Рішення № 63115457, 29.11.2016, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

29 листопада 2016 р. Справа № 902/955/16

за позовом:Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" (01601, м. Київ, ОСОБА_1 Шевченка,18; 21050, м. Вінниця, вул. Соборна,8)

до:Департаменту соціальної політики Вінницької міської ради (21050, м. Вінниця, вул. Соборна,50)

про стягнення 369110,94 грн.

Головуючий суддя Яремчук Ю.О.

Секретар судового засідання Кузьменко В.В.

Представники сторін:

позивача, ОСОБА_2

відповідача, ОСОБА_3

ВСТАНОВИВ :

07.11.2016 р. порушено провадження у справі № 902/955/16 за позовом Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" до Департаменту соціальної політики Вінницької міської ради про стягнення 369 110,94 грн. та призначено до розгляду на 29.11.2016 року.

Представник позивача позовні вимоги підтримав повністю.

Представник відповідача проти позову заперечив, надавши відзив від 25.11.2016р. б/н. в якому зазначено, що Департамент соціальної політики Вінницької міської ради (Відповідач), в межах своєї компетенції, є учасником бюджетного процесу, тобто фактично отримує кошти на відшкодування послуг зв'язку від Головного фінансового управління Вінницької облдержадміністрації та перераховує їх позивачу, в терміни визначені постановою Кабінету Міністрів України. При цьому, кошти перераховуються в межах встановлених на зазначені цілі Законом України про державний бюджет на відповідний рік. Зобов'язання відповідача щодо відшкодування витрат позивача по наданню пільг поставлено в залежність від факту надходження коштів на рахунок відповідача (щомісячних сум субвенцій) і відповідно є неможливим для виконання відповідачем, у випадку відсутності відповідних бюджетних, призначень та ненадходження на рахунок відповідача цільових коштів державних субвенцій.

Заслухавши пояснення представників сторін повно, всебічно, об'єктивно і в сукупності дослідивши подані в справу докази, надавши їм юридичну оцінку, суд, прийшов до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню в сумі 369 110,94 грн. боргу по компенсації витрат на надання послуг зв'язку на пільговій основі за період з серпня 2015 р. по грудень 2015 р. з огляду на таке.

Позивачем пільговим категоріям населення за період з серпня 2015р. по грудень 2015р. (включно) надано послуги на пільговій основі, вартість яких підлягає відшкодуванню за рахунок субвенції з бюджету на загальну суму 858 252,44 грн.

Всього за період з серпня 2015р. по грудень 2015р. зараховано як погашення заборгованості по відшкодуванню пільгової вартості послуг зв'язку 489 141,50 грн.

Отже, станом на момент подання даного позову до суду, сума, що підлягає відшкодуванню відповідачем як компенсація витрат позивача на надання послуг зв'язку пільговим категоріям споживачів за період з серпня 2015р. по грудень 2015р. (включно) становить 369 110,94 грн. що стверджується щомісячними розрахунками витрат та актами звірок розрахунків, підписаних Позивачем та Відповідачем.

Ст.601 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги.

Згідно із пунктом 8 Порядку перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 11.01.2005 р. № 20 (далі - Постанова № 20), у разі проведення розрахунків за спожиту електроенергію кошти перераховуються на поточні рахунки із спеціальним режимом використання енергопостачальних компаній, відкриті в уповноваженому банку, для подальшого спрямування їх через поточні рахунки із спеціальним режимом використання державним підприємством "Енергоринок" на рахунки виробників електроенергії, які поставляють її на оптовий ринок електроенергії, з наступним перерахуванням цих коштів на рахунки суб'єктів підприємницької діяльності, які є постачальниками та транспортувальниками природного газу.

У відповідно до ст. 601 Цивільного кодексу України та п. 8 Постанови № 20 між учасниками взаєморозрахунків за електроенергію здійснювалися часткові розрахунки по витратам Позивача на надання послуг зв'язку на пільговій основі, що оформлено спільними протокольними рішеннями про організацію взаєморозрахунків за електроенергію за рахунок кошті державного бюджету.

