Рішення № 6311737, 11.06.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 47/23011.06.09 За позовом Фізичної особи підприємця ОСОБА_1

До Приватного підприємства «Технодім»

про стягнення 17604,88 грн.

Суддя Станік С.Р.

Представники:

Від позивача - ОСОБА_2 представник за довіреністю від 25.05.2009р.

Від відповідача Санько С.В. представник за довіреністю від 09.01.2009р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до відповідача про стягнення 15300,00 грн. основного боргу по Договору № 010 від 15.04.2008р., пені 1175,42 грн., втрат від інфляції 995,12 грн., 3% річних 134,34 грн., а також відшкодування витрат по сплаті державного мита 176,05 грн. та послуг інформаційно технічного забезпечення судового процесу-118,00 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 21.04.2009р. було порушено провадження у справі № 47/230 та призначено до розгляду на 14.05.2009р., ухвалою від 14.05.2009р. розгляд справи було відкладено до 27.05.2009р., а ухвалою від 27.05.2009р. відкладено до 11.06.2009р.

В судовому засіданні 11.06.2009р. представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив суд позов задовольнити посилаючись на те, що відповідачем всупереч умов Договору № 010 від 15.04.2008р. не було здійснено оплату за надані послуги з перевезення вантажів, оскільки надав послуги загалом на суму 22640,00 грн., які відповідачем було прийнято, але оплачено частково на суму 7340,00 грн. Заборгованість яку позивач просив стягнути в судовому порядку складає 15300,00 грн. Також позивачем було заявлено до стягнення штрафні санкції за порушення відповідачем умов Договору щодо строків оплати.

Представник відповідача в судове засідання 11.06.2009р. зявився, відзив та витребувані судом документи - не надав. Просив суд розглядати справу за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд -

ВСТАНОВИВ:

15.04.2008р. між відповідачем ПП «Технодім», як замовником, та позивачем ФОП ОСОБА_1, як перевізником було укладено договір № 010 від 15.04.2008р. на перевезення вантажів, який підписано повноважними представниками замовника та виконавця, посвідчений печатками сторін, умовами якого, визначався порядок взаємовідносин при організації перевозок.

Умовами договору сторони погодили, що вартість послуг з перевезення визначена за домовленістю сторін та вказана в заявці, яка є невідємною частиною даного договору. Перевізник надає замовнику рахунок з наступним оформленням акту приймання-виконаних робіт (п. 4.1), оплата здійснюється протягом 30 календарних днів, після вивантаження товару вантажоодержуву (п. 4.2), в разі невиконання п. 4.2 договору замовник сплачує пеню перевізнику у розмірі не менш ніж подвійну облікову ставку НБУ від суми платежу за кожну добу прострочки оплати (п. 5.2).

Згідно з актами здачі-приймання наданих послуг по договору № 010 від 15.04.2008р., а саме: № 65 від 17.10.2008р. на суму 3120,00 грн., № 66 від 24.10.2008р. на суму 3120,00 грн., № 67 від 31.10.2008р. на суму 3120,00 грн., № 68 від 07.11.2008р. на суму 3120,00 грн., № 69 від 21.11.2008р. на суму 3120,00 грн., № 70 від 14.11.2008р. на суму 500,00 грн., № 72 від 27.11.2008р. на суму 2820,00 грн., № 73 від 29.11.2008р. на суму 600 грн., № 74 від 12.12.2008р. на суму 3120,00 грн., та договорів-заявок підписаних повноважними представниками позивача (виконавця) та відповідача (замовника), посвідчених печатками сторін (належним чином засвідчені копії яких знаходяться в матеріалах справи, а оригінали було досліджено судом в судовому засіданні по справі), вартість наданих послуг позивачем та прийнятих відповідачем складає 22640,00 грн.

Позивач направив на адресу відповідача заяву щодо досудового вирішення спору, з вимогою погасити заборгованість по договору № 010 від 15.04.2008р. в сумі 22640,00 грн., яку відповідач отримав 09.02.2009р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

Відповідно до виписок з банку по особовому рахунку позивача, відповідач здійснив часткову оплату наданих послуг по договору № 010 від 15.04.2008р. на суму 7340,00 грн.

Як зазначив позивач у позові, відповідачем всупереч умов договору № 010 від 15.04.2008р., не було здійснено оплату за надані послуги, оскільки позивач надав послуги загалом на суму 22640,00 грн., які відповідачем було прийнято, але оплачено частково на суму 7340,00 грн. Заборгованість відповідача за розрахунками позивача складає 15300,00 грн.

