Ухвала суду № 63115293, 02.12.2016, Апеляційний суд Чернівецької області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 грудня 2016 року м. Чернівці

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Чернівецької області у складі:

головуючого Лисака І. Н.

суддів: Кулянди М.І., Міцнея В.Ф.,

секретар Вівчарик Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок вчинення дорожньо-транспортної пригоди,-

В С Т А Н О В И Л А:

16 листопада 2016 року до Апеляційного суду Чернівецької області надійшла заява ОСОБА_1 про розподіл судових витрат в порядку ст.88 ЦПК України, мотивуючи невиконання цих вимог колегією суддів при розгляді апеляційної скарги, як того вимагає абз.4 п.4 ч.1 ст.315 ЦПК України.

Фактично вимоги поданої заяви зводяться до ухвалення додаткового рішення, яким шляхом розподілу в порядку ст.88 ЦПК України судових витрат повернути ОСОБА_1 заяво сплачений судовий збір в розмірі 2 363,68 грн.

Як вбачається з ухвали Апеляційного суду Чернівецької області від 15 вересня 2016 року апеляційна скарга ОСОБА_1 на рішення Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 07 липня 2016 року була відхилена.

Відповідно до ч.1 ст.88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Згідно ст.220 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою осіб, які беруть участь у справі, чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:

1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення;

2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної суми грошових коштів, які підлягають стягненню, майно, яке підлягає передачі, або які дії треба виконати;

3) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених ст.367 цього Кодексу;

4) судом не вирішено питання про судові витрати.

Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.

Суд ухвалює додаткове рішення після розгляду питання в судовому засіданні з повідомленням сторін. Їх присутність не є обов'язковою.

На додаткове рішення може бути подано скаргу.

Про відмову в ухваленні додаткового рішення суд постановляє ухвалу.

На підставі рекомендацій, викладених в п.21 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008 N 12 «Про судову практику розгляду цивільних справ в апеляційному порядку» апеляційний суд має право ухвалити додаткове рішення за заявою особи, яка бере участь у справі, або з власної ініціативи в разі, якщо він скасував рішення суду першої інстанції та ухвалив нове рішення чи змінив його за наявності підстав, передбачених статтею 220 ЦПК.

З аналізу вказаних норм вбачається, що питання розподілу судових витрат може бути вирішено судом апеляційної інстанції за умови скасування або зміни рішення суду першої інстанції. Крім того, в процесуальному порядку може ухвалюватися додаткове рішення лише судом за умови ухвалення ним рішення, а постановлення додаткової ухвали законом не передбачено.

Про те, вимога заяви про розподіл зайво сплаченого судового збору вирішується відповідно до ст.7 Закону України «Про судовий збір» ухвалою суду, а не в порядку винесення додаткового рішення.

До складу переліку підстав повернення сплаченої суми судового збору, визначеного цим Законом, включений також випадок внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Кім того, згідно роз'яснень, викладених в п.42 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» від 17.10.2014 року № 10, статтею 7 Закону врегульовано загальні питання повернення сплачених сум судового збору з підстав, визначених цією статтею, і перелік яких є вичерпним. Питання про повернення сплаченої суми судового збору вирішується судом за результатами розгляду справи за клопотанням особи, яка його сплатила, що відповідає принципу диспозитивності цивільного судочинства (ч.1 ст.7 Закону). Про таке повернення зазначається: в ухвалі, якою заява повертається або відмовляється у відкритті провадження у справі, за подання якої сплачується судовий збір; у резолютивній частині судового рішення, яким закінчується розгляд справи по суті (при цьому в його мотивувальній частині наводяться підстави повернення сум судового збору згідно із Законом); в ухвалі про повернення сум судового збору, постановленій як окремий процесуальний документ. Сплачена сума судового збору повертається не лише в разі відмови у відкритті провадження у справі в суді першої інстанції, а й у разі відмови у відкритті апеляційного та касаційного провадження (пункт 3 частини першої статті 7 Закону). При цьому поданий заявником платіжний документ, що підтверджує сплату судового збору, повертається заявнику, а до матеріалів справи приєднується належним чином посвідчена копія цього документа. Про заміну зазначеного документа копією здійснюється відповідна відмітка в описі справи. Законом не передбачено граничного терміну повернення сплаченої суми судового збору.

Предметом спору в цій справі було стягнення 270 000 грн. моральної шкоди, що є немайновою вимогою, розмір по якій при подачі апеляційної скарги на рішення відповідно до ставок абз.2 підпункту 2 пункту 1 та пункту 6 частини 2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» складав 606,32 грн.

Як вбачається з квитанції №72 від 15.08.2016 року апелянтом ОСОБА_1 в рахунок сплати судового збору за апеляційний перегляд було сплачено 2970 грн., що на 2 363,68 грн. більше, ніж встановлено законом.

Таким чином, заява підлягає задоволенню в частині вирішення питання щодо повернення заяво сплаченого судового збору.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.7 Закону України «Про судовий збір». ст.ст. 88, 220 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

У задоволенні заяви ОСОБА_1 в частині ухвалення додаткового рішення відмовити.

Заяву ОСОБА_1 про повернення переплаченої суми судового збору задовольнити.

В порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної фінансової політики, повернути ОСОБА_1 внесений понад встановлений законом розмір судового збору за квитанцією №72 від 15 серпня 2016 року в сумі 2 363 (дві тисячі триста шістдесят три) грн. 68 коп. з поверненням її оригіналу платнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий

Судді