Постанова № 63109443, 18.08.2011, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 серпня 2011 року 16 год. 30 хв. Справа № 2а-0870/6064/11

Запорізький окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Лазаренко М.С.,

при секретарі судового засідання Ширшові А.А.

за участю представників

прокурора: не зявився

від позивача: не зявився

від відповідача: не зявився

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом: прокурора Василівського району Запорізької області в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Василівському районі Запорізької області

до: Публічного акціонерного товариства «Завод будівельно-опоряджувальних машин»

про стягнення заборгованості з фактичних витрат на виплату та доставку пенсії по списку № 2 в сумі 85798 грн. 55 коп.

ВСТАНОВИВ:

Прокурор Василівського району Запорізької області звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Василівському районі Запорізької області з позовом до Публічного акціонерного товариства «Завод будівельно-опоряджувальних машин» про стягнення суми заборгованості з фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій особам в розмірі 85798 грн. 55 коп. посилаючись на те, що колишнім працівникам відповідача управліннями Пенсійного фонду України було призначено пенсію на пільгових умовах за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених постановою Кабінету Міністрів України, згідно п.п. «б» - «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Відповідно до Закону України «Про загальнообовязкове пенсійне страхування» для платників збору обєктом оподаткування є фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначений відповідно до п.п. «б» - «з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого ст.12 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Порядок відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах регулюється «Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування до пенсійного фонду України» від 19.12.2003р. та Прикінцевими Положеннями Закону України «Про загальнообовязкове пенсійне страхування». За період з 01.02.2011 року по 30.06.2011 року фактичні витрати на виплату і доставку пенсій склали 85798 грн. 55 коп., яка в добровільному порядку не сплачена.

Прокурор у судове засідання не зявився, заяв та клопотань до суду не надав.

Представник позивача у судове засідання не зявився, до суду надав заяву про розгляд справи за його відсутністю.

Представник відповідача у судове засідання не зявився, до суду надав заяву про розгляд справи без його участі. Відповідно письмового відзиву позивач позовні вимоги не визнає, посилаючись на те, що підприємство не має обов'язку відшкодовувати Пенсійному фонду України витрати по виплаті та доставці пільгової пенсії, що підтверджується судовою практико, зокрема ухвалами Вищого адміністративного суду України від 21 травня 2008 року №к-35237/06, від 28 березня 2007 року №24937/06.

Згідно з ч. 1 ст.41 КАС України суд під час судового розгляду адміністративної справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу. У разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Керуючись приписами статтею 41 КАС України суд розглянув справу на підставі наявних доказів, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Розглянувши матеріали адміністративного позову, зясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з п.п. «б», «з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-ХІІ (далі Закон № 1788-ХІІ) на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах; водії міського пасажирського транспорту (автобусів, тролейбусів, трамваїв): чоловіки після досягнення 55 років і при стажі роботи 25 років, в тому числі на зазначеній роботі не менше 10 років.

Судом встановлено, що колишнім працівникам відповідача ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22 управліннями Пенсійного фонду України було призначено пенсію на пільгових умовах відповідно до п. «б» - «з» ст..13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених постановою Кабінету Міністрів України.

Зазначені обставини підтверджується наданими позивачем та дослідженими в судовому засіданні довідками, що підтверджують пільговий стаж вищезазначених пенсіонерів, розпорядженням на перерахунок пенсій, протоколи.

Ст. 1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» № 400/97-ВР від 26.06.1997 р. встановлено, що платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.

Відповідач є платником збору на обов'язкове державне пенсійне страхування відповідно до Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування», а також платником страхових внесків відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 р. № 1058-ІV та зареєстрований в УПФУ в Чернігівському районі Запорізької області як платник страхових внесків.

Ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» № 1788 від 05.11.1991 р. визначено категорії працівників, які мають право на пенсію за віком на пільгових умовах, а також до 2000 року врегульовано порядок внесення підприємствами та організаціями плати до пенсійного фонду, що покривала витрати на виплату і доставку пенсій, призначених у відповідності до п. п. «б» - «з» цієї статті.

Законом України «Про внесення змін до деяких законів України» від 17.02.2000 р. порядок внесення плати на покриття фактичних витрат на виплату і доставку пенсій змінено. Порядок покриття витрат на виплату та доставку пенсій визначено шляхом введення окремого виду збору на обов'язкове державне пенсійне страхування Законом України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування», яким передбачено, що платники збору на обов'язкове державне пенсійне страхування повинні сплачувати такий збір у розмірах, встановлених ст. 4 цього Закону.

Посилання відповідача на те, що п. 2 розділу XV Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV (далі Закон № 1058-IV) передбачено лише внесення до Пенсійного фонду підприємствами та організаціями з коштів призначених на оплату праці, плати, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України суд вважає помилковими з огляду на таке.

Вказані норми, зокрема абз. 4 пп. 1 п. 2 розділу XV Закону № 1058-IV, не стосуються спірних відносин, оскільки не поширюються на відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б» - «з» статті 13 Закону № 1788-XII. Вони були направлені, зокрема, на врегулювання відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими й важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України. Тобто ці норми були направлені на встановлення регулювання інших відносин, а не на зміну чинного регулювання спірних правовідносин.

Відповідно до п. 2 прикінцевих положень Закону України Закону № 1058-IV пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди вищезазначеним особам пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом № 1788-ХІІ.