Стаття 175 ч.1 Господарського кодексу України встановлює, що майнові зобовязання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Відповідно до статті 909 ЦК за договором перевезення вантажу одна сторона зобовязується доставити довіреній їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення, та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобовязується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Згідно статті 920 Цивільного кодексу України у разі порушення зобовязання, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Враховуючи вищевикладене, судом встановлено, що позивач як виконавець, умови договору № 010 від 15.04.2008р. виконав, а саме: ним було надано послуги з перевезення вантажів на суму 22640,00 грн., що підтверджується актами здачі-приймання наданих послуг та договорами-заявками, а відповідач свої зобовязання по повній оплаті наданих послуг не виконав в повному обсязі, а лише частково оплатив 7340,00 грн. Оплата в сумі 15300,00 грн. здійснена відповідачем не була, доказів протилежного станом на момент вирішення спору суду надано не було

Таким чином, суд дійшов висновку, що на даний час у відповідача перед позивачем по договорам № 010 від 15.04.2008р. існує непогашена заборгованість в сумі 15300,00 грн., а тому суд визнає вимогу позивача про стягнення з відповідача заборгованості за надані позивачем, але не оплачені відповідачем послуги в сумі 15300,00 грн. - законною, обґрунтованою, доведеною належними та допустимими та такою, що підлягає задоволенню в повному обсязі.

Також, позивачем заявлено вимогу, про стягнення з відповідача за прострочення виконання грошового зобовязання по повній оплаті наданих послуг по договору № 010 від 15.04.2008р., пені 1175,42 грн., втрат від інфляції 995,12 грн., 3% річних 134,34 грн.

Відповідно до ст.ст. 610, 612 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом та якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Статтею 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, а саме як сплата неустойки так і відшкодування збитків.

Згідно статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Стаття 230 Господарського кодексу України встановлює, що штрафні санкції це господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Суд враховуючи те, що відповідач не виконав у повному обсязі свого зобовязання по оплаті наданих позивачем послуг по договору № 010 від 15.04.2008р. у строк передбачений п. 4.2 договору, тобто на протязі 30 календарних днів після вивантаження товару вантажоодержувачу оплата в сумі 15300,00 грн. здійснена відповідачем не була, а позивачем заявлено вимогу про стягнення пені, втрат від інфляції та 3% річних з зазначенням кожного акту, за різні періоди, дійшов висновку, що вимога про стягнення з відповідача пені, втрат від інфляції та 3% річних є законною та обґрунтованою однак такою що підлягає задоволенню частково з огляду на нижчевикладене.

Розмір пені за розрахунками суду складає:

3120,00 (сума боргу по акту № 67 від 31.10.2008р.) х 24% (подвійна ставка НБУ п. 5.2 договору) / 365 (днів у році) х 129 (днів прострочено з 01.12.2008р. (п. 4.2 договору) по 08.04.2009р. (дата визначена позивачем)) = 264,64 грн.

3120,00 (сума боргу по акту № 68 від 07.11.2008р.) х 24% (подвійна ставка НБУ п. 5.2 договору) / 365 (днів у році) х 122 (днів прострочено з 08.12.2008р. (п. 4.2 договору) по 08.04.2009р. (дата визначена позивачем)) = 250,28 грн.

3120,00 (сума боргу по акту № 69 від 21.11.2008р.) х 24% (подвійна ставка НБУ п. 5.2 договору) / 365 (днів у році) х 108 (днів прострочено з 22.12.2008р. (п. 4.2 договору) по 08.04.2009р. (дата визначена позивачем)) = 221,56 грн.

2820,00 (сума боргу по акту № 72 від 27.11.2008р.) х 24% (подвійна ставка НБУ п. 5.2 договору) / 365 (днів у році) х 102 (днів прострочено з 28.12.2008р. (п. 4.2 договору) по 08.04.2009р. (дата визначена позивачем)) = 189,13 грн.

3120,00 (сума боргу по акту № 74 від 12.12.2008р.) х 24% (подвійна ставка НБУ п. 5.2 договору) / 365 (днів у році) х 87 (днів прострочено з 12.01.2009р. (п. 4.2 договору) по 08.04.2009р. (дата визначена позивачем)) = 178,48 грн.

Таким чином загальний розмір пені складає: 264,64 + 250,28 + 221,56 + 189,13 + 178,48 = 1104,09 грн., і підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Розмір 3% річних за розрахунками суду складає:

3120,00 (сума боргу по акту № 67 від 31.10.2008р.) х 3% річних / 365 (днів у році) х 129 (днів прострочено з 01.12.2008р. (п. 4.2 договору) по 08.04.2009р. (дата визначена позивачем)) = 33,08 грн.

