Ухвала суду № 63102018, 30.11.2016, Одеський окружний адміністративний суд

справа № 815/1918/15

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 листопада 2016 року Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Стеценко О.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні Одеського окружного адміністративного суду заяву ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду по адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області про визнання протиправним та скасування наказу № 101-о від 24.03.2015 року, поновлення на роботі, стягнення коштів за час вимушеного прогулу,-

В С Т А Н О В И В:

20.04.2016 року до Одеського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Одеського окружного адміністративного суду від 02.07.2015 року по адміністративній справі № 815/1918/15 за позовом ОСОБА_1 (далі - Позивач, або ОСОБА_1) до Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області (далі - Відповідач, або ГУ ДФС в Одеській області) про визнання протиправним та скасування наказу № 101-о від 24.03.2015 року, поновлення на роботі, стягнення коштів за час вимушеного прогулу (т. 2 а.с. 45-47). В обґрунтування поданої заяви заявником зазначено, що 24.03.2015 року під час допиту в управлінні ВБ ГУ ДФС в Одеській області йому стало відомо про наявність вільних робочих місць в податковій міліції ГУ ДФС в Одеській області, котрі не потребували допуску до державної таємниці та на які його могли перевести. Зазначену обставину заявник вважає істотною для справи, яка не була і не могла бути відома заявнику на час розгляду справи, що є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами відповідно до приписів п. 1 ч. 2 ст. 245 Кодекску адміністративного судочинства України.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 25.04.2016 року заяву ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду від 02.07.2015 року по адміністративній справі № 815/1918/15 залишено без розгляду.

Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 12.07.2016 року було скасовано ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 25.04.2016 року, справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 08.09.2016 року заяву ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду по адміністративній справі № 815/1918/185 залишено без руху.

26.09.2016 року Позивач надав до суду заяву на усунення недоліків (т. 2 а.с. 115-119), встановлених ухвалою суду від 08.09.2016 року, в якій зазначив, що допустив описку в поданій заяві про перегляд рішення за нововиявленими обставинами щодо дати, коли йому стало відомо про наявність вільних робочих місць в податковій міліції ГУ ДФС в Одеській області, котрі не потребували допуску до державної таємниці та на які його могли перевести. Так, як зазначено в заяві, про вказані обставини заявнику стало відомо 24.03.2016 року, після чого, не порушуючи строки, визначені ч. 1 ст. 247 КАС України, заявник звернувся до суду із заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 30.09.2016 року відкрито провадження по справі з розгляду заяви ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду від 02.07.2015 року по адміністративній справі № 815/1918/15, призначено судовий розгляд справи на 24.10.2016 року.

В судовому засіданні 24.10.2016 року, заявник наполягав на задоволенні поданої заяви з підстав, викладених у тексті заяви (т. 2, а.с. 45-47) та додаткових письмових поясненнях (т.2 а.с. 115-118).

Відповідач, будучи належним чином повідомленим про день, час та місце судового засідання свого представника до суду не направив, причини неявки суду не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи не надав. Судом визнано неявку в судове засідання Відповідача неповажною та, на підставі ч.4 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), ухвалено рішення про розгляд справи за відсутності Відповідача.

Частиною 6 статті 128 КАС України передбачено, що якщо не має перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справ, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З огляду на викладене та відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, суд, на підставі приписів ч. 6 ст. 128 КАС України, ухвалив про розгляд справи в порядку письмового провадження на підставі наявних у матеріалах справи доказів.

Вивчивши матеріали адміністративної справи, дослідивши обставини, якими обґрунтовується заява, та перевіривши їх доказами, судом встановлені наступні факти та обставини.

01.04.2015 року до Одеського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до ГУ ДФС в Одеській області, в якому позивач просив: визнати протиправним та скасувати наказ №101-о від 24.03.2015 року про звільнення його з посади старшого слідчого контрольно-методичного відділу слідчого управління розслідувань ГУ ДФС в Одеській області у запас Збройних сил України за ст. 64 п. «д» Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України; поновити його на посаді; стягнути з відповідача на його користь кошти за вимушений прогул (т. 1 а.с. 3-4).