Всього за вказаний період зараховано як погашення заборгованості шляхом проведення взаєморозрахунків, за надання послуг зв'язку на пільговій основі 489 141,50 грн., що стверджується спільними протокольними рішеннями та зведених реєстрів погашення заборгованості до них.

Отже, станом на момент подання позову до суду, сума, що підлягала відшкодуванню відповідачем як компенсація витрат позивача на надання послуг зв'язку пільговим категоріям споживачів за період з серпня 2015р. по грудень 2015р. (включно) становила 369 110,94 грн.

25.11.2016 р. від позивача до суду надійшов супровідний лист № 08-2035 від 24.11.2016 р. до якого додано копію обопільно підписаного акту звірки розрахунків від 14.11.2016 р. складеного між позивачем та відповідачем із якого вбачається про те, що борг відповідача перед позивачем складає 369 110,94 грн.

Згідно ч. 1, 2 ст. 509, ч. 1, 3, 4 ст. 11, ст. 526, ч. 1 ст. 530, ч. 1 ст. 633 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).

Згідно ч. 1, 3 ст. 63 Закону України "Про телекомунікації" телекомунікаційні послуги мають надаватися відповідно до законодавства. Телекомунікаційні послуги споживачам, які мають установлені законодавством України пільги з їх оплати, надаються операторами, провайдерами телекомунікацій відповідно до законодавства України.

В Законі України від 22.10.1993 р. № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального статусу», Законі України від 23.03.2000 р. № 1584-ІІІ «Про жертви нацистських переслідувань», Законі України від 28.02.1991 р. № 796-ХІІ «Про статус і соціальний захист громадян, які, постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», Законі України від 24.03.2008 р. № 203/98-ВР «Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний статус» та Законі України від 26.04.2001 р. № 2402-ІІІ «Про охорону дитинства» передбачено надання пільг при оплаті за послуги зв'язку (телекомунікаційні послуги).

За змістом ст. 102 Бюджетного кодексу України ( 2542-14 ) видатки місцевих бюджетів, передбачені у п.п. "б" п. 4 ч. 1 ст. 89 цього Кодексу, ( 2542-14 ) фінансуються за рахунок субвенцій з Державного бюджету України у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Суд зазначає, що механізм фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення компенсаційних виплат за вказані пільги окремих категорій громадян за рахунок субвенцій з державного бюджету встановлений Порядком фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету (далі Порядок), затвердженим Постановою № 256.

В п.2 Постанови КМ України від 04.03.2002 р. № 256 передбачено, що головні розпорядники коштів місцевих бюджетів за державними програмами соціального захисту населення, яким щодо даних правовідносин є відповідач, здійснюють розрахунки з постачальниками послуг (в даній справі - позивач) на підставі щомісячних звітів, щодо послуг, наданих особам, які мають право на відповідні пільги.

Згідно ч.1, 2 ст. 509, ч. 3, 4 ст.11 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування.

З огляду на вказані норми законодавства у позивача виникло цивільне право на отримання компенсації витрат понесених в зв'язку з наданням пільг при наданні послуг зв'язку, передбачених законом, а у відповідача цивільний обов'язок здійснити з позивачем розрахунок щодо компенсації втрат від надання цих пільг.

Пунктами 2, 3 Порядку, затвердженого Постановою № 256 передбачено, що фінансування видатків місцевих бюджетів за державними програмами соціального захисту населення провадиться за рахунок субвенцій, передбачених державним бюджетом на відповідний рік, у межах обсягів, затверджених у обласних бюджетах, бюджетах Автономної Республіки Крим, бюджетах міст Києва та Севастополя, міст республіканського підпорядкування Автономної Республіки Крим і обласного значення та у районних бюджетах на зазначені цілі.

Головними розпорядниками коштів місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення є керівники головних управлінь, управлінь, відділів та інших самостійних структурних підрозділів місцевих держадміністрацій, виконавчих органів рад, до компетенції яких належать питання праці та соціального захисту населення.

