Ухвала суду № 63114299, 02.12.2016, Ізюмський міськрайонний суд Харківської області

Номер справи 623/1355/16-к

Номер провадження 1-кп/623/140/2016

У Х В А Л А

іменем України

02 грудня 2016 року м. Ізюм

Ізюмський міськрайонний суд Харківської області

у складі: головуючого судді Одарюка М.П.

за участю секретаря судового засідання: Вовк І.В.

прокурора: Мохорта О.Л.

обвинувачених: ОСОБА_1

ОСОБА_2

захисників: ОСОБА_3

ОСОБА_4

представника потерпілого: ОСОБА_5

представника цивільного позивача: ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ізюмі кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_1, ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 28, ч.3 ст. 365, ч. 2 ст. 127, ч.2 ст. 28, ч.3 ст. 135 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

У судовому засіданні захисник ОСОБА_3 надав клопотання про визнання доказів недопустимими (відеозаписів) внаслідок незаконного проведення слідчих дій, а саме просить суд визнати недопустимими доказами, які отримані з істотними порушеннями прав людини і основоположних свобод, зокрема здійснення процесуальних дій, які потребують попереднього дозволу суду, без такого дозволу докази такими, що отримані з порушенням вимог закону і виключити їх із судового розгляду, а саме:

- 4 лазерні компакт-диски DVD-R «Philips» з інформацією за 14 листопада 2014 р., записаною з системи відеоспостереження Н.264 Digital video recorder 8 канального відеореєстратора НRТ 8 СНТR та відеореєстратора НRТ FХАC (1 серія C) 16 канальний в ході проведення 15.11.2014р. старшим слідчим прокуратури Харківської області Курченко В.В. додаткового огляду місця події: Ізюмського МВ ГУ МВЄ України в Харківській області, за адресою: м. Ізюм, пров. Геогіївський, 4;

- протокол додаткового огляду місця події від 15 листопада 2014 року (том 1 а.с. 27-32);

- систему відеоспостереження Н.264 Digital video recorder 8 канального відеореєстратора НRТ 8 СНТR та відеореєстратора НRТ FХАC (1 серія C) 16 канальний

- протокол огляду від 20 квітня 2015 року 4-х дисків з відеозаписами з камер № 2, 1, 14 та 5 (том 3 а.с. 122-126);

- висновок комплексної судової комп'ютерно-технічної експертизи та експертизи відео-, звукозапису № 13544/2853 від 30.06.2015 р. (том 2 а.с. 21-32);

- висновок судової криміналістичної експертизи відео-, звукозапису № 4438 від 30.11.2015 р. (том 2 а.с. 60-97);

- протокол тимчасового доступу до речей і документів від 28.11.2014р., яким було повторно вилучено в Ізюмському МВ ГУ МВС України в Харківській області 2 відеореєстратори (том. 8 а.с. 195-197);

- постанову про визнання речовими доказами 4-х компакт-дисків від 20.04.2015 р. (т. 1 а.с. 160-161);

- постанову про визнання речовими доказами 2-х відеореєстраторів від 07.07.2015 р. (т. 1 а.с. 162-163).

В обгрунтування заявленого клопотання захисник посилається на те, що в матеріалах справи є дані про несанкціоноване втручання в систему відеоспостереження Ізюмського МВ ГУ МВС України в Харківській області, зокрема, слідчий Курченко В.В. без ухвали слідчого судді вилучив з чергової частини Ізюмського МВ відеореєстратори, які було повернуто ОСОБА_7 під розписку, відсутньої в матеріалах справи, атому органом досудового слідства не було забезпечено збереження інформації на відеореєстраторі. В ході проведення комплексної судової комп'ютерно-технічної експертизи та експертизи відео-звукозапису № 13544/2853 від 30.06.2015 року було встановлено про несанкціоноване втручання в систему відеоспостереження Ізюмського МВ ГУ МВС України в Харківській області, а доступ до відеореєстраторів був тільки у співробітників міліції чи інших осіб за участю вказаних співробітників.

