Постанова № 63114955, 28.11.2016, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова)

Справа № 643/11023/16-а

Провадження № 2-а/643/405/16

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.11.2016 року Московський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого судді Мамалуй М.В.,

за участю:

секретаря Сиротенко О.Є.,

позивача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Харківського обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат про стягнення грошової суми, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Харківського обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат (далі - Центр соціальних виплат), про стягнення грошової суми.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що постановою Московського районного суду міста Харкова від 27.06.2014 року по справі №643/6283/14-а:

зобов'язано управління праці та соціального захисту населення адміністрації Московського району Харківської міської ради (далі - УПСЗН Московського району) здійснити перерахунок ОСОБА_1 щорічної грошової допомоги, яка виплачується до 5-го травня за 2014 рік у відповідності зі ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», з урахуванням фактичного здійснення виплат;

зобов'язано УПСЗН Московського району підготувати розпорядження про нарахування та виплату йому недоплаченої разової грошової допомоги до 5 травня у розмірі 5342 грн. відповідно до ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та направити це розпорядження до Харківського обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 13.10.2014 року вказану постанову залишено без змін.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 15.09.2014 року по справі № 643/4743/14-а було скасовано постанову Московського районного суду міста Харкова від 19.05.2016 року та зобов'язано УПСЗН Московського району здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 щорічної грошової допомоги на оздоровлення за 2014 рік у розмірі, передбаченому ч. 4 ст. 48 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», з урахуванням виплачених сум.

На виконання зазначених постанов УПСЗН Московського району були здійснені відповідні перерахунки та направлені розпорядження до відповідача - Харківського обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 грошових коштів, а саме: розпорядження № 04-7171 від 04.12.2014 року на суму 5342, 00 грн. та розпорядження № 1278 від 29.10.2014 року на суму 5970 грн.

У зв'язку із невиконанням відповідачем вказаних розпоряджень, 10.05.2016 року позивач звернувся до Московського районного суду міста Харкова із заявою про ухвалення додаткового судового рішення про стягнення з відповідача 5342, 00 грн, у задоволенні якої 14.06.2016 року йому було відмовлено. Ухвалою апеляційного адміністративного суду від 20.07.2016 року вказану ухвалу було залишено без змін, з тих підстав, що постанова Московського районного суду міста Харкова від 27.06.2014 року виконана в повному обсязі не дивлячись на неотримання ним 5342, 00 грн. і що тепер між ним та відповідачем - Харківським обласним центром по нарахуванню та здійсненню соціальних, виплат виникли нові спірні правовідносини.

До теперішнього часу відповідачем не виплачена сума у розмірі 5342,00 грн. та 5970 грн., у зв'язку з чим позивач звернувся до суду. Просить: стягнути з Харківський обласний центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат на його користь суму в розмірі 11312 грн.; зобов'язати відповідача протягом тридцяти днів з дня набрання цим рішенням законної сили подати звіт про його виконання.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позов підтримав в повному обсязі з підстав зазначених у позові.

Відповідач, будучи належним чином сповіщеним про місце, дату та час розгляду адміністративної справи, у судове засідання не з'явився, доказів на підтвердження правомірності своїх дій не надав

Суд, вивчивши матеріали справи, встановив наступне.

Постановою Московського районного суду міста Харкова від 27.06.2014 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені частково:

визнано дії Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Московського району Харківської міської ради по нарахуванню та виплаті ОСОБА_1 разової грошової допомоги до 5 травня відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 16.04.2014року №102 «Деякі питання виплати у 2014році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань» неправомірними;

зобов'язано УПЗСН Московського району Харківської міської ради здійснити перерахунок ОСОБА_1 щорічної грошової допомоги, яка виплачується до 5-го травня за 2014рік у відповідності зі ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», з урахуванням фактично здійснених виплат;

зобов'язано УПЗСН Московського району Харківської міської ради підготувати розпорядження про нарахування та виплаті ОСОБА_1 недоплаченої разової грошової допомоги до 5 травня у розмірі 5342грн. відповідно до ст.13 Закону України.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 13.10.2014 року вказана постанова залишена без змін.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 15.09.2014 року по справі № 643/4743/14-а скасовано постанову Московського районного суду міста Харкова від 19.05.2016 року, прийнята нова постанова, якою:

визнано дії Управління праці та соціального захисту населення Московського району Харківської міської ради в частині нарахування та виплати щорічної грошової допомоги за 2014 рік у розмірі відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 12.07.2005 року №562 "Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" протиправними;

зобов'язано УПЗСН Московського району Харківської міської ради здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 щорічної грошової допомоги на оздоровлення за 2014 рік у розмірі, передбаченому ч.4 ст.48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", з урахуванням виплачених сум.

Згідно із копією постанови державного виконавця про закінчення виконавчого провадження від 12.02.2015 року ВП №46274553 та від 12.02.2015 року ВП № 46274194: на виконання постанови суду по справі № 643/6283/14-а УПСЗН адміністрації Московського району Харківської міської ради здійснений розрахунок ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги до 05 травня за 2014 рік з урахуванням фактично здійснених виплат у розмірі 5342,00 грн. № 04-7171 від 04.12.2014 р., який направлено до Обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Головного управління праці та соціального населення Харківської облдержадміністрації для виплати згідно чинному законодавству.

