Рішення № 63109167, 29.11.2016, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/26657/16-ц

Провадження № 2/761/6825/2016

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

29 листопада 2016 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Юзькової О.Л.

при секретарях Голопич Н.Р., Савенко О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Український Інноваційний Банк» про зобов»язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Представник ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, мотивуючи свої вимоги наступним. Відповідно до загальних умов банківського обслуговування фізичних осіб в системі ПАТ «Укрінбанк» між позивачем та банком були укладені заяви - договори на розміщення банківських вкладів , а саме № 10-141739 від 30.112.2015 р. сума вкладу 290 000.00 грн., строк дії до 14.12.2015 р., процентна ставка - 16% річних; № 10-1376217 від 28.08.2-015 р. на суму 200 000,00 грн., строк дії до 27.11.2015 р., процентна ставка - 23,5% річних; № 10-1390922 від 05.10.2015 р. на суму 25 000,00 грн., строком дії до 05.11.2015 р., процентна ставка - 22% річних; № 10-1360716 від 26.06.2015 р. на суму 140 000,00 грн., строком дії до 24.12.2015 р., процентна ставка - 23,5% річних; № 10-1364884 від 13.07.2015 р. на суму 150 000,00 грн., строком дії до 06.01.2016 р., процентна ставка - 23,5 відсотків річних; № 10-1402362 від 03.12.2015 р. на суму 45 000,00 грн., строком до 17.12.2015 р., процентна ставка - 16,0% річних. Позивач звертався до відповідача з проханням негайно перерахувати грошові кошти з поточного рахунку позивача, на поточний рахунок відкритий ним у ПАТ «Альфа-Банк» та надав відповідні платіжні доручення за №№ 1,2,3,4,5,6 від 21.12.2015 р. . Однак ПАТ «Укрінбанк» грошові кошти не перерахував, посилаючись на обмеження щодо задоволення вимог вкладників, у зв»язку із запровадженням тимчасової адміністрації. В подальшому постановою окружного адміністративного суду м. Києва від 16.03.2016 р. було скасовано постанову Правління НБУ від 24.12.2015 р. № 934 «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «Укрінбанк» до категорії неплатоспроможних» та рішення Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 239 від 24.12.2015 р. «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «Укрінбанк». Рішення суду набрало чинності. Таким чином відсутні будь - які обмеження щодо задоволення вимог кредиторів, а отже і перерахування коштів на рахунок позивача в ПАТ «Альфа-Банк». За таких обставин представник позивача просить суд зобов»язати відповідача виконати зобов»язання в натурі, а саме зобов»язати ПАТ «Укрінбанк» виконати платіжні доручення ОСОБА_1 платіжне доручення № 1 від 21.12.2015 р. на суму 284 200,00 грн.; платіжне доручення № 2 від 21.12.2015 р. на суму 196 000,00 грн.; платіжне доручення № 3 від 21.12.2015 р. на суму 24 500,00 грн.; платіжне доручення № 4 від 21.12.2015 р. на суму 137 200,00 грн.; платіжне доручення № 5 від 21.12.2015 р. на суму 147 000,00 грн.; платіжне доручення № 6 від 21.12.2105 р. на суму 44 100,00 грн.

В судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені вимоги, просив задовольнити. Надав згоду на ухвалення заочного рішення.

Представник ПАТ «Укрінбак» в судове засідання не з»явився, про день та час розгляду справи повідомлявся належним чином, причини неявки не повідомив. Заяв та клопотань від нього в адресу суду не надходило.

Суд керуючись положеннями ст.ст. 169, 224 ЦПК України вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача на підставі наявних в справі доказів, ухваливши заочне рішення, отримавши на це згоду представника ОСОБА_1

Вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає за можливе відмовити у задоволенні позову, виходячи з наступного.