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 02.07.2015 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 10.11.2015 року, у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до ГУ ДФС в Одеській області про визнання протиправним та скасування наказу №101-о від 24.03.2015 року, поновлення на роботі, стягнення коштів за час вимушено прогулу відмовлено в повному обсязі (т. 1 а.с. 139-143, 215-219).

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 04.12.2015 року було відмовлено у відкритті касаційного провадження за скаргою ОСОБА_1 на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 02.07.2015 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 10.112015 року (рішення в ЄДР http://reyestr.court.gov.ua/Review/54271942). Відмовляючи у відкритті касаційного провадження, суд касаційної інстанції зазначив, що зі змісту оскаржуваних судових рішень видно, що відмовляючи в позові, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що відмова позивачу у допуску до державної таємниці унеможливила виконання ним своїх обов'язків на займаній посаді. Крім того, на час звільнення ОСОБА_1 в управлінні були відсутні інші вакантні посади, що не вимагали отримання такого дозволу, а тому звільнення позивача є законним і обґрунтованим. У касаційній скарзі відсутнє належне обґрунтування підстав для скасування чи зміни судових рішень, а викладені в ній доводи перевірені судами і не викликають необхідності перевірки матеріалів справи, оскільки заявник не наводить підстав, які б дозволили вважати, що суд неправильно застосував норми процесуального права.

22.03.2016 року Позивач звернувся до Одеського окружного адміністративного суду із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Одеського окружного адміністративного суду від 02.07.2015 року по адміністративній справі № 815/1918/15 (т.1 а.с. 2-5), в якій в якості підтстав для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами позивач зазначив наступні обставини: 1) неправдиві свідчення та надання представником ГУ ДФС України в Одеській області неправдивої інформації (листа) про відсутність вільних місць у відділі фізичного захисту податкової міліції; 2) запит з пакетом документів щодо ОСОБА_1, направлений до УСБ України в Одеській області від 04.02.2015 року №27/9/15-32-02-08 ДСК, виконаний не позивачем і цей факт не досліджувався судом.

Ухвалою суду від 06.04.2016 року заяву ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Одеського окружного адміністративного суду від 02.07.2015 року по адміністративній справі № 815/1918/15 залишено без задоволення. Відповідно до висновків суду, викладених в зазначеній ухвалі, обставини, які заявник вважає нововиявленими не встановлені вироком суду, що набрав законної сили, що виключає можливість перегляду судового рішення на підставі вказаних заявником обставин (неправдиві свідчення, неправдива інформація, фальсифікація запиту до управління Служби безпеки України в Одеській області від 04.02.2015 року №27/9/15-32-02-08).

20.04.2016 року Позивач повторно звернувся до Одеського окружного адміністративного суду звернувся із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Одеського окружного адміністративного суду від 02.07.2015 року по адміністративній справі № 815/1918/15 (т. 2 а.с. 45-47).

Проаналізувавши матеріали справи, доводи викладені в заяві про перегляд рішення за нововиявленими обставинами та додаткових письмових поясненнях заявника, оцінивши докази по справі у їх сукупності, суд приходить до висновку про те, що заява не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 245 КАС України підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

Суд зазначає, що стаття 245 КАС України встановлює вичерпний перелік підстав для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами з тим, щоб відповідно до принципу юридичної визначеності забезпечити стабільність судових рішень, але водночас надати можливість виправити судові рішення, неправосудність яких зазвичай обумовлена обставинами, незалежними від суду.

Нововиявленими є обставини (як фактичного, так і правового характеру), які: об'єктивно існували на момент вирішення адміністративної справи; не були відомі і не могли бути відомі на той час суду та хоча б одній особі, яка брала участь у справі; обставини мають бути істотними, тобто такими, що впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.

Наявність цих умов для визнання обставини нововиявленою є обов'язковою.

Істотними обставинами справи вважаються такі, які можуть вплинути на рішення суду, яке набрало законної сили, а це передусім ті, що взагалі не були предметом розгляду по даній адміністративній справі в адміністративному суді у зв'язку з тим, що вони не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою на час розгляду справи. Істотними для справи обставинами вважаються такі факти і події, які мають юридичне значення для взаємовідносин сторін, що звернулись до суду з метою розгляду спірної ситуації, тобто ці факти існували вже під час розгляду спірної ситуації в суді, але не були і не могли бути відомі ні особам, які брали участь у розгляді адміністративної справи, ні суду, який її розглядав та вирішував її по суті.