3120,00 (сума боргу по акту № 68 від 07.11.2008р.) х 3% річних / 365 (днів у році) х 122 (днів прострочено з 08.12.2008р. (п. 4.2 договору) по 08.04.2009р. (дата визначена позивачем)) = 31,29 грн.

3120,00 (сума боргу по акту № 69 від 21.11.2008р.) х 3% річних / 365 (днів у році) х 108 (днів прострочено з 22.12.2008р. (п. 4.2 договору) по 08.04.2009р. (дата визначена позивачем)) = 27,70 грн.

2820,00 (сума боргу по акту № 72 від 27.11.2008р.) х 3% річних / 365 (днів у році) х 102 (днів прострочено з 28.12.2008р. (п. 4.2 договору) по 08.04.2009р. (дата визначена позивачем)) = 23,64 грн.

3120,00 (сума боргу по акту № 74 від 12.12.2008р.) х 3% річних / 365 (днів у році) х 87 (днів прострочено з 12.01.2009р. (п. 4.2 договору) по 08.04.2009р. (дата визначена позивачем)) = 22,31 грн.

Отже загальний розмір 3% річних складає 138,02 (33,08 + 31,29 + 27,70 + 23,64 + 22,31 = 138,02), а тому вимога позивача про стягнення з відповідача 3% річних є законною та обґрунтованою, але такою що підлягає задоволенню не виходячи за межі позовних вимог в сумі - 134,34 грн.

Розмір втрат від інфляції за розрахунками суду складає:

3120,00 (сума боргу по акту № 67 від 31.10.2008р.) х 1,021 (індекс інфляції за грудень 2008р.) х 1,029 (індекс інфляції за січень 2009р.) х 1, 015 (індекс інфляції за лютий 2009р.) х 1,014 (індекс інфляції за березень 2009р.) 3120,00 = 253,65

3120,00 (сума боргу по акту № 68 від 07.11.2008р.) х 1,021 (індекс інфляції за грудень 2008р.) х 1,029 (індекс інфляції за січень 2009р.) х 1, 015 (індекс інфляції за лютий 2009р.) х 1,014 (індекс інфляції за березень 2009р.) 3120,00 = 253,65

3120,00 (сума боргу по акту № 69 від 21.11.2008р.) х 1,029 (індекс інфляції за січень 2009р.) х 1, 015 (індекс інфляції за лютий 2009р.) х 1,014 (індекс інфляції за березень 2009р.) 3120,00 = 184,26

2820,00 (сума боргу по акту № 72 від 27.11.2008р.) х 1,029 (індекс інфляції за січень 2009р.) х 1, 015 (індекс інфляції за лютий 2009р.) х 1,014 (індекс інфляції за березень 2009р.) 2820,00 = 166,54

3120,00 (сума боргу по акту № 74 від 12.12.2008р.) х 1,029 (індекс інфляції за січень 2009р.) х 1, 015 (індекс інфляції за лютий 2009р.) х 1,014 (індекс інфляції за березень 2009р.) 3120,00 = 184,25

Таким чином загальний розмір втрат від інфляції складає 1042,35 (253,65 + 253,65 + 184,26 + 166,54 + 184,25 = 1042,35), а тому вимога позивача про стягнення з відповідача 3% річних є законною та обґрунтованою, але такою що підлягає задоволенню не виходячи за межі позовних вимог в сумі 995,12 грн.

З огляду на вищевикладене, позовні вимоги позивача підлягають задоволенню частково, а саме: 15300,00 грн. - основного боргу, 3% річних в сумі 134,34 грн., інфляційні втрати в сумі 995,12 грн., пені - 1104,09 грн.

Державне мито і судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 34, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Приватного підприємства «Технодім»(код ЄДРПОУ 30553148, місцезнаходження: 02660, м. Київ, пр-кт Визволителів, 17, р/р 26009401028464 в ВАТ «Райфайзен банк Аваль»м. Київ, МФО 322904), а у випадку відсутності коштів з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Товариства Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (код ІПН НОМЕР_1, місцезнаходження: 39617, АДРЕСА_1, р/р НОМЕР_2 в філії АБ «Полтава банк», МФО 331489) суму заборгованості 15300 (п'ятнадцять тисяч триста) грн. 00 коп., 3% річних 134 (сто тридцять чотири) грн. 34 коп., втрати від інфляції 995 (девятсот девяносто пять) грн. 12 коп., пені 1104 (тисяча сто чотири) грн. 09 коп., а також 175 (сто сімдесят пять) грн. 34 коп. витрат по сплаті державного мита та 117 (сто сімнадцять) грн. 53 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.В іншій частині позову - відмовити.

4.Видати наказ відповідно до ст. 116 Господарського процесуального кодексу України.

5.Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до вимог 85 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Станік С.Р.

Підписано: 07.07.2009р.