Ухвала суду № 63114150, 01.12.2016, Новобаварський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Харкова)

Справа № 639/8929/16-а

Провадження № 2-а/639/264/16

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 грудня 2016 року суддя Жовтневого районного суду м. Харкова Гаврилюк С.М., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі міста Харкова про визнання дій та бездіяльності протиправними та зобовязання вчинити певні дії,

встановив:

Позивач через свого представника ОСОБА_2, який діє на підставі договору про надання правової допомоги, звернувся до суду з вказаною позовною заявою, в якій також просить суд звільнити його від сплати судового збору у звязку з тим, що позивач ОСОБА_1 через свій майновий стан не має можливості сплатити на даний час судовий збір.

Відповідно до преамбулиЗакону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року №3674-VI, цей Закон визначає правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.

Відповідно до ч. 1ст. 88 КАС України,ст. 8 Закону України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою звільнити її від сплати судового збору.

Аналіз вказаних норм КАС УкраїнитаЗакону України "Про судовий збір" свідчить про те, що суд може звільнити сторону від сплати судових витрат, враховуючи її майновий стан.

При цьому особа, яка звертається із відповідним клопотанням, повинна навести обставини, які свідчать про її незадовільне (скрутне) матеріальне становище, та подати суду відповідні докази (документи про рівень доходу позивача; документи про заборгованість перед іншими особами; документи про стягнення заборгованості з позивача в межах виконавчого провадження; документи про наявність утриманців тощо).

Згідно з ч. 1ст. 71 КАС Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Жодних доказів, які б свідчили про скрутне матеріальне становище ОСОБА_1 позивач не надав, в обґрунтування клопотання про звільнення його від сплати судовго збору лише зазначив, що він через свій майновий стан не має можливості сплатити судовий збір на даний час.

Устатті 129 Конституції Україниоднією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Враховуючи вищевикладене, оскільки заявником не надано будь-яких доказів щодо підтвердження скрутного матеріального становища ОСОБА_1, у звязку з чим заявник можливо не здатний сплатити суму судового збору, встановленого законодавством України, суд відповідно ч. 1ст. 88 КАС Українине вбачає підстав для задоволення необґрунтованої заяви ОСОБА_1

Відповіднопостанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 18.12.2009 "Про судове рішення у цивільній справі", обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені судом і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст якихне допустити судовий процес у безладний рух.

Так, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Осман проти Сполученого Королівства" від 28 жовтня 1998 року викладено позицію, відповідно до якої "обмеження не буде сумісним з пунктом 1 статті 6 Конвенції, якщо воно не має правомірної мети і якщо відсутнє пропорційне співвідношення між вжитими засобами та поставленою метою".

Таким чином, у вказаному рішенні зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

У звязку з наведеним, відмова заявнику у задоволенні необґрунтованої заяви про звільнення його від сплати судового збору, як це передбачено законом, а самест. 88 КАС України, не є порушенням права на справедливий судовий захист та не може вважатися обмеженням права доступу до суду.

З огляду на вище викладене суд приходить до висновку про наявність правових підстав щодо відмови ОСОБА_1 у задоволенні необґрунтованої заяви про звільнення його від сплати судового збору.

Керуючисьст. 82 ЦПК України, суддя

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про відстрочення йому сплати судового збору за подачу позовної заяви до Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі міста Харкова про визнання дій та бездіяльності протиправними та зобовязання вчинити певні дії - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя С.М.Гаврилюк