Постанова № 63101549, 29.11.2016, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/6552/15

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 листопада 2016 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі колегії, головуючого судді Корой С.М., суддів Свиди Л.І., Стеценка О.О., розглянувши в порядку письмового провадження в м. Одесі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з питань праці про визнання протиправним та скасування наказу першого заступника голови Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України Павлюка О.П. від 15.10.2015 року № 254-К, -

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України (далі Служба) про визнання протиправним та скасування наказу першого заступника голови Служби Павлюка О.П. від 15 жовтня 2015 року за № 254-к.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 10 грудня 2015 року позовні вимоги було задоволено. Суд визнав протиправним та скасував наказ першого заступника голови Служби Павлюка О.П. від 15 жовтня 2015 року за №254-к про притягнення до дисциплінарної відповідальності позивача.

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 10 лютого 2016 року рішення суду першої інстанції змінено в частині мотивів задоволення позову. В решті судове рішення залишено без змін.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 09.06.2016 року постанову Одеського окружного адміністративного суду від 10.12.2015 року та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 10.02.2016 року скасовано, справу направлено на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

24.06.2016 року справа повернулась до Одеського окружного адміністративного суду та була передана судді Корой С.М.

Ухвалою від 29.06.2016 року Одеським окружним адміністративним судом справу прийнято до свого провадження.

У судовому засіданні 25.07.2016 року залучені до матеріалів справи додаткові пояснення представника відповідача (Том 2 а.с. 26-29).

01.11.2016 року за клопотанням представника відповідача, у зв'язку з припиненням юридичної особи - Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України, суд замінив неналежного відповідача по справі на належного правонаступника - Державну службу України з питань праці.

24.11.2016 року від позивача надійшли додаткові пояснення по справі (Том 2 а.с.107-116). В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що він займав посаду начальника Територіального управління Держгірпромнагляду України в Одеській області (далі - Територіальне управління). У період з 27 липня 2015 року по 31 серпня 2015 року відповідачем проведено службове розслідування стосовно позивача, за наслідками якого 15 жовтня 2015 року прийнято оскаржуваний наказ про притягнення до дисциплінарної відповідальності у виді оголошення догани і позбавлено преміювання за неналежну організацію роботи та порушення вимог діючих нормативно-правових актів. До складу комісії з проведення службового розслідування неправомірно залучено представників Держпраці і не були залучені спеціалісти власного органу підпорядкування, отже позивач вважає оскаржуваний наказ прийнятий з порушенням встановленого законом строку, є протиправним та підлягає скасуванню.

У судове засідання 28.11.2016 року позивач не з'явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлявся належним чином, надав до суду клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження (Том 2 а.с. 106).

Представник відповідача у судове засідання 28.11.2016 року з'явився, проти задоволення позовних вимог заперечував, просив суд відмовити у задоволенні позову повністю, в тому числі з посиланням на обставини викладені у наданих запереченнях та доповненнях до них, наполягаючи, що оскаржуваний наказ відносно позивача прийнято відповідно до приписів чинного законодавства з повним дотриманням підстав та порядку прийняття такого рішення, передбаченого діючим законодавством. Окрім того, представник відповідача звертає увагу суду на те, що підставою для прийняття наказу від 15 жовтня 2015 року № 254-к була службова записка голови комісії з проведення службового розслідування ОСОБА_3 та пояснювальна записка позивача, а не акт службового розслідування, а тому наказ прийнято без порушення строку. Також просив врахувати рішення у судових справах № 826/16982/15 та № 826/17020/15, які на думку представника відповідача мають преюдиціальне значення для вирішення цього спору.

Відповідно до ч. 6 ст. 128 КАС України суд має право розглянути справу у письмовому провадженні, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду та за відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи вищевикладені приписи КАС України, не прибуття в судове засідання позивача, відсутність клопотань про допит свідків, експертів, суд дійшов висновку про можливість продовження розгляду справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Під час розгляду справи судом встановлено, що ОСОБА_1 працював на посаді начальника Територіального управління Держгірпромнагляду України в Одеській області.

В березні 2015 року ТОВ «Краянліфт» звернулось до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Територіального управління Держгірпромнагляду в Одеській області про визнання протиправною відмови щодо надання дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та зобов'язання надати відповідні дозволи.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 29 квітня 2015 року у справі № 851/1397/15, яка ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 28 жовтня 2015 року залишена без змін, позов задоволено частково. Оцінюючи відмову територіального управління у видачі ТОВ «Краянліфт» дозвільних документів, суди виходили з того, що товариством до відповідача надано необхідний перелік документів, до оформлення яких останнім не висловлено будь-яких зауважень, однак територіальним управлінням безпідставно відмовлено у видачі дозвільних документів.