Крім того, із копії постанови державного виконавця про закінчення виконавчого провадження від 12.02.2015 року ВП № 46275021 вбачається, що на виконання постанови суду по справі № 643/4743/14-а, УПСЗН адміністрації Московського району Харківської міської ради здійснено нарахування на направлено розпорядження № 1278 від 29.10.2014р. про призначення ОСОБА_1 щорічної допомоги на оздоровлення за 2014 рік у розмірі 5970,00 грн. згідно зі ст.48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» до Обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Головного управління праці та соціального населення Харківської облдержадміністрації для виплати згідно чинному законодавству.

Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Конституцією України передбачено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України (ч. 5 ст. 124).

Положеннями ч.1 ст. 255 КАС України встановлено, що постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Згідно із п. 10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 13.06.2007 року № 8 «Про незалежність судової влади» буквально зазначено наступне: «Відповідно до частини п'ятої статті 124 Конституції України судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України і тому вважаються законними, доки вони не скасовані в апеляційному чи касаційному порядку або не переглянуті компетентним судом в іншому порядку, визначеному процесуальним законом, в межах провадження справи, в якій вони ухвалені».

Враховуючи наведене, судом встановлено, що на виконання постанови Московського районного суду міста Харкова від 27.06.2014 року по справі №643/6286/14-а УПСЗН адміністрації Московського району Харківської міської ради здійснений відповідний перерахунок на підставі вказаних рішень суду та направлено розпорядження № 04-7171 від 04.12.2014 року до Харківського обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат про нарахування та виплату позивачеві 5342,00 грн., а також на виконання постанови Харківського апеляційного адміністративного суду від 15.09.2014 року по справі № 643/4743/14-а УПСЗН адміністрації Московського району Харківської міської ради здійснено перерахунок та направлено до відповідача розпорядження № 1278 від 29.10.2014 року про виплату позивачеві 5970,00 грн.

Однак, до теперішнього часу відповідач - Харківський обласний центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат не виконав вказані розпорядження Управління про виплату ОСОБА_1 належної йому грошової допомоги у сумі 5342, 00 грн. та 5970, 00 грн.

У листі від 01.04.2016 року начальник Харківського обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат вказує, що Законом України про Державний бюджет Міністерству соціальної політики, як головному розпоряднику бюджетних коштів за програмами соціального захисту населення, видатки на виконання судових рішень не передбачено, а отже самостійно Центу здійснити виплату вищезазначеної допомоги не має можливості.

Відповідно до ч. 2 ст. 8 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини (далі - ЄСПЛ).

Стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини» вказує, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України (далі - Конвенція), та практику ЄСПЛ як джерело права.

ЄСПЛ у пункті 40 рішення у справі «Горнсбі проти Греції» від 19 березня 1997 року зазначив, що право на суд було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави допускала невиконання остаточного та обов'язкового судового рішення на шкоду одній зі сторін.

За змістом же п.68 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Піанолопулос та інші проти Греції» від 15.03.2001 року якщо адміністративний(виконавчий) орган відмовляється виконувати, не виконує, чи затягує виконання судового рішення, то передбачені статтею 6 гарантії, які забезпечують стороні на етапі судового розгляду справи, фактично втрачають свій сенс.

Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 4 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

ЄСПЛ у справі «Brumarescu v. Romania» від 28 листопада 1999 року наголосив, що «право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, слід тлумачити в контексті Преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, згідно з яким у разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів». «Принцип юридичної визначеності вимагає поваги до принципу res judicata, тобто поваги до остаточного рішення суду. Згідно з цим принципом жодна сторона не має права вимагати перегляду остаточного обов'язкового до виконання рішення суду лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі» (справа «Ryabykh v Russia» від 24 липня 2003 року) - постанова Верховного Суду України від 09.12.2014 року по справі № 21-532а14, постанова від 11.11.2015 року №2-а/819/47/13.

Верховний Суд України у постановах розглянутих ним у порядку ст.237 КАС України висловив наступну правову позицію, згідно якої в межах виконання конкретного рішення ЄСПЛ людини обов'язок держави стосовно застосування додаткових заходів індивідуального характеру виникає лише щодо виконання виключно рішень національних судів, які були предметом розгляду у Європейському суді (постанови ВСУ від 15.09.2014 року № 21-272а14, від 17.11.2014 року № 21-486а 14, від 27.04.2015 року №21-42а14 та від 06.07.2015 року №21-665а15).

Відповідно до статті 244 КАС України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом(судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішеннями Верховного Суду України.

Згідно до ч. 1 ст. 1 Першого протоколу до Конвенції, кожна фізична особа або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Європейським судом з прав людини у своїх рішеннях наголошувалось, що якщо у договірній державі є чинне законодавство, яким виплату коштів передбачено як право на соціальні виплати, таке законодавство має вважатися таким, що передбачає майнове право, що підлягає під дію ст. 1 Першого протоколу, відносно осіб, які відповідають її вимогам (п.31 рішення у справі «Суханов та Ільченко проти України» від 26.06.2014 року.)

На підставі наведеного, суд вважає, що позов обґрунтований і підлягає задоволенню.

Керуючись статями 161-163, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов - задовольнити.

Стягнути з Харківського обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат на користь ОСОБА_1 суму в розмірі 11312 (одинадцять тисяч триста дванадцять гривень).

Зобов'язати Харківський обласний центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат протягом тридцяти днів з дня набрання цим рішенням законної сили подати звіт про його виконання.

Стягнути з Харківського обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат судові витрати у розмірі 551,20 грн.

Постанову може бути оскаржено до Харківського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляції протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складений 02.12.2016 року власноручно в нарадчій кімнаті.

Головуючий суддя М.В.Мамалуй