Вирок № 63106869, 01.12.2016, Харківський районний суд Харківської області

Справа № 635/8445/15-к

Провадження № 1-кп/635/303/2016

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 грудня 2016 року п. Покотилівка

Харківський районний суд Харківської області в складі:

головуючого судді Назаренко О.В.,

секретаря судового засідання Васильченко Є.Ю.,

прокурора Рикової О.В.,

представника потерпілого ОСОБА_1,

обвинуваченого ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження №12014220430002890 від 15.07.2015 року стосовно

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Коротич, Харківського району Харківської області, який зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1, не судимого

по обвинуваченню у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 388 КК України.

ВСТАНОВИВ:

суд визнає доведеним, що ОСОБА_2, 04.09.2013 року, знаходячись у приміщенні ОСОБА_3 спілки «Фінансова підтримка» за адресою: м. Харків, вул. Іванівська, буд. 1, уклав з вищезазначеною спілкою, в особі заступника голови правління ОСОБА_4 кредитний договір № 699 К, з метою отримання грошових коштів у розмірі 53000 гривень на умовах строковості, зворотності, цільового характеру використання - придбання автомобілю, платності та забезпеченості. Вказаним кредитним договором передбачено строк його дії з 04.09.2013 по 03.09.2015. У той же день, ОСОБА_2, знаходячись у приміщенні вищевказаної спілки, уклав договір застави транспортного засобу реєстраційний № 2227 від 04.09.2013 року. Згідно п. 1.2 договору застави реєстраційний №2227 від 04.03.2013 року, ОСОБА_2, з метою забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором № 699 К від 04.09.2013, передав у заставу, а ОСОБА_3 спілка «Фінансова підтримка» прийняла у заставу на умовах, визначених у договорі, транспортний засіб, а саме автомобіль марки Skoda, моделі Superb, рік випуску 2003, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_6, тип легковий седан-В, колір сірий, реєстраційний номер НОМЕР_1, який належить ОСОБА_2 на праві приватної власності відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_5 від 03.09.2013 року. У відповідності до договору застави транспортного засобу № 2227 від 04.09.2013 року предмет застави залишається у володінні та користуванні ОСОБА_2, та знаходиться (паркується) за місцем мешкання останнього за адресою: АДРЕСА_1, в дворі будинку. Згідно п. 2.3.4 договору застави до виконання основного зобов'язання у повному обсязі, ОСОБА_2 не має права без письмової згоди спілки здійснювати дії, пов'язані із зміною права власності на предмет застави, а також дій, пов'язаних із передачею предмету застави третім особам.

23.05.2014 року ОСОБА_2, з метою уникнення виконання цивільно-правових зобов'язань у відповідності до кредитного договору № 699 К від 04.09.2013, достовірно знаючи, що не має права здійснювати будь-які дії, направлені на відчуження майна - автомобіля марки Skoda, моделі Superb, реєстраційний номер НОМЕР_1, та розуміючи наслідки своїх дій, керуючись корисним мотивом, та реалізуючи свій злочинний намір, який раптово виник, спрямований на відчуження заставленого майна, яке йому ввірене, направився до офісу приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_5, розташованого за адресою: АДРЕСА_3, де розуміючи протиправність своїх дій, знаходячись в приміщенні вищевказаного офісу, видав довіреність від 23.05.2014 року, яка зареєстрована в реєстрі за № 1489, згідно якої він уповноважив ОСОБА_6 від його імені експлуатувати, користуватись, розпоряджатись, страхувати, у тому числі знімати з обліку в органах ДАІ та продати належний ОСОБА_2 на підставі права власності транспортний засіб марки Skoda, моделі Superb, рік випуску 2003, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_6, тип легковий седан-В, реєстраційний номер НОМЕР_1, зареєстрованим за ОСОБА_2, на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_5 від 03.09.2013 року.

Після чого, 23.05.2014 року ОСОБА_2, знаходячись поблизу вказаного вище офісу, продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, направлений на відчуження належного йому на праві власності майна - автомобілю марки Skoda, моделі Superb, реєстраційний номер НОМЕР_1, який згідного договору застави № 2227 від 04.09.2013 є заставленим майном, отримав від ОСОБА_6 грошові кошти в сумі 6200 доларів США за передачу права власності на вказаний автомобіль, фактично уклавши з ОСОБА_6 усну угоду про продаж останньому вказаного транспортного засобу. Після отримання зазначеної суми грошей, ОСОБА_2 передав ОСОБА_6 автомобіль марки Skoda, моделі Superb, рік випуску 2003, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_6, тип легковий седан-В, реєстраційний номер НОМЕР_1, ключі від вказаного автомобілю та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_5 від 03.09.2013 року. В результаті незаконних дій ОСОБА_2 заставлене майно - транспортний засіб марки Skoda, моделі Superb, рік випуску 2003, було відчужене третім особам.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 повністю визнав себе винним у вчиненому злочині, щиро покаявся та пояснив, що розумів протиправність своїх дій, передав ОСОБА_7 довіреність на управління автомобілем, що був предметом застави, якою дозволив відчуження заставленого майна, віддав ключі від цього автомобілю, технічний паспорт, отримавши за це 6200 доларів США. Обвинувачений не заперечував, що не виконав своїх зобов?язань за договором позики.

Допитаний у судовому засіданні ОСОБА_8, що при проведенні досудового розслідування визнаний представником потерпілої ОСОБА_3 спілки «Фінансова підтримка» підтвердив факт укладення з обвинуваченим кредитного договору та договору застави, предметом якого став автомобіль марки Skoda, моделі Superb, рік випуску 2003, а також ту обставину, що звернути стягнення на зазначене заставлене майно не стало можливим в результаті його відчуження.

Крім показань обвинуваченого та представника ОСОБА_3 спілки «Фінансова підтримка», вина обвинуваченого повністю підтверджена письмовими доказами, безпосередньо дослідженими у відкритому судовому засіданні, а саме:

- змістом кредитного договору, укладеного між обвинуваченим ОСОБА_2 та кредитною спілкою «Фінансова підтримка» в простій письмовій формі 4 вересня 2013 року, додатковою угодою до цього договору, графіком щомісячних платежів та змістом договору застави транспортного засобу, укладеного між тими самими сторонами та посвідченого 4 вересня 2013 року приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_9 реєстровий номер 2227 підтверджено факт наявності зобов?язань обвинуваченого перед кредитною спілкою «Фінансова підтримка» повернути отримані у борг грошові кошти в сумі 53000 гривень, які обвинувачений зобов?язаний був повернути не пізніше 3 вересня 2015 року. Зазначені письмові докази підтверджують заставу транспортного засобу марки Skoda, моделі Superb, рік випуску 2003, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_6, тип легковий седан-В, реєстраційний номер НОМЕР_1 та домовленість між сторонами про заборону відчуження предмету застави без згоди заставодержателя кредитна спілка «Фінансова підтримка» а також передачу заставленого майна обвинуваченому (а.с. 7-8, 9-11, 15-18, 19, 21-25,61,62-64);

- копіюєю матеріалів кредитної справи, в тому числі видатковим касовим ордером від 4 вересня 2013 року підтверджено реальність виниклих зобов?язань та факт отримання грошових коштів обвинуваченим ОСОБА_2 (а.с. 29-41, 65-68);

- заборона відчуження автомобілю моделі Superb, рік випуску 2003, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_6, тип легковий седан-В, реєстраційний номер НОМЕР_1 крім змісту договору застави підтверджена витягом з Державного реєстру обтяжень рухомого майна № 44743375 від 22.07.2014 року, згідно якого обтяження на предмет застави зареєстровано 06 вересня 2013 року о 14 годині 53 хвилині 36 сек. за номером № 13890359, аналогічними витягами № 46456248 від 27.02.2015 року, 46446170 від 26.02.2015 року, а також карткою арешту транспортного засобу (а.с. 28, 80, 117, 124);

- дії обвинуваченого, направлені на відчуження заставленого транспортного засобу об?єктивно підтверджені довіреністю від 23.05.2014 року, посвідченою приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_5 реєстровий № 1489, згідно якої він уповноважив ОСОБА_6 від його імені експлуатувати, користуватись, розпоряджатись, страхувати, у тому числі знімати з обліку в органах ДАІ та продати належний ОСОБА_2 на підставі права власності транспортний засіб марки Skoda, моделі Superb, рік випуску 2003, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_6, тип легковий седан-В, реєстраційний номер НОМЕР_1, зареєстрованого за ОСОБА_2, на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_5 від 03.09.2013 року, витягом з Єдиного реєстру довіреностей № 28455335 від 27.02.2015, заявами № 40228167 від 23.05.2014 року та № 7199, поданими від імені обвинуваченого за довіреністю ОСОБА_7 до органів реєстрації транспортних засобів про зняття з обліку транспортного засобу, що є предметом застави (а.с. 52,53, 116, 118);

-подальше відчуження третіми особами заставленого майна підтверджено листом управління Державтоінспекції від 28.11.2014 року № 11257 з додатком про історію транспортного засобу (а.с. 74-75), аналогічним листом з додатком від 27.03.2015 року № 52/1779, відповідно до яких теперішнім власником за яким зареєстровано заставлений транспортний засіб - ОСОБА_10, автомобілю НОМЕР_3 (а.с. 96-97) документами, що посвідчують підстави подальшої реєстрації заставленого майна (а.с. 139-148).