Встановлено, що між ОСОБА_1 та Публічним акціонерним товариством «Укрінбанк» було укладено наступні заяви - договори про розміщення банківського вкладу: № 10-141739 від 30.112.2015 р. сума вкладу 290 000.00 грн., строк дії до 14.12.2015 р., процентна ставка - 16% річних; № 10-1376217 від 28.08.2-015 р. на суму 200 000,00 грн., строк дії до 27.11.2015 р., процентна ставка - 23,5% річних; № 10-1390922 від 05.10.2015 р. на суму 25 000,00 грн., строком дії до 05.11.2015 р., процентна ставка - 22% річних; № 10-1360716 від 26.06.2015 р. на суму 140 000,00 грн., строком дії до 24.12.2015 р., процентна ставка - 23,5% річних; № 10-1364884 від 13.07.2015 р. на суму 150 000,00 грн., строком дії до 06.01.2016 р., процентна ставка - 23,5 відсотків річних; № 10-1402362 від 03.12.2015 р. на суму 45 000,00 грн., строком до 17.12.2015 р., процентна ставка - 16,0% річних.

Згідно зі ст. 1058 ЦК України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку встановлених договором.

В свою чергу згідно до приписів ст. 1074 ЦК України обмеження прав клієнта щодо користування грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпорядження рахунком за рішенням суду або в інших випадках, встановлених законом, а також у разі зупинення фінансових операцій, які можуть бути пов»язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму чи фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення, передбачених законом.

Як свідчать матеріали справи, 21.12.2015 р. позивач надав відповідачу заяву щодо перерахування коштів внесених за заявами договорами про розміщення банківських вкладів на рахунок відкритий на його ім»я в ПАТ «Альфа-Банк» та надав платіжні доручення № 1 від 21.12.2015 р. на суму 284 200,00 грн.; платіжне доручення № 2 від 21.12.2015 р. на суму 196 000,00 грн.; платіжне доручення № 3 від 21.12.2015 р. на суму 24 500,00 грн.; платіжне доручення № 4 від 21.12.2015 р. на суму 137 200,00 грн.; платіжне доручення № 5 від 21.12.2015 р. на суму 147 000,00 грн.; платіжне доручення № 6 від 21.12.2105 р. на суму 44 100,00 грн.

За положеннями ст. 1089 ЦК України, за платіжним дорученням банк зобов,язується за дорученням платника за рахунок грошових коштів, що розміщені на його рахунку у цьому банку, переказати певну грошову суму на рахунок визначеної платником особи (одержувача) у цьому чи іншому банк у строк, встановлений законом або банківськими правилами, якщо інший строк не передбачений договором або звичаєм ділового обороту. Як зазначає представник позивача, не дивлячись на те, що станом на день розгляду справи у відповідача відсутні підстави для відмови у здійсненні платіжних операцій, розпорядження ОСОБА_1 так і не виконано, у зв»язку із чим його права підлягають захисту.

Приписами ст. 11 ЦПК України встановлено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

В свою чергу згідно до положень ст. 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Крім того, відповідно до вимог ст. 57 ЦПК України доказами є доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів.

Заявляючи вимоги про зобов»язання відповідача виконати обов»язок в натурі, а саме здійснити перерахування коштів, представник не надав доказів, які свідчать про те, що на день розгляду справи грошові кошти у розмірах зазначених в заяві та платіжних дорученнях перебувають на рахунках ОСОБА_1, а також доказів наявності відкритих для позивача рахунків в ПАТ «Альфа-Банк».

Представником позивача в судовому засіданні повідомлено про обізнаність щодо прав та обов»язків. Клопотань про долучення доказів до матеріалів справи, витребування або забезпечення доказів не заявлялось та надано згоду на ухвалення заочного рішення на підставі наявних доказів.

За таких обставин, зважаючи на положення ст. 11 ЦПК України, суд вважає за можливе відмовити у задоволенні заявлених вимог.

Розподіляючи судові витрати, суд керується положеннями ст. 88 ЦПК України.

Виходячи з наведеного, керуючись ст.ст. 3,11,57,60,88,2169,212-215,224-226 ЦПК України, ст.ст. 1058,1089 ЦК України, суд -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити.

Заочне рішення може бути оскаржено позивачем шляхом подачі апеляційної скарги до Апеляційного суду м. Києва через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня його проголошення.

Позивач, який не був присутнім в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, може подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії. В разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржено в загальному порядку.

Суддя: