Постанова № 63117296, 02.12.2016, Апеляційний суд Волинської області

Справа № 344/8671/16-п Провадження №33/773/470/16 Суддя в 1 інстанції: Сівчук А. Є. Категорія:ч.1 ст.130 КУпАП Доповідач: Пазюк О. С.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 грудня 2016 року місто Луцьк

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Волинської області ОСОБА_1, з участю особи щодо якої закрито провадження ОСОБА_2, розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, не працюючого, українця, громадянина України, на постанову Луцького міськрайонного суду Волинської області від 11 листопада 2016 року про закриття провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 за ч.1 ст. 130 КУпАП, -

В С Т А Н О В И В:

Даною постановою провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 за ч.1 ст.130 КУпАП закрито, на підставі п.7 ст.247 КУпАП, у звязку з закінченням строків накладення адміністративного стягнення.

З постанови вбачається, що ОСОБА_2 03.07.2016р., близько 02 год.50 хв., керуючи автомобілем марки «Фольксваген» д.н.з. 090002 по вул.Івасюка, 28 в м.Івано-Франківськ, з ознаками алкогольного спяніння, а саме різкий запах алкоголю з порожнини рота, не стійка хода, не чітка мова. Від проходження експертизи на визначення стану алкогольного спяніння в медичному закладі відмовився, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху України.

Суд першої інстанції, дослідивши показання свідків та наявні в матеріалах справи докази, прийшов до висновку про доведеність вини ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Не погоджуючись із рішенням суду ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду, справу про притягнення його до адміністративної відповідальності закрити, в звязку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1ст.130 КУпАП. Зазначає, що суд при винесенні постанови

дослідив докази, які є неналежними та недопустимими та на основі них зробив висновок щодо доведеності його вини у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Стверджує, що в протоколі про адміністративне правопорушення засвідчено невірну інформацію про час, місце, фактичні обставини, їх юридичну оцінку, та допущено порушення його законних прав. Вважає, що від проходження медичного огляду на стан алкогольного спяніння в медичному закладі не відмовлявся, як про це зазначено у висновку № 305 від 03.07.2016р., копії якого йому не було вручено.

Перевіривши доводи апеляційної скарги, заслухавши ОСОБА_2, який подану апеляційну скаргу підтримав та просив постанову суду скасувати, а провадження в справі закрити, у звязку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, приходжу до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення з наступних підстав.

Згідно вимог ст.ст.245, 280 КУпАП завданням провадження в справі про адміністративне правопорушення є своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин, вирішення її в точній відповідності з законом. При розгляді справи про адміністративне правопорушення в обов'язковому порядку має бути з'ясовано: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують чи обтяжують її відповідальність, тощо.

Дані вимоги закону при винесенні постанови місцевим судом були дотримані.

Вина ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП підтверджується наявнимиу матеріалах справи доказами, зокрема:

-протоколом про адміністративне правопорушення АП2 № 107399 від 03.07.2016 року (а.с.1);

- висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного спяніння № 305 від 03.07.2016р.;

- поясненнями інспекторів ІПП в м.Івано-Франківськ рядових поліції ОСОБА_3 та ОСОБА_4 від 03.07.2016р.;

- рапортом інспектора роти №3 батальйону УПП у м.Івано-Франківськ рядового поліції ОСОБА_5, який підтвердив, що в ОСОБА_2. були явні ознаки алкогольного спяніння і він відмовився проходити освідчення на стан алкогольного спяніння на приладі алкотестер «Драгер», а також відмовився від здачі крові в приміщенні медзакладу для встановлення рівня алкогольного спяніння (а.с.7).

Посилання апелянта на те, що судом було враховано докази, які є неналежними та недопустимими та на основі них зроблено висновок щодо доведеності його вини у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, апеляційний суд не бере до уваги.

ОСОБА_2 був присутній під час розгляду справи в суді першої інстанції, однак у відповідності до ст.63 Конституції України відмовився від дачі пояснень по даній справі.

Посилання апелянта на те, що він від проходження медичного огляду на стан алкогольного спяніння в медичному закладі не відмовлявся, як про це зазначено у висновку № 305 від 03.07.2016р., копії якого йому не було вручено, спростовується матеріалами адміністративного провадження з яких вбачається, що ОСОБА_2 не бажав пройти освідування на алкотестері «Драгер» під час складання адміністративного протоколу, а також здати кров в наркодиспансері для виявлення ознак алкогольного спяніння, не дочекавшись висновку лікаря, покинув медичний заклад, про що і сам не заперечує в своїй апеляції. На думку суду, в нього було достатньо часу для ознайомлення з матеріалами адміністративної справи в суді, зокрема і з висновком №305 від 03.07.2016р.

Суд першої інстанції прийшов до вірного висновку, що ОСОБА_2 відмовився від проходження у встановленому Законом порядку експертизи на визначення стану алкогольного спяніння, вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП та на підставі ст.38, п.7 ст.247 КУпАП суд закрив провадження, у звязку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення.

Обставини, про які зазначає у своїй скарзі апелянт, не можуть бути підставою для скасування законного та обґрунтованого по суті рішення у справі.

Враховуючи вищезазначене, вважаю, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.

Враховуючи вищенаведене, керуючись ст. 294 КУпАП,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 11 листопада 2016 року щодо нього - без зміни.

Дана постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя апеляційного суду

Волинської області ОСОБА_1С