Рішення № 63106132, 29.11.2016, Приморський районний суд м. Одеси

СПРАВА № 522/18623/16

Провадження № 2/522/8054/16

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.11.2016 року Приморський районний суд м. Одеси у складі:

Головуючого судді Нікітіної С.Й.

При секретарі Віноградовій І.В.

розглянувши у судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ПАТ «Всеукраїнський акціонерний банк», третя особа ОСОБА_2 про визнання вимоги про дострокове повернення кредиту такою, що не підлягає виконанню,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом, в якому просить визнати вимогу Публічного акціонерного товариства «ВіЕйБі Банк» за № 05-3202 від 26.01.2016 року про повне дострокове повернення заборгованості за кредитним договором № 498/07ф від 17.12.2007 року такою, що не підлягає виконанню.

Свої позовні вимоги позивач мотивував тим, що між сторонами 17.12.2007 року було укладено кредитний договір №498/07ф, згідно якого банк надав позивачеві кредит у сумі 150000,00 доларів США, зі сплатою 14% річних, строком користування до 16.12.2015 року. Договір забезпечений іпотекою та порукою ОСОБА_2

26.01.2016 року за № 05-3202 банком позивачеві направлено вимогу про повне дострокове повернення заборгованості за кредитним договором № 498/07ф від 17.12.2007 року, з огляду на наявність простроченої заборгованості в сумі 3472809,53 грн.

Позивач вважає, що дана вимога змінює стоки виконання основного зобовязання, а тому вважає її незаконною.

Позивач в судове засідання не з'явився, надав заяву, якою вимоги підтримав, просив їх задовольнити та закінчити слухання справи у її відсутності.

Відповідач та третя особа про час, дату та місце судового засідання сповіщався у встановленому законом порядку, до суду не з'явилися, про поважність причин не явки суду не повідомлено.

Суд на місці вирішив закінчити розгляд справи без сторін, на підставі наявних в матеріалах справи доказів.

Дослідивши матеріали справи, суд доходить висновку, що позов ОСОБА_1 не обґрунтований, не доведений і не підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що між сторонами 17.12.2007 року було укладено кредитний договір №498/07ф, згідно якого банк надав позивачеві кредит у сумі 150000,00 доларів США, зі сплатою 14% річних, строком користування до 16.12.2015 року. Договір забезпечений іпотекою та порукою ОСОБА_2

26.01.2016 року за № 05-3202 банком позивачеві направлено вимогу про повне дострокове повернення заборгованості за кредитним договором № 498/07ф від 17.12.2007 року, з огляду на наявність простроченої заборгованості в сумі 3472809,53 грн.

Суд знаходить, що право кредитора вимагати дострокового повернення кредиту передбачено як умовами кредитного договору № 498/07ф від 17.12.2007 року так і положеннями ч.2 ст. 1050 ЦК України.

Суд критично оцінює твердження позивача про те, що даною вимогою банк змінює строк виконання основного зобовязання, так як строк повернення коштів встановлений п.1.3 Кредитного договору та становить 16.12.2015 року, тобто до дати направлення вимоги баком, а значить сама вимога не може розцінюватися як така, що змінює строк виконання основного зобовязання.

Таким чином, суд робить висновок про необгрунтованість вимог позивача, а тому відмовляє у їх задоволенні.

На підставі наведеного, керуючись ст. 1050 ЦК України, ст.ст.213-215, 226 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ПАТ «Всеукраїнський акціонерний банк» про визнання вимоги Публічного акціонерного товариства «ВіЕйБі Банк» за № 05-3202 від 26.01.2016 року про повне дострокове повернення заборгованості за кредитним договором № 498/07ф від 17.12.2007 року такою, що не підлягає виконанню відмовити.

Протягом 10 днів з дня проголошення рішення на нього може бути подано апеляційну скаргу через районний суд.

СУДДЯ:

29.11.2016