Суд, виходячи з принципів змагальності сторін та свободи в поданні ними суду доказів, передбачених ст. 22 КПК України, прийняв відмову сторони обвинувачення від допиту у судовому засіданні свідків ОСОБА_6, ОСОБА_9, ОСОБА_5, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_10. Крім того, суд вважає неможливим допит ОСОБА_9 та ОСОБА_5, оскільки в силу п. 3 ч. 2 ст. 65 КПК України не можуть бути допитані як свідки нотаріуси - про відомості, які становлять нотаріальну таємницю.

Таким чином, суд вважає доведеною повністю вину обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 388 КК України, а саме відчуження заставленого майна, здійснене особою, якій це майно ввірено, і вважає правильною правову кваліфікацію дій обвинуваченого за цією нормою закону, що встановлює кримінальну відповідальність.

Незважаючи на це, суд вважає частину обвинувачення, викладеного в обвинувальному акті необґрунтованою і виключає із обвинувачення посилання на те, що свої зобов'язання по кредитному договору ОСОБА_2 не виконав, чим завдав ОСОБА_3 спілці «Фінансова підтримка» матеріальної шкоди на загальну суму 64424 гривень 54 копійки, а також посилання на те, що потерпілим від кримінального правопорушення є ОСОБА_3 спілка «Фінансова підтримка» (ЄДРПОУ 33205863), зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2.

Такі висновки суду ґрунтуються на тому, що злочин, передбачений ст. 388 КК України віднесено до категорії злочинів проти правосуддя розділу XVIII Кримінального кодексу України, злочин має формальний склад злочину і об?єктом посягання в даному випадку є правовідносини, що стосуються правового режиму специфічного майна, в даному випадку предмета застави. Згідно ст. 55 КПК України потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, а також юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди. Виходячи із загального змісту § 1. Загальні положення про відшкодування шкоди Глави 82 «ВІДШКОДУВАННЯ ШКОДИ» ЦК України, правовідносини, пов?язані із завданням та настанням обов?язку відшкодувати заподіяну шкоду віднесені законом до недоговірних правовідносин. Дії обвинуваченого ніяким чином не створюють умов і підстав для звільнення обвинуваченого від обов?язку повернення грошових коштів, отриманих за кредитним договором і ніяким чином не зменшують характер та обсяг зобов'язань обвинуваченого перед кредитором. Отже, сума неповернутої позики не може визнаватися шкодою, оскільки такі зобов?язання ґрунтуються на договорі, а обвинувачений повинен повернути кредитні кошти в силу договору, а не в наслідок вчинення кримінального правопорушення. Слід також підкреслити, що злочин, передбачений ч. 1 ст. 388 КК України має формальний склад і диспозиція зазначеної частини статті 388 КК України, а також і конструкція цієї норми виключає можливість настання наслідків у вигляді заподіяння майнової шкоди приватним інтересам будь-якої юридичної особи. Отже, зазначення в обвинуваченні про те, що свої зобов'язання по кредитному договору ОСОБА_2 не виконав, чим завдав ОСОБА_3 спілці «Фінансова підтримка» матеріальної шкоди на загальну суму 64 424 гривень 54 копійки, а також посилання на те, що потерпілим від кримінального правопорушення є ОСОБА_3 спілка «Фінансова підтримка» (ЄДРПОУ 33205863), зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 виходить за рамки підстав для настання кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 388 КК України, а будь-які опосередковані негативні наслідки від злочину в частині утруднення повернення боргу, неможливості виконання умов кредитного договору та/або договору застави, тощо, знаходяться у площині цивільно-правових відносин та не є підставою для кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 388 КК України.

