Рішення № 63101394, 30.11.2016, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД М. КИЄВА

Справа № 22-14432 Головуючий у 1-й інстанції - Піхур О.В.

Доповідач - Пікуль А.А.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 листопада 2016 року. Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду міста Києва в складі:

головуючого Пікуль А.А.

суддів Борисової О.В.

НевідомоїТ.О.

секретар Ільченко В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 13 жовтня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "М-Лайф" про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії,-

в с т а н о в и л а:

Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 13 жовтня 2016 року відмовлено у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до ТДВ "СК "М-Лайф" про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії.

Не погодившись з рішенням суду в частині відмови у задоволенні позовної вимоги про визнання протиправними дій ТДВ "СК "М-Лайф" щодо порушення строків надання відповіді на звернення, ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального права, що призвело до постановлення незаконного та необґрунтованого рішення, просить рішення суду в цій частині скасувати та ухвалити нове рішення, яким визнати протиправними дії ТДВ "СК "М-Лайф" щодо порушення троків надання відповіді на звернення ОСОБА_3 від 5 липня 2016 року (а.с.37-38).

В частині відмови у задоволенні позовних вимог про визнання незаконною бездіяльність ТДВ "СК "М-Лайф" щодо не розгляду заяви ОСОБА_3 від 5 липня 2016 року та про зобов'язання ТДВ "СК "М-Лайф" розглянути заяву та надати відповідь за зверненням ОСОБА_3 від 5 липня 2016 року рішення суду позивачем не оскаржується, а тому в апеляційному порядку у цій частині не перевіряється.

В суд апеляційної інстанції сторони не з'явились, про місце та час апеляційного розгляду повідомлені належним чином, про що свідчать завірені штемпелем поштового відділення та підписом начальника відділення зв'язку зворотні повідомлення про вручення судових повісток: ОСОБА_3 - 11 листопада 2016 року (а.с.51); уповноваженій особі ТОВ "СК "М-Лайф" - 15 листопада 2015 року (а.с.52).

Суд ухвалив розглядати справу у їх відсутність, оскільки відповідно до положень ч.2 ст. 305 ЦПК неявка сторони, належним чином повідомленої про час і місце розгляду справи, не перешкоджає апеляційному розглядові справи.

Заслухавши доповідь судді Пікуль А.А., з'ясувавши обставини справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія приходить до висновку про те, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково з таких підстав.

Відмовляючи у задоволенні позовної вимоги про визнання протиправними дій ТДВ "СК "М-Лайф" щодо порушення строків надання відповіді на звернення суд першої інстанції вважав встановленими наступні обставини.

ОСОБА_3 надіслав на адресу відповідача заяву від 5 липня 2016 року про розірвання договору добровільного страхування життя позичальника №ABH0F6163100557, у якій просив негайно розірвати Договір добровільного страхування життя позичальника №ABH0F6163100557 та отримані кошти, повернути кредитору ПАТ "Акцент-Банк", МФО 307770; встановити прізвище працівника ТДВ "СК "М-Лайф", ЄДРПОУ 38924569, який діяв групою осіб при оформленні договору страхування, з особами, що діяли проти його волі. В порядку Закону України "Про звернення громадян" та Закону України "Про захист прав споживачів", просив повідомити: прізвище ім'я та пo-батькові працівника "СК "М-Лайф", ЄДРПОУ 38924569, який діяв проти волі під час укладання договору добровільного страхування №ABH0F6163100557 від 17 червня 2016 року; вхідний номер, дату та час банківської операції повернення коштів за розірваним Договором добровільного страхування №ABH0F6163100557 від 17 червня 2016 року на розрахунковий рахунок ПАТ "Акцент-Банк" (а.с.19).

16 вересня 2016 року відповідачем надано відповідь за №160916-3/к на заяву позивача від 5 липня 2016 року про розірвання Договору добровільного страхування життя позичальника №ABH0F6163100557.

Згідно з наданою відповіддю, Договір добровільного страхування №ABH0F6163100557 від 17 червня 2016 року не було розірвано, а тому і відсутня інформація щодо вхідного номеру, дати та часу банківської операції повернення коштів за розірваним Договором добровільного страхування № ABH0F6163100557 від 17 червня 2016 року на розрахунковий рахунок ПАТ "Акцент-Банк".

За встановлених обставин суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовної вимоги позивача про визнання протиправними дій ТДВ "СК "М-Лайф" щодо порушення строків надання відповіді на звернення ОСОБА_3

Виходячи з наявних у матеріалах справи та досліджених судом першої інстанції письмових доказів суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що висновки районного суду щодо відсутності підстав для задоволення позовних вимог відповідають обставинам справи.

