Рішення № 63115815, 22.11.2016, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.11.2016Справа №910/5693/16

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Український лізинговий фонд" м. Києва

до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 м. Києва

про стягнення боргу, неустойки, сум за прострочення виконання боржником грошового зобов'язання, ціна позову 30786,03 грн.

Суддя Паламар П.І.

Представники:

від позивача: Тараненко Г.Ю.,

від відповідача: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ :

у березні 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Український лізинговий фонд" звернулося в суд з указаним позовом.

Позивач зазначав, що між ним та відповідачем був укладений генеральний договір фінансового лізингу № 3584 від 18 березня 2015 р., згідно умов якого позивач (лізингодавець) зобов'язався придбати у власність у постачальника (відповідно до встановлених відповідачем (лізингоодержувачем) умов, передбачених у відповідному договорі фінансового лізингу, що є невід'ємною частиною цього договору та передати предмет лізингу у користування відповідача на строк та умовах визначених цими договорами, а відповідач - прийняти та проводити оплату за користування указаним майном відповідно до графіку сплати лізингових платежів.

18 березня 2015 р. між ним та відповідачем був укладений договір фінансового лізингу № 3584-02/03/15-Н до вищевказаного генерального договору, згідно якого він передав відповідачу у користування автомобіль Fiat Nuovo Doblo Maxi, 2014 року випуску, д.н. НОМЕР_1, що підтверджується актом приймання-передачі від 31 березня 2015 р.

Всупереч умов договору фінансового лізингу відповідач прострочив сплату лізингових платежів за погодженим графіком, у зв'язку з чим на підставі листа № 1916-УПК від 28 липня 2015 р. договір був розірваний з 2 жовтня 2015 р., предмет лізингу повернутий йому.

За таких обставин просив задовольнити позов, стягнувши з відповідача на свою користь 21549,74 грн. боргу (за період 1 липня - 2 жовтня 2015 року), борг з урахуванням встановленого індексу інфляції за час прострочення 633,47 грн., три проценти річних з простроченої суми 319,18 грн., пеню 5051,20 грн., штраф 3232,44 грн., а також понесені ним по справі господарські витрати.

У судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені вимоги.

Відповідач відзив на позовну заяву не подав, його представник у судове засідання повторно не з'явився, про час і місце його проведення повідомлений у встановленому порядку, через канцелярію суду подав заяву про відкладення розгляду справи.

Враховуючи, що відповідачем не надано доказів неможливості призначення для участі у справі іншого представника, суд вважає можливим розглянути справу відповідно до вимог ст. 75 ГПК України у відсутності представника відповідача за наявними у ній матеріалами, що містять достатньо відомостей про права і взаємовідносини сторін.

Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що між позивачем та відповідачем був укладений генеральний договір фінансового лізингу № 3584 від 18 березня 2015 р., згідно з яким позивач (лізингодавець) зобов'язався придбати у власність у постачальника (відповідно до встановлених відповідачем (лізингоодержувачем) умов, передбачених у відповідному договорі фінансового лізингу, що є невід'ємною частиною цього договору та передати предмет лізингу у платне володіння та користування відповідача на строк та умовах визначених цим договором.

18 березня 2015 р. між сторонами був укладений договір фінансового лізингу № 3584-02/03/15-Н до вищевказаного генерального договору, згідно з яким позивач (лізингодавець) зобов'язався передати відповідачу (лізингоодержувачу) в платне володіння та користування строком на 12 місяців автомобіль Fiat Nuovo Doblo Maxi, 2014 року випуску, д.н. НОМЕР_1, вартістю 368900 грн., а відповідач - прийняти та проводити оплату за користування указаним майном відповідно до графіку сплати лізингових платежів (додаток № 1 до договору).

Строк дії договору № 3584-02/03/15-Н від 18 березня 2015 р. відповідно до п. 10 договору встановлений з моменту його підписання та діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.