Європейський Суд з прав людини в рішенні у справі «Правєдная проти Росії» від 18.10.2004 року зазначає, що одним із аспектів принципу верховенства права є принцип правової певності, який, окрім іншого, передбачає, що, якщо суд ухвалив остаточне рішення по суті спору, таке рішення не може бути піддане перегляду. Цей принцип встановлює, що жодна сторона не вправі ставити питання про перегляд остаточного судового рішення, яке набрало законної сили, лише задля нового судового розгляду і нового рішення по суті. Відхилення від цього принципу допустимі лише за наявності виняткових обставин.

Тобто, процедура скасування судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка звертається із заявою про скасування рішення, повинна довести, що в неї не було можливості представити цей доказ на остаточному судовому слуханні, а також те, що цей доказ є вирішальним.

При цьому, нововиявлені обставини слід відрізняти від нових обставин, що виникли після вирішення справи та ще не існували на час її розгляду, а також обставини, що зазнали змін після прийняття судом рішення. Їх виявлення не може бути підставою для перегляду судового рішення.

Також, слід розрізняти нововиявлені обставини, як факти та нові докази, як підтвердження факту. Нововиявлені обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами й не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювались адміністративним судом у процесі розгляду справи. Перегляд та скасування постанови або ухвали, яка набрала законної сили, на підставі необґрунтованого ствердження про відкриття нових обставин не припустимий.

Отже, істотними для розгляду в адміністративному суді адміністративної справи обставини, які представляють сутність адміністративної справи та можуть вплинути на рішення суду, яке набрало законної сили по ній, та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду адміністративної справи, мають юридичне значення для взаємовідносин сторін, що є учасниками розгляду справі в суді; не можуть бути визнані нововиявленими обставинами такі обставини, які виникли або змінилися після прийняття рішення чи винесення ухвали, а також обставини, на які посилалася особа, яка брала участь у справі, у своїх поясненнях, апеляційній чи касаційній скарзі, або ті, які могли бути встановлені при виконанні судом вимог процесуального закону щодо всебічного і повного дослідження обставин справи.

Перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами є процесуальним засобом перевірки правильності судових постанов, ухвал, що має забезпечувати їх законність і обґрунтованість, захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними своїх повноважень на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, а також і на виконання завдань і досягнення мети адміністративного судочинства.

Перегляд справи у зв'язку з нововиявленими обставинами має на меті не усунення судових помилок, а лише перегляд уже розглянутої справи з урахуванням обставини, про існування якої стало відомо після ухвалення судового рішення.

Як на нововиявлені обставини, які, на думку заявника, є підставою для перегляду постанови Одеського окружного адміністративного суду від 02.07.2015 року у даній справі, останній посилається на те, що 24.03.2016 року під час допиту в управлінні ВБ ГУ ДФС в Одеській області, йому стало відомо про наявність вільних робочих місць в податковій міліції ГУ ДФС в Одеській області, котрі не потребували допуску до державної таємниці та на які його могли перевести.

З огляду на зазначене суд зазначає наступне.

Так, вирішуючи спір по справі № 815/1918/15, суд першої інстанції, з висновком якого погодились суди апеляційної та касаційної інстанцій, виходив із того, що наказ ГУ ДФС в Одеській області №101-о від 24.03.2015 року (зі змінами внесеними наказами від 23.04.2015 року №143-о, від 19.05.2015 року №204-о) прийнятий з дотриманням вимог законодавства. Зокрема, судом зазначено, що до прийняття на службу в міліцію стосовно осіб, які претендують на цю службу, за їх письмовою згодою проводиться спеціальна перевірка в порядку, встановленому Законом України "Про засади запобігання і протидії корупції". Питання щодо надання допуску до державної таємниці, якщо такий допуск необхідний за умовами своєї службової діяльності, вирішується не інакше як після прийняття на службу. Саме на виконання вимог законодавства Позивач був прийнятий відповідачем на службу, а саме на посаду, яка згідно номенклатури потребує допуск до державної таємниці, оскільки всі службові посади в СУ ГУ Міндоходів в Одеській області (ГУ ДФС в Одеській області) потребують допуску до службової таємниці, під умовою - без права ознайомлення з матеріальними носіями секретної інформації до надання допуску до державної таємниці. Враховуючи, що Позивачу було відмовлено у наданні допуску до державної таємниці він обґрунтовано був звільнений з посади, оскільки обов'язковою умовою проходження служби на цій посаді, на яку він був прийнятий, є наявність допуску до державної таємниці.