Доводи апеляційної скарги про те, що районним судом при вирішенні справи було зроблено невірну оцінку доказів, що призвело до неправильного вирішення справи, не можуть бути прийняті судом апеляційної інстанції в якості підстав для скасування оскаржуваного рішення враховуючи наступне.

З наявних у матеріалах справи письмових доказів убачається, що між сторонами склались правовідносини, які випливають із Договору добровільного страхування життя позичальника № АВНOF6163100557 від 17.06.2016.

Відповідно до положень цивільного процесуального законодавства підстави заявленого позову - це виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права та інтереси фізичних осіб у спосіб, визначений законами України (ст.4, п.5.ч.2 ст. 119 ЦПК). таким чином, при розгляді справи суд застосовує той закон, який регулює спірні правовідносини.

Оскільки правовідносини сторін носять зобов'язальний (договірний) характер, їх права та обов'язки визначаються положеннями: укладеного між ними договору; положеннями ЦК України, які регулюють зобов'язальне право (книга п'ята), зокрема Главою 67 та Законом України "Про страхування", який регулює відносини у сфері страхування і спрямований на створення ринку страхових послуг, посилення страхового захисту майнових інтересів підприємств, установ, організацій та фізичних осіб.

Згідно зі ст. 16 цього Закону Договори страхування укладаються відповідно до правил страхування. Правила страхування розробляються страховиком для кожного виду страхування окремо і підлягають реєстрації в Уповноваженому органі при видачі ліцензії на право здійснення відповідного виду страхування. (ст.17 Закону).

У даному випадку у розпорядженні суду немає доказів, що заява ОСОБА_3 про розірвання договору добровільного страхування життя позичальника № АВНOF6163100557 від 5 липня 2016 року була розглянута страховиком - ТДВ "СК "М-Лайф", з порушенням положень укладеного між сторонами договору чи правил добровільного страхування життя.

За таких обставин висновок районного суду про відсутність правових підстав для задоволення заявленого позову є правильним і доводами апеляційної скарги не спростовується, тому підстав для скасування оскаржуваного рішення немає.

Водночас, доводи апеляційної скарги про те, що районним судом при вирішенні справи було неправильно застосовано до спірних правовідносин положення Закону України "Про звернення громадян" можуть бути частково прийняті судом апеляційної інстанції у якості підстав для зміни оскаржуване рішення з огляду на таке.

Ухвалюючи рішення районний суд керувався положеннями Закону України "Про звернення громадян".

При цьому районний суд не звернув уваги на те, що, як вже зазначено вище, між сторонами склались правовідносини, які випливають із Договору добровільного страхування життя позичальника № АВНOF6163100557 від 17.06.2016. Отже ці правовідносини носять зобов'язальний характер.

Відповідно до преамбули Закону України "Про звернення громадян" він регулює питання практичної реалізації громадянами України наданого їм Конституцією України права вносити в органи державної влади, об'єднання громадян відповідно до їх статуту пропозиції про поліпшення їх діяльності, викривати недоліки в роботі, оскаржувати дії посадових осіб, державних і громадських органів. Закон забезпечує громадянам України можливості для участі в управлінні державними і громадськими справами, для впливу на поліпшення роботи органів державної влади і місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, для відстоювання своїх прав і законних інтересів та відновлення їх у разі порушення.

З огляду на це у контексті зазначеного вище, положення Закону України "Про звернення громадян" не розповсюджуються на спірні правовідносини.

Відповідно до п.4 ч.1 ст. 309 ЦПК порушення або неправильне застосування норм матеріального права є підставою для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення.

Норми матеріального права вважаються порушеними або неправильно застосованими, якщо застосовано закон, який не поширюється на ці правовідносини, або не застосовано закон, який підлягав застосуванню (ч.2 ст. 309 ЦПК).

Оскільки за правилом ч. 3 ст. 303 ЦПК апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, оскаржуване рішення суду в частині посилання на норми матеріального права підлягає зміні шляхом виключення з мотивувальної частини рішення посилання на положення Закону України "Про звернення громадян" і зазначення, що правовідносини сторін урегульовані Законом України "Про страхування" та Главою 67 ЦК України.

Керуючись ст.303, 307, 309, 313-316 ЦПК України, колегія суддів,-

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.

Рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 13 жовтня 2016 року змінити в частині посилання на норми матеріального права.

Виключити з мотивувальної частини рішення посилання на положення Закону України "Про звернення громадян".

Вказати, що правовідносини сторін урегульовані Законом України "Про страхування" та Главою 67 ЦК України.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий: А.А. Пікуль

Судді: О.В. Борисова

Т.О.Невідома