Вказані обставини підтверджуються поясненнями представника позивача, наявними у справі копіями вищевказаних договорів.

Таким чином, між сторонами по справі виникли відносини з договору лізингу, врегульовані параграфом 6 гл. 58 ЦК України.

На виконання умов договору лізингу позивач передав відповідачу автомобіль Fiat Nuovo Doblo Maxi, 2014 року випуску, д.н. НОМЕР_1, що підтверджується актом прийому-передачі предмету лізингу від 31 березня 2015 р.

Як пояснив позивач, відповідач всупереч умов графіку внесення лізингових платежів (додаток № 1 до договору фінансового лізингу) неналежно виконував зобов'язання по сплаті лізингових платежів починаючи з червня 2015 року.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 10 Закону України "Про фінансовий лізинг", п. 11.2.1 договору лізингу лізингодавець має право достроково, в односторонньому порядку відмовитись (розірвати) від договору та вилучити предмет лізингу у випадку, коли лізингоодержувач не сплатив лізинговий платіж (частково або повністю) та/або інший платіж, передбачений договором.

Листом № 1916-УПК від 28 липня 2015 р. позивач повідомив відповідача про відмову від договору та повернення предмету лізингу.

Згідно з умовами п. 11.6 генерального договору фінансового лізингу датою розірвання відповідного договору є дата фактичної передачі предмета лізингу лізингоодержувачем лізингодавцю (дата повернення) або дата вилучення предмета лізингу, шляхом підписання акту повернення майна з фінансового лізингу.

Актом повернення майна з фінансового лізингу за договором фінансового лізингу № 3584-02/03/15-Н від 18 березня 2015 р. в зв'язку з відмовою (розірванням) за ініціативою лізингодавця стверджується факт повернення відповідачем позивачу предмету лізингу автомобіля Fiat Nuovo Doblo Maxi, 2014 року випуску, д.н. НОМЕР_1 2 жовтня 2015 р.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 651 ЦК України у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

З урахуванням умов п. 11.6 договору та встановлених судом обставин повернення предмета лізингу, спірний договір фінансового лізингу № 3584-02/03/15-Н від 18 березня 2015 р. є розірваним з 2 жовтня 2015 р.

Поясненнями позивача, поданим ним розрахунком, проведеним відповідно до умов спірного договору та вимог чинного законодавства, наявними у матеріалах справи рахунками на оплату №№ 89024 від 30 червня 2015 р., 94355 від 31 липня 2015 р., 99242 від 31 серпня 2015 р., 104550 від 30 вересня 2015 р. стверджується факт заборгованості відповідача по сплаті лізингових платежів за період 1 липня - 2 жовтня 2015 року у розмірі 21549,74 грн.

Доказів належної оплати за договором суду не надано.

За таких обставин, з відповідача на користь позивача відповідно до вимог ст.ст. 622, 624, 625 ЦК України підлягає стягненню 21549,74 грн. боргу, 633,47 грн. збитків внаслідок інфляції за час прострочення, 319,18 грн. три проценти річних з простроченої суми, 5051,20 грн. пені та 3232,44 грн. штрафу передбачених п.п. 7.1.1, 7.1.2 договору.

Оскільки позов задоволено, понесені по справі господарські витрати стосовно до вимог ст. 49 ГПК України слід покласти на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В :

позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Український лізинговий фонд" м. Києва задовольнити.

Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (02139, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_2) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Український лізинговий фонд" (04205, м. Київ, проспект Оболонський, буд. 35-А, офіс 301, код 37859096) 21549,74 грн. боргу, 633,47 грн. збитків внаслідок інфляції за час прострочення, 319,18 грн. три проценти річних з простроченої суми, 5051,20 грн. пені, 3232,44 грн. штрафу, 1378 грн. витрат по оплаті судового збору.

Рішення набирає законної сили відповідно до вимог ст. 85 ГПК України.

Суддя господарського суду міста Києва П.І.Паламар