Рішення № 63103508, 25.11.2016, Рахівський районний суд Закарпатської області

Справа № 308/9745/15-ц

Провадження по справі № 2/305/762/16

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р АЇ Н И

25.11.2016 року. Рахівський районний суд Закарпатської області

у складі: головуючого - судді Тулик І.І.

за участі секретаря - Шемота М.І.

позивача - ОСОБА_1

представників відповідачів - ОСОБА_2, ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Рахів цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, Рахівської міської ради Закарпатської області, ОСОБА_7, ОСОБА_8 про встановлення фактів, що мають юридичне значення, визнання права власності на спадкове майно та зустрічною позовною заявою ОСОБА_8 до Державної реєстраційної служби Рахівського районного управління юстиції, треті особи: ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, Рахівська міська рада про визнання незаконних дій та скасування державної реєстрації

В С Т А Н О В И В :

В провадження Рахівського районного суду Закарпатської області, в порядку передачі за підсудністю, надійшла, з Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області, справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, Рахівської міської ради, ОСОБА_7, ОСОБА_8 про визнання права власності на спадкове майно.

Позов мотивований тим, що позивач є сином ОСОБА_9 та ОСОБА_10 24 листопада 1982 року рішенням виконавчого комітету Рахівської міської ради народних депутатів №268 було надано дозвіл ОСОБА_10 на будівництво автогаража в АДРЕСА_1. Було розпочато будівництво автогаража, побудовано його фундамент згідно плану гаража. Мати ОСОБА_10 померла у ІНФОРМАЦІЯ_2, а батько ОСОБА_11 у ІНФОРМАЦІЯ_3. За життя батьки володіли житловою квартирою по АДРЕСА_2, право власності на яку було зареєстровано за іншими особами - відповідачами, хоча згідно усної домовленості між ними та померлими батьками ця квартира належала останнім. Вважає, що прийняв у спадщину цю квартиру, а тому набув права власності на це спадкове майно. Станом на 11 січня 1994 року йому та батькам належала на праві спільної часткової власності квартира за адресою АДРЕСА_1. В2014 році він зареєстрував 1/3 частку у праві власності на вищевказану квартиру та сарай за собою. 20 липня 2015 року він звернувся до державного нотаріуса із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину. Однак, нотаріус виніс постанову №63 від 20 липня 2015 року, якою відмовив у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом за померлими батьками на підставі відсутності правовстановлюючих документів. Відповідачі ОСОБА_7 та ОСОБА_8 не визнають право позивача на сарай та об"єкт незавершеного будівництва - фундамент автогаража. На підставі наведеного просив визнати за ним право власності в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_10 та ОСОБА_11 на спадкове майно - 2/3 частки управі власності на житлову квартиру, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_2, загальною площею 70,3 кв.м., право власності на спадкове майно - 2/3 частки у праві власності на сарай (літера по плану «Б»), що знаходиться за адресою АДРЕСА_1, житлову квартиру(літера по плану «А»), що знаходиться за адресою АДРЕСА_1, яка складається з чотирьох кімнат, коридору, кухні, ванни, вбиральні, загальною площею 63,78 кв.м., визнати в порядку спадкування за законом права та обов"язки забудовника автогаража, який прилягає до сараю (літера по плану «Б») в АДРЕСА_1 з правом закінчити будівництво автогаража, ввести його в експлуатацію та отримати правовстановлюючі документи.

В ході розгляду справи позивачем змінено предмет позову, де крім первісних вимог просив визнати та встановити факт, що ОСОБА_1 фактично вступив у володіння та управління спадковим майном після смерті його матері ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_2, визнати та встановити факт, що ОСОБА_1 постійно проживав разом із спадкодавцем, своїм батьком ОСОБА_9 на час відкриття спадщини- ІНФОРМАЦІЯ_3, мотивуючи тим, що він прийняв спадщину, так як вступив у володіння та управління спадковим майном після смерті своєї матері ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_2, а також постійно проживав разом із спадкодавцем, своїм батьком ОСОБА_9 на час відкриття спадщини - ІНФОРМАЦІЯ_3.

В свою чергу із зустрічною позовною заявою до суду звернулася ОСОБА_8 до Державної реєстраційної служби Рахівського районного управління юстиції, треті особи без самостійних вимог: ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, Рахівська міська рада про визнання незаконними дій та скасування державної реєстрації.