Суд враховує, що в даному випадку у спірному періоді головним розпорядником коштів державного бюджету на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення був відповідач, а тому в даному випадку фінансування витрат, понесених Товариством в результаті надання послуг електрозв'язку пільговим категоріям громадян здійснюється через головного розпорядника засобів в особі відповідача.

Постановою Кабінету Міністрів України № 256 від 04.03.2002 р. затверджено Порядок фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету (далі - Порядок № 256), відповідно до якого головні розпорядники коштів місцевих бюджетів здійснюють розрахунки з постачальниками послуг.

Відповідно до п. 5 Порядку № 256 головні розпорядники коштів місцевих; бюджетів щомісяця готують інформацію про фактично нараховані суми та акти звіряння розрахунків за надані послуги підприємствами - надавачами і відповідних послуг і надсилають їх відповідним фінансовим органам.

Частиною 1 пункту 8 Порядку № 256 визначено, що отримані місцевими бюджетами суми субвенцій перераховуються протягом одного операційного дня на рахунки головних розпорядників коштів, відкриті в територіальних управліннях Державного казначейства, для здійснення відповідних видатків. Згідно із ч. 2 п. 8 Порядку № 256 головні розпорядники коштів у п'ятиденний термін здійснюють розрахунки з постачальниками відповідних послуг.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2015 рік» від 28.12.2014 р. № 80-VIII за кодом програмної класифікації видатків та кредитування державного бюджету 3511250 на 2015 рік передбачено обсяг субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, в тому числі - на послуги зв'язку, інших передбачених законодавством пільг у розмірі 1 917 833,2 тис. грн., з яких обласному бюджету Вінницької області згідно Додатку № 7 до вищезазначеного закону також передбачено 66241,4 тис. грн.

Рішенням 31 сесії 6 скликання Вінницької обласної ради № 805 від 16.01.2015 року «Про обласний бюджет на 2015 рік» сума субвенції, передбачена ЗУ «Про Державний бюджет України на 2015 рік» для Вінницького обласного бюджету розподілена між місцевими бюджетами Вінницької області (Додаток № 7), зокрема місцевому бюджету м. Вінниці із суми субвенції на надання пільг, в тому числі на послуги зв'язку, на 2015 рік виділено 46 786,897 тис. грн.

Наведене свідчить про те, що на підставі актів законодавства у позивача виникло право вимагати, а у відповідача обов'язок у 5-денний строк оплатити, компенсувати позивачеві втрати від надання послуг зв'язку на пільговій основі. Відповідач свої зобов'язання виконав частково - із суми зобов'язань щодо компенсації витрат на пільги в розмірі 858 252,44 грн. за період з серпня 2015 р. по грудень 2015 р. відшкодував позивачеві тільки 489 141,50 грн., заборгував 369 110,94 грн. Вказана заборгованість стверджується належними доказами, які є в справі, в тому рахунку копією акту звірки розрахунків який обопільно підписаний позивачем та відповідачем, ґрунтується на вимогах законодавства, а відтак позовні вимоги щодо її стягнення підлягають задоволенню.

В зв'язку з доведенням спору до розгляду в суді внаслідок неправильних дій відповідача, витрати на судовий збір в сумі 5 536,66 грн., на підставі ч.2 ст. 49 ГПК України, підлягають відшкодуванню позивачеві за рахунок відповідача.

Керуючись ст.ст. 4-3, 4-5, 22, 32, 33, 34, 36, 43, 47, 49, 82-84, 85, 87, 115, 116, 117 ГПК України, -

ВИРІШИВ :

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Департаменту соціальної політики Вінницької міської ради (21050, м. Вінниця, вул. Соборна, 50, код ЄДРПОУ 38782790) на користь Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" (01601, м. Київ, ОСОБА_1 Шевченка,18 код ЄДРПОУ 21560766) 369 110,94 грн. боргу по компенсації витрат на надання послуг зв'язку на пільговій основі, 5 536,66 грн. відшкодування витрат на сплату судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 01 грудня 2016 р.

Суддя Яремчук Ю.О.

віддрук. прим.:

1 - до справи