У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 Закону № 1058-IV.

При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом, а саме відповідно до норм Закону № 1788-ХІІ та Закону України «Про збір на обовязкове державне пенсійне страхування» від 27.06.1997 № 400/97-ВР (далі Закон № 400/97-ВР).

Згідно з п. 1 ст. 1 Закону № 400/97-ВР платниками збору на обовязкове державне пенсійне страхування є, зокрема, субєкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, бюджетні, громадські та інші установи та організації, обєднання громадян та інші юридичні особи.

За правилами абз. 4 п. 1 ст. 2 Закону № 400/97-ВР для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, обєктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б» - «з» статті 13 Закону України № 1788-ХІІ до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону № 1788-ХІІ.

Відповідно до абз. 3 п. 1 ст. 4 Закону № 400/97-ВР ставка збору на обовязкове державне пенсійне страхування становить 100 відсотків від обєкта оподаткування, визначеного абзацом четвертим пункту 1 статті 2 цього Закону.

Виходячи з наведених норм, відповідач є платником збору на обовязкове державне пенсійне страхування.

Ст. 1 Закону № 1058-IV встановлено, що страховими внесками є кошти відрахувань на соціальне страхування та збір на обовязкове державне пенсійне страхування, сплачені згідно із законодавством, що діяло раніше; кошти, сплачені на загальнообовязкове державне пенсійне страхування відповідно до цього Закону. Таке саме визначення страхових внесків наведено і в Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженій Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1, зареєстрованій в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 за № 64/8663 (далі Інструкція).

Отже, до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди осіб, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, суми відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах таким особам, сплачуються як збір на обовязкове державне пенсійне страхування і відносяться за визначенням, наведеним у Законі № 1058-IV та Інструкції, до страхових внесків.

Згідно з ч. 2 ст. 106 Закону № 1058-IV суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

Згідно з ч. 3 ст. 106 Закону № 1058-IV орган Пенсійного фонду має право звернутися до суду з позовом про стягнення недоїмки.

Порядок відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах визначений розділом 6 Інструкції.

Підпунктом 2.1.1 п. 2.1 Інструкції встановлено, що платниками страхових внесків є підприємства, установи й організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування фіксований податок, єдиний податок та фіксований сільськогосподарський податок), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру.

Згідно з п. 6.1 Інструкції відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 «Прикінцевих положень» Закону № 1058-IV в таких розмірах: для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції (крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку), - також 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу першого частини 2 Прикінцевих положень цього Закону застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Відповідно до п. 6.4 Інструкції розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 «Прикінцевих положень» Закону № 1058-IV, які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Згідно з п. 6.10 Інструкції, в разі призначення пенсій на пільгових умовах особам, які мають необхідний стаж роботи не за місцем призначення цієї пенсії, орган Пенсійного фонду за місцем призначення пенсії надсилає повідомлення згідно з додатками, зазначеними у пункті 6.4 цієї Інструкції для зазначених підприємств, у двох примірниках через орган Пенсійного фонду за місцезнаходженням цього підприємства. Відшкодування сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, у таких випадках здійснюється підприємством на рахунки органу Пенсійного фонду за місцем його реєстрації.

Пунктом 6.8 Інструкції передбачено, що підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Розрахунками фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій та довідками ПФУ про фактичне перерахування пенсій зазначеним пенсіонерам підтверджується наявність у відповідача зобовязання з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій пенсіонерам ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22 за період з 01.02.2011 року по 30.06.2011 року у розмірі 85798 грн. 55 коп.

Відповідно до ч.1 ст.244-2 КАС України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

Відповідно до постанови Верховного суду України від 31.01.2011 року у справі №21-69а-10, Верховний суд України висловив свою позицію з приводу спірних правовідносин, відповідно до якої порядок відшкодування Пенсійному фонду України фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пункту «б»-«з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» не змінився у звязку з набранням 01 січня 2004 року Законом України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» чинності, оскільки норми останнього не змінювали регулювання спірних відносин.

Щодо посилання представника відповідача на ухвали Вищого адміністративного суду України від 21 травня 2008 року №к-35237/06, від 28 березня 2007 року №24937/06, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Як вбачається з зазначених ухвал, у справі брали участь інші сторони, обґрунтування позовних вимог здійснювалося відносно іншого підприємства, відтак встановлені обставини не є встановленим доказом в даній адміністративній справі.

Відповідно до приписів п. 4 ст. 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є субєкт владних повноважень, а відповідачем фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись Законом України «Про збір на обовязкове державне пенсійне страхування», Законом України «Про пенсійне забезпечення», ст. ст. 11, 17, 94, 160, 163 КАС України, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Завод будівельно-опоряджувальних машин» на користь управління Пенсійного фонду України в Василівському районі Запорізької області заборгованість з фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 за період з 01.02.2011 року по 30.06.2011 рік в розмірі 85798 (вісімдесят пять тисяч сімсот девяносто вісім) грн.. 56 коп. на р/р 25603301001088 в філії ЗОУ ВАТ «Державний ощадний банк України», МФО 373957, код ЄДРПОУ 20508628, код платежу 50020600.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України з дня складення її в повному обсязі, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанову в повному обсязі буде виготовлено відповідно до ч.3 ст.160 КАС України.

Суддя М.С. Лазаренко

Постанову виготовлено у повному обсязі 18 серпня2011 року