Постанова № 63101461, 29.11.2016, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

29 листопада 2016 рокум. Ужгород№ 807/1672/15 Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Гаврилка С.Є.

з участю секретаря судового засідання Кубічек Н.І.

за участі сторін:

представника позивача не зявився;

представника відповідача не зявився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Закарпатського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовною заявою Комунального підприємства "Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства міста Ужгорода" до Ужгородської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Закарпатській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до статті 160 частини 3 КАС України 29 листопада 2016 року було проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Постанову у повному обсязі було складено 01 грудня 2016 року.

До Закарпатського окружного адміністративного суду звернулося з позовною заявою Комунальне підприємство "Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства міста Ужгорода" (далі по тексту Позивач) до Державної податкової інспекції у м. Ужгороді Головного управління Міндоходів у Закарпатської області (далі по тексту Відповідач), якою просив: "визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 07 жовтня 2014 року № 0013461501/2043/07-01-15-01/03344326/7551 та № 0013471501/2044/07-01-15-01/03344326/7552 та стягнути з Державного бюджету України судові витрати".

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2016 року відповідно до статті 55 КАС України було замінено відповідача по справі - Державну податкову інспекцію у м. Ужгороді Головного управління Міндоходів у Закарпатської області на правонаступника - Ужгородську обєднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Закарпатській області.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що Державною податковою інспекцією у м. Ужгороді ГУ Міндоходів у Закарпатській області проведено документальну невиїзну перевірку дотримання строків сплати (перерахування) податків. За результатами вказаної перевірки 22 вересня 2014 року складено акт за №2461 в якому міститься висновок відповідача про порушення позивачем статті 203 пункту 203.2 Податкового кодексу України, а саме: порушено строки сплати (перерахування) податку на додану вартість за період рішення ОДПС України про розстрочення (відстрочення) грошового зобовязання № 69 від 31 липня 2013 року, декларації з податку на додану вартість за листопад 2013 року та квітень 2014 року та здійснено розрахунок штрафних санкцій за вказані порушення у сумі 45183,00 грн.. За наслідками розгляду даного акту перевірки 07 жовтня 2014 року, відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення за № 0013461501/2043/07-01-15-01/03344326/7551 та № 0013471501/2044/07-01-15-01/03344326/7552 яким позивача зобовязано сплатити суми штрафних санкцій 43457,30 грн. та 1725,70 грн. відповідно. Із вказаними податковими повідомленнями-рішеннями позивач не згідний, вважає їх таким, що підлягають скасуванню, оскільки, ДПІ у м. Ужгороді ГУ Міндоходів здійснило документальну невиїзну перевірку за відсутності законом визначених підстав для проведення такої перевірки, чим порушив вимоги ПК України, що визначають саме підстави та порядок проведення перевірок.

Позивач, в судове засідання не зявився, проте 29 листопада 2016 року, на адресу суду надійшла заява відповідно до якої представник позивача просить суд розглянути справу без участі сторони, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

В судове засідання представник відповідача не зявлявся, однак 29 листопада 2016 року до суду надійшла заява про розгляд справи без участі сторони та заперечення на адміністративний позов.

Відповідно до наданих заперечень представник відповідача зазначає, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення винесені за наслідками позапланової невиїзної документальної перевірки, яка повністю відповідає вимогам чинного законодавства та про проведення якої позивач був повідомлений засобами поштового звязку. У відповідності до чого просить суд відмовити у задоволенні даного адміністративного позову повністю.

Відповідно до статті 47 КАС України особами, які беруть участь у справі, є сторони, треті особи, представники сторін та третіх осіб.

Відповідно до статті 41 частини 1 КАС України, у звязку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Розгляд даної справи неодноразово відкладався у звязку з існуванням на те обєктивних причин.

Зясувавши всі обставини у справі та перевіривши їх належними та допустимими доказами суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає до задоволення з огляду на наступне.

