Ухвала суду № 63109912, 14.11.2016, Верховний Суд (до 15.12.2027 - Верховний Суд України)

У Х В А Л А

14 листопада 2016 року м. Київ

Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі:

судді-доповідача Кривенди О.В.,

суддів: Волкова О.Ф., Прокопенка О.Б., -

розглянувши заяву Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління ДФС (далі - СДПІ) про перегляд Верховним Судом України судового рішення в адміністративній справі за позовом публічного акціонерного товариства «Запоріжкокс» до СДПІ про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

в с т а н о в и л а:

Запорізький окружний адміністративний суд постановою від 20 лютого 2015 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 12 травня 2015 року, позов задовольнив.

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 5 квітня 2016 року рішення судів попередніх інстанцій залишив без змін.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою, СДПІ 1 листопада 2016 року звернулася до Верховного Суду України із заявою про її перегляд з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС).

До заяви додано клопотання про поновлення строку на її подання.

Колегія суддів визнає поважними причини пропуску строку, встановленого частиною першою статті 238 КАС, і поновлює його.

У заяві СДПІ посилається на неоднакове застосування судом касаційної інстанції положень пункту 198.3 статті 198, пунктів 200.2, 200.4 статті 200 Податкового кодексу України.

На обґрунтування заяви додано копію ухвали Вищого адміністративного суду України від 11 березня 2013 року (справа № К-30875/09), яка, на думку заявника, підтверджує неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах.

Проте аналіз зазначених судових рішень не дає підстав для висновку про наявність неоднакового застосування судом норм матеріального права.

Так, в оскаржуваному рішенні, суд касаційної інстанції виходив із того, що судовими рішеннями в іншій справі встановлено, що платник податку на підставі належним чином оформлених первинних документів правомірно сформував дані податкового обліку. Здійснення продажу позивачем коксохімічної продукції за ціною нижчою від її собівартості обумовлено економічними чинниками, що склалися на ринку України, тому позивач правомірно включив до складу податкового кредиту суму податку на додану вартість за квітень 2012 року.

Водночас у рішенні, наданому для порівняння, суд касаційної інстанції зазначив, що позивач не довів тієї обставини, що при визначенні ціни товарів (робіт, послуг) під час укладення договорів сторони виходили із оцінки ситуації на відповідному ринку, а також володіли достатньою інформацією про такі товари (роботи, послуги), та ціни, які склалися на ринку ідентичних товарів (робіт, послуг) та взагалі не обґрунтував наявність розумних економічних або інших причин (ділової мети) укладення угод купівлі-продажу та надання послуг за цінами нижчими від виробничої собівартості.

Зміст правовідносин з метою з'ясування їх подібності в різних рішеннях суду касаційної інстанції визначається обставинами кожної конкретної справи, перевірка правильності встановлення яких не належить до компетенції Верховного Суду України.

Колегія суддів дійшла висновку, що обставини, встановлені у справі, судове рішення в якій оскаржується, не є подібними до обставин, встановлених у справі, копію судового рішення в якій додано до заяви.

Крім того, надані для порівняння рішення не містять іншого, ніж в оскаржуваному рішенні, тлумачення норм матеріального права, про які йдеться у заяві СДПІ.

Зазначене дає підстави для висновку про необґрунтованість поданої СДПІ заяви.

Враховуючи викладене та керуючись пунктом 6 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів», статтями 235-240 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України

у х в а л и л а:

Поновити Спеціалізованій державній податковій інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління ДФС для подання заяви про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 5 квітня 2016 року.

Відмовити у допуску до провадження справи за позовом публічного акціонерного товариства «Запоріжкокс» до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління ДФС про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень за заявою про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 5 квітня 2016 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач О.В. Кривенда

Судді: О.Ф. Волков

О.Б. Прокопенко