Обвинувачені, захисник ОСОБА_4 підтримують клопотання, просять його задовольнити.

Прокурор та представник потерпілого та цивільного позивача заперечують проти клопотання, вважають його передчасно заявленим.

Суд, вислухавши учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи, зазначає наступне.

Згідно ч.1,2 ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч.2 ст. 23 КПК України не можуть бути визнані доказами відомості, що містяться в показаннях, речах і документах, які не були предметом безпосереднього дослідження суду, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Суд може прийняти як доказ показання осіб, які не дають їх безпосередньо в судовому засіданні, лише у випадках, передбачених цим Кодексом.

При таких обставинах суд вважає передчасним клопотання захисника в частині визнання недопустимими доказів, які суду не надавались на дослідження та безпосередньо ним не досліджувались, як - то 4 лазерні компакт - диски, речовий доказ - система відеоспостереження, протокол огляду від 20.04.2015р., протокол тимчасового доступу до речей і документів від 28.11.2014р.

Щодо інших документів, суд зазначає наступне.

Згідно ст. 84 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.

Відповідно до ст. 86 КПК України доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом. Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення.

Пунктом 2 ч.2 ст. 87 КПК України встановлено, що суд зобов'язаний визнати істотними порушеннями прав людини і основоположних свобод, зокрема, такі діяння - отримання доказів внаслідок катування, жорстокого, нелюдського або такого, що принижує гідність особи, поводження або погрози застосування такого поводження.

Порядок отримання доказів, вказаних у п.2 ст. 84 КПК України передбачає дотримання певних вимог: 1) належний суб`єкт отримання доказів; 2) законність процесуального джерела доказів; 3) належність процесуального порядку отримання доказів; 4) належність фіксації ходу і результатів слідчих дій.

Відповідно до ч.1, 2 ст. 89 КПК України суд вирішує питання допустимості доказів під час їх оцінки в нарадчій кімнаті під час ухвалення судового рішення. У разі встановлення очевидної недопустимості доказу під час судового розгляду суд визнає цей доказ недопустимим, що тягне за собою неможливість дослідження такого доказу або припинення його дослідження в судовому засіданні, якщо таке дослідження було розпочате.

Докази, які захисник просить визнати очевидно недопустимими, пов`язані з доказами, які ще суд не досліджував, висновки експертизи проводились на підставі наданих речових доказів, матеріальних носіїв інформації, які сторонами обвинувачення чи захисту на дослідження суду не надавались.

Крім того, ч.3 ст. 358 КПК України встановлює, що якщо долучений до матеріалів кримінального провадження або наданий суду особою, яка бере участь у кримінальному провадженні, для ознайомлення документ викликає сумнів у його достовірності, учасники судового провадження мають право просити суд виключити його з числа доказів і вирішувати справу на підставі інших доказів або призначити відповідну експертизу цього документа.

Посилання обвинуваченого ОСОБА_1 на висновки експертизи, в якій встановлені певні, на його думку, суттєві недоліки, суд приймає до уваги, однак зазначає, що висновок експертизи це є один із видів доказів, які надаються до суду, суд оцінює докази в сукупності за приписами ст. 94 КПК України.

А тому суд на даний час не знаходить правових підстав для визнання очевидно недопустимими доказів, визначених у клопотанні, роз`яснює що всім запереченням стосовно належності, допустимості доказів буде надана відповідна правова оцінка у нарадчій кімнаті, а сторона захисту не позбавлена права подати аналогічне за змістом клопотання з інших підстав, в тому числі після дослідження судом інших доказів, які будуть надані сторонами судового провадження.

Керуючись ст.ст. 22,23,84-89, 94, 358, 372 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Відмовити в задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_3 про визнання доказів очевидно недопустимими.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя М.П.Одарюк