Відповідно до Відомостей з ЄДР підприємств та організацій України, Комунальне підприємство "Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства міста Ужгорода" зареєстровано виконавчим комітетом Ужгородської міської ради та знаходиться за адресою: 88000, м. Ужгород, вулиця Митна, будинок 1, код ЄДРПОУ 03344326 ( а.с. 18).

Судом встановлено, що 22 вересня 2014 року відповідачем на підставі наказу від 08 вересня 2014 року № 831 було проведено документальну невиїзну перевірку дотримання строків сплати (перерахування) податку на додану вартість по рішенню ОДПС України про розстрочення (відстрочення) грошового зобовязання № 69 від 31 липня 2013 року, декларації з податку на додану вартість за листопад 2013 року та квітень 2014 року з 22 вересня 2014 року тривалістю 1 день. За результатами такої перевірки складено відповідний акт від 22 вересня 2014 року за № 2461 (далі по тексту Акт) ( а.с. 15).

Також, 08 вересня 2014 року, було виготовлено письмове повідомлення за № 6802/10/07-01-15-01 про запрошення Комунального підприємства "Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства міста Ужгорода" на 11 годину 22 вересня 2014 року до Державної податкової інспекції у м. Ужгороді Закарпатської області з питання своєчасної сплати узгодженого податкового зобовязання з ПДВ та складання протоколів на посадових осіб.

Як вбачається з акту перевірки, вказана перевірка проводилась на підставі таких документів: картка особового рахунку платника, рішення ОДПС України про розстрочення (відстрочення) грошового зобовязання (стаття 100 Податкового кодексу України) № 69 від 31 липня 2013 року, декларація з податку на додану вартість за листопад 2013 року та квітень 2014 року.

Перевіркою встановлено порушення статті 203 пункту 203.2 Податкового кодексу України, а саме: порушено строки сплати (перерахування) податку на додану вартість по рішенню ОДПС України про розстрочення (відстрочення) грошового зобовязання (стаття 100 ПКУ) № 69 від 31 липня 2013 року, декларації з податку на додану вартість за листопад 2013 року та квітень 2014 року. Здійснено розрахунок штрафних санкцій за вказане порушення у загальній сумі 45183,00 грн..( а.с. а.с.16-17).

На підставі даного акту перевірки 07 жовтня 2014 року відповідачем були прийняті податкові повідомлення-рішення: № НОМЕР_1, яким за затримку сплати суми грошового зобовязання в розмірі 217286,50 грн. позивача зобовязано сплатити штраф у розмірі 20% - 43457,30 грн. та № НОМЕР_2, якими за затримку сплати суми грошового зобовязання в розмірі 17257 грн. позивача зобовязано сплатити штраф у розмірі 10% - 17257 грн. (далі по тексту - оскаржувані рішення) (а.с.а.с. 11-14).

Судом також встановлено, що Комунальне підприємство "Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства міста Ужгорода" в судовому порядку оскаржило дії ДПІ в м. Ужгороді по проведенню 22 вересня 2014 року документальної невиїзної перевірки щодо дотримання строків сплати (перерахування) податку на додану вартість по рішенню ОДПС України про розстрочення (відстрочення) податкового боргу від 31 липня 2013 року № 69, декларації з податку на додану вартість за листопад 2013 року та квітень 2014 року та наказ Державної податкової інспекції в м. Ужгороді ГУ Міндоходів від 08 вересня 2014 року № 831 "Про проведення перевірки субєкта господарювання".

Постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2014 року в адміністративній справі № 807/3066/14 позовну заяву Комунального підприємства "Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства міста Ужгорода" задоволено, а саме: визнано протиправними дії Державної податкової інспекції у м. Ужгороді ГУ Міндоходів у Закарпатській області по проведенню 22 вересня 2014 року документальної невиїзної перевірки субєкта господарювання Комунального підприємства "Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства міста Ужгорода" щодо дотримання строків сплати (перерахування) податку на додану вартість по рішенню ОДПС України про розстрочення (відстрочення) податкового боргу від 31 липня 2013 року № 69, декларації з податку на додану вартість за листопад 2013 року та квітень 2014 року, рішення про проведення якої оформлене наказом від 08 вересня 2014 року № 831 "Про проведення перевірки субєкта господарювання", в частині порушення вимог статей 77-79 ПК України, п.2.1 ст.21, пп.20.1.1 п.20.1 ст. 20 ПК України та ч.2 ст.19 Конституції України. Визнано протиправним і скасовано наказ ДПІ у м. Ужгороді від 08 вересня 2014 року № 831 "Про проведення перевірки субєкта господарювання.

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 25 лютого 2016 року, вказану постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2014 року, що ухвалена в адміністративній справі №807/3066/14 залишено без змін (а.с.а.с. 75-79).

Відповідно до статті 72 частини 1 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Обставини щодо протиправності проведення 22 вересня 2014 року документальної невиїзної перевірки позивача встановлені постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2014 року.

Враховуючи встановлені під час судового розгляду даної адміністративної справи обставини, суд констатує, що у даній адміністративній справі предметом оскарження є податкові повідомлення-рішення ДПІ у м. Ужгороді, які прийняті за наслідками документальної невиїзної перевірки, яку визнано протиправною. Тобто, оскаржувані податкові повідомлення-рішення є правовим наслідком перевірки, яка визнана судом протиправною.

Вирішуючи даний спір, Закарпатський окружний адміністративний суд вказує на те, що правові наслідки перевірки, яка була визнана протиправною не можуть бути правомірними. Закарпатський окружний адміністративний суд вважає за необхідне, у звязку із визнанням перевірки, правовим наслідком якої було прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, протиправною визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 07 жовтня 2014 року № 0013461501/2043/07-01-15-01/03344326/7551 та № 0013471501/2044/07-01-15-01/03344326/7552.

Правова позиція щодо відсутності правових наслідків у звязку з незаконністю перевірки контролюючого органу (проведеній з порушенням порядку її проведення) викладена в Постанові Верховного Суду України від 27 січня 2015 року, що ухвалена у справі № 21-425а14. Зокрема, Верховний Суд України вказав таке. Тільки дотримання встановлених умов та порядку прийняття контролюючими органами рішень про проведення перевірок, зокрема документальних позапланових невиїзних може бути належною підставою наказу про проведення перевірки. З наказом про перевірку, відомостями про дату її початку та місце проведення платник має бути ознайомлений у встановлений законом спосіб до її початку. Невиконання вимог підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 та пункту 79.2 статті 79 ПК призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої.

Відповідно до ст. 244-2 КАС України, висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 237 цього Кодексу, є обовязковим для всіх субєктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

Відповідно до статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно статті 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та обєктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний звязок доказів у їх сукупності.

Відповідно до статті 2 частини 3 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, приймаючи оскаржуване рішення контролюючий орган діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з порушенням вимог податкового законодавства.

Відповідно до статті 162 частини 2 пункту 1 КАС України, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову, зокрема, про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення

Відповідно до статті 94 частини 1 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до статті 87 частини 1 КАС України, судовий збір входить до складу судових витрат.

керуючись статтями 94, 160-163 КАС України, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву Комунального підприємства "Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства міста Ужгорода" до Ужгородської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Закарпатській області - задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 07 жовтня 2014 року № 0013461501/2043/07-01-15-01/03344326/7551 та № 0013471501/2044/07-01-15-01/03344326/7552 .

Присудити на користь Комунального підприємства "Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства міста Ужгорода" судові витрати у розмірі 1827 (однієї тисячі вісімсот двадцяти семи) грн. за рахунок бюджетних асигнувань Ужгородської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Закарпатській області.

Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Апеляційна скарга подається через Закарпатський окружний адміністративний суд з одночасним надсиланням її копії до суду апеляційної інстанції. У випадках, встановлених статтею 167 частиною 4 цього Кодексу десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

СуддяОСОБА_1