Ухвала суду № 63110850, 28.11.2016, Верховний Суд (до 15.12.2027 - Верховний Суд України)

У х в а л а

28 листопада 2016 року м. Київ

Суддя Верховного Суду України Лященко Н.П., розглянувши заяву ОСОБА_1 про перегляд Верховним Судом України рішення Апеляційного суду Чернігівської області від 21 червня 2016 року та ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 29 вересня 2016 року, у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, житлово-будівельного кооперативу № 1 про визнання права власності на частину квартири у порядку спадкування за законом; за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, житлово-будівельного кооперативу № 1 про визнання права власності на частину квартири у порядку спадкування за законом; за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про визнання права власності на частину квартири у порядку спадкування за законом,

в с т а н о в и л а:

У листопаді 2016 року ОСОБА_1 звернулася до Верховного Суду України із вищезазначеною заявою, у якій просить скасувати рішення Апеляційного суду Чернігівської області від 21 червня 2016 року та ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 29 вересня 2016 року.

Подана ОСОБА_1 заява не відповідає вимогам статей 357, 358 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України).

Зі змісту поданої заяви вбачається, що підставою звернення до Верховного Суду України є неоднакове застосування судом касаційної інстанції норм матеріального права. Разом з тим, у заяві ОСОБА_1 зазначає постанову Верховного Суду України від 11 березня 2015 року, проте будь-яких посилань в заяві по пункту 4 частини 1 статті 355 ЦПК України немає. В заяві ОСОБА_1 відсутні обґрунтування підстав для перегляду судових рішень, передбачених статтею 355 ЦПК України. ОСОБА_1 зазначає, що підставами звернення із заявою є неоднакове застосування одних і тих самих норм матеріального права, що спричинило ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах, при цьому доводи заяви зводяться до оцінки судами обставин справи і застосування ними норм права, однак які саме норми права на її думку неоднаково застосовані судом касаційної інстанції чи не відповідають висновкам викладеним у постановах Верховного Суду України, заявник не вказує. Не надано заявником й різних за змістом судових рішень суду (судів) касаційної інстанції, якщо заява подається з підстав передбачених пунктами 1, 2 частини 1 статті 355 ЦПК України, або копії постанови Верховного Суду України якщо заява подається з підстави, передбаченої пунктом 4 частини 1 статті 355 ЦПК України.

Крім того, до заяви додано документ про сплату судового збору, проте в розмірі, меншому аніж це передбачено Законом України «Про судовий збір» (далі - Закон).

Оплата судового збору за подання заяви про перегляд Верховним Судом України судових рішень здійснюється у розмірах, визначених Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» від 22 травня 2015 року № 484-VIII, який набрав чинності з 1 вересня 2015 року.

Згідно з нормами статті 4 Закону, ураховуючи категорію спору, розмір судового збору в даному випадку повинен становити 130% ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги, тобто 551 грн 20 коп.*130%= 716 грн 56 коп., а отже заявнику слід доплатити 178 грн 34 коп.

Судовий збір за подачу заяви про перегляд судових рішень повинен бути сплачений на рахунок Верховного Суду України з такими реквізитами: отримувач коштів - УДКСУ у Печерському районі, 22030102 р/о № 312 132 077 000 07 банк отримувача - ГУ ДКСУ у м. Києві код класифікації доходів бюджету - 22030002 код банку отримувача - 820019 код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 38004897; у графі платіжного доручення "Призначення платежу" зазначається "судовий збір (Верховний Суд України, 060) " символ звітності 207. На адресу Верховного Суду України необхідно надіслати оригінал документу про сплату судового збору.

На адресу Верховного Суду України необхідно надіслати оригінал документу про сплату судового збору.

Відповідно до частини другої статті 359 ЦПК України суддя-доповідач здійснює перевірку відповідності заяви вимогам ЦПК України. У разі встановлення, що заяву подано без додержання вимог статей 357 <http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/1618-15/page9> та 358 <http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/1618-15/page9> ЦПК України, заявник письмово повідомляється про недоліки заяви та строк, протягом якого він зобов'язаний їх усунути.

Згідно із пунктом 1 частини 4 статті 359 ЦПК України заява повертається заявнику, якщо заяву подано без додержання вимог статей 357 та 358 цього Кодексу і заявник не усунув недоліки протягом установленого строку.

За таких обставин заява ОСОБА_1 підлягає залишенню без руху для усунення вказаних недоліків у встановлений ухвалою строк.

Керуючись статей 357, 358, 359 ЦПК України,

у х в а л и л а :

Надати ОСОБА_1 строк до 15 грудня 2016 року для усунення зазначених недоліків.

Роз'яснити, що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали заява буде повернута заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя

Верховного Суду України Н.П. Лященко