В обґрунтування зустрічного позову зазначено, що на підставі розпорядження від 28.10.1993 року за №173 Фонду комунального майна Рахівської районної ради народних депутатів, 11.04.1994 року громадянам ОСОБА_10, ОСОБА_11 , ОСОБА_1 видане свідоцтво про право власності на житло в рівних долях по 1/3 на квартиру, розташовану по АДРЕСА_1. У згаданому свідоцтві про право власності на житло відомості про сарай під літерою "Б" не зазначено, не передбачено приватизацію сараїв. Незважаючи на те, що ОСОБА_1 ані квартира, ані сарай на підставі вищевказаного свідоцтва про право сумісної власності на житло не належить, за його заявою, 25.03.2014 року державним реєстратором реєстраційної служби Рахівського районного управління юстиції Закарпатської області Петращуком І.В. на підставі свідоцтва про право сумісної власності на житло, виданого 11.01.1994 року Фондом комунального майна Рахівської районної Ради народних депутатів здійснено відкриття розділу, індексний номер: НОМЕР_2 Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та внесено інформацію про об"єкт житлової нерухомості - квартиру, за адресою АДРЕСА_1, загальною площею - 63,78 кв.м., а також відомості про складові частини об"єкта нерухомого майна - сарай під літерою "Б" та внесено відомості про державну реєстрацію права власності за номером: НОМЕР_3 на 1/3 частину у вище вказаному спільному частковому майні. Одночасно ОСОБА_1 видано витяг з державного реєстру прав на нерухоме майно з індексним номером: 19527110 від 25.03.2014 року про право власності на 1/3 частки у вищевказаному спільному частковому майні. У зв"язку з чим просила визнати незаконними дії державного реєстратора Державної реєстраційної служби Рахівського районного управління юстиції Петращука І.В. щодо внесення 25.03.2014 року за індексним номером: НОМЕР_2 до Державного реєстру прав на нерухоме майно відомостей за номером запису: НОМЕР_3 про право приватної власності ОСОБА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків:НОМЕР_1, на 1/3 частки в спільному об"єкті нерухомого майна реєстраційний номер:НОМЕР_4 - квартирі за адресою АДРЕСА_1, загальною площею 63,78 кв.м., житловою площею - 47,03 кв.м. та складовій частині об"єкта нерухомого майна - сараю під літерою "Б", скасувати державну реєстрацію Державної реєстраційної служби Рахівського районного управління юстиції внесену до Державного реєстру речових прав власності на нерухоме майно за індексним номером: НОМЕР_2 від 25.03.2014 року про реєстрацію права приватної власності за номером запису:НОМЕР_3 за громадянином ОСОБА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 на 1/2 частки в спільному об"єкті нерухомого майнав реєстраційний номер: НОМЕР_4 - квартирі за адресою АДРЕСА_1 загальною площею 63,78 кв.м.,житлвою площею 47,03 кев.м. та складовій частині об"єкту нерухомого майна - сараю під літерою "Б", зобов"язати відповідача відшкодувати витрати, пов"язані зі сплатою судового збору та послуг банку щодо його перерахування.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1, змінені позовні вимоги підтримав з підстав, наведених в них. Просить позов задовольнити в повному обсязі. Поряд з цим просить відмовити у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_8.

Представник відповідача ОСОБА_8 - ОСОБА_3 позов не визнала, просила у задоволенні такого відмовити. Натомість, їх зустрічний позов просила задоволити з підстав наведених у ньому.

Представники відповідача ОСОБА_7 - ОСОБА_2 позов не визнала, у задоволенні його просили відмовити із підстав наведених у письмових запереченнях.

Інші учасники справи, будучи належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи, до суду не з"явилися.

Заслухавши позивача, представників відповідачів, дослідивши матеріали справи та перевіривши їх доказами суд приходить до наступного висновку.

При вирішенні спорів про спадкування, спадщина по яких відкрилась і була прийнята до 1 січня 2004 року, не допускається застосування судами норм ЦК 2003 року, а застосуванню підлягають норми законодавства, чинного на час відкриття спадщини, зокрема ЦК УРСР.

Так, відповідно до ст.. 529 ЦК УРСР при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки

(усиновителі) померлого.

Згідно з вимогами ст. 1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

ОСОБА_1 звертаючись до суду за захистом свого порушеного права на спадщину стверджує, що він є спадкоємцем першої черги спадкування за законом після смерті ОСОБА_10 та ОСОБА_11, будучи їх сином.

Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_5 , виданого відділом реєстрації актів громадянського стану Рахівського районного управління юстиції Закарпатської області 10 листопада 2001 року ОСОБА_10 померла ІНФОРМАЦІЯ_2.

Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_6 від ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_9 помер ІНФОРМАЦІЯ_3.

Доказом родинних та інших відносин спадкоємців із спадкодавцем є: свідоцтва органів РАЦС, записи в паспортах про дітей, про другого з подружжя, копії рішень суду, що набрали законної сили, про встановлення факту родинних та інших відносин.

Так, як на доказ родинних відносин позивача із нині померлими ОСОБА_10 та ОСОБА_11, надано свідоцтво про народження серії НОМЕР_7 від 16 березня 1963 року, видане виконкомом Тячівської районної ради депутатів трудящих Закарпатської області, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, батьками якого зазначено ОСОБА_14 та ОСОБА_15.

Таким чином, вбачаються розбіжності в позовній заяві, доданих до неї матеріалів як в особі спадкоємця так і спадкодавців, що в свою чергу не доводить право позивача ОСОБА_1 на спадкування за законом як спадкоємцем першої черги після смерті ОСОБА_10 та ОСОБА_11.

Отже, суд констатує, що позивачем ОСОБА_1 не вірно обрано спосіб захисту свого порушеного права на спадщину шляхом визнання права власності на спадкове майно та встановлення факту прийняття спадщини і є передчасним за наявності вище встановлених розбіжностей, без встановлення факту родинних відносин зі спадкодавцями, які б надавали право на спадкування за законом після смерті батьків, тому змінений позов у межах заявлених вимог не може бути задоволений.

Стосовно вимог зустрічного позову судом встановлено таке.

5 січня 2016 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 21.01.2015 № 17 «Питання оптимізації діяльності центральних органів виконавчої влади системи юстиції». Відповідно до вищезазначеної постанови ліквідовуються Державна реєстраційна служба та Державна виконавча служба, одночасно на Міністерство юстиції покладаються завдання і функції з реалізації державної політики у сфері організації примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), з питань державної реєстрації актів цивільного стану, речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, договорів комерційної концесії (субконцесії), з питань реєстрації (легалізації) об'єднань громадян, інших громадських формувань, статутів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, якщо їх реєстрація передбачена законами, статуту територіальної громади м. Києва, державної реєстрації друкованих засобів масової інформації та інформаційних агентств як суб'єктів інформаційної діяльності.

Міністерство юстиції є правонаступником Державної реєстраційної служби та Державної виконавчої служби, що ліквідуються, в частині реалізації державної політики у сферах, зазначених у пункті 1 цієї постанови.

В контексті заявлених зустрічних позовних вимог, відповідача призначено Реєстраційну службу Рахівського районного управління юстиції в Закарпатській області, яка як встановлено вище, ліквідована, у зв"язку з чим має місце заявлення позову до неналежного відповідача.

У разі, якщо норма матеріального права, яка підлягає застосуванню за вимогою позивача, вказує на те, що відповідальність повинна нести інша особа, а не та, до якої пред'явлено позов, суд за клопотанням позивача, не припиняючи розгляду справи, замінює первісного відповідача належним відповідачем ( ст.33 ЦПК).

В ході розгляду справи позивачкою клопотання про заміну первісного відповідача на належного не заявлялося, при цьому суд позбавлений права здійснювати такі процесуальні дії з власної ініціативи, у зв»язку з чим зустрічні позовні вимоги не підлягають до задоволення.

Керуючись ст.ст. 10,11,60, 131, 209, 212-215, 218, 223, 294 ЦПК суд,

В И Р І Ш И В :

В задоволенні зміненого позову ОСОБА_1 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, Рахівської міської ради Закарпатської області, ОСОБА_7, ОСОБА_8 про встановлення фактів, що мають юридичне значення, визнання права власності на спадкове майно відмовити.

В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_8 до Державної реєстраційної служби Рахівського районного управління юстиції, треті особи: ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, Рахівська міська рада про визнання незаконних дій та скасування державної реєстрації відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення суду може бути оскаржено протягом десяти днів з дня його проголошення до цивільної палати апеляційного суду Закарпатської області через Рахівський районний суд. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: Тулик І.І.

З оригіналом вірно,

Суддя Рахівського районного суду: Тулик І.І.