При призначенні покарання суд враховує, що обвинувачений вчинив злочин невеликої тяжкості. Обставин, що обтяжують покарання судом не встановлено, обставинами, що пом?якшують покарання суд визнає щире каяття. Суд враховує і особу обвинуваченого ОСОБА_2, який не має негативної характеристики, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, не судимий і вперше притягується до кримінальної відповідальності, тому суд вважає можливим призначити обвинуваченому ОСОБА_2 покарання у виді штрафу у розмірі 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян без призначення додаткової міри покарання у вигляді позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю, оскільки злочин вчинено без використання яких небудь посадових повноважень обвинуваченого.

Вирішуючи цивільний позов кредитної спілки «Фінансова підтримка», в уточненій редакції якого позивач просить суд стягнути з обвинуваченого ОСОБА_2 на свою користь 56633 гривні 39 коп. у відшкодування завданої шкоди, суд виходить із того, що зазначена суму ОСОБА_2 зобов?язаний повернути на підставі умов кредитного договору № 699 к від 4 вересня 2013 року і такі правовідносини витікають не із факту вчинення кримінального правопорушення, а ґрунтуються на цивільному договорі і регулюються положеннями Цивільного кодексу України, зокрема статтями 1054 - 157-1 ЦК України і до таких правовідносин не застосовуються положення закону про відшкодування шкоди. За таких обставин, суд вважає, що стягнення такої суми слід проводити з інших підстав у порядку цивільного судочинства і такі кошти не підлягають стягненню в порядку відшкодування шкоди, завданої злочином, а тому суд відмовляє в задоволенні позову в повному обсязі, що не позбавляє права кредитної спілки «Фінансова підтримка» на звернення до суду із позовом до ОСОБА_2 про стягнення суми боргу за кредитним договором.

При проведенні судового слідства встановлено, що витрати на залучення експерта відсутні, речові докази в справі відсутні.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, непризначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.

В даному випадку ухвалою слідчого судді Харківського районного суду Харківської області від 29 жовтня 2015 року, зміненою ухвалою колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Харківської області від 4 січня 2016 року вирішено: клопотання слідчого щодо накладення арешту задовольнити частково. Накласти на автомобіль марки Skoda, моделі Superb, рік випуску 2003, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_6, тип легковий седан-В, сірого кольору, державний номер НОМЕР_3 арешт у вигляді заборони ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_4, розпоряджатися вказаним автомобілем шляхом здійснення з ним цивільно-правових угод та його перереєстрації у відповідних органах. Зазначений у дійсній ухвалі автомобіль залишити на відповідальному зберіганні у ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_4. Роз'яснити ОСОБА_10 про відповідальність за зберігання арештованого майна.

Арештоване майно не є речовим доказом, не може бути предметом забезпечення позову в цьому кримінальному провадженні, оскільки суд відмовив в задоволенні цивільного позову в кримінальному провадженні, відсутні приводи і підстави для конфіскації майна або спеціальної конфіскації, суд вважає необхідним скасувати арешт зазначеного майна, роз?яснивши, що таке рішення суду стосується скасування арешту майна, накладеного виключно в рамках цього кримінального провадженні не є підставою для внесення змін до з Державного реєстру обтяжень рухомого майна запису № 13890359 від 6.09.2013 року, оскільки таке питання вирішується виключно в рамках цивільного судочинства і виходить за рамки предмету розгляду даного кримінального провадження.

Керуючись ст. ст. ч. 4 ст. 174, 321-324, 327-339 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 388 КК України та призначити йому покарання виді штрафу у розмірі 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в сумі 3400 (три тисячі чотириста) гривень без позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю.

В задоволенні цивільного позову кредитної спідки «Фінансова підтримка» про стягнення з ОСОБА_2 у відшкодування завданої злочином шкоди в розмірі 56633 гривні 39 коп. - повністю відмовити.

Арешт, накладений на автомобіль марки Skoda, моделі Superb, рік випуску 2003, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_6, тип легковий седан-В, сірого кольору, державний номер НОМЕР_3 у вигляді заборони ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_4, розпоряджатися вказаним автомобілем шляхом здійснення з ним цивільно-правових угод та його перереєстрації у відповідних органах, накладений ухвалою слідчого судді Харківського районного суду Харківської області від 29 жовтня 2015 року, зміненою ухвалою колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Харківської області від 4 січня 2016 року справа № 635/8204/15-к - скасувати.

На вирок суду може бути подана апеляція протягом 30 днів з дня проголошення вироку суду до судової палати з кримінальних справ апеляційного суду Харківської області через Харківський районний суд Харківської області.

Головуючий суддя : Назаренко О.В.