З метою перевірки фактів, викладених в листах-зверненнях ТОВ «Краянліфт», щодо неправомірних дій начальника Територіального управління Держгірпромнагляду України в Одеській області ОСОБА_1, за перевищення термінів реєстрації ліфтів, що порушує вимоги Правил будови та безпечної експлуатації ліфтів НПАОП 0.00-102-08, та у зв'язку з самовільним відбуттям у відпустку без відповідного погодження, 24 липня 2015 року першим заступником голови Держгірпромнагляду України прийнято наказ №42, яким утворено комісію для проведення службового розслідування стосовно позивача.

Цим наказом також утворено та затверджено комісію у складі: начальника управління організації державного нагляду Держгіпромнагляду України, голови комісії - начальника Головного управління Держпраці в Одеській області, заступника голови комісії, головного спеціаліста з питань протидії корупції Держпраці, головного спеціаліста сектору внутрішнього аудиту Держпраці, головного спеціаліста сектору внутрішнього аудиту Держпраці, секретаря комісії.

Наказом від 27 липня 2015 року №44 Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України позивача відсторонено від виконання повноважень начальника Територіального управління Держгірпромнагляду в Одеській області з 27 липня 2015 року по 24 вересня 2015 року.

За результатами службового розслідування, предметом якого була перевірка з питань організації роботи з видачі дозволів, оформлення відпусток, реєстрації ліфтів позивачем, складено акт від 31 серпня 2015 року.

Перевіркою встановлено, що рішення про відмову ТОВ «Краянліфт» у видачі дозвільних документів прийнято особисто начальником територіального управління. Наведені у листі начальника Територіального управління Держгіпромнагляду в Одеській області 23 грудня 2014 року № 3438/01 підстави для відмови у видачі дозвільних документів не мають законодавчо визначеного обґрунтування, а подані документи відповідають вимогам закону. Протягом березня-липня 2015 року позивач відбував у відпустки загальною тривалістю 47 календарних днів та у 2014 році було виявлено один аналогічний випадок (відпустка тривалістю 3 календарні дні), які не були погоджені з керівництвом, чим порушено наказ Держгіпромнагляду України від 03 січня 2012 року №6 «Про порядок організації надання відпусток». А також апроваджений позивачем у липні 2015 року порядок реєстрації ліфтів не дає можливості у повному обсязі дотримуватись вимог НПАОП 0.00-102-08.

За наслідками службового розслідування, на підставі службової записки голови комісії зі службового розслідування та пояснювальної записки позивача, наказом Держгіпромнагляду України від 15 жовтня 2015 року №254-к начальника Територіального управління Держгіпромнагляду в Одеській області ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді оголошення догани та позбавлено преміювання відповідно до Положення про преміювання працівників територіального управління.

Не погоджуючись із прийнятим наказом про притягнення до дисциплінарної відповідальності, вважаючи його протиправним та таким, що підлягає скасуванню, ОСОБА_1 звернувся до суду за захистом своїх порушених прав.

Завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ (ч. 1 ст. 2 КАС України).

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч.1 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Оцінивши наявні у справі докази у їх взаємному зв'язку, суд дійшов висновку, що відповідачем було порушено право позивача при прийнятті рішення щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності у вигляді оголошення догани та позбавлення преміювання відповідно до Положення про преміювання працівників територіального управління з урахуванням всіх критеріїв, визначених у ч. 3 ст. 2 КАС України, з огляду на наступне.

Відповідно до статті 14 Закону України «Про державну службу» дисциплінарні стягнення застосовуються до державного службовця за невиконання чи неналежне виконання службових обов'язків, перевищення своїх повноважень, порушення обмежень, пов'язаних з проходженням державної служби, а також за порушення правил професійної етики, інший вчинок, який порочить його як державного службовця або дискредитує державний орган, в якому він працює.

Згідно з частиною 1 статті 147 КЗпП за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: 1) догана; 2) звільнення.

Відповідно до статті 148 КЗпП дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці. Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.

Статтею 149 КЗпП визначено, що до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника. Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.

Підставою для притягнення позивача до відповідальності та оголошення йому догани в оскаржуваному наказі визначено наступні обставини: порушення термінів реєстрації ліфтів; безпідставна відмова у видачі документів дозвільного характеру; видання наказів про відпустки без погодження з керівництвом і відбуття у відпустки без повідомлення про свою відсутність на робочому місці.