Судом встановлено, що під час судового розгляди справи № 815/1918/15 судом досліджувалось питання можливості переведення Позивача на іншу посаду. Так, суд не прийняв до уваги доводи Позивача, що йому повинні були відповідно до ст. 25 Закону України "Про державну таємницю" запропонувати в ГУ ДФС України в Одеській області іншу, не пов'язану з допуском до державної таємниці, роботу, оскільки Позивач був прийнятий, про що був усвідомлений, саме на посаду, яка потребує допуску до державної таємниці та під умовою його отримання. При цьому суд врахував пояснення представника Відповідача, що в ГУ ДФС України в Одеській області працюють службові особи, на яких розповсюджується КЗпП України, Закон України "Про державну службу", а в СУ ГУ ДФС України в Одеській області проходять службу працівники міліції, на яких розповсюджується Закон України "Про міліцію", Положення №114. Саме в СУ ГУ ДФС України в Одеській області всі посади потребують допуску до державної таємниці, тому позивач був прийнятий на службу під умовою оформлення цього допуску. З урахуванням встановлених у судовому засіданні фактів суд дійшов до висновку, що ГУ ДФС при прийнятті наказу №101-о від 24.03.2015 року діяло підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством України, а тому відмовив у задоволенні позовних вимог.

Судом також встановлено, що, відмовляючи у відкритті касаційного провадження, суд касаційної інстанції також зазначив, що зі змісту судових рішень видно, що відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що відмова Позивачу у допуску до державної таємниці унеможливила виконання ним своїх обов'язків на займаній посаді. Крім того, на час звільнення ОСОБА_1 в управлінні, СУ ГУ ДФС України в Одеській області, були відсутні інші вакантні посади, що не вимагали отримання такого дозволу, а тому звільнення Позивача є законним і обґрунтованим.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що викладені в заяві обставини не можуть бути визнані нововиявленими в розумінні ст. 245 КАС України, що свідчить про відсутність підстав для задоволення зазначеної заяви про перегляд постанови Одеського окружного адміністративного суду від 02.07.2015 року по адміністративній справі № 815/1918/15 за нововиявленими обставинами.

Суд наголошує, що викладені в заяві обставини досліджувались судом під час судового розгляду справи по суті. Крім того обставини, на які посилається заявник, могли бути встановлені при виконанні судом вимог процесуального закону щодо всебічного і повного дослідження обставин справи, а тому не можуть бути визнані нововиявленими обставинами.

Суд також зазначає, що судове рішення може ґрунтуватися лише на тих доказах, які безпосередньо досліджені в судовому засіданні, тобто які існували на час розгляду справи, і не доведення сторонами обставин, на які вони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, навіть з певних об'єктивних причин, та отримання після ухвалення судового рішення нових доказів, не дає підстав для перегляду судового рішення, яке ухвалювалось на підставі з'ясованих судом обставин, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

З огляду на викладене, суд дійшов до висновку про необґрунтованість заяви ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Одеського окружного адміністративного суду від 02.07.2015 року по адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до ГУ ДФС в Одеській області про визнання протиправним та скасування наказу №101-о від 24.03.2015 року, поновлення на роботі, стягнення коштів за час вимушеного прогулу та, як наслідок, про необхідність залишення її без задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ст. 128, 158-163, 245, 253 КАС України, суд,

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Одеського окружного адміністративного суду від 02.07.2015 року по адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області про визнання протиправним та скасування наказу № 101-о від 24.03.2015 року, поновлення на роботі, стягнення коштів за час вимушеного прогулу - залишити без задоволення.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги в 5-денний строк з дня проголошення ухвали. У разі якщо ухвалу було постановлено в письмовому провадженні або згідно з частиною третьою статті 160 цього Кодексу, або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя Стеценко О.О.