що майно не може бути витребувано від добросовісного набувача, якщо воно було продане у порядку, встановленому для виконання судових рішень, суд повинен мати на увазі, що позов власника про витребування майна в особи, яка придбала його в результаті публічних торгів, проведених у порядку, встановленому для виконання судових рішень, підлягає задоволенню лише в тому разі, якщо торги були визнані недійсними, оскільки відповідно до ч. 1 ст. 388 ЦК власник має право витребувати майно, яке вибуло з володіння поза його волею, і в добросовісного набувача. Згідно з п. 10 постанови Пленуму Верховного Суду України від6 листопада 2009 року № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» не підлягають задоволенню позови власників майна про визнання недійсними наступних правочинів щодо відчуження цього майна, які були вчинені після недійсного правочину. За таких обставин, договір купівлі-продажу від 14 травня 2013 року укладений між ОСОБА_5 та ОСОБА_2 не підлягає визнанню недійсним в судовому порядку, оскільки є недійсним внаслідок визнання недійсним первісного правочину.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про часткове задоволення вимог позивача, оскільки майно вибуло з його власності на підставі прилюдних торгів, які в подальшому визнані недійсними та витребувує із чужого незаконного володіння ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 лише 1/2 частину квартири АДРЕСА_1, оскільки рішенням Богунського районного суду м. Житомира від 19.03.2009 року за ОСОБА_4 визнано право власності на 1/2 частину спірного майна. Власником іншої 1/2 частини квартири АДРЕСА_1 є ОСОБА_4, суд з підстав зазначених вище задовольняє її вимогу про витребування із чужого незаконного володіння ОСОБА_2 1/2 частини спірної квартири. Згідно ст. 109 ЖК України виселення із займаного жилого приміщення допускається з підстав, установлених законом. Виселення проводиться добровільно або в судовому порядку. Згідно ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження майном. Враховуючи те, що суд прийшов до висновку про витребування майна з чужого незаконного володіння ОСОБА_2, то як наслідок підлягає задоволенню позовна вимога про виселення останньої з спірного приміщення. Відповідно до п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду від 06.11.2009 N 9 " Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" рішення суду про задоволення позову про повернення майна, переданого за недійсним правочином, чи витребування майна із чужого незаконного володіння є підставою для здійснення державної реєстрації права власності на майно, що підлягає державній реєстрації, за власником, а також скасування попередньої реєстрації (статті 19, 27 Закону України від 1 липня 2004 року N 1952-IV ( 1952-15 ) "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень"). За таких обставин позовні вимоги ОСОБА_1 та ОСОБА_4 про скасування рішення державного реєстратора про реєстрацію права власності у Державному реєстрі прав власності на нерухоме майно на квартиру за ОСОБА_2 та реєстрацію права власності у Державному реєстрі прав власності на нерухоме майно за ОСОБА_4 та ОСОБА_1 задоволенню не підлягають.

Що стосується вимоги примусового знятя відповідача ОСОБА_2 із реєстраційного обліку, то вона є передчасною, оскільки відповідно до вимог статті 7 Закону України від 11 грудня 2003 року №1382-ІV «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється на підставі, зокрема, судового рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, про виселення, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою.

При цьому суд зауважує, що зняття з реєстраційного обліку проводиться у відповідності до п. 1.3, ч. 2 п. 3.1 Порядку реєстрації місця проживання та місця перебування фізичних осіб в Україні та зразків необхідних для цього документів, затвердженого Наказом Міністерства Внутрішніх справ України №1077 від 22.11.2012 р., реєстрація/зняття з реєстрації місця проживання/перебування здійснюється управліннями, відділами (секторами) Державної міграційної служби України в районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення у день подання особою документів. Зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється на підставі судового рішення, яке набрало законної сили, тобто питання про зняття з реєстраційного обліку особи, яка підлягає виселенню не входить до компетенції суду. За таких осбавин суд приходить до висновку, що в цій частині позовних вимог ОСОБА_4 слід відмовити за безпідставністю.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 388 ЦК України, керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 76, 169, 212-215 ЦПК України, суд,-

в и р і ш и в:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

Витребувати із чужого незаконного володіння ОСОБА_2 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_1.

Виселити ОСОБА_2 з 1/2 частини квартири АДРЕСА_1. Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 487,20 грн. судового збору.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Позовні вимоги ОСОБА_4 задовольнити частково.

Витребувати із чужого незаконного володіння ОСОБА_2 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_4.

Виселити ОСОБА_2 з 1/2 частини квартири АДРЕСА_1.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 551,20 грн. судового збору.

В задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_4 відмовити.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Житомирської області через Богунський районний суд міста Житомира шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення, особи які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення. Суддя Л.М.Чішман