Ухвала суду № 63102773, 24.10.2016, Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 185/8494/16-ц

Провадження № 2/185/4477/16

у х в а л а

24 жовтня 2016 року м.Павлоград

Суддя Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області Врона А.О., перевіривши відповідність вимогам Цивільного процесуального кодексу України позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: приватний нотаріус ОСОБА_3, про встановлення факту проживання однією, визнання майна об'єктом спільної сумісної власності, визнання недійсним договору, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 , третя особа: приватний нотаріус ОСОБА_3, про встановлення факту проживання однією, визнання майна об'єктом спільної сумісної власності, визнання недійсним договору.

Зазначена позовна заява не відповідає вимогам ст. 119 Цивільного процесуального кодексу України, а саме: позовна заява повинна містити зміст позовних вимог, виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування.

Позивач у заяві вказує прізвище відповідача, як «Плахотник», проте як вбачається з договору купівлі-продажу від 24 грудня 2015 року, долученого позивачем до позову, прізвище відповідача значиться як «Плахотнік»

Тобто позивачу необхідно уточнити ім'я відповідача.

Також до позовної заяви додається документ, який підтверджує сплату судового збору.

Позивачем заявлено вимога майнового характеру, а саме визнання майна: будинок на Шкільному провулку № 54, у м. Павлограді, два телевізора, холодильник , морозильна камера, газова піч, витяжка, газовий котел, джакузі, вбудована кухня, посудомийна машина, компютер, монітор, миючий пилосос, мийка для авто «Керхер», газонокосарка: обєктом спільної сумісної власності.

Згідно з п.16 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року розмір судового збору за подання позовної заяви про визнання права власності на майно або його витребування (у тому числі з урахуванням положень, передбачених частиною пятою статті 216, статтею 1212 ЦК тощо) визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру. При цьому суд не повинен визначати вартість майна за відповідними вимогами, оскільки за змістом статті 80, пункту 4 частини другої статті 119 ЦПК такий обовязок покладається на позивача.

Тобто, позивачу необхідно надати суду документи, які б підтверджували ціну позову на час звернення до суду.

Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

У разі коли в позовній заяві обєднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Позивачем хоча і додано до матеріалів позовної заяви квитанцію про сплату судового збору, однак ним заявляються дві самостійні вимоги немайнового характеру та вимога майнового характеру, тобто судовий збір сплачений позивачем не в повному обсязі.

Відповідно до пп.1, 2 п.1 ч. 2 ст. 4 Закону України Про судовий збір ставки судового збору встановлюються у таких розмірах, зокрема, за подання позовної заяви майнового характеру - 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 5 розмірів мінімальної заробітної плати; за подання позовної заяви немайнового характеру - 0,4 розміру мінімальної заробітної плати. Відповідно до ч.1 ст. 9 Закону України Про судовий збір судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.

Тобто заявнику необхідно надати суду докази в підтвердження вартості майна, яке позивач просить суд визнати спільною сумісною власністю, та сплатити судовий збір в розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 5 розмірів мінімальної заробітної плати за вимогу немайнового характеру, та 0,4 розміру мінімальної заробітної плати за кожну вимогу немайнового характеру на рахунок отримувач коштів УДКСУ у місті Павлограді код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37936856, банк отримувача ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області , код банку отримувача (МФО) 805012, рахунок отримувача 31215206700032, код класифікації доходів бюджету 22030101.

Також позивач просить встановити факт проживання однією сімєю з відповідачем, проте не вказує за який календарний період.

Тобто позивачу необхідно уточнити календарний період, за який він просить встановити факт проживання однією сімєю з відповідачем.

Також позивач у позовній заяві вказує, що він не має можливості потрапити у будинок № 54 по пров. Шкільний у м. Павлограді, проте у вступній частині позову позивач вказав як місце свого проживання саме цю адресу, а не фактичну адресу проживання.

Тобто позивачу необхідно уточнити у позові місце свого проживання.

Відповідно до ч. 1 ст. 121 ЦПК України позовна заява, подана без додержання вимог, викладених у статтях 119-121 ЦПК України підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків.

На підставі викладеного, керуючись ст.121 ЦПК України, суддя, -

У Х В А Л И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: приватний нотаріус ОСОБА_3, про встановлення факту проживання однією, визнання майна об'єктом спільної сумісної власності, визнання недійсним договору - залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків, який не може перевищувати пяти днів з дня отримання ним копії ухвали про залишення позовної заяви без руху.

У випадку не усунення недоліків у встановлений строк позовна заява буде вважатися неподаною та повернута.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: ОСОБА_4