Що стосується встановлених перевіркою порушень термінів реєстрації ліфтів та безпідставної відмови у видачі документів дозвільного характеру, суд зазначає, що актом службової перевірки було встановлено, що існували факти системних порушень при видачі дозволів територіальним управлінням Держгірпромнагляду суб'єктам господарювання, порушення порядку реєстрації ліфтів. Так, в листі від 22.07.2015 р. № 69/07, який був адресований першому заступнику Держгірпромнагляду Павлюку О.П. фірма у вигляді ТОВ «Краянліфт» просить Держгірпромнагляд розібратися зі свавіллям чиновників Територіального управління в Одеській області. Також до вказаного листа фірмою у вигляді ТОВ «Краянліфт» було приєднано лист від 02.07.2015 р. № 02/07 на ім'я губернатора Одеської області у якому було зроблено посилання на вимагання хабарів за отримання дозволів.

Що стосується встановлених перевіркою порушень видання наказів про відпустки без погодження з керівництвом і відбуття у відпустки без повідомлення про свою відсутність на робочому місці, суд зазначає, що актом службової перевірки від 31.08.2015 року встановлено, що ОСОБА_1 начальник Територіального управління Держгіпромнагляду в Одеській області у 2015 році відбував у відпустки загальною тривалістю 47 календарних днів та у 2014 році було встановлено один аналогічний випадок, а саме: відпустка тривалістю 3 календарні дні, які не були погоджені з керівництвом Держгіпромнагляду, чим останній порушив наказ Держгіпромнагляду №6 від 03.01.2012 року «Про порядок організації надання відпусток».

Відповідно до статті 148 КЗпП дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці. Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.

Суд зазначає, що саме 31 серпня 2015 року було складено акт за наслідками проведеного службового розслідування, предметом якого було перевірка питань організації роботи з видачі дозволів, оформлення відпусток, реєстрація ліфтів начальником Територіального управління Держгіпромнагляду в Одеській області - ОСОБА_1 та комісією з проведення службового розслідування у акті перевірки було зроблено висновок що існували факти системних порушень при видачі дозволів територіальним управлінням Держгірпромнагляду суб'єктам господарювання, порушення порядку реєстрації ліфтів та порушення порядку погодження надання відпусток начальнику територіального управління. Окрім того, комісією з проведення службового розслідування у відповідності до абзацу 5 пункту 8 Порядку проведення службового розслідування стосовно осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування було запропоновано застосувати до начальника теруправління держгірпромнагляду ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у вигляді догани.

Разом з тим, оскаржуваний наказ Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України № 254- К щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 було прийнято 15.10.2015 р., тобто, майже через два місяці після встановлення комісією з проведення службового розслідування фактів системних порушень при видачі дозволів територіальним управлінням Держгірпромнагляду суб'єктам господарювання, порушення порядку реєстрації ліфтів та порушення порядку погодження надання відпусток начальнику територіального управління.

Враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку, що при винесенні наказу від 15.10.2015 р. № 254- К Державною службою гірничого нагляду та промислової безпеки України не було дотримано строки притягнення до дисциплінарної відповідальності, передбачені статтею 148 КЗпП.

Враховуючи, що під час розгляду адміністративної справи суд дійшов висновку про неправомірність прийняття наказу від 15.10.2015 року № 254-К про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1, позовні вимоги про визнання протиправними та скасування зазначеного наказу підлягають задоволенню.

Відтак, з урахуванням зазначеного, на підставі встановлених в судовому засіданні фактів та обставин, враховуючи, що докази, наведені відповідачем під час розгляду адміністративної справи є недоведеними та безпідставними та не дають адміністративному суду підстав для постановлення висновків, які б спростовували правову позицію позивача суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 необхідно задовольнити повністю.

Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Керуючись ст.ст. 2, 7, 8, 9, 11, 159 - 163, 167, 254 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Державної служби України з питань праці про визнання протиправним та скасування наказу першого заступника голови Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України Павлюка О.П. від 15.10.2015 року № 254-К- задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати Наказ від 15.10.2015 р. № 254- К першого заступника голови Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України Павлюка О.П. про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня проголошення постанови. Якщо рішення було прийняте у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії такого рішення. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили у відповідності зі статтею 254 КАС України.

Головуючий суддя С.М. Корой

Суддя Л.І. Свида

Суддя